Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/6238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/6238/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Знання»

про стягнення 41568,43 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Знання» про стягнення 41568,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №ВС-16-0625 на надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.09.2016 в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого за відповідачем за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 утворилась заборгованість у розмірі 30318,78, яку позивач просить суд стягнути. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1622,65 грн та інфляційні втрати у розмірі 9627 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що у відповідача працює п`ять співробітників, які не створюють сміття в обсязі 3,568 м3, акти виконаних робіт з грудня 2019 відповідачем не отримувались. Також відповідач, просив суд розірвати Договір №ВС-16-0625 від 01.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Знання» (далі - Споживач) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - Виконавець) укладено Договір №ВС-16-0625 на надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - Договір) відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов`язання відносно надання послуг з вивезення побутових відходів (ТПВ) в обсязі та на умовах передбачених даним Договором, а Споживач зобов`язується отримати та оплатити послуги Виконавця. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.2.1. Договору Виконавець забезпечує вивіз твердих побутових відходів, які складаються щоденно Споживачем в контейнер для сміття.

Середньомісячний обсяг послуг обчислюється згідно категорії Споживача та норм накопичення ТПВ. Якщо фактична кількість ТПВ на об?єкті Споживача перевищує середньомісячний обсяг розрахований відповідно до п.2.2. Договору, то кількість ТПВ, що підлягає вивезенню встановлюється за домовленістю сторін (по факту утворення ТПВ). (п.2.2. та п.2.3. Договору)

Згідно з п.3.2.1. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі перерахувати кошти Виконавцю за надані послуги згідно умов цього Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору вартість наданих послуг по вивезенню ТПВ визначається, виходячи із обсягу накопичення ТПВ згідно категорії Споживача і тарифу на послуги.

Періодом для розрахунку вартості послуг є календарний місяць. (п.4.2. Договору)

Кількість одиниць, яку використовує Споживач - 3,57 м3. (п.4.4. Договору)

Пунктом 4.7. визначено, що оплата послуг Виконавця здійснюється щомісяця у строк до 20 числа місяця, у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з п.4.9. Договору тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором та про зміну норм накопичення ТПВ с підставою для зміни вартості надання Послуг за цим Договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому, така зміна тарифів чи норм накопичення ТІВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до Договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні Послуг за цим Договором з дня їх офіційного вступу в законну силу.

Положеннями ч.ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги з вивезення побутових відходів за період з грудня 2019 по лютий 2023 на загальну суму 30318,78 грн, що підтверджується актами надання послуг №53481 від 31.12.2019; №7457 від 31.01.2020; №8841 від 29.02.2020; №19051 від 31.03.2020; №20400 від 30.04.2020; №30247 від 31.05.2020; №31553 від 30.06.2020; №41152 від 31.07.2020; №42456 від 31.08.2020; №52912 від 30.09.2020; №54194 від 31.10.2020; №63821 від 30.11.2020; №65043 від 31.12.2020; №7970 від 31.01.2021; №9162 від 28.02.2021; №19047 від 31.03.2021; №20224 від 30.04.2021; №30929 від 31.05.2021; №32095 від 30.06.2021; №34641 від 31.07.2021; №35794 від 31.08.2021; №55258 від 30.09.2021; №56403 від 31.10.2021; №67494 від 30.11.2021; №68628 від 31.12.2021; №9131 від 31.01.2022; №10251 від 28.02.2022; №37134 від 31.07.2022; №38239 від 31.08.2022; №58600 від 30.09.2022; №59687 від 31.10.2022; №61530 від 30.11.2022; №62612 від 31.12.2022; №9303 від 31.01.2023; №10263 від 28.02.2023 та рахунками на оплату №64905 від 01.12.2019; №7458 від 01.01.2020; №8842 від 01.02.2020; №18939 від 01.03.2020; №20288 від 01.04.2020; №30055 від 01.05.2020; №31361 від 01.06.2020; №40904 від 01.07.2020; №42208 від 01.08.2020; №52628 від 01.09.2020; №53910 від 01.10.2020; №63498 від 01.11.2020; №64713 від 01.12.2020; №7969 від 01.01.2021; №9161 від 01.02.2021; №19024 від 01.03.2021; №20201 від 01.04.2021; №30877 від 01.05.2021; №32043 від 01.06.2021; №34514 від 01.07.2021; №35667 від 01.08.2021; №55103 від 01.09.2021; №56248 від 01.10.2021; №67271 від 01.11.2021; №68405 від 01.12.2021; №9131 від 01.01.2022; №10251 від 01.02.2022; №36994 від 01.07.2022; №38099 від 01.08.2022; №58386 від 01.09.2022; №59473 від 01.10.2022; №61278 від 01.11.2022; №62360 від 01.12.2022; №9301 від 01.01.2023; №10261 від 01.02.2023.

Проте, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг за вищевказаними актами, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 30318,78 грн.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням положень статті 530 ЦК України та змісту пункту 2.3 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати наданих послуг за Договором за спірний період на момент розгляду справи судом настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 30318,78 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1622,65 грн та інфляційних втрат у розмірі 9627 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо неотримання актів наданих послуг з грудня 2019, судом відхиляються з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, акти надання послуг та рахунки на їх оплату були надіслані на адресу відповідача (Споживача) в електронному вигляді через систему електронного документообігу, що підтверджується витягом з системи електронного документообігу «M.E.Doc».

Зі змісту витягу з системи електронного документообігу «M.E.Doc.» вбачається, що акти надання послуг та рахунки на їх оплату були доставлені відповідачу.

Згідно з інформацією, що міститься на сайті https://medoc.ua/, M.E.Doc є програмним забезпеченням для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді. На час впровадження Реєстру електронних документів створення первинних документів (актів, рахунків тощо) також можливо виконувати у Реєстрі податкових документів. Ці документи доступні як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

Отже, направлені позивачем первинні документи за спірним договором є доступними як у Реєстрі електронних документів, так і у Реєстрі податкових документів.

Твердження відповідача щодо неможливості наявним складом працівників утворити сміття в обсязі 3,568 м3, судом не приймається до уваги, оскільки у п.4.4. Договору сторони визначили середньомісячний обсяг (кількість одиниць) сміття, яку використовує (створює) Споживач, а саме 3,57 м3. У випадку необхідності зменшення середньомісячного обсягу сміття, що вивозиться позивачем та зменшення вартості вказаних послуг відповідач не позбавлений можливості ініціювати внесення відповідних змін до договору.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст. 628 ЦК України)

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Знання» (01034, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 28; ідентифікаційний код 32671707) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23; ідентифікаційний код 33745659) суму заборгованості у розмір 30318 (тридцять тисяч триста вісімнадцять) грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 9627 (дев`ять тисяч шістсот двадцять сім) грн, 3% річних у розмірі 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн 65 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 28.08.2023.

Суддя Я.В. Маринченко