Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/8694/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/8694/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькрантранс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт" про стягнення 66 764,35 грн., без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 66 764,35 грн. пені за період з 06.11.2020 року по 01.02.2022 року за договором суборенди обладнання № 15/07-19/30 від 15.07.2019 року на підставі ст. ст. 258, 509, 526, 530, 610, 629, ст. ст. 173-175, 193, 216, 231 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південькрантранс" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт" (Суборендар) був укладений Договір суборенди обладнання № 15/07-19/30 (далі - Договір), відповідно до якого Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке знаходиться в користуванні Орендаря на законних підставах.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування Обладнання, його комплектність, технічні характеристики, відновна вартість, ціна та строк оренди по кожній одиниці Обладнання зазначаються в Протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання Договору відповідно до протоколів погодження істотних умов договору суборенди та актів прийому-передачі, позивач передав, а відповідач приймав в суборенду обладнання - навантажувачі, з орендною платою в розмірі 120 000,00 грн на місяць за кожен навантажувач.

Станом на квітень 2020 року в користуванні відповідача знаходились чотири навантажувачі: навантажувач фронтальний BOBCAT Т40140, навантажувач фронтальний BOBCAT Т40170, навантажувач телескопічний JCB 535V125 та навантажувач Caterpiller.

30.04.2020 року відповідач повернув позивачу з суборенди навантажувачі BOBCAT Т40140, JCB 535V125 та Caterpiller. Навантажувач BOBCAT Т40170 на той час знаходився під арештом та не був повернутий.

Як вказує позивач, відповідачем не було сплачено орендну плату за Договором в повному обсязі та не відшкодувало збитки, спричинені незадовільним станом навантажувачів після їх повернення з суборенди.

21.10.2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Ділекс Транспорт" та ТОВ "Одескрансервіс" (як поручителя) про стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки та збитків договором суборенди обладнання № 15/07-19/30 від 15.07.2019.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.09.2021 по справі №916/3006/20 позовні вимоги частково задоволено, зокрема, стягнуто з ТОВ "Ділекс Транспорт" на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 359 000,00 грн, пеню в розмірі 32769,54 грн та судовий збір у розмірі 5876,55грн.

Господарський суд м. Києва у зазначеному рішенні встановив факт наявності заборгованості ТОВ "Ділекс Транспорт" з орендної плати за договором суборенди обладнання № 15/07-19/30 від 15.07.2019 року за квітень 2020 року.

Зазначені обставини доказуванню не підлягають при розгляді даної справи відповідно до ст. 75 ГПК України.

З виконання рішення Господарського суду м. Києва від 13.09.2021 у справі №916/3006/20, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д`яченко Є.С. було відкрито виконавче провадження № 68425736. Зазначене рішення було виконано 02.02.2022 року, перерахуванням зазначених коштів на банківський рахунок позивача платіжним дорученням № 4557 від 02.02.2022.

У зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань відповідачем, позивач нарахував та пред`явив до стягнення з відповідача за час прострочення сплати заборгованості 66 764,35 грн пені за період з 06.11.2020 року по 01.02.2022 року.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 9.1.1. Договору за прострочення виконання будь-яких зобов`язань Суборендаря перед Орендарем за цим Договором, Суборендар зобов`язаний сплатити Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час такого прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", установлено з 12.03.2020 на всій території України діє карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Отже, при нарахуванні пені за загальний період з 06.11.2020 року по 01.02.2022 року, враховуючи той факт, що в цей період в країні діяв карантин, позивач не порушив вимог чинного законодавства щодо строків нарахування пені.

Перевіривши надані позивачем розрахунок пені, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, а також відповідність вимогам чинного законодавства України, в тому числі ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Також позивачем до стягнення з відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн на підставі: договору про надання правової допомоги від 05.05.2023, укладеного між позивачем та адвокатом Василіним Віталієм Валерійовичем, Акту про обсяг виконаних робіт від 11.07.2023 року та детального опису виконаних робіт.

Умовами п. 3.1. договору сторони погодили розмір винагороди адвоката в сумі 15 000,00 грн.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову, значення справи для сторони, відсутність заперечень відповідача чи доводів щодо неспівмірності таких витрат, суд вважає розмір витрат позивача на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), предметом позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України такі судові витрати покладаються в разі задоволення позову на відповідача.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 1-А, офіс 295; код 35362511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південькрантранс" (65069, м. Одеса, вул. Дунаєвського, буд. 1; код 41657337) 66 764 (шістдесят шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 35 коп. пені, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору та 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна