Рішення

від 29.08.2023 по справі 910/4021/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2023Справа № 910/4021/23

Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМК-ТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОН УКРАЇНА ЛТД"

про стягнення 93 832,23 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСМК-ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОН УКРАЇНА ЛТД" про стягнення 93 832,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з поставки товару за Договором поставки № 56 від 17.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/4021/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/4021/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.

За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з цим, згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи факт того, що строк, передбачений для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, закінчився, тоді як відповідачем не подано жодної заяви по суті спору, а також не надано клопотання про поновлення процесуальних строків для вчинення відповідних процесуальних дій, справа підлягає розгляду за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВСМК-ТРЕЙД" (далі - Позивач/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРОН УКРАЇНА ЛТД" (далі - Відповідач/Постачальник) було укладено Договір поставки № 56 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві панелі з акрилового каменю торгової марки «STARON» (Розміром 12*760*3680 мм, відповідний вимогам технічної документації заводу-виробника), панелі з кварцового каменю «Radianz» (Розміром 20*1520*3100 мм, відповідний вимогам технічної документації заводу-виробника), а також супутні вироби (клей для штучного каменю «STARON», раковини та мийки з акрилового каменю «STARON» та інше), далі іменовані - Продукція, на умовах, в кількості, асортименті і в строки, передбачені цим Договором (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору покупець зобов`язується прийняти продукцію та сплатити постачальнику його вартість у розмірі, строки та порядку, передбачені цим Договором. Розмір оплати кожної конкретної партії продукції вказується в рахунках-фактурах постачальника, складених на підставі заявки покупця. Заявка покупця може подаватися постачальнику електронною поштою, факсом або усно по телефону.

Згідно з пунктом 2.4. Договору ціна кожного конкретного виду та номенклатури продукції в партії, яка замовляється покупцем, узгоджується покупцем під час подачі заявки постачальнику і вказується в рахунку-фактурі постачальника на оплату конкретної партії продукції. підтвердженням досягнення сторонами угоди про ціну кожної конкретної партії продукції, є оплата покупцем рахунки-фактури постачальника.

Пунктом 3.2. Договору сторони визначили, що покупець зобов`язаний сплатити постачальнику вартість кожної конкретної партії продукції на протязі 3 (трьох) робочих днів від дати виставлення рахунку-фактури постачальника, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У відповідності до пункту 4.2. Договору факт передачі партії продукції оформлюється виписуванням видаткової накладної постачальником у двох примірниках і її підписанням уповноваженим представником покупця під час отримання партії продукції.

Згідно до пункту 5.1. Договору постачальник зобов`язаний передати покупцеві продукцію відповідно до кількості і номенклатурою сплаченої покупцем продукції.

Пунктом 6.1. Договору зазначено, що покупець зобов`язаний прийняти оплачену продукцію, згідно асортименту, кількості і ціні, які вказані в видаткових накладних.

Відповідно до пункту 8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання за цим Договором.

У пункті 9.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності від дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019.

Згідно до пункту 9.3. Договору у випадку якщо ні одна з сторін не виявить бажання розірвати Договір, термін дії даного договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік.

15.04.2020 між сторонами було укладено Угоду про внесення змін до Договору поставки № 56 від 17.10.2018 (далі - Угода), відповідно до якої сторони погодили, що ціна на товар встановлюється в еквіваленті до іноземної валюти (долара США) та зазначається в рахунку на оплату. Курс долара США по відношенню до гривні повинен відповідати курсу продажу долара США на Міжбанку на дату, що передує даті підписання специфікації опублікованому на сайті http://minfin.com.ua в мережі Інтернет.

Відповідно до пункту 1.3. Угоди покупець зобов`язується здійснити доплату відкоригованої вартості товару на підставі документів зазначених в п. 1.2. даної Угоди та рахунку із відкоригованою вартістю товару протягом 5 (п`яти) днів з дати отримання даних документів. при здійсненні платежу покупець зобов`язується сплатити 100% вартості товару, зазначеної в акті коригування ціни товару до видаткової накладної, в т.ч. ПДВ. Постачальник зобов`язаний повернути покупцю надміру сплачені кошти на підставі документів зазначених у п. 1.2. даної Угоди протягом 5 (п`яти) днів з дати погодження сторонами даних документів. В призначені платежу покупець зобов`язаний вказати номер договору і номер акту коригування ціни товару до видаткової накладної, яка оплачується.

У пункту 2. Угоди сторони погодили внести зміни в п. 3.1. Договору поставки № 56 від 17.10.2018 виклавши його у наступній редакції: « 3.1. Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику вартість кожної конкретної партії Продукції у розмірі 100% (сто відсотків) вартості відповідного Рахунку на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі Покупцю партії Продукції, визначеної відповідно Рахунку на оплату, за накладною Постачальника.».

На виконання вимог Договору постачальником біли сформовані наступні рахунки: № UA00-000339 від 04.02.2022 на суму 42 205,47 грн. та № UA00-000430 від 09.02.2022 на суму 51 626,76 грн., які в подальшому були направлені постачальником на електронну адресу представника покупця.

В свою чергу покупцем відповідно до платіжних інструкцій № 4206 від 07.02.2022 на суму 42 205,47 грн. та № 4305 від 10.02.2022 на суму 51 626,76 грн. було здійснено попередню оплату товару відповідно до переліку, зазначеного у сформованих відповідачем рахунках № UA00-000339 від 04.02.2022 та № UA00-000430 від 09.02.2022.

На підтвердження факту здійснення попередньої оплати позивачем надано до матеріалів справи банківські виписки за 07.02.2022 та 10.02.2022, відповідно до яких загальна сума сплачених відповідачу коштів за Договором становить 93 832,23 грн.

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач не поставив обумовлений товар у відповідності до умов Договору, у зв`язку з чим останній просить стягнути суму сплаченої оплати у розмірі 93 832,23 грн.

23.09.2022 та 19.10.2022 позивачем на адресу відповідача було направлено Вимогу щодо поставки товару від 21.09.2022 та 19.10.2022, в яких позивач вимагав у відповідача повернути суму отриманої оплати або поставити обумовлений товар у відповідності до умов Договору, проте вказані Вимоги відповідачем не було отримано та в подальшому повернулися за зворотною адресою позивача.

21.11.2022 позивачем на адресу відповідача було повторно направлено Вимогу щодо поставки товару від 16.11.2022, в якій позивач вимагав у відповідача повернути суму отриманої оплати або поставити обумовлений товар у відповідності до умов Договору. Вказана Вимога відповідачем була отримано 29.11.2020, проте у добровільному порядку задоволена відповідачем не була.

Як зазначає позивач, станом на дату складання позовної заяви (13.03.2023) відповідачем а ні повернуто суму отриманої оплати у розмірі 93 832,23 грн., а ні поставлено обумовлений товар, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів у розмірі 93 832,23 грн. на підставі платіжних інструкцій № 4206 від 07.02.2022 на суму 42 205,47 грн. та № 4305 від 10.02.2022 на суму 51 626,76 грн. в рахунок попередньої оплати товару відповідно до переліку, зазначеного у сформованих відповідачем рахунках № UA00-000339 від 04.02.2022 та № UA00-000430 від 09.02.2022.

Пунктом 2. Угоди сторони погодили внести зміни в п. 3.1. Договору поставки № 56 від 17.10.2018 виклавши його у наступній редакції: « 3.1. Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику вартість кожної конкретної партії Продукції у розмірі 100% (сто відсотків) вартості відповідного Рахунку на оплату, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі Покупцю партії Продукції, визначеної відповідно Рахунку на оплату, за накладною Постачальника.».

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача із Вимогою (від 23.09.2022, 19.10.2022 та 16.11.2022) щодо повернення суми отриманої оплати або поставки обумовленого товару у відповідності до умов Договору, проте відповідач не вчинив жодної дії щодо повного або часткового повернення грошових коштів. Доказів виконання умов Договору в частині належного здійснення поставки товару матеріали справи не містять.

Як зауважував Конституційний Суд України у Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності.

Суд зауважує, що з моменту повної оплати товару позивачем до моменту звернення до суду з позовною заявою, що розглядається, минуло більше двох років, тоді як на виконання умов Договору товар мав бути поставлений відповідачем протягом 90 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації або внесення суми передплати на рахунок постачальника.

Проте будь-яких активних дій, направлених на виконання власного обов`язку з поставки товару відповідачем вчинено не було. Так само відповідачем було проігноровано вимогу позивача про повернення повної суми грошових коштів, сплаченої у якості передплати, що жодним чином не відповідає критеріям справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності договірних правовідносин.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення попередньої оплати з відповідача у розмірі 93 832,23 грн. є правомірною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на те, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму основного боргу, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати на суму 93 832,23 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.

З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом березня-липня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».

Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.

Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. у відпустці та вищезазначені обставини, повний текст судового рішення по справі № 910/4021/23 виготовлено 29.08.2023.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМК-ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОН УКРАЇНА ЛТД" про стягнення 93 832,23 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРОН УКРАЇНА ЛТД" (03186, місто Київ, вулиця Мартиросяна, будинок 16/14; ідентифікаційний код: 40762201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСМК-ТРЕЙД" (03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 16; ідентифікаційний код: 40853644) грошові кошти в сумі 93 832 (дев`яносто три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2023.

Суддя І.В. Приходько