Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/7706/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/7706/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохендлінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Роза вітрів" про стягнення 1 242 846,78 грн., без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 676 905,52 грн. заборгованості, 340 339,05 грн. пені, 198 934,89 грн. інфляційних втрат та 26 667,32 грн. 3% річних за стандартною угодою ІАТА з наземного обслуговування (спрощена процедура), який діє з 01.09.2020 року на підставі ст. ст. 509, 530, 549, 550, 611, 612, 625, 626, 628, 901, 903 ЦК України та ст. ст. 173, 174, 193, 216, 218, 230 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали.

26.05.2023 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

30.06.2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Також відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

05.07.2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач не погоджувався із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Також, 05.07.2023 року до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 1507022,12 грн. основного боргу, 478119,29 грн. пені, 425 769,45 грн. інфляційних втрат та 60 389,87 грн. 3% річних.

У відповідності до ч.2 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Частиною 3 ст. 252 ГПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а провадження у справі було відкрито 05.06.2023 року, суд прийшов до висновку, що заява про зміну предмету позову подана у встановлений законом строк, відповідає вимогам статті 46 ГПК, тож приймається до розгляду.

Відповідач не надав до суду зарперечень щодо заяви про зміну предмету позову.

Також, у встановлений законом строк, до суду сторонами не подано заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.08.2023 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення по справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2020 року між ТОВ «Аерохендлінг» та ТОВ "Авіаційна компанія "Роза вітрів" укладено договір у формі Додатку В 1.1 до Стандартної угоди ІАТА про наземне обслуговування в редакції січня 2013 року.

Додаток В укладено за спрощеним порядком, відповідно до якого сторони погодились, що умови Основної Угоди та Додатку А до Стандартної угоди про наземне обслуговування в редакції 2013 року, оприлюдненої Міжнародною асоціацією повітряного транспорту, застосовуються таким чином, якби такі умови були б повністю повторені у цьому документі. Підписавши Додаток В сторони підтвердили, що вони ознайомлені із Основною угодою та Додатком А.

Відповідно до параграфів 1 та 2 Договору, ТОВ «Аерохендлінг» надає Авіакомпанії послуги з наземного обслуговування та додаткові послуги, визначені Додатком В, а Авіакомпанія оплачує надані послуги.

Як зазначив позивач, протягом грудня 2021 року - лютого 2022 року, позивач надав відповідачу послуги, визначені Додатком В на загальну суму 1 507 022,12 грн.

Втім, відповідачем було неналежним чином виконано договірні зобов`язання та не здійснено оплату отриманих послуг.

У зв`язку із невиконанням Авіакомпанією своїх обов`язків щодо оплати наданих послуг, позивач надсилав відповідачу претензії від 17.01.2023 № 01-12-12 та від 25.05.2023 року №01-12/99, які залишені відповідачем без задоволення.

За твердженням позивача, відповідач не здійснивши оплату отриманих послуг, порушив права позивача за захистом яких він і звернувся до суду.

Відповідно до п. 7.1 параграфу 7 Додатку В, незважаючи на положення Під-Статті 7.1 Основної угоди, розрахунки за надані послуги з наземного обслуговування здійснюються у національній валюті України за курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку. ТОВ «Аерохендлінг» виставляє Авіакомпанії рахунки за надані послуги один раз на місяць, до 10-го чиста місяця, що слідує за звітним. Відповідна сума оплачується Авіакомпанією протягом 15 календарних днів з дати одержання рахунку та акту наданих послуг від ТОВ «Аерохендлінг» на електронну адресу Авіакомпанії: tysyachna.natalya@windrose.kiev.ua або згідно поштового повідомлення, штампу або відмітки про одержання повноважною особою Авіакомпанії за адресою: 04071, Україна, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, офіс 12.

Як зазначає позивач в позові, він на виконання п.7.1 параграфу 7 Додатку В, позивач рахунки на оплату, акти надання послуг та звіти про надані послуги направив на електронну пошту відповідача.

Пунктом 7.3 Додатку В передбачено, що після отримання рахунків та актів наданих послуг на вказану у п. 7.1. електронну адресу перевізник зобов`язаний одразу передати до обслуговуючої компанії підтвердження щодо одержання рахунків та актів наданих послуг.

Оригінали рахунків та актів наданих послуг обов`язково надаються перевізникові протягом 10 календарних днів з дня їх оформлення Обслуговуючої компанією.

У свою чергу, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на ту обставину, що позивач у встановленому процесуальним законом порядку не довів суду, що відповідачем було отримано оригінали рахунків та актів наданих послуг за спірний період.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано підтвердження одержання відповідачем рахунків-фактур та Акту наданих послуг по електронній пошті, як це передбачено п. 7.3. Додатку.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами 7.1. Додатку встановлено строк оплати послуг - протягом 15 календарних днів з дати одержання рахунку та акту наданих послуг.

Таким чином, обов`язок відповідача з оплати виникає після закінчення перебігу 15 календарних днів з моменту її отримання відповідних документів передбачених сторонами за адресою: 04071, Україна, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, офіс 12.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Позивачем до суду надано лист від 25.05.2023 року №01-12/99 з доданими до нього рахунками на оплату та актами надання послуг за спірний період, який 31.05.2023 року був надісланий на адресу: 04071, Україна, м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, офіс 12 та 07.06.2023 року отриманий відповідачем.

Враховуючи умови п. 7.1 Додатку, строк виконання зобов`язання з оплати у відповідача тривав до 22.06.2023 року включно.

Проте, з позовними вимогами про стягнення вартості наданих послуг позивач звернувся до суду 16.05.2023 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у позивача на момент звернення до суду з позовом порушеного з боку відповідача права на отримання оплати за надані послуги.

Надану позивачем претензію від 17.01.2023 року №01-12-12 суд не може вважати належним доказом відправки рахунків та актів наданих послуг, оскільки вона була направлена на адресу: м. Київ, вул. Волоська 50/38, офіс 134.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19.

Отже, позовна вимога про стягнення вартості наданих послуг не може бути задоволена, оскільки на момент звернення позивача з позовом до суду його права не були порушені відповідачем.

Позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 340 339,05 грн. пені, 198 934,89 грн. інфляційних втрат та 26 667,32 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, враховуючи вищевказані висновки суду, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат також не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, оскільки право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, не порушено відповідачем, тому в позові слід відмовити саме з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна