Рішення

від 07.08.2006 по справі 977-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

977-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

07.08.2006Справа №2-13/977-2006

За позовом СПД Денисова М.О., м. Сімферополь.

До відповідачів 1. Приватного підприємства “Кримінвестсервіс”, м. Сімферополь.

                            2.  Спеціального загону “Кобра” особливого призначення при МВС України імені Юрія Дагаєва, м. Київ.

Про стягнення 68957,17 грн.

Суддя А.І.Жукова

представники:

Від  позивача – Мильнікова О.А. – пред-к, дов. б/н від 15.10.2005р.         

Від  відповідачів  - 1. не з'явився, 2. Оніщук В.А. – старший інспектор, дов. № 26/284 від 05.04.2006р.

Суть спору: Позивач - СПД Денисов Максим Олегович, м. Сімферополь, звернувся до Господарського суду АР Крім з позовною заявою, про стягнення з відповідачей:    № 1. ПП “Кримінвестсервіс”, м. Сімферополь; № 2 ДАІ Підрозділу “Кобра”, м. Київ, 68957,17 грн. матеріального збитку, спричиненого дорожньо-транспортною подією.

Позовні вимоги, обґрунтовані ст. ст. 779, 1169 ЦК України і мотивовані тим, що 08.08.2004 р. в 21:00 год. на трасі Сімферополь-Ялта-Севастополь в районі с. Пушкино, відбулося зіткнення автомобілів «Субару» державний № 77781 КР під управлінням позивача, що належить ПП «Кримінвестсервіс» і «Тойота-камрі» державний № АА 1529 М1, що належить підрозділу «Кобра» ДАІ під управлінням водія Штефан В.Г., який є працівником ДАІ підрозділу «Кобра», на думку позивача, що порушив правила дорожнього руху і з вини якого відбулася вказана дорожньо-транспортна подія, в результаті якої автомобілю «Субару» нанесені значні механічні пошкодження, які, згідно автотоваровідчеського дослідження, складають 68657,17 грн.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якому просить виключити з відповідачів ПП «Кримінвестсервіс» і уточнює позовні вимоги на суму 60512,93 грн.

Відповідач з позовом не згоден, вважає, що в дорожньо-транспортній події, що відбулася, відсутня провина водія автомобіля «Тойота-камрі», що належить департаменту ДАІ МВС України спецпідрозділу «Кобра», оскільки в даній дорожній ситуації він діяв відповідно до ч. 3 п. 3.2 Правил дорожнього руху.

У справі проводилися ряд експертиз: автотехнічна експертиза № 77 від 21.04.2005р. згідно висновків якої встановлена обопільна вина водіїв; судова автотоварознавська № 78, згідно висновків  якої на момент технічного огляду 28.01.2005р. ремонтні роботи по відновленню транспортного засобу Субару Імпреза, реєстраційний номер 777-81 КР не проводились, сума шкоди склала 60512,93 грн; повторна автотехнічна експертиза № 351 від 16.08.2005р., згідно висновків яких встановлені винні дії позивача – водія автомобіля «Субару» Денисова М.О. в події ДТП і причиною зв'язку з наслідками, що наступили. Також 26.04.2006р. судом була відтворена обстановка та обставини події ДТП яке виникло 08.08.2004р. з участю водіїв позивача та другого відповідача та з участю експерту НДЕКЦ Відділення автотехнічної експертизи Кісіра М.Я.

26.04.2006р. за результатами відтворення обстановки та обставин подій ДТП судом була призначена у справі додаткова комплексна судова автотехнічна та транспортно-трассологична експертиза, відповідно до висновків якої установлена обопільна вина водіїв.  

24.07.2006р. до Господарського суду АР Крим від другого відповідача надійшли заперечення на висновок експерта № 3/208 від 22.05.2006р., з якого вбачається, що вини у діях водія Штефана В.Г. не має, а водій Денисов М.О. порушив ПДР.

Строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 ГПК України за згодою сторін.

У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 ГПК України.

 Розглянувши представлені матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В :

Денисов М.О., будучи суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою, 20.05.2004 р. уклав договір найму транспортного засобу – автомобіль марки “Субару” державний № 77781 КР з Приватним підприємством “Кримінвестсервіс”.

Автомобіль марки “Субару” державний № 77781 КР належить Денисову М.О. на праві власності (т. 1 а.с. 78, 143, 147).

Згідно п. 1 Договору наймодавець – СПД Денисов М.О. передає, а наймач Приватне підприємство “Кримінвестсервіс” приймає в тимчасове володіння і користування вказаний автомобіль строком на 1 рік.

Згідно п. 6 договора наймодавець зобов'язаний проводити за свій рахунок капітальний ремонт даного в наймання транспортного засобу. Пункт 6.3 договору передбачає обов'язок наймача  нести відповідальність за пошкодження транспортного засобу і усунути їх за свій рахунок.

08.08.2004 р. в 21:00 год. на трасі Сімферополь-Ялта-Севастополь, в районі     с. Пушкино, відбулося зіткнення автомобілів «Субару» державний № 77781 КР, орендованого ПП «Кримінвестсервіс» у СПД Денісова і «Тойота-камрі» державний № АА 1529 М1, що належить департаменту ДАІ МВС України спецпідрозділу «Кобра» особливого призначення ім. Ю.Дагаєва м. Київ.

В результаті зіткнення автомобілю «Субару» заподіяні механічні пошкодження. Згідно Акту № 1106 автотоварознавського дослідження вартість відновного ремонту склала 68657,17 грн., матеріальний збиток заподіяний його власникові склав 78704,17 грн. Згідно висновку автотоварознавської експертизи № 78 від 14.02.2005 р. у даній справі сума 60512,93 грн.

Ст. 1166 ЦК України передбачено, що загальними підставами відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки причинителя шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою причинителя провини. Вказані в статті підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Протиправна поведінка причинителя шкоди є обов'язковою підставою його відповідальності. Протиправною поведінкою в цивільних правовідносинах є порушення особою вимог правової норми або нездійснення вимог правової норми діяти відповідним чином (бездіяльність).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, яка виникла унаслідок експлуатації транспортного засобу, вважається такою, що заподіяна джерелом підвищеної небезпеки. Правила відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, а також унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, передбачені статтями 1187, 1188 ЦК України. З вимог статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або змістом транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, що здійснює цю діяльність і інши осіб. Частину 2 вказаних статті передбачає, що шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т. п.), транспортним засобом, що володіє, механізмом іншим об'єктом, використання, зберігання і зміст якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 даної статті указує, що особа, що здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за заподіяну шкоду, якщо не доведе, що шкода причинна унаслідок непереборної сили або наміру потерпілого.

Правила відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки полягає в наступних умовах для виникнення відповідальності: наявність шкоди, протиправної поведінки причинителя шкоди, а також наявність причинного зв'язку між протиправною дією і шкодою. Вини причинителя шкоди не вимагається, тобто особа, що заподіяла шкоду при використанні джерела підвищеної небезпеки, відповідає і за випадкове її спричинення.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” передбачено, що шкода,  заподіяна кількома  особами, відшкодовується кожною з них в частині,  заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності).     

Особи, які   спільно   заподіяли   шкоду,   тобто   заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними,  сукупними  діями,  або  діями з єдністю  наміру,   несуть   солідарну   відповідальність   перед потерпілими. У такому ж  порядку  відповідають  володільці  джерел підвищеної  небезпеки  за  шкоду,  заподіяну  внаслідок  взаємодії кількох  джерел  підвищеної  небезпеки  іншим  особам. Питання про відповідальність  за  шкоду,  заподіяну  при  цьому самим джерелам підвищеної  небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується  за  правилами ЦК України: шкода, заподіяна одному  з  володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності  лише  вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не  відшкодовується;  при наявності вини обох володільців – розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності  вини володільців у взаємному заподіянні шкоди – жоден з  них  не  має права на відшкодування.

Відповідно до п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати  будь-яку діяльність, здійснення    якої   створює   підвищену   імовірність заподіяння шкоди через неможливість  контролю  за  нею  людини. Майнова відповідальність за  шкоду,  заподіяну  діями  таких  джерел,  має наставати  як  при  цілеспрямованому  їх  використанні,  так і при мимовільному  прояву  їх  шкідливих  властивостей .  Під володільцем джерела  підвищеної   небезпеки   розуміється юридична особа або громадянин,  що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки   в    силу    права    власності,    повного господарського  відання,    оперативного    управління    або    з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).  Не вважається володільцем джерела  підвищеної  небезпеки і не несе відповідальності  за  шкоду  перед  потерпілим   особа,   яка управляє джерелом  підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.). При розгляді справ про відшкодування шкоди  суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише  у  випадках,  коли  особа,  з  вини  якої  заподіяна  шкода, знаходиться  з даною організацією в трудових відносинах,  і шкода, заподіяна  нею  у  зв'язку  з  виконанням   трудових   (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була  працівником  цієї організації.

Ст. 1188 ЦК передбачено, що шкода, заподіяна унаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності провини тільки особи, якій заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких була причинна шкода, розмір відшкодовується у відповідній частині залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи питання про протиправність поведінки причинителя шкоди, суд виходив з обставин трапившегося, встановленого експертним шляхом та приймає до уваги висновки експертного висновку № 3/208 від 22.05.2006р. як обґрунтовані матеріалами справи виду наступного.

Як вбачається з автотехнічного дослідження № 3/481 від 20.08.2004р.  суперечності у показаннях водіїв можуть бути усунені після проведення транспортно-трассологичного дослідження пошкоджень автомобілів, у ході якого може бути встановлено взаємне розташування автомобілів Тойота-Камри й Субару відносно друг друга у час зіткнення. Оскільки транспортно-трассологичне дослідження та відтворення обставин ДТП не проводились, виконати оцінку дій водіїв Денисова М.О. й Штефана В.Г. стосовно до вимог ПДРУ й розрішити питання про технічну можливість у них попередити зіткнення у висновку не надається можливим.  

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про експертизу”  судово-експертна діяльність    здійснюється    на   принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.

Частиною 1 ст. 12 Закону України “Про судову експертизу” передбачено, що незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний провести  повне  дослідження  і  дати   обґрунтований   та об'єктивний письмовий висновок.  

Частина 1 ст. 13 вказаного Закону  передбачає, що незалежно від виду судочинства судовий експерт має право ознайомлюватися  з  матеріалами  справи,   що   стосуються предмета  судової  експертизи,  і  подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.

У виконання вищевказаних вимог Закону експертом було заявлено клопотання про відтворення обстановки та обставин подій ДТП яке виникло 08.08.2004р. у 21 годині на трасі Сімферополь-Ялта-Севастополь, в районні с. Пушкіно з участю водіїв позивача та другого відповідача та з участю експерта.

У зв'язку із чим 26.04.2006р. судом було проведено відтворення обстановки та обставин подій ДТП яке виникло 08.08.2004р.

Суд не приймає до уваги як докази по справі Висновок експертизи № 77 від 21.04.2005р., повторної автотехнічної експертизи № 351 від 16.08.2005р. оскільки вони не засновані на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні обставин трапившегося ДТП,

Суд приймає до уваги висновки від наявності обопільної вини позивача та відповідача відповідно до висновку проведеної комплексної судово-автотехнічної експертизи № 3/585 від 20.03.2006р., який ґрунтується на даних, що отримані у процесі відтворення обстановки та обставин ДТП, що було проведено судом у порядку п. 11 ст. 65 ГПК України із участю сторін, їх представників та експерта 26.04.2006р. висновків додаткової судово-автотехнічної експертизи від 22.05.2006р. № 3/208.

Дослідивши Висновок експерту № 3/208 від 22.05.2006р. суд дійшов до переконання, що винні дії мали місце з обох боків, тобто мали місце в діях водія автомобіля «Субару» так і в діях водія, керівника автомобілем «Тойота-камрі» виду наступного.

Дії водія Денисова М.О. не відповідали вимогам дорожнього знаку 3.29, відповідно до якого на даної ділянці дороги швидкість руху транспортних засобів не повинна перевищувати 40 км/г.

Крім того, його дії не відповідали вимогам дорожньої розмітки, відповідно до яких перетинати сполошні лінії, що розділяють транспортні потоки протилежних направлень, забороняється.

Також його дії не відповідали вимогам п. 11.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких на дорогах з двостороннім рухом, що мають щонайменше дві смуги для руху у одному направленні, забороняється виїжджати на предназначену для зустрічного руху смугу дороги.       

У випадку створення небезпеки водієм патрульного автомобіля дії водія Денисова М.О. не співпадали з вимогами п. 12.3 Привал дорожнього руху України, згідно яких при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яке водій об'єктивно здатен виявити, він повинен негайно прийняти міри до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

У випадку включення на автомобілі Тойота-Камрі спеціальних світових сигналів водій Денисов М.О. повинен був керуватися вимогами п. 3.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких забороняється здійснювати обгін та випередження транспортних засобів із включеними проблисковими маячками синього та червоного або лише червоного й зеленого або синього й зеленого кольору.

У всіх досліджених варіантах водій Денисов М.О. мав технічну можливість попередити зіткнення.

Дії водія автомобіля Тойота-Камрі Штефан В.Г. по наданим експерту матеріалам із технічної точки зору також належить розглядати у різних варіантах. Так, по показанням водія Штефан В.Г. він виробляв розворот у зворотному направленні, виконуючи свої службові зобов'язання, при включених спеціальних світових сигналах з крайньої лівої смуги.

У цьому випадку водій Штефан В.Г. міг виконати розворот у цьому місці, керуючись вимогами п. 3.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналу регулюровщика), 10-18, 26, 27 й пункту 28.1 дійсних Правил при умовах включення проблискового маячка синього або червоного кольору та спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. При відсутності необхідності додаткового залучення уваги дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути виключений.             

При цьому слідує враховувати основні вимоги пункту Правил (забезпечення безпеки руху). Правила не вказують конкретно, які міри забезпечення повинен предпринимати водій, однак по значенню вимог ПДР України ці вимоги повинні находиться у межах можливостей водія й бути вичерпними, щоб не допустити загрозу безпеки іншим учасникам руху.

У випадку початку розвороту від крайнього правого положення на проїжджій частині при включених спеціальних світових сигналів, умови безпеки водієм Штефан В.Г. не були забезпечені. Якщо спеціальні світові сигнали не були включені, дії водія Штефан В.Г. слідує оцінювати такими, що не відповідають вимогам п. 10.1 й п. 10.4 ПДР України, згідно яких перед початком руху, перестроюванням й любою зміною направлення руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно й не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Перед поворотом направо, наліво або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїжджій частині, що предназначена для руху у цьому направленні. Водій, що виконує поворот наліво або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїжджій частині даного направлення, повинен уступити дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїжджій частині – й попутним транспортним засобам.

Крім того, у цьому випадку його дії не відповідали вимогам дорожньої розмітки, згідно яких сполошну лінію горизонтальної розмітки пересікати забороняється (додаток 2 до ПДРУ “Дорожня розмітка”).

Узагальнюючи вимоги ПДРУ, що перераховані вищі для варіанта дорожньо-транспортної ситуації, що розглядається, слідує зробити висновок про те, що у даному випадку водій Штефан В.Г. не повинен був проводити маневр розвороту у цьому місці при вказаних дорожніх умовах, оскільки такий маневр носив небезпечний характер й створив загрозу безпеки руху.

Технічна можливість запобігання зіткнення для водія Штефан В.Г. у варіанті, який розглядався, складалась у виконанні їм вимог п. 10.1, п. 10.4 й вимог дорожньої розмітки.               

Дослідивши вищевикладене,  матеріали справи у сукупності з поясненнями осіб, безпосередніх очевидців ДТП, дав їм всебічну оцінку, суд дійшов до висновку, що водієм Штефаном В.Г. не були включеної спеціальні світові маячки.

У зв'язку із вищевикладеним суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 30256,46 грн., оскільки Висновком № 3/208 від 22.05.2006р. доказана обопільна вина водіїв, тому сторони повинні нести солідарну відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

Розглянувши у судовому засіданні 24.07.2006р. клопотання позивача про виключення з числа відповідачів Приватне підприємство “Кримінвестсервіс” суд задовольняє його.

Витрати по оплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по оплаті судових експертиз відносяться на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам у порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82–84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнуті з Спеціального загону “Кобра” особливого призначення при МВС України імені Юрія Дагаєва (Україна, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10: р/р 35220100105311 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 25573754) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Денисова Максима Олеговича (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, Мар'їно, дільниця 56: р/р 26005000151944 в АКБ “ЧБРР” в м. Сімферополі, МФО 384577, Інд. код. 2993818798) 30256,46 грн. шкоди, 302,56 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виключити з числі відповідачів - Приватне підприємство “Кримінвестсервіс”.

У іншої частині у позові відмовити.  

Стягнути з Спеціального загону “Кобра” особливого призначення при МВС України імені Юрія Дагаєва (Україна, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10: р/р 35220100105311 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 25573754) на користь Кримського науково-досліднього інституту судових експертиз (АР Крим, 95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а: р/р 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: КримНДІСЕ) 523,20 грн. витрат по проведенню  судових автотовароведческої та автотехнічної  експертиз.  

Стягнути з Спеціального загону “Кобра” особливого призначення при МВС України імені Юрія Дагаєва (Україна, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10: р/р 35220100105311 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 25573754) на користь Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (АР Крим, 99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 18:р/р 35228001000240 банк УДК в м. Севастополі, ЗКПО 25749978, МФО 824509: одержувач: СВ ХНДІ СЕ ім. Бокаріуса) 156,96 грн. витрат по проведенню повторної судової автотехнічної експертизи.

Стягнути з Спеціального загону “Кобра” особливого призначення при МВС України імені Юрія Дагаєва (Україна, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10: р/р 35220100105311 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 25573754) на користь Науково-дослідного експертно-криміналистичного центру Відділення автотехнічної експертизи (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68: р/р 35220001000193 УДК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25574015, призначення платежу – 7; 24121100; 01 за автотехнічну експертизу)  647,31 грн. витрат по проведенню судової автотехнічної експертизи.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Денисова Максима Олеговича (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, Мар'їно, дільниця 56: р/р 26005000151944 в АКБ “ЧБРР” в м. Сімферополі, МФО 384577, Інд. код. 2993818798) на користь Кримського науково-досліднього інституту судових експертиз (АР Крим, 95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а: р/р 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: КримНДІСЕ) 523,20 грн. витрат по проведенню  судових автотовароведческої та автотехнічної  експертиз.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Денисова Максима Олеговича (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, Мар'їно, дільниця 56: р/р 26005000151944 в АКБ “ЧБРР” в м. Сімферополі, МФО 384577, Інд. код. 2993818798) на користь Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (АР Крим, 99055, м. Севастополь, вул. Ген. Хрюкіна, 18:р/р 35228001000240 банк УДК в м. Севастополі, ЗКПО 25749978, МФО 824509: одержувач: СВ ХНДІ СЕ ім. Бокаріуса) 156,96 грн. витрат по проведенню повторної судової автотехнічної експертизи.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Денисова Максима Олеговича (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, Мар'їно, дільниця 56: р/р 26005000151944 в АКБ “ЧБРР” в м. Сімферополі, МФО 384577, Інд. код. 2993818798) на користь Науково-дослідного експертно-криміналистичного центру Відділення автотехнічної експертизи (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68: р/р 35220001000193 УДК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25574015, призначення платежу – 7; 24121100; 01 за автотехнічну експертизу)  647,31 грн. витрат по проведенню судової автотехнічної експертизи.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.