Рішення

від 29.08.2023 по справі 904/4335/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023м. ДніпроСправа № 904/4335/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА-Н", м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область

до Приватного акціонерного товариства "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки № 22 від 23.04.2021 у загальному розмірі 471 171,48 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА-Н" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" заборгованість за договором № 22 від 23.04.2021 у загальному розмірі 471 171,48 грн, яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 282 483,20 грн., штраф у розмірі 104 690,66 грн, 3% річних 10 510,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 73 487,28 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 29.11.2022 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати опис вкладення у цінний лист (згідно переліку додатків в позовній заяві) та фіскальний чек (оригінали або належним чином засвідчені копії), які підтверджують факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

12.12.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА-Н" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заяву про усунення недоліків.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2022 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

27.01.2023 від відповідача - Приватного акціонерного товариства "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" до суду надійшов відзив на позовну заяву.

30.01.2023 від відповідача - Приватного акціонерного товариства "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" до суду надійшла зустрічна позовна заява, у які просить визнати договір поставки № 22 від 23.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА-Н" та Приватним акціонерним товариством "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД", недійсним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2023 зустрічну позовну заяву залишено без руху з підстав ненадання до суду доказів, а саме: надати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на підтвердження того, що Кулінченко І.К. має статус адвоката; надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та у розмірі 2 684,00 грн. Разом з тим було встановлено строк в 10 днів з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2023 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду.

27.02.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору № № 22 від 23.04.2021 не виконав взяті на себе зобов`язання щодо поставки товару та повернення сплаченої суми попередньої оплати, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 282 483,20 грн.

Позиція відповідача

Відповідач просить позов залишити без задоволення мотивуючи тим, що він не виконав умови договору у зв`язку з настанням у нього форс-мажорних обставин (початок жорстокого повномасштабного вторгнення рф на територію України), що в свою чергу є підставою для звільнення від відповідальності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

23 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Перспектива-Н (надалі - Замовник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством Ремонтно-Механічний завод (надалі - Постачальник, Відповідач) був укладений Договір поставки № 22.

За цим договором ПрАТ Ремонтно-Механічний Завод (постачальник) зобов`язувалось передати у власність ТОВ Перспектива-Н (замовник) обладнання характеристики якого, кількість та вартість, а також строки поставки визначалися Сторонами в Специфікаціях №1 від 21 квітня 2021 року та №2 від 05 травня 2021 року, які є невід`ємною частиною даного Договору, а Постачальник зобов`язався прийняти Товар та своєчасно оплачувати на умовах, які вказані в Договорі №22 та Специфікаціях.

Відповідно до Специфікації №1 від 21 квітня 2021 року ТОВ Перспектива-Н (постачальник) мало поставити ПрАТ Ремонтно-Механічний Завод (покупцеві) плуг для мотоблока у кількості 30 одиниць на суму 42480,00 грн.

Пунктом 1 Специфікації №1 до Договору №22 від 23.04.2021 передбачено, що Покупець здійснює оплату за Товар у розмірі 100% передплати.

26 квітня 2021 року ПрАТ Ремонтно-Механічний Завод надало ТОВ Перспектива-Н рахунок на оплату Товару №105.

Відповідно до наданого рахунку, Позивач здійснив оплату в сумі 42480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №252 від 26 квітня 2021 року.

Позивач зазначив, що свої зобов`язання стосовно оплати Товару зазначеного у Специфікації № 1 до Договору № 22 від 23.04.2021 ТОВ Перспектива - Н виконала в повному обсязі.

Згідно з п. 5.3.1 Договору № 22 від 23 квітня 2021 року Постачальник зобов`язується у строк встановлений Договором підготувати до відвантаження Товар

Постачальник зобов`язується про готовність Товару до відвантаження надіслати Замовнику письмове повідомлення або повідомити у інший зручний для Сторони спосіб (телефоном, факсом, поштою) (п. 5.3.2 Договору).

Постачальник згідно п. 5.3.3 Договору зобов`язується передати Замовнику Товар згідно видаткової накладної протягом 7 (семи) календарних днів після здійснення ним розрахунку за Товар.

Позивач стверджує, що фактично Відповідач згідно з Специфікацією №1 від 21.04.2021 р. не відвантажив Товару взагалі.

Відповідно до Специфікації №2 від 05 травня 2021 року. Відповідач мав поставити Позивачу товар:

-косарка садова роторна 1,4м. (15 шт.)

-косарка садова роторна 1,6м. (15 шт.)

Загальна вартість Товару, що поставляється за Специфікацією №2 становить 352512,00 грн. (триста п`ятдесят дві тисячі п`ятсот дванадцять гривень).

Пунктом 1 Специфікації №2 до Договору №22 від 23.04.2021 передбачено, що Покупець здійснює 50% передплати, інші 50% рівними частинами до відвантаження. Відповідно до п.2 Специфікації №2 до Договору №22 від 23.04.2021: термін постачання -45 днів з дня зарахування передплати на рахунок Постачальника, доставка продукції частинами і достроково допускається.

05 травня 2021 року ПрАТ Ремонтно-Механічний Завод надало ТОВ Перспектива-Н рахунок на оплату Товару № ПО в сумі 352512,00 грн. Відповідно до наданого рахунку та умов Специфікації №2 від 05 травня 2021 року, Позивач здійснив оплату (50% передплата) в сумі 188006,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 05.05,2021.

18.05.2021 Позивач здійснив оплату відповідно до платіжного доручення №4 від 18.05.2021 р. на суму 60000,00 грн, та платіжного доручення №7 від 26.05.2021 р. на суму 80000,00 грн (загальна сума оплат 328006,40 грн.). Отже, Позивач виконав свої зобов`язання стосовно оплати Товару зазначеного у Специфікації № 2 до Договору № 22 від 22.04.2021 р.

На виконання умов, що зазначені п.1 Специфікації №2 Відповідач повинен був відправити товар протягом 45 днів з дня зарахування передплати, тобто з 05.06.2021 по 19.07.2021, однак вчасно було поставлено Товар на суму лише 11000,40 грн. Далі, Відповідачем фактично було відправлено товар: 13.08.2021 на суму 22000,80 грн., 30.08.2021 на суму 22000,80 грн., 02.09.2021 на суму 33001,20 грн. Загальна сума отриманого Позивачем Товару від Відповідача складає 88003,20 грн (вісімдесят вісім тисяч три гривні 20 копійок), згідно з видатковими накладними:

-№64 від 02.07.2021 р, на суму 11000,40 грн;

-№72 від 13.08.2021 р. на суму 22000,80 грн;

-№74 від 30.08.2021 р., на суму 22000,80 грн;

-№76 від 02.09.2021 р., на суму 33001,20 грн.

Відповідно до розділу 7 Договору № 22:

- п. 7.1 Сторона, яка не виконує свої зобов`язання, взятті на себе відповідно до умов цього Договору, несе відповідальність у порядку та в розмірах визначених цим Договором та чинним законодавством України.

- п. 7.2 Сплата неустойки не позбавляє сторону, яка несе відповідальність, права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання в повному обсязі.

- п. 7.3 У разі невиконання або неналежного виконання однією із Сторін своїх зобов`язань за цим Договором винна Сторона повинна відшкодувати іншій Стороні завдані в результаті цього фактичні збитки в повному обсязі.

- п. 7.4 За порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується штраф, від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення.

13 грудня 2021 року Позивачем Листом за номером від 13.12.2021 на адресу Відповідача направлена Претензія з вимогою сплатити заборгованість. Відповідь Відповідача на адресу Позивача не надходила.

Відповідно до умов Договору №22 поставка Товару за Специфікацією №1 повинна була здійснитись протягом 7 днів з моменту зарахування оплати повністю за Товар, тобто з 26.04.2021 по 03.06.2021 на суму 42480,00 грн.. Однак Товар не поставлено і до сьогоднішнього дня.

Відповідач відповідно до умов Специфікації №2 повинен був поставити Товар позивачу протягом 45 днів з дня зарахування передплати, тобто з 05.06.2021 по 19.07.2021. Однак поставка Товару відбулась лише до 02.09.2021 року на суму 88003,20 грн., а заборгованість відповідно складає 240 003,20 грн. (328006,40 грн - 88003,20 грн.).

Всього заборгованість за основною сумою складає 282483,20 грн. (240 003,20 грн.+42480 грн.), що і стало причиною звернення до суду із даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17.

Визначене частиною 2 статті 693 ЦК України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару (певної партії товару) і виникає нове грошове зобов`язання.

За статтею 615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання з передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Судом встановлено, що Відповідно до Специфікації №1 від 21 квітня 2021 року ТОВ Перспектива-Н (постачальник) мало поставити ПрАТ Ремонтно-Механічний Завод (покупцеві) плуг для мотоблока у кількості 30 одиниць на суму 42480,00 грн.. 26 квітня 2021 року ПрАТ Ремонтно-Механічний Завод надало ТОВ Перспектива-Ні рахунок на оплату. Товару №105. Відповідно до наданого рахунку, Позивач здійснив оплату в сумі 42480,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №252 від 26 квітня 2021 року. Таким чином, свої зобов`язання стосовно оплати Товару зазначеного у Специфікації № 1 до Договору № 22 від 23.04.2021 ТОВ Перспектива - Н виконала в повному обсязі.

Всього заборгованість за основною сумою складає 282483,20 грн. (240 003,20 грн.+42480 грн.).

Позивач намагався врегулювати даний спір у досудовому порядку шляхом направлення на адресу Відповідача 13 грудня 2021 року Претензії з вимогою сплатити заборгованість. Відповідь Відповідача на адресу Позивача не надходила.

Відповідно до умов Договору №22 поставка Товару за Специфікацією №1 повинна була здійснитись протягом 7 днів з моменту зарахування оплати повністю за Товар, тобто з 26.04.2021 по 03.06.2021 на суму 42480,00 грн. Однак Товар не поставлено і до сьогоднішнього дня.

Відповідач відповідно до умов Специфікації №2 повинен був поставити Товар позивачу протягом 45 днів з дня зарахування передплати, тобто з 05.06.2021 по 19.07.2021. Однак поставка Товару відбулась лише до 02.09.2021 року на суму 88003,20 грн., а заборгованість відповідно складає 240 003,20 грн. (328006,40 грн - 88003,20 грн.).

Як видно з поданого відзиву відповідач не заперечує факт укладення договору, проведення оплати та часткову поставку товару. Відповідач хоча і просить в резолютивній частині відзиву відмовити у задоволенні позову повністю, однак жодного обґрунтування своїх заперечень в частині основної суми боргу не наводить.

Оскільки відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо поставки товару у встановлений договором строк, суд вважає правомірною та обґрунтованою вимогу позивача про повернення суми попередньої оплати, що за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання.

Таким чином, вимога Товариства про повернення вартості попередньої оплати у розмірі 282 483,20 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення штрафу.

Також, у зв`язку із несвоєчасним поверненням відповідачем попередньої оплати за товар, позивачем нараховано до стягнення штраф у розмірі 104 690,66 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

За частиною 4 статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором 1) у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або 2) у певній, визначеній грошовій сумі, 3) або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, 4) або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з умовами п. 7.4 За порушення строків поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується штраф, від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення.

Зобов`язання з повернення суми попередньої оплати товару відповідно до положень частини 1 статті 530 ЦК України, фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у договорі та специфікаціях до договору строку поставки, який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Отже, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, частини 1 статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Таким чином, позовна вимога про стягнення зазначеної штрафної санкції підлягає задоволенню у вищезазначеному розмірі.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач нарахував та заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 10 510,34 грн за загальний період з 03.06.2021 по 15.11.2022 та інфляційних втрат у загальному розмірі 73 487,28 грн за загальний період з червня 2021 по жовтень 2022.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вони є вірними, а тому підлягають задоволенню.

Щодо настання посилань відповідача на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), суд зазначає наступне.

Основні заперечення стосуються стягнення штрафних санкцій у зв`язку із виникненням форс-мажорних обставин у зв`язку із російською агресією та введенням з 24.02.2022 військового стану в Україні.

Сторони звільняються від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили, які виникли незалежно від волі Сторін після укладення даного Договору, які унеможливлюють повне чи часткове виконання умов Договору (п.8.1. Договору).

Такими обставинами є: військові дії будь-якого характеру, стихійні лиха, знеструмлення електромереж, збої комп`ютерних систем, акти державних органів, які впливають на виконання обов`язків за Договором, а також їх наслідки, які унеможливлюють виконання Сторонами обов`язків за Договором (п.8.2. Договору).

Виконання Сторонами обов`язків за даним Договором буде відкладено на період, протягом якого будуть мати місце вказані вище обставини (п.8.3. Договору).

Сторона, для якої утворилась неможливість виконання зобов`язань по Договору з причин дії обставин непереборної сили, повинна негайно, але не пізніше 3 Днів після їх початку або припинення повідомити про це іншу Сторону. У випадку несвоєчасного повідомлення Сторона, яка не має можливості виконати свої зобов`язання, не вправі посилатися у своє виправдання на дію обставин непереборної сили (п.8.4. Договору).

Якщо обставини непереборної сили будуть тривати більше 30 календарних днів. Сторони зобов`язані додатково обговорити подальші умови виконання цього Договору або умови його розірвання (п.8.5. Договору).

Доказом дії форс-мажорних обставин є письмове повідомлення з додатками підтверджуючих документів або документ виданий Торгово-промисловою палатою України (п.8.6. Договору).

Дійсно у наслідок бойових дій, тимчасової окупації певних українських територій, ракетних обстрілів та інших обставин, пов`язаних із війною, виконання багатьох зобов`язань за цивільно-правовими договорами ускладнюється або стає неможливим. Правовий зміст поняття форс-мажору не передбачає звільнення від самого виконання зобов`язання. Мова йде лише про можливість звільнення сторони договору від цивільно-правової відповідальності в разі невиконання або порушення умов виконання зобов`язання.

Однак, між форс-мажорними обставинами і неможливістю виконати якесь конкретне договірне зобов`язання повинен існувати причинно-наслідковий зв`язок. Крім того, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого сплив до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони віл відповідальності в такому випадку.

Статтею 617 Цивільного кодексу України (ЦКУ), а також статтею 218 Господарського кодексу України (ГКУ) передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона Договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору)

Частиною 2 статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо

Торгово-промисловою палатою України (ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Зокрема, в постанові КГС від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 з цього приводу зазначено:

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом....

З огляду на це, абстрактний та загальний лист ТПП України від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією РФ проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що ... належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Сертифікат, який видається ТПП України або регіональною ТПП за особистою заявою сторони, засвідчує не лише наявність форс-мажорної обставини, а і її вплив на конкретне зобов`язання, що унеможливлює його виконання у термін, передбачений відповідним договором, контрактом, угодою.

Свої зобов`язання стосовно поставки Товару зазначеного у Специфікації № 1 Відповідач повинен був виконати до 03.06.2021 року. На виконання умов п.1 Специфікації №2 Відповідач повинен був відправити товар протягом 45 днів з дня зарахування передплати, а саме з 05.06.2021 по 19.07.2021. Тобто порушення зобов`язання відбулось задовго до введення військового стану на території України.

Жодних доказів про те, яким чином військовий стан перешкоджав виконанню зобов`язань відповідачем суду не надано.

13 грудня 2021 року (ще до введення військового стану) Позивачем на адресу Відповідача направлена Претензія з вимогою сплатити заборгованість. Відповідь Відповідача на адресу Позивача не надходила, що вказує на небажання відповідача врегульовувати спір у позасудовому порядку.

Відповідно вимог п. 8.3. договору Відповідач зобов`язаний був повідомити Позивача протягом 3 днів про настання обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання зобов`язань. При цьому у випадку несвоєчасного повідомлення сторона, що не виконала зобов`язання не вправі посилатись на такі обставини. Однак жодних повідомлень на адресу Позивача від Відповідача не надходило.

Отже, як вже зазначалось, зобов`язання у Відповідача виникло до введення військового стану, жодних доказів яким чином військовий стан в Україні перешкоджав виконанню зобов`язань суду не надано, про причини невиконання договору Відповідач не повідомляв Позивача, відповідь на претензію Відповідач не направляв.

Враховуючи викладене, аргументи відповідача викладені у відзиві є безпідставними та не обґрунтованими.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД" (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Великого, буд. 16, офіс 33; код ЄДРПОУ 31384463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА-Н" (32300, Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Лесі Українки, буд. 41; код ЄДРПОУ 41404244) заборгованість у розмірі основний борг у розмірі 282 483,20 грн., штраф у розмірі 104 690,66 грн, 3% річних 10 510,34 грн, інфляційні втрати у розмірі 73 487,28 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 067,57 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 29.08.2023.

Суддя В.Г. Бєлік