Постанова

від 03.08.2023 по справі 911/3069/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. Справа№ 911/3069/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача : не з`явився;

від відділу ДВС: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Тетіїв, Київська обл.

на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 (повний текст складено 20.07.2022)

та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 (повний текст складено 22.08.2022)

у справі № 911/3069/19 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", м. Обухів, Київська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіренко", с. Кошів, Київська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 273 037,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - ТОВ "Спектр-Агро", позивач, стягувач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіренко" (далі - ТОВ "Сіренко", відповідач, боржник) про стягнення 206 386,85 грн основного боргу, 11 351,99 грн відсотків за користування товарним кредитом, 1 227,01 грн пені, 1 424,92 грн 36 % річних та 41 277,37 грн штрафу, судових витрат, у тому числі витрати по сплаті судового збору у сумі 3 925,02 грн та витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №Мк-19/222-КВ від 22.08.2019 в частині оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних №35390 від 27.09.2019, №35391 від 27.09.2019, №35991 від 30.09.2019. За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати за поставлений товар позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 11 351,99 грн, пеня у розмірі 1 227, 01 грн, 36 % річних у розмірі 1 424,92 грн та штраф у розмірі 41 277,37 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.02.2020 у справі №911/3069/19 позов ТОВ "Спектр-Агро" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Сіренко" на користь ТОВ "Спектр-Агро" 206 386,85 грн основного боргу, 1 227,01 грн пені, 1 424,92 грн 36% річних, 41 277,37 грн штрафу, 3 753,99 грн судового збору, 18 967,36 грн витрат на професійну правову допомогу. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2020 у справі №911/3069/19 залишено без змін.

10.07.2020 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.02.2020 у справі №911/3069/19 видано наказ.

На виконання наказу Господарського суду Київської області №911/3069/19 від 10.07.2020 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову ВП НОМЕР_2 від 04.08.2020.

20.04.2021 державним виконавцем зазначеного відділу ДВС винесено постанову про передачу виконавчого провадження НОМЕР_2.

02.07.2021 заступником начальника відділу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про прийняття виконавчого провадження НОМЕР_2.

Короткий зміст поданої скарги.

У січні 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від ТОВ "Спектр-Агро" (далі - скаржник) надійшла скарга №04-5/01 від 04.01.2022 на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - державний виконавець, відділ ДВС) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі № 911/3060/19, яка містила такі вимоги:

- прийняти скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі № 911/3069/19 до розгляду;

- задовольнити скаргу ТОВ "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі № 911/3069/19;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/3069/19 від 10.07.2020, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/3069/19 від 10.07.2020 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/3069/19 від 10.07.2020 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування поданої скарги стягувач зазначив про не вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19, зокрема, але не виключно: не проведення систематичної перевірки майнового стану боржника; не направлення запитів до всіх установ з метою виявлення майна чи коштів боржника; не звернення до компетентних органів з метою вжиття заходів до притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника та обмеження у праві виїзду останнього за кордон.

ТОВ "Спектр - Агро" у поданій скарзі звернуло увагу на те, що Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належних, повних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу у даній справі у період з 02.07.2021 по 03.01.2022 не вчинив, що є порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2022 у справі №911/3069/19 скаргу ТОВ "Спектр-Агро" задоволено повністю.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/3069/19 від 10.07.2020, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/3069/19 від 10.07.2020 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/3069/19 від 10.07.2020 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи скаргу стягувача у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що державним виконавцем не надано належних доказів та не доведено виконання ним своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення суду в повному обсязі. Зокрема, наказ Господарського суду Київської області у справі №911/3069/19 від 10.07.2020 не виконано, а здійснені перевірки майнового стану боржника проводилися державним виконавцем без дотримання відповідної періодичності, встановленої частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст поданої заяви.

У липні 2022 року до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відділу ДВС на користь скаржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 750,00 грн.

Заява мотивована тим, що судом першої інстанції від 13.07.2022 задоволено подану ТОВ "Спектр-Агро" скаргу від 04.01.2022 на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу від 10.07.2020 у даній справі, а отже понесені стягувачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з органу державної виконавчої служби. Розмір цих витрат ТОВ "Спектр-Агро" вважає співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) під час розгляду скарги на бездіяльність відділу ДВС.

Крім цього, стягувач подав клопотання про розгляд заяви без участі його представника.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі № 911/3069/19 задоволено повністю заяву ТОВ "Спектр-Агро" про ухвалення додаткового рішення у справі.

Присуджено до стягнення з Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" 10 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції оцінив подані стягувачем докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з критеріїв розумності і реальності адвокатських витрат, прийнявши до уваги відсутність клопотання відділу ДВС про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про обґрунтованість заяви ТОВ "Спектр Агро" про винесення додаткового рішення щодо стягнення з відділу ДВС понесених стягувачем витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою та додатковим рішенням, Тетіївський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 09.03.2023 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі № 911/3069/19, прийняти нове рішення у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відділ ДВС зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, зокрема, за твердженням відділу ДВС, суд першої інстанції, визнаючи неправомірною бездіяльність державного виконавця, яка, за його висновком, полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, не конкретизує перелік цих невчинених дій і що необхідно усунути.

На думку апелянта, представником стягувача не надано жодних доказів того, що у боржника наявне будь-яке рухоме чи нерухоме майно, або доходи, на які може бути звернено стягнення боргу відповідно до вимог чинного законодавства, а державним виконавцем не звернено стягнення на таке майно. Навпаки, у процесі примусового виконання рішення суду та багаторазових перевірок державним виконавцем встановлена відсутність у боржника майна та коштів. Отже, апелянт вважає, що права стягувача на своєчасне звернення стягнення на майно та доходи боржника порушено не було, оскільки відсутнє саме майно і доходи - предмет звернення стягнення.

Оскільки дане звернення відділу ДВС з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у даній справі є повторним, апелянт також просив поновити строк на апеляційне оскарження зазначених судових рішень. Дане клопотання мотивоване тим, що оскаржувані ухвала та додаткове рішення ним отримані не були та прийняті без участі його представника. Крім того, апелянт стверджує, що не отримував ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2022, постановлену за результатами первісного його звернення з апеляційною скаргою, довідався про її існування під час перевірки стану розгляду поданої апеляційної скарги на сайті Північного апеляційного господарського суду лише 25.01.2023. Після чого ним було невідкладно вжито заходів на виконання вимог ухвали від 09.12.2022 (направлено подання до начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про сплату судового збору в розмірі 2 481,00 грн). Також скаржник посилався на введення воєнного стану в Україні, періодичну роботу відділу в дистанційному режимі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 справу № 911/3069/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів: Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3069/19; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі №911/3069/19 до надходження до суду матеріалів справи.

23.03.2023 матеріали справи № 911/3069/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

З 19.03.2023 по 25.03.2023 головуючий суддя (суддя-доповідач) Кравчук Г.А. перебував у відрядженні, з 27.03.2023 по 31.03.2023 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 клопотання відділу ДВС задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 13.07.2022 та додаткового рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі №911/3069/19, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою на судові рішення Господарського суду Київської області у даній справі, розгляд справи призначено на 25.05.2023 об 11 год 40 хв, запропоновано учасникам справи вчинити процесуальні дії в установлені судом апеляційної інстанції строки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 задоволено заяву начальника відділу ДВС Колесник Світлани про її участь у судовому засіданні, призначеному на 25.05.2023 об 11 год 40 хв, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козир Т.П. з 15.05.2023 по 25.05.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 колегією суддів апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відділу ДВС у даній справі призначено на 29.06.2023 об 11 год 00 хв, за участі представника відділу ДВС в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку з технічною неможливістю встановити у судовому засіданні 29.06.2023 відеоконференцзв`язок з представником апелянта, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 розгляд апеляційної скарги відділу ДВС на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі № 911/3069/19, відкладено на 03.08.2023 об 11 год 20 хв в режимі відеоконференції.

Позиція інших учасників справи.

04.05.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що ухвала та додаткове рішення місцевого господарського суду прийняті в результаті повного дослідження усіх обставин справи та є законними, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Також в прохальній частині відзиву стягувач просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Боржник правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відділу ДВС не скористався, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень суду першої інстанції у даній справі.

Явка представників сторін.

У судове засідання 03.08.2023 представники учасників судового провадження та відділу ДВС не з`явились.

Представник стягувача у судове засідання не з`явився, просив розглядати

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями.

За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників стягувача та боржника.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу і додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення у справі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи (згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження НОМЕР_2), за зверненням стягувача до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо примусового виконання рішення суду першої інстанції у даній справі, головним державним виконавцем цього відділу відкрито виконавче провадження НОМЕР_2, про що винесено постанову від 04.08.2020.

20.04.2021 було встановлено, що відповідно до рішення засновника від 30.11.2020 змінено місце знаходження боржника ТОВ "Сіренко" (код ЄДРПОУ: 42912664) та визначено його за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 6 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби. 20.04.2021 головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Рябоконем М.В. винесена постанова про передачу виконавчого провадження НОМЕР_2 до Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

01.07.2021 виконавче провадження НОМЕР_2 надійшло до Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

В порядку частини 4 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" 02.07.2021 з метою забезпечення виконання рішення суду заступником начальника Тетіївського відділу ДВС Сющук А.В. було винесено постанову про прийняття виконавчого провадження НОМЕР_2, копія якої направлена сторонам виконавчого провадження 02.07.2021 за вих. №12643.

02.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника - ТОВ "Сіренко" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної суми винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 300 710,25грн, копії якої направлені на виконання до банківських установ, що підключені до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, а саме: АТ "КБ "ПриватБанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Оксі банк", АТ "ТАСкомбанк", АТ "Райффайзен Банк", ПАТ АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "Банк Восток", АТ "ПроКредит Банк", АТ "Акціонерно-комерційний банк "Львів", АТ "Кредобанк", АТ "АКБ "Конкорд", АТ "ОTP банк";

02.07.2021 сформовано інформаційну довідку - Інформація Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якої у боржника не виявлено нерухомого майна, на яке можна звернути стягнення боргу відповідно до вимог чинного законодавства. Водночас, за даними цих реєстрів встановлено, що боржник ТОВ "Сіренко" є суборендарем земельної ділянки з кадастровим номером: 3224685800:04:016:0002, опис об`єкта: площа (га): 3.3109, дата державної реєстрації земельної ділянки: 31.03.2006, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Київська регіональна філія ДП "Центр ДЗК", цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Адреса: Київська обл., Тетіївський р., с/рада, Росішківська, суборендодавець: Фермерське господарство "Анна-Агро-Плюс", код ЄДРПОУ: 39225597, країна реєстрації: Україна, та земельної ділянки з кадастровим номером: 3224685800:04:017:0003, опис об`єкта: площа (га): 4.2891 суборендодавець: Фермерське господарство "Анна-Агро-Плюс", код ЄДРПОУ: 39225597, країна реєстрації: Україна.

06.07.2021 стягувач надіслав на адресу відділу ДВС клопотання за № 06-4/07 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19 з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5. У вказаному клопотанні стягувачем викладено прохання вчинити перелік виконавчих дій, направлених на виконання рішення у даній справі про стягнення з боржника заборгованості, та повідомити стягувача про результати розгляду вказаного клопотання.

27.07.2021 державним виконавцем направлено запит №14326 до АТ КБ "Приватбанк" за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, з вимогою про термінове надання вичерпної інформації про реквізити арештованого рахунку боржника та залишок коштів на ньому. У відповідь на вказаний запит АТ КБ "Приватбанк" листом №20.1.0.0.0/7-210803/13630 від 09.08.2021 повідомив, що станом на 03.08.2021 боржником відкрито 19.01.2021 рахунок за № НОМЕР_1 , залишок коштів на якому становить 0 грн. Також повідомлено про відсутність у запитуваних осіб договорів про найм (оренду) індивідуального банківського сейфу.

27.07.2021 державним виконавцем направлено запит за №14330 до Кошівської сільської ради за адресою: Київська обл., Тетіївський р-н, с. Кошів з вимогою надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником ТОВ "Сіренко", адреса якого: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: 42912664, а також надати інформацію щодо того чи фактично знаходиться боржник за вказаною адресою: АДРЕСА_1 ; чи здійснює будь-яку діяльність на території села; чи укладалися договори оренди земельних ділянок між ТОВ "Сіренко" та жителями села Кошів. На вказаний запит отримано відповідь №114 від 11.08.2021, відповідно до якої повідомлено, що боржник за вказаною у запиті адресою не зареєстрований, на території Кошівського старостинського округу будь-яку діяльність не здійснює, про укладені ним договори оренди земельних ділянок з мешканцями села старостинського округу невідомо.

18.08.2021 державним виконавцем здійснено виїзд за адресою: Київська область, Білоцерківський район с. Кошів, про що складено Акт державного виконавця у присутності старости сіл Кошів та Погреби Чалової Д.П., за змістом якого убачається, що по АДРЕСА_1 знаходиться приватний будинок, в якому проживає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.08.2021 державним виконавцем направлено запит вих. №16191 рекомендованим листом до Фермерського господарства "Анна-Агро-Плюс" з вимогою надати вичерпну інформацію відносно того, чи сплачується орендна плата за землю, а саме за суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 3224685800:04:017:0003, заг. площею 4,2891 га, що перебуває у суборенді боржника: ТОВ "Сіренко" (відповідно до поштової довідки від 20.09.2021 лист повернувся не врученим по причині закінчення терміну зберігання);

18.08.2021 державним виконавцем направлено запит за вих. №16193 до Росішківського старостинського округу №8 з вимогою надати вичерпну інформацію про місце розташування земельної ділянки кадастровий номер 3224685800:04:017:0003, заг. площею 4,2891 га., що перебуває у суборенді боржника: ТОВ "Сіренко". Відповідно до отриманої відповіді № 91 від 06.09.2021 виконавчий комітет Тетіївської міської ради повідомив про те, що не володіє інформацією щодо місця розташування вказаної земельної ділянки.

18.08.2021 державним виконавцем направлено запит вих. №16194 до Росішківського старостинського округу №8 з вимогою надати вичерпну інформацію про місце розташування земельної ділянки кадастровий номер 3224685800:04:016:0002, заг. площею 3,3109 га., що перебуває у суборенді боржника: ТОВ "Сіренко". Згідно отриманої від виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 92 від 06.09.2021, останній повідомив про те, що не володіє інформацією щодо місця розташування вказаної земельної ділянки.

15.11.2021 направлено виклик державного виконавця за вих. №21671 ТОВ "Сіренко" за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. О. Гончара, буд.6-А, кв. 123, яким зобов`язано керівника боржника з`явитись до виконавця 29.10.2021 щодо сплати боргу або надання підтверджуючих документів про сплату. Одночасно зобов`язано надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання виконавчого документа, повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, а також надати інші відомості, пов`язані з наявністю/відсутністю коштів, майна, майнових прав у боржника.

Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження (Інформаційна довідка №69324 від 19.01.2022) та наданих відділом ДВС роздруківок на паперових носіях відповідей на запити державного виконавця до Державної фіскальної служби у період з 02.07.2021 по 03.01.2022 державним виконавцем з метою виявлення рахунків відкритих боржником, в тому числі через свої відокремлені підрозділи, направлялися відповідні запити: №107217904 від 02.07.2021, №109724524 від 01.08.2021, №112664521 від 01.09.2021, №116857412 від 01.10.2021, "120710503 від 01.11.2021, №125465523 від 04.12.2021, №129206333 від 03.01.2022.

За інформацією Державної фіскальної служби України, що міститься у відповідях за результатами обробки запиту у боржника у період до 01.09.2021 у наявності було два рахунки, відкриті у Казначействі України (26.04.2019, ел. адм. подат.) та АТ КБ "ПриватБанк" (19.01.2021), після 01.09.2021 - лише у АТ КБ ПриватБанк".

Доказів отримання відповідей на сформовані державним виконавцем запити до Державної фіскальної служби України відповідно 17.07.2021, 16.08.2021, 16.09.2021, 17.10.2021, 16.11.2021,19.12.2021 відділ ДВС до відзиву на скаргу стягувача не надав.

Крім того, як свідчать матеріали справи (Інформаційна довідка з АСВП №69324 від 19.01.2022 та надані відділом ДВС роздруківки на паперових носіях відповідей на запити державного виконавця до Міністерства внутрішніх справ України) у період з 02.07.2021 по 03.01.2022 державним виконавцем направлено запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів: № 107217899 від 02.07.2021, №109724516 від 01.08.2021, № 112664523 від 01.09.2021, №116857410 від 01.10.2021, №120710501 від 01.11.2021, №125465520 від 04.12.2021, №129206330 від 03.01.2022. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні.

У матеріалах справи відсутні докази отримання відповідей на сформовані державним виконавцем запити до Міністерства внутрішніх справ України відповідно 17.07.2021, 16.08.2021, 16.09.2021, 17.10.2021, 16.11.2021,19.12.2021, відділ ДВС до відзиву на скаргу стягувача їх не надав.

Вважаючи, що державний виконавець у виконавчому провадженні НОМЕР_2 у період з 02.07.2021 по 03.01.2022 діяв з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", допустивши при цьому відповідну/певну бездіяльність, котра призвела до фактичного невиконання судового рішення у справі №911/3069/19, стягувач 04.01.2022 звернувся до суду першої інстанції зі скаргою (вих. № 04-5/01) у даній справі та 14.07.2022 із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відділу ДВС на користь скаржника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 750,00 грн.

25.01.2022 на адресу суду першої інстанції від відділу ДВС надійшов відзив на скаргу №1078 від 21.01.2022, в якому останній, посилаючись на те, що державним виконавцем вчиняються всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення у даній справі, просив у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при дослідженні спірних правовідносин необхідно взяти до уваги таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 10 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (частина 2 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (частина 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (частина 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частина 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частина 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Частиною 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Пунктом 11 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція) встановлено, що запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.

Згідно з пунктом 12 розділу І Інструкції, у вимозі, дорученні, запиті виконавця обов`язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім`я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім`я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

За приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право:

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (пункт 14);

- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 16);

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (пункт 18);

- у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19).

У матеріалах справи відсутні докази вчинення державних виконавцем дій направлених на виконання заходів, передбачених пунктами 14, 16, 18, 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Відділом ДВС зазначених обставин не спростовано та не надано належних і допустимих доказів про виклики посадової особи боржника, витребування від неї пояснень щодо причин невиконання рішення суду, тощо. Наданий відділом ДВС запит №21671 датований 15.11.2021 про виклик керівника боржника до виконавця на 29.10.2021 судом апеляційної інстанції до уваги не приймається. Також не може бути визнано судом апеляційної інстанції належним доказом виконання державним виконавцем заходів, передбачених пунктами 14, 18 частини 3 статті 18 зазначеного Закону, виклик керівника ТОВ Сіренко" Шосталь П.П. від 18.01.2022 №984, оскільки він надісланий за межами періоду, за який оскаржуються стягувачем дії/бездіяльність державного виконавця за скаргою, що є предметом перевірки в апеляційному порядку.

Частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відтак, періодичність проведення перевірок майнового стану боржника чітко визначена частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", і такі перевірки не мають вчинятися виконавцем одноразово (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2018 у справі №915/1294/13).

У скарзі на бездіяльність державного виконавця скаржник наголошував на порушенні державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, і в частині періодичності перевірок майнового стану боржника.

Судом першої інстанції при дослідженні долучених до матеріалів справи відповідей на запити №107217904 від 02.07.2021, №109724524 від 01.08.2021, №112664521 від 01.09.2021, №116857412 від 01.10.2021, №120710503 від 01.11.2021, №125465523 від 04.12.2021, №129206333 від 03.01.2022 правомірно встановлено, що державний виконавець звертався із запитами до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржника-юридичної особи, а також рахунки, відкриті боржником-юридичною особою через свої відокремлені підрозділи, рідше, ніж один раз на два тижні.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що даний висновок суду першої інстанції не спростовується доводами апелянта про наявність в Автоматизованій системі виконавчого провадження відомостей про надіслання відповідних запитів до Державної фіскальної служби України відповідно ще й 17.07.2021, 16.08.2021, 16.09.2021, 17.10.2021, 16.11.2021,19.12.2021, оскільки навіть при їх урахуванні направлення запитів державним виконавцем щодо виявлення рахунків у боржника здійснювалося рідше , ніж один раз на два тижні.

Поряд з цим, з матеріалів справи убачається, що держаним виконавцем у період з 02.07.2021 по 03.01.2022 лише один раз, 27.07.2021, сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника. У той час, як частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" перевірка щодо виявлення нерухомого та рухомого майна та його майнових прав має проводитися не рідше ніж один раз на три місяці.

Надані відділом ДВС до суду першої інстанції докази, зокрема й Інформаційна довідка з автоматизованої системи виконавчого провадження №69324 від 19.01.2022, не підтверджують фактів направлення державним виконавцем у період з 02.07.2021 по 03.01.2022 з установленою частиною 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" періодичністю запитів до:

- ДП "Аграрні реєстри" з вимогою надати відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних Реєстру даних про видані боржником аграрні розписки, а також відомості про майно та осіб, що є боржниками і кредиторами за такими розписками;

- ДП "Державні реєстри України" з вимогою надати відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "Зерно" даних про здане боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації, надати відомості щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "Реєстр сільськогосподарської техніки" даних щодо тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших сільськогосподарських механізмів, належних боржнику;

- ДП "Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин" з вимогою надати відомості щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин стосовно боржника як власника тварин (худоби).

Такі запити у вказаний період державним виконавцем взагалі не направлялися.

Отже, державним виконавцем допущено порушення вимог частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Також відділом ДВС не надано доказів розгляду клопотання стягувача від 06.07.2021 про вчинення необхідних виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19 у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та повідомлення стягувача про результати такого розгляду.

Доводи державного виконавця про вчинення всіх необхідних дій для примусового виконання наказу у виконавчому провадженні НОМЕР_2 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки вказані заходи не призвели до виконання рішення суду у даній справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що виконавець зобов`язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вчинення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без задіяння всіх можливих заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", не дотримання періодичності перевірок майнового стану боржника у відповідності до вимог частини 8 статті 48 зазначеного Закону, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення в повному обсязі заходів, необхідних для своєчасного виконання рішення суду.

Належними доказами вжиття всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконаних виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим, з огляду на статті 129-1 Конституції України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №619/562/18).

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скаржником доведено неправомірну бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, державним виконавцем не вчинено передбачених законом дій, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання судового рішення у даній справі.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги скарги ТОВ "Спектр-Агро" про бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі № 911/3060/19 та зобов`язав державного виконавця або іншу посадову особу цього відділу ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо розподілу судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу за заявою стягувача та ухвалення у даній справі додаткового рішення, яке також є предметом апеляційного скарження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Так, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат за приписами частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Отже, неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У розгляді даного спору суд апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також враховує правову позицію, зазначену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, відповідно до якої частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складових принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено:

- матеріали даної справи містять копію Договору про надання правової допомоги від 01.12.2020 №01/12/2020 (далі - Договір), укладеного між ТОВ "Спектр-Агро" (клієнт) та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" (бюро), відповідно до умов якого бюро зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені даним Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору. Також матеріали справи містять Додаткову угоду від 29.03.2022 про електронний документообіг до Договору (Далі - Додаткова угода), пунктом 2.2 якої сторони відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України (сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення) домовились про те, що починаючи з 01 березня 2022 року, при виконанні умов Договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів, для підтвердження описаних в них господарських операцій з використанням сервісу "Вчасно" (адреса в мережі Інтернет - https://vchasno.ua/).

- згідно з пунктом 2.1 Договору клієнт надає бюро повноваження, зокрема, подавати до виконання виконавчі документи, брати участь у провадженні виконавчих дій, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, наводити свої доводи, міркування та заперечення, у тому числі при проведенні експертизи, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження, оспорювати належність майна і його оцінку, одержувати копії та оригінали постанов та інших документів, користуватися іншими правами сторони у виконавчому провадженні, передбаченими законодавством, зокрема Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

- пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що безпосереднє представництво інтересів клієнта від імені бюро за цим договором здійснює адвокат Бонтлаб Василь Васильович на підставі документів, передбачених процесуальним законодавством;

- положеннями пункту 5.1 Договору визначено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі-приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього Договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу, необхідного для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь терміновості виконання правової допомоги та інші суттєві обставини;

- у пункті 5.2 Договору сторонами погоджено, що бюро надає клієнту електронною поштою або в паперовому вигляді акт здачі-приймання виконаної правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце);

- за умовами пунктів 5.3-5.4 Договору акт здачі-приймання виконаної правової допомоги підписується сторонами в розумні інтервали часу після надання правової допомоги та оплати наданої правової допомоги та фіксує факт надання правової допомоги, яка передбачена цим Договором. Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування клієнтом грошових коштів на поточний рахунок бюро;

- відповідно до Акта № 30 здачі-приймання виконаної правової допомоги від 13.07.2022 згідно Договору №01/12/2020 про надання правової допомоги від 01.12.2020 сторонами визначено перелік та розмір наданої правової допомоги за період з 03.01.2022 по 13.07.2022;

- у акті зазначено, що сторони погодили вартість однієї години правової допомоги Бюро складає 900,00 грн., участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 500,00грн до 1 500,00 грн (в залежності від тривалості судового засідання) та додаткова оплата (гонорар "успіху" адвоката) у випадку прийняття позитивного для клієнта рішення: задоволення скарги - 3 800,00 грн. Загальна вартість наданої правової допомоги склала 10 750,00 грн;

- вказані кошти сплачені клієнтом на поточний рахунок адвокатського бюро "Василя Бонтлаба" - 13.07.2022.

За змістом Акта №30 здачі-приймання виконаної правової допомоги від 13.07.2022, адвокатом було надано стягувачу, а стягувачем прийнято такі юридичні послуги на загальну суму 10 750,00 грн:

- зустріч з клієнтом у режимі відеоконференцзв`язку з метою з`ясування обставин справи №911/3069/19 по якій надається професійна правнича допомога у оскарженні бездіяльності державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 року в справі №911/3069/19 - 0,5 годин;

- аналіз матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19 в Автоматизованій системі виконавчих проваджень -1 година;

- підготовка скарги (вих. №04-5/01 від 04 січня 2022 року) на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19. Направлення (на виконання підп. 2 п. 2 ст. 170 ГПК України) копії скарги (вих. №04-5/01 від 04 січня 2022 року) на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19: ТОВ "Сіренко", Тетіївському відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та оригінал до Господарського суду Київської області -4 години;

- участь адвоката Василя Бонтлаба у судовому засіданні Господарського суду Київської області із розгляду скарги (вих. №04-5/01 від 04 січня 2022 року) на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19, яке відбулось 19 січня 2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Спектр Агро" адвоката Василя Бонтлаба із застосуванням програмного забезпечення "ЕasyCon": надання пояснень у справі, підтримання правової позиції - 1 500,00грн;

- участь адвоката Василя Бонтлаба у судовому засіданні Господарського суду Київської області із розгляду скарги (вих. №04-5/01 від 04 січня 2022 року) на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19, яке відбулось 13 липня 2022 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника ТОВ "Спектр-Агро" -адвоката Василя Бонтлаба із застосуванням програмного забезпечення "ЕasyCon": надання пояснень у справі, підтримання правової позиції -500,00 грн;

- додаткова оплата (гонорар "успіху" адвоката) у зв`язку із прийняттям позитивного для клієнта судового рішення: задоволення скарги (вих. №04-5/01 від 04 січня 2022 року) на бездіяльність державного виконавця Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_2 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 10.07.2020 у справі №911/3069/19 - 3 800,00 грн.

У відзиві на скаргу стягувача відділ ДВС не виклав своїх заперечень щодо орієнтовного розміру понесених судових витрат у зв`язку з оскарженням бездіяльності державного виконавця у даній справі, про який заявлялось стягувачем у скарзі від 04.01.2022. Матеріали справи не містять доказів подання відділом ДВС до суду першої інстанції клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зі змісту апеляційної скарги відділу ДВС убачається, що апелянтом у ній також не наведено будь-яких доводів щодо неспівмірності витрат стягувача на правову допомогу, які покладені судом першої інстанції на апелянта за результатами розгляду скарги стягувача.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву стягувача про покладення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду поданої ним скарги у суді першої інстанції на відділ ДВС, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір заявлених ТОВ "Спект-Агро" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 750,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати є необхідними і співрозмірними із виконаною адвокатом стягувача роботою у суді першої інстанції, а тому зазначені судові витрати підлягали відшкодуванню стягувачу за рахунок відділу ДВС у відповідності та порядку, передбаченому статтями 126, 129. 344 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене та враховуючи встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав поданої скарги стягувача і заперечень відділу ДВС проти них, дійшов правильного висновку про задоволення скарги ТОВ "Спектр-Агро" на бездіяльність державного виконавця та відповідно покладення витрат на правничу правову допомогу, понесених стягувачем, на відділ ДВС.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи відділу ДВС, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвала та додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування не вбачається. Апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 у справі №911/3069/19 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі №911/3069/19 залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.07.2022 у справі №911/3069/19 залишити без змін.

4. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2022 у справі №911/3069/19 залишити без змін.

5. Матеріали справи №911/3069/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

У зв`язку з відпусткою суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П. з 14.08.2023 по 27.08.2023 повний текст постанови складено 28.08.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир