Постанова

від 10.08.2023 по справі 910/9002/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2023 р. Справа№ 910/9002/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 10.08.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 (повний текст складено та підписано 14.02.2023)

у справі № 910/9002/22 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Приватного підприємства «Агропродсервіс Ярчівці»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк»

про стягнення 304 057,08 грн.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року Приватне підприємство «Агропродсервіс Ярчівці» (надалі - ПП «Агропродсервіс Ярчівці», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (надалі - ПрАТ «СК «Уніка», відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (надалі - АТ «Креді Агріколь Банк», третя особа) про стягнення 304 057,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП «Агропродсервіс Ярчівці» вказує на те, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе згідно договору добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 03.02.2021 за № 020190/4057/0000032 грошові зобов`язання з виплати суми страхового відшкодування за наслідками настання страхового випадку - викрадення в ніч на 21.06.2021 невстановленими особами навігаційної системи та комплектуючих з транспортного засобу - колісного трактору «JOHN DEERE R4038», державний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим вказує на наявність правових підстав для стягнення суми страхового відшкодування в судовому порядку у розмірі 304 057,08 грн (307128,37 грн - вартість викрадених механізмів та деталей - 3071,29 грн - 1% франшизи).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 позовні вимоги задоволені повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь Приватного підприємства «Агропродсервіс Ярчівці» страхове відшкодування в розмірі 304 057,08 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 560,86 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» 01.03.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9002/22 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. За доводами скаржника, у задоволенні позову слід відмовити. Відповідач звернув увагу суду на те, що судом першої інстанції стягнуто страхове відшкодування без врахування франшизи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9002/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9002/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9002/22.

22.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9002/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9002/22, розгляд справи призначено на 25.04.2023.

Також, до Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Агропродсервіс Ярчівці» надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі №910/9002/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а рішення місцевого господарського суду від 07.12.2022 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

19.04.2023 відповідачем подано відповідь на відзив.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 10.04.2023 по 05.05.2023, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.04.2023 у справі № 910/9002/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 прийнято справу № 910/9002/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/9002/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.

Задоволено клопотання Приватного підприємства «Агропродсервіс Ярчівці» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Справу призначено до розгляду на 25.04.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням позивачем власних технічних засобів.

Ухвалою суду 25.04.2023 розгляд справи відкладено на 08.06.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням позивачем власних технічних засобів.

Розгляд справи, призначений на 08.06.2023, не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному. Після виходу судді з лікарняного (12.06.2023) ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 справу призначено до розгляду на 06.07.2023.

06.07.2023 по справі оголошено перерву на 10.08.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням позивачем власних технічних засобів.

У судове засідання 10.08.2020 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник скаржника приймав участь у приміщенні Північного апеляційного господарського суду, а представник позивача - у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням позивачем власних технічних засобів.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представник третьої особи, що не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, участь представника третьої особи у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому розгляд справи відбувається за відсутності представника відповідача, що не з`явився у судове засідання.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, підтримав вимоги апеляційної скарги на підставі доводів, зазначених у ній, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача у судовому засіданні також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, на підставі доводів, зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції 03.02.2021 між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (страховик), ПП «Агропродсервіс Ярчівці» (страхувальник) та АТ «Креді Агріколь Банк» (вигодонабувач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 020190/4057/0000032 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору об`єктом страхування є транспортний засіб - John Deere R4038, рік випуску - 2019, кузов (шасі) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Страхова сума ТЗ, яка є дійсною вартістю ТЗ на момент укладання договору - 8 540 000,00 грн.

У п. 1.2.1 договору визначено страхові ризики: А) незаконне заволодіння; Б) ДТП; В) Протиправні дії третіх осіб; Г) Стихійне лихо; Д) Пожежа; Е) Інші випадки; Ж) Аварія (тільки для групи F, G, H).

Під протиправними діями третіх осіб за змістом п. 4.1.3 договору слід розуміти навмисні дії третіх осіб, спрямовані на пошкодження та/або знищення ТЗ (ДО), окремих вузлів, деталей, агрегатів, скла та/або ДО, а також викрадення складових частин та/або ДО ТЗ та інші дії, спрямовані на приведення ТЗ (ДО) у непридатний для експлуатації стан.

Згідно з п. 1.2.2.4 договору франшиза на інші ризики, визначені в п. 1.2.1 договору, становить 1% (але не менше 3000 грн).

Пунктом 1.2.7 договору період страхування визначений з 04.02.2021 до 03.02.2022.

Сума загального страхового платежу за договором становить 48 678,00 грн, яка була внесена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 289 від 04.02.2021.

У силу п. 6.1.3 договору страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику (вигодонабувачу).

Відповідно до п. 8.1 договору виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору та законодавства України.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком виключно після письмового погодження способу та отримувача(ів) такого страхового відшкодування з вигодонабувачем, та може бути сплачене: - страхувальнику; - вигодонабувачу; - шляхом безпосередньої оплати вартості послуг сторонніх підприємств (організацій), які надають ці послуги страхувальнику, і необхідність яких (послуг) викликана страховим випадком (за згодою страховика) (п. 8.2 договору).

Право на отримання страхового відшкодування має вигодонабувач та страхувальник (його спадкоємець/правонаступник) або інша особа, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальника, або за його письмовою згодою. У будь-якому випадку виплата страхового відшкодування без письмового погодження з вигодонабувачем не допускається (п. 8.3 договору).

У п. 9.1 договору визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком відповідно до умов цього договору на підставі заяви страхувальника та погодження вигодонабувача, на підставі страхового акту, укладеного страховиком після отримання всіх необхідних документів, визначених договором.

Рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 10 робочих днів з дня надання всіх необхідних документів (п. 9.18 договору).

Як зазначає позивач, та вбачається з матеріалів справи, у ніч на 21.06.2021 невстановленими особами були викрадені навігаційна система та комплектуючі з транспортного засобу - колісний трактор John Deere R4038, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий перебував на території підприємства за адресою: с. Ярчівці, вул. 17 Вересня, 14, Тернопільського району, Тернопільської обл. За даним фактом Відділенням поліції № 2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211070000076 від 21.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки, на думку позивача, дана подія має ознаки страхового випадку, визначеного пп. 1.2.1 договору - В) Протиправні дії третіх осіб, ПП «Агропродсервіс Ярчівці» звернулося до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

Однак, листом за вих. № 2301 від 10.08.2021 ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» повідомила страхувальника і вигодонабувача, що підстави для виплати страхового відшкодування за поданою заявою відсутні, оскільки вищевказана подія вважається виключенням зі страхових випадків і не підпадає під страхове покриття. Так, страховиком зазначено, що згідно п. 6.3.9 та 6.3.13 договору страхувальник зобов`язаний дотримуватись умов зберігання ТЗ та ДО (додаткового обладнання) відповідно до вимог виробника та вживати всіх можливих заходів з метою запобігання настання страхових випадків. Відповідно до п. 5.1.15 та 5.1.32 договору страховиком в будь-якому випадку не відшкодовується будь-яке пошкодження ТЗ та ДО, що настали внаслідок порушення Інструкції з експлуатації ТЗ та якщо ТЗ було залишено незамкненим або з незадіяними засобами проти викрадення. Посилаючись на повідомлення ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (від 26.07.2021 № 6045/107/03-2021), страховик вказав, що крадіжка навігаційної системи була здійснена без злому замків дверей чи розбиття скла, тобто під час викрадення навігаційної системи до колісного трактору був вільний доступ. Дана обставина у розумінні вищенаведених пунктів договору виключає обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Водночас з наявного у матеріалах справи додаткового повідомлення ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області (від 17.09.2021 вих. № 6582/107/03-2021), адресованого ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», слідує, що на момент проведення огляду місця події транспортні засоби, із яких було здійснено крадіжку, були відкриті. Разом з тим, згідно допитів у якості свідків працівників підприємства, останні повідомили, що зачиняли дані транспортні засоби у момент їх залишення на території підприємства.

У відповідь на лист позивача № 31-08/21-1 від 31.08.2021 ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області повідомив останнього (від 02.09.2021 вих. № 6906/107/03-2021), що в ході проведення слідчих дій, зокрема допитів трактористів, які безпосередньо керували ТЗ, встановлено, що транспортні засоби були зачинені ними на ключ, а самі ключі вони зберігали при собі. Інформація про втрату чи викрадення ключів відсутня.

Згідно листа відповідача вих. № 2730 від 29.09.2021, адресованого позивачу, вищевказані повідомлення були ним долучені до матеріалів справи та поновлено розгляд останньої, про результат прийнятого рішення стосовно виплати чи відмови у виплаті страхового відшкодування буде повідомлено.

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення страхового відшкодування, ПП «Агропродсервіс Ярчівці» зазначило, що незважаючи на встановлений в ході проведення слідчих дій факт того, що на момент залишення транспортного засобу на території підприємства останній був зачиненим на ключ, відповідач продовжує ухилятися від виконання взятого на себе зобов`язання за договором. Позивач вказує, що відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 106280 від 22.06.2021 загальна вартість викрадених механізмів та деталей становить 307128,37 грн (з ПДВ), а відтак розмір страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи - 1%) складає 304057,08 грн, вимога про стягнення якого і є предметом позову у даній справі.

Заперечуючи проти позову, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, відповідач зазначає, що для з`ясування обставин настання події ним було направлено запит до ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на який надано відповідь, що викрадення предметів навігаційної системи мало місце з незачиненої сільськогосподарської техніки. Даний документ є чинним, ніким не спростованим, не визнаний недійсним тощо. Відтак правові підстави для виплати позивачу страхового відшкодування, виходячи з положень п. п. 5.1.15 та 5.1.32 договору, відсутні. Крім того, за твердженням скаржника, у порушення п. 10.2 договору позивачем не було надано копію витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування. До того ж, відповідно до п. 8.3 договору виплата страхового відшкодування без письмово погодження з вигодонабувачем не допускається. Позивачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу, який підтверджував би здійснення ним повного розрахунку за кредитним договором або погодження банку, як вигодонабувача, на отримання страхового відшкодування страхувальником на свою користь. Відтак відповідач переконаний, що ПП «Агропродсервіс Ярчівці» не є належним позивачем у даній справі.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Аналогічні положення визначені у ст. 509 Цивільного кодексу України. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 16 названого Закону визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з ст. 979 ЦК України, відповідно до якої за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Отже, страховий ризик та страховий випадок є взаємопов`язаними факторами, страховий ризик у випадку його фактичного настання переростає у страховий випадок, що зумовлює виникнення зобов`язання страховика виплатити страхове відшкодування.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

У ч. 1 ст.991 ЦК України та ч. 1 ст. 26 Закону «Про страхування» визначено перелік випадків, коли страховик вправі відмовити страхувальнику у здійсненні страхових виплат.

Одночасно у ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 «Про страхування» визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу було визначено, що подія згідно з п. п. 5.1.15 та 5.1.32 договору вважається виключенням зі страхових випадків і не підпадає під страхове покриття. При цьому ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», приймаючи рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, послалося на повідомлення ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26.07.2021 № 6045/107/03-2021.

Так, у п. 5.1 договору закріплено, що страховиком в будь-якому випадку не відшкодовуються будь-які збитки страхувальника, якщо вони настали внаслідок: порушення інструкції з експлуатації ТЗ, технічних умов заводу-виробника ТЗ (його обладнання, у тому числі - ДО) щодо експлуатації, технічного обслуговування ТЗ та ДО тощо (п. 5.1.15 договору); збитки за ризиком «Незаконне заволодіння» або будь-яке пошкодження ТЗ та ДО, якщо ТЗ було залишено незамкненим та/або із залишеним ключем, або та/або із залишеними реєстраційними документами від ТЗ та/або незадіяними засобами проти викрадення (п. 5.1.32 договору).

У повідомленні ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 26.07.2021 № 6045/107/03-2021, на яке посилається відповідач, зокрема, зазначено: «…Оглядом території ПП «Агропродсервіс Ярчівці» за адресою: с. Ярчівці, вул. 17 Вересня, 14, Зборівської ТГ, Тернопільського району було встановлено, що із незачиненої сільськогосподарської техніки викрадено предмети навігаційної системи, які являються власністю ПП «Агропродсервіс Ярчівці»… Також встановлено, що крадіжка була здійснена без шляхів злому замків дверей чи розбиття скла сільськогосподарської техніки. На території ПП «Агропродсервіс Ярчівці» на момент вчинення крадіжки велося відео спостереження, однак оглядом відео будь-якої інформації, що змогла б встановити осіб, причетних до вчинення даної крадіжки, не виявлено…».

Разом з тим, з наступних повідомлень ВП №2 (м. Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, датованих вже 02.09.2021 вих. № 6906/107/03-2021 та 17.09.2021 вих. № 6582/107/03-2021, на які посилається позивач, слідує, що на момент проведення огляду місця події транспортні засоби, із яких було здійснено крадіжку, були відкриті. Згідно допитів у якості свідків працівників підприємства, зокрема трактористів, останні повідомили, що зачиняли дані транспортні засоби у момент їх залишення на території підприємства напередодні крадіжки, а самі ключі зберігали при собі.

Як вірно зазначив місцевий господарський суду, вичерпний перелік видів слідчих (розшукових) дій закріплено гл. 20 КПК України, до яких, серед інших, віднесено огляд місцевості. Першочерговою та невідкладною слідчою (розшуковою) дією, котра може проводитися одразу ж після виявлення злочинного посягання до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 3 ст. 214 КПК України) або відразу після внесення таких відомостей є огляд місця події. У розумінні ст. 237 КПК України огляд місцевості проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального порушення.

Допит свідка, як один із видів слідчих (розшукових) дій, спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення істини по справі. Частиною 3 ст. 224 КПК України закріплено, що у разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.

З матеріалів справи вбачається, що після проведення первинної слідчої дії - огляду території підприємства, слідчий повідомив відповідачу своє припущення стосовно викрадення навігаційної системи з незачиненої сільськогосподарської техніки, оскільки станом на момент проведення огляду остання була відкрита, слідів злому замків дверей чи розбиття скла не виявлено.

Разом з тим, у ході проведення подальших слідчих дій, зокрема, допиту працівників підприємства, як свідків (а відтак повідомлених про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань), припущення слідчого не підтвердилося, оскільки було з`ясовано, що транспортні засоби у момент їх залишення на території підприємства напередодні крадіжки зачинялися на ключ, про що згодом також було повідомлено відповідачу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що здійснюючи досудове розслідування у кримінальному провадженні, слідчий отримує та перевіряє докази, уточнює відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у процесі проведення ним слідчих дій, а не одномоментно, чим саме і пояснюється надання одним і тим же слідчим різної інформації за відносно невеликий часовий проміжок.

Місцевий господарський суд вірно зазначив про помилковість доводів відповідача обмежившись посиланням тільки на первісне пояснення слідчого, надане в результаті проведення самого лише огляду території підприємства, нехтуючи при цьому фактами та обставинами, встановленими у ході подальшого здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що наявність обставин, на які посилається скаржник та які у розумінні п. п. 5.1.15 та 5.1.32 договору виключають настання страхового випадку, останнім не доведена, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у страховика виник обов`язок з виплати страхового відшкодування на користь страхувальника, доказів виконання якого, відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не подано.

При цьому, колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що у порушення п. 10.2 договору позивачем не було надано копію витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування, оскільки рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування вих. № 2301 від 10.08.2021 у силу п. 9.18 договору могло бути прийняте страховиком тільки після надання йому всіх необхідних документів.

Крім того, необґрунтовані є доводи скаржника про неналежність ПП «Агропродсервіс Ярчівці» як позивача у даній справі, мотивовані посиланням на п. 8.3 договору, з огляду на наявність у матеріалах справи погодження АТ «Креді Агріколь Банк», як вигодонабувача за договором, на відшкодування страхових виплат на користь страхувальника - ПП «Агропродсервіс Ярчівці».

Також, колегія суддів відхиляє твердження ПрАТ «СК «Уніка», що судом першої інстанції стягнуто страхове відшкодування без врахування франшизи. Як вбачається з описової частини судового рішення так і мотивувальної його частини, місцевим господарським судом при прийнятті рішення про задоволення позову та стягнення страхового відшкодування було враховано 1% франшизи. До того ж, 1% франшизи був також врахований і самим позивачем при звернення з позовом до суду.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПП «Агропродсервіс Ярчівці» про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 304057,08 грн (загальна вартість викрадених механізмів та деталей відповідно до рахунку на оплату по замовленню № 106280 від 22.06.2021 за вирахуванням франшизи).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів на заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2022, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2022 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/9002/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі №910/9002/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

4. Матеріали справи №910/9002/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 28.08.2023 після виходу судді з відпустки.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала