Рішення

від 29.08.2023 по справі 904/4205/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023м. ДніпроСправа № 904/4205/23

за позовом Обласного комунального підприємства "МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО", м.Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості в розмірі 100 340, 40 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

27.07.2023 року Обласне комунальне підприємство "МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 100 340, 40 грн., з яких: 50 000, 10 грн. основного боргу, 5 398, 43 грн. 3% річних, 41 865, 97 грн. інфляційних втрат, 3 075, 90 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором поставки № 23/09/2021-МР2 від 23.09.2021 року.

Ухвалою суду від 08.08.2023 року відкрито провадження у справі № 904/4205/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позов повідомив, що заявлена до стягнення сума основного боргу в розмірі 50 000,10 грн. оплачена в повному обсязі після пред`явлення позову до суду, в зв`язку з чим, просив суд закрити провадження у справі в зазначеній частині вимог. Заперечуючи проти позову в частині стягнення суми інфляційних втрат, Відповідач надав власний розрахунок відповідних нарахувань, за яким їх розмір склав суму 17 328,89 грн. Крім того, Відповідач просив суд зменшити розмір пені та 3% річних на 99%.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 року між Позивачем (далі Постачальником) та Відповідачем (далі Покупцем) укладено Договір поставки №23/09/2021-МР2 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору на умовах, викладених в цьому Договорі, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити окремими партіями брухт чорних металів (надалі іменований як металобрухт), номенклатура, кількість, ціна якого зазначені у Специфікаціях, що є додатками до договору та є невід`ємними його частинами.

Пунктом 1.4. Договору обумовлено, що обсяги металобрухту, визначені в Специфікаціях, є орієнтовними, можуть бути зменшені чи збільшені після здійснення контрольного фактичного зважування на вагах Покупця.

Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій Продукції, поставлених Покупцю за цим Договором (п. 2.2. Договору).

Сторони погодили, що передача Покупцю металобрухту проводиться на підставі Актів приймання-передачі металобрухту, які підписуються уповноваженими представниками Сторін (п. 3.2. Договору). Датою поставки металобрухту є дата підписання уповноваженими представниками Сторін Акту приймання-передачі металобрухту (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору на кожну партію Товару Постачальник зобов`язаний разом з металобрухтом надати такі документи: акт приймання-передачі металобрухту, видаткову накладну та рахунок.

Згідно з п. 4.1. Договору Покупець зобов`язаний здійснити оплату 100% поставленої партії в день підписання Акту приймання-передачі металобрухту згідно наданого Постачальником рахунку.

На виконання умов Договору, в період з 07.10.2021 по 16.02.2022 Позивачем здійснено поставку товару - металобрухту Відповідачу на загальну суму 1 192 999,60 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами приймання металів чорних та кольорових (вторинних), складеними та підписаними обома сторонами, що містяться в матеріалах справи (а.с 8-49).

В рахунок оплати поставленого товару, в період з 30.09.2021 по 04.11.2022 Відповідачем було сплачено суму коштів у загальному розмірі 1 142 999,50 грн. (а.с. 50-56).

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати поставленого товару, за Відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 50 000,10 грн. (1 192 999,60 1 142 999,50=50 000,00).

Факт існування станом на 08.12.2022 року заборгованості в зазначеному розмірі, підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 57).

Як свідчать докази, які подані Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, після звернення Позивача з даним позовом до суду, Відповідачем було сплачено на користь Позивача спірну суму заборгованості в розмірі 50 000,10 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 347 від 07.08.2023 року.

Зважаючи на вищевикладені обставини, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 000,10 грн., підлягає закриттю, в зв`язку із відсутністю предмету спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі наведеного пункту договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 3 075,90 грн., яка розрахована за загальний період прострочення з 26.04.2022 року по 16.08.2022 року (а.с. 59, 60).

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім стягнення пені, Позивач нарахував та вимагає стягнення з Відповідача суми процентів річних у розмірі 5 398, 43 грн. за період з 08.10.2021 року по 26.07.2023 року (а.с. 59, 60), а також інфляційні втрати в розмірі 41 865,43 грн. за період з 01.11.2021 року по 30.06.2023 року (а.с. 61), які розраховані по кожній поставці окремо з урахуванням часткових оплат.

Здійснивши перевірку складених Позивачем розрахунків пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що нарахування проведено арифметично правильно.

Щодо контррозрахунку інфляційних втрат, який наведено Відповідачем у відзив на позовну заяву, слід зазначити, що зазначені розрахунки проведені Відповідачем на суму заборгованості в розмірі 50 000,10 грн., яка виникла станом на 04.11.2022 року. При цьому, розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат, проведені Позивачем за весь період існування прострочення виконання грошового зобов`язання, починаючи з 01.11.2021 року, з урахуванням динаміці зміни розміру зобов`язання, його збільшення/зменшення в залежності від здійснених поставок та проведених оплат.

За викладених обставин, поданий Відповідачем контррозрахунок не приймається судом до уваги, як такий, що проведений без врахування фактичного розміру грошового зобов`язання, яке існувало протягом періоду нарахування інфляційних втрат.

Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру пені та процентів річних, суд зазначає наступне.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 233 ГК України, при зменшенні розміру санкцій суд окрім іншого має брати до уваги, ступень виконання зобов`язання боржником. При цьому, як убачається з матеріалів справи, Відповідач тривалий час не виконував свої договірні зобов`язання, що свідчить про системний характер порушень, а отже, зменшення розміру штрафних санкцій за даним позовом, негативно вплине на інтереси позивача, які і без того порушуються відповідачем у справі.

З урахуванням встановлених обставин щодо здійснення Позивачем поставки товару та порушення Відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної сплати за нього визначеної договором суму, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково розмірі 50 340,03 грн., з яких: 5 398, 43 грн. - три проценти річних, 41 865, 97 грн. інфляційні втрати, 3 075, 90 грн. - пеня.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 000,10 грн. провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в повному обсязі покладаються на відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 231, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал Ресурс" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Верхньобазарна, 14/2, оф. 8, код ЄДРПОУ 43783017) на користь Обласного комунального підприємства "МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО" (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242) 3 075, 90 грн. пені, 5 398, 43 грн. три проценти річних, 41 865, 97 грн. інфляційних втрат, 2 684, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 50 000 грн. 10 коп., провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський