Рішення

від 29.08.2023 по справі 908/2163/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023 Справа № 908/2163/23

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянув у спрощеному позовному провадженні,

без виклику представників сторін,

справу № 908/2163/23

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 40398749 (вул. Рекордна, буд. 26-А, кім. 305, м. Запоріжжя, 69019)

до відповідача 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 280 813 грн 67 коп.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс» та ОСОБА_1 280813 грн 67 коп. заборгованості за Кредитним договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 (227964 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 52849 грн 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023 справу 908/2163/23 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2023 у справі № 908/2163/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).

Як свідчать матеріали справи, сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Ухвала суду направлена всі відомі електронні адреси сторін. Повідомлення про розгляд даної справи було розміщено на сайті суду для відповідачів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку (з урахуванням наступних змін і доповнень) внесена Маріупольська міська територіальна громада Запорізької області. У зв`язку із викладеним, ухвали суду направлялися судом на відомі суду адреси електронної пошти сторін, а також шляхом відповідного повідомлення на офіційному веб-сайті судової влади України 03.07.2023.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

За приписами Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі № 908/2163/23 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідачі могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачами відзиві на позовну заяву не надані.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом розглянуто справу за наявними документами.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. 173, 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 530, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, а також неналежним виконанням відповідачем 1 Кредитного договору № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 щодо повернення кредитних коштів у передбачений Договором строк. Враховуючи надання поруки відповідачем 2 за виконання зобов`язань відповідача 1 за Договором поруки № 40398749-ДП-1 від 09.01.2020, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс» та ОСОБА_1 280813 грн 67 коп. заборгованості за Кредитним договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 (227964 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 52849 грн 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом).

29.08.2023 судом ухвалено рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

09.01.2020 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс» (Відповідач 1, Позичальник) було укладено Кредитний договір № 40398749-КД-1 (надалі - Кредитний договір) за умовами якого Відповідачу 1 було надано кредит у розмірі 533187, 50 грн в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, та інших платежів, які передбачені умовами Договору.

Сторони узгодили, що за користування кредитними коштами Відповідач 1 сплачує відсотки у розмірі 24% річних (пункт А.6.1. Кредитного договору).

Термін повернення кредитних коштів 08.01.2024 року (пункт А.3. Кредитного договору).

Пунктом А.7. Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів сплати кредиту, позичальник сплачує відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 38% річних.

У пункті 5.1 Кредитного договору сторони узгодили, що при порушені позичальником будь-якого із зобов`язань за сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, позичальник виплачує Позивачу за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом А5. Кредитного договору передбачено, що зобов`язання Позичальника забезпечуються договором застави транспортного засобу № 40398749-ДЗ-1/1 від 09.01.2020; договором поруки № 40398749-ДП-1 від 09.01.2020.

До Кредитного договору складено Додаток 1 Графік зменшення поточного ліміту.

15.01.2020 Банком було перераховано Відповідачу 1 500 000 грн згідно з Кредитним договором.

09.01.2020 між Банком та ОСОБА_1 , Відповідачем 2, Поручителем, укладено Договір поруки № 40398749-ДП-1, предметом якого є надання поруки Поручителем перед кредитором за виконання Відповідачем 1 зобов`язань за Кредитним договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020.

Кредитний договір та Договір поруки підписані з боку обох сторін.

Відповідачем 1 не повернуто кредитні кошти у передбачений Кредитним Договором строк, не сплачено відсотки.

Враховуючи порушення відповідачами умов вищевказаних Кредитного Договору та Договору поруки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 280813 грн 67 коп. заборгованості за Кредитним договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 (227964 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 52849 грн 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом) та судового збору було предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу 1 кредитні кошти згідно з Кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач 1 був зобов`язаний повернути кредит за Кредитним договором у кінцевий строк до 08.01.2024 та здійснювати загальне погашення кредиту за Графіком, який є додатком 1 до Кредитного договору,

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не виконав, внаслідок чого у відповідача 1 станом на утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 227 964 грн 14 коп.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості судом встановлено, що станом на 25.05.2023 позивачем нараховано відповідачеві 1 за Кредитним Договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 280813 грн 67 коп. заборгованості (227964 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 52849 грн 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом).

Розрахунки перевірені судом, та встановлено що вони виконані правильно.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки забезпечено виконання відповідачем 1 зобов`язання за Кредитним договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручителі заборгованість перед Кредитором не сплатили.

При вирішенні спору у даній справі суд вважає за необхідне врахувати, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 та Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18.

Умовами Кредитного договору № № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 строк кредитування визначений до 08.01.2024.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористалися, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір відноситься на відповідачів і розподіляється на всіх порівну.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 2 106 грн 11 коп. судового збору.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 40398749 (вул. Рекордна, буд. 26-А, кім. 305, м. Запоріжжя, 69019) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) заборгованість за Кредитним Договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 в розмірі 280 813 (двісті вісімдесят тисяч вісімсот тринадцять) грн 67 коп., (з яких: 227 964 (двісті двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 52 849 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом), солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) заборгованість за Кредитним Договором № 40398749-КД-1 від 09.01.2020 в розмірі 280 813 (двісті вісімдесят тисяч вісімсот тринадцять) грн 67 коп., (з яких: 227 964 (двісті двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 52 849 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) грн 53 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом), солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 40398749 (вул. Рекордна, буд. 26-А, кім. 305, м. Запоріжжя, 69019). Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конкорд Транссервіс», ідентифікаційний код юридичної особи 40398749 (вул. Рекордна, буд. 26-А, кім. 305, м. Запоріжжя, 69019) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) 2 106 (дві тисячі сто шість) грн 11 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ідентифікаційний код юридичної особи 14360570 (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094) 2 106 (дві тисячі сто шість) грн 10 коп. судового збору. Видати наказ.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 29.08.2023.

Суддя А.О. Науменко