Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/9616/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/9616/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/9616/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕР» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 3)

До Фізичної особи-підприємця Косогов Ілля Юрійович ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 424 797, 41 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕР» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Косогов Ілля Юрійович (надалі - відповідач) про стягнення 424 797, 41 грн.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

23.06.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

27.07.2023 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

12.09.2022 між ТОВ «Ойлер» (позивач, виконавець) та ФОП Косоговим І. Ю. (відповідач, замовник) укладено Договір №12/09 технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати замовнику комплекс робіт сервісного (технічного) обслуговування і ремонту транспортних засобів на власному обладнанні (роботи), з використанням власних деталей або деталей замовника (в т.ч. вузлів, агрегатів (запчастин) та витратних матеріалів), а замовник - в строки, передбачені цим договором здійснювати оплату за виконані роботи, використані запчастини і витратні матеріали та вчасно отримувати транспортний засіб від виконавця після виконання ним робіт з сервісного (технічного) обслуговування та/або ремонту транспортного засобу.

16.09.2022 між сторонами було підписано Акти виконаних робіт №16137 на суму 81277, 00 грн, №16138 на суму 27315, 00 грн, №16139 на суму 12325, 00 грн.

19.09.2022 між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №16359 на суму 40430, 00 грн.

22.09.2022 між сторонами було підписано видаткову накладну №16637 на суму 36000, 00 грн.

24.09.2022 між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №16785 на суму 5338, 00 грн.

28.09.2022 між сторонами було підписано видаткову накладну №17066 на суму 36000, 00 грн.

04.10.2022 між сторонами було підписано видаткову накладну №17544 на суму 36000, 00 грн.

Позивач стверджує, що строк оплати вартості виконаних робіт на суму 166685, 00 грн та поставлених товарів на суму 108000, 00 грн настав, проте такі роботи та товари не були оплачені.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості, а також штрафні санкції у вигляді пені та штрафу, що передбачені п. 7.3. та п. 7.4. Договору.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 274 685, 00 грн, а також керуючись п. 7.3. Договору пеню у розмірі 95175, 41 грн та керуючись п. 7.4. Договору штраф у розмірі 54 937, 00 грн.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) всі акти виконаних робіт та видаткові накладні підписані відповідачем без жодних зауважень. Згідно п. 3.3. договору строк оплати робіт та поставленого товару настав 01.10.2022 за актами та видатковою накладною від 16.09.2022, 19.09.2022, 22.09.2022, 24.09.2022, 28.09.2022 на загальну суму 238 685, 00 грн та 01.11.2022 на суму 36 000, 00 грн за видатковою накладною від 04.10.2022;

(2) відповідач добровільно не сплатив вартість виконаних робіт та поставленого товару в сукупному розмірі 274 685, 00 грн;

(3) оскільки, відповідач допустив порушення основного зобов`язання з повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт та поставленого товару, останній також зобов`язаний сплатити штрафні санкцій у вигляді пені та штрафу за весь час прострочення;

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату надсилання ухвали, а саме: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 20, кв. 13.

Втім поштовий конверт (поштове відправлення №0105494303473) повернувся до Господарського суду міста Києва із відміткою про повернення «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Згідно із ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач та позивач не повідомляли суд про зміну відповідачем адреси місцезнаходження та суду нова адреса відповідача не відома, а отже суд вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі №910/9616/23 від 23.06.2023 є врученою відповідачеві.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2023 у справі №910/9616/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 27.06.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відзив від відповідача або заява про продовження строку для його поновлення до суду не надходила, а відтак відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, з огляду на що суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, при написанні рішення у справі, суд додатково через підсистему "Електронний суд" перевірив в ЄДРПОУ реєстрацію та місцезнаходження відповідача у справі, яке відповідає зазначеному в позовній заяві.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю прострочення відповідача з оплати вартості виконаних робіт та поставленого товару, отже, з метою правильного вирішення спору, суд має надати відповіді на ключові питання:

- чим підтверджено факт виконання робіт та поставки товару?

- чи настав (коли настав) строк оплати виконаних робіт та поставленого товару?

- чи наявне/відсутнє порушення відповідача з виконання договірних зобов`язань?

- а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, зокрема, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1, 2 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд встановив, що за своєю правовою природою такий договір є змішаним договором поставки та підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 і Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що ціна на роботи, запасні частини, матеріали, додаткове обладнання зазначається у відповідному наряді-замовленні (акті виконаних робіт) та підлягає оплаті в порядку, передбаченому п. 3.2. договору.

Підпунктом 3.1.1. Договору визначено, що ціною договору є загальна вартість усіх Актів виконаних робіт, що були укладені впродовж дії договору.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що замовник сплачує вартість робіт (в тому числі запасних частин, витратних матеріалів, додаткового обладнання тощо) з відстрочкою платежу до 10 календарних днів з дня підписання наряд-замовлення (Акту виконаних робіт).

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що в будь-якому випадку, замовник зобов`язаний виконати грошове зобов`язання, передбачене п. 3.2. цього договору, а також відповідним рахунком-фактурою (або попереднім Актом виконаних робіт, остаточним Актом виконаних робіт) не пізніше першого числа місяця, що слідує за звітним.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання робіт та поставки товару на загальну суму 274685, 00 грн, зокрема:

16.09.2022 між сторонами було підписано Акти виконаних робіт №16137 на суму 81277, 00 грн, №16138 на суму 27315, 00 грн, №16139 на суму 12325, 00 грн.

19.09.2022 між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №16359 на суму 40430, 00 грн.

22.09.2022 між сторонами було підписано видаткову накладну №16637 на суму 36000, 00 грн.

24.09.2022 між сторонами було підписано Акт виконаних робіт №16785 на суму 5338, 00 грн.

28.09.2022 між сторонами було підписано видаткову накладну №17066 на суму 36000, 00 грн.

04.10.2022 між сторонами було підписано видаткову накладну №17544 на суму 36000, 00 грн.

Всі вищеперелічені Акти виконаних робіт та видаткові накладні підписані відповідачем без зауважень щодо якості та обсягу виконаних робіт, а також якості та кількості поставленого товару.

Отже, з огляду на умови пунктів 3.2. та 3.3. Договору суд погоджується з позивачем в тій частині, що строк оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною №17544 від 04.10.2022 настав 01.11.2022.

Разом з тим, кінцевий строк виконання грошового зобов`язання по іншим актами виконаних робіт та видатковим накладним за вересень 2022 визначений позивачем без врахування ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки, 01.10.2022 та 02.10.2022 є вихідними днями, то останнім днем строку виконання зобов`язань по Актам виконаних робіт від 16.09.2022 №16137, №16138, №16139; від 19.09.2022 №16359, від 24.09.2022 №16785 та по видатковим накладним від 22.09.2022 №16637, від 28.09.2022 №17066 є 03.10.2022, а не 01.10.2022 як зазначає позивач.

Матеріали справи не містять доказів повної оплати вартості поставленого товару та виконаних робіт в стро,к передбачений умовами договору, отже, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 274 685, 00 грн є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно пункту 7.3. Договору - за прострочення оплати, що визначена п. 3.2. договору, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 7.4. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання грошового зобов`язання у строк, що визначений у п. 3.3. Договору, замовник сплачує, окрім відшкодування вартості фактично виконаних робіт та пені, що нараховується відповідно до п. 7.2. Договору, штраф у розмірі 20 % від загальної суми заборгованості.

Позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 95175, 41 грн, а також штраф у розмірі 54 937, 00 грн.

При цьому, пунктом 7.5. Договору сторони збільшили період нарахування неустойки (пені), що визначений в частині 6 статті 232 та погодили, що пеня нараховується за весь період прострочення грошових зобов`язань.

З урахуванням вищевикладених висновків суду щодо настання строків виконання договірного зобов`язання відповідача 03.10.2022 та 01.11.2022, суд констатує, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 04.10.2022 по 15.06.2023 (кінцева дата боргового періоду, що визначена позивачем) на суму 238 685, 00 грн, а не з 02.10.2022 як зазначає позивач, та з 02.11.2022 по 15.06.2023 (кінцева дата боргового періоду, що визначена позивачем) на суму 36 000, 00 грн відповідно, як вірно визначено позивачем.

Провівши розрахунок пені за допомогою ІПС «Прецедент», з урахуванням корегування судом початкових дат періодів прострочення, суд встановив, що дійсний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 94521, 48 грн, а не 95175, 41 як зазначає позивач.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що такий розрахунок є арифметично вірним, а отже у зв`язку з прострочення виконання договірного зобов`язання з відповідача підлягає стягненню також штраф у розмірі 54 937, 00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 274685, 00 грн, пені у розмірі 94521, 48 грн та штрафу у розмірі 54937, 00 грн.

6. Розподіл судових витрат.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку позивач зазначив, що ним понесені судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 6371, 96 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12000, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з задоволенням позовних вимог частково, судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 12 000, 00 грн долучено до матеріалів справи копії: Договору №10/08/22 про надання правничої (правової) допомоги від 10.08.2022, Додаткової угоди №1 до Договору від 30.12.2022, Додаткової угоди №2 до Договору від 24.05.2023, Акту про надання правничої (правової) допомоги за Договором від 02.05.2023, Акту про надання правничої (правової) допомоги за Договором від 04.07.2023, рахунку до сплати №6 від 02.05.2023, рахунку до сплати №08 від 04.07.2023, виписку з 01.05.2023 по 23.07.2023 по особовому рахунку адвоката.

Згідно з частинами 2- 5 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000, 00 грн, відповідач не надав суду клопотання про зменшення адвокатських витрат, а отже у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕР» до Фізичної особи-підприємця Косогов Ілля Юрійович про стягнення 424 797, 41 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Косогов Ілля Юрійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕР» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 3, ідентифікаційний код: 39125129) 274 685 (двісті сімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн 00 коп. - основного боргу, 94 521 (дев`яносто чотири тисячі п`ятсот двадцять одну) грн 48 коп. - пені, 54 937 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн 00 коп. - штрафу, а також 6 362 (шість тисяч триста шістдесят дві) грн 16 коп. - судового збору та 11981 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн 52 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 653, 93 грн пені - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких