Рішення

від 07.08.2023 по справі 910/8225/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2023Справа № 910/8225/23

За позовомВиконавчого комітету Черкаської міської радидоПівнічного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКомунального підприємства «Черкаська служба чистоти»проскасування пунктів рішенняСуддя Босий В.П.

секретар судового засідання Дупляченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Кравець І.В.від відповідача:Тацишина О.П.від третьої особи:Роговий В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Черкаської міської ради (надалі - «Виконком») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - «Комітет») про скасування пунктів рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним прийняттям відповідачем рішення №60/11-р/к від 21.03.2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у зв`язку з чим позивач просить суд скасувати його пункти 1 та 2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Комунальне підприємство «Черкаська служба чистоти» (надалі - «Підприємство») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, призначено підготовче засідання.

У відзиві на позовну заяву Комітет проти задоволення позовних вимог заперечує повністю у зв`язку з тим, що під час прийняття рішення №60/11-р/к від 21.03.2023 відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядку та спосіб, встановлені законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими; вирішення питання наявності чи відсутності в діях суб`єкта господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції є дискреційними повноваженнями Комітету.

Третя особа у письмових поясненнях позовну заяву Виконкому підтримує та вказує, що рішенням позивача було затверджено інвестиційну програму Підприємства та з метою її реалізації 02.03.2020 сторонами була підписана додаткова угода договору від 04.06.2015, укладення якої жодним чином не суперечить нормам чинного законодавства, а відтак рішення Комітету в частині оскаржуваних пунктів є необґрунтованим та підлягає скасування.

11.07.2023 та 12.07.2023 до суду надійшли дві аналогічні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» про залучення його в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, в задоволенні яких судом було відмовлено з огляду на недоведення заявником яким чино рішення суду у даній справі може вплинути на його права та/або законні інтереси.

Протокольною ухвалою суду від 26.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2023.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання з`явилися, надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з`явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечувала.

В судовому засіданні 07.08.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

За змістом ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов`язкові для виконання рішення зокрема про: визнання факту недобросовісної конкуренції; накладання штрафів.

Комітет, розглянувши матеріали справи №98/60/100рп/к.21 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 21.03.2023 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» №60/11-р/к (з урахуванням додаткового рішення від 25.04.2023 №60/42-р/к) (надалі - Рішення), яким постановлено:

1. Визнати бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради яка полягала у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території с. Черкаси 2020 році порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвела до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси;

2. Зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради у двомісячний строк з дати отримання рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення;

3. Визнати дії виконавчого комітету виконавчого комітету Черкаської міської ради, які полягають у використанні критеріїв оцінювання конкурсних пропозицій, які не передбачені Порядком проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173 та є дискримінаційними, на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що могли призвести до спотворення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси;

4. Визнати дії виконавчого комітету Черкаської міської ради, які полягали у визначенні товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «НОВА ЯКІСТЬ БЛАГОУСТРІЙ» виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси без проведення конкурсу порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що призвели до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) у м. Черкаси;

5. Зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради у двомісячний строк з дати отримання додаткового рішення у справі припинити порушення, вказане у пункті 4 резолютивної частини цього рішення.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для визнання такого рішення протиправним та його скасування в частині пунктів 1 та 2.

Оскаржуване у даній справі рішення мотивоване наступним.

Рішенням Виконкому від 29.05.2015 №564 було введено в дію рішення конкурсної комісії (протокол від 26.05.2015 №2) щодо визначення переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в м. Черкаси Підприємство.

Згідно із Рішенням № 564 Підприємство визначено виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси терміном на 5 років, тобто до 31.05.2020.

Виконком уклав з Підприємством договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси від 04.06.2015 б/н (надалі - Договір).

Одночасно, Рішенням Виконкому від 28.02.2020 №202 продовжено строк дії Договору, укладеного з Підприємством, до 31.05.2025 (але у будь-якому випадку до дати укладення нового договору на поводження з побутовими відходами за результатами конкурсу), шляхом укладання додаткової угоди до Договору. При цьому, новий конкурс не проводився.

Разом з тим, відповідно до пункту 32 Порядку проведення конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173, не пізніше ніж за два місяця до припинення договору на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту проводиться новий конкурс на надання послуг з вивезення побутових відходів на території, визначеній таким договором.

Оскільки Виконкомом не було визначено виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на конкурсній основі, суб`єкти господарювання, які могли мати намір надавати дані послуги на території м. Черкаси, позбавлені такої можливості. У зв`язку з чим, підприємства, установи, організації усіх форм власності у сфері поводження з побутовими відходами не змогли взяти участь у конкурсах та діяти в правовому полі, що створює бар`єри вступу на ринок послуг з вивезення побутових відходів на території м. Черкаси, тобто не реалізуються можливості статті 16 Закону України «Про відходи».

Водночас, такі дії Виконкому створили умови, коли Підприємство здобуло статус виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів не завдяки конкурентній боротьбі та власним досягненням, а внаслідок продовження дії Договору.

На думку Комітету, дії Виконкому, які полягають у продовженні строку дії Договору з Підприємством без проведення нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів у 2020 році в м. Черкаси, призвели до недопущення змагальності між суб`єктами господарювання завдяки власним досягненням.

Зі змісту Рішення вбачається, що за наявною у Комітеті інформацією, отриманою з відкритих джерел, таких як офіційні майданчики державних тендерів Prozorro та аукціони Prozorro на території м. Черкаси на ринку надання послуг з вивезення твердих побутових відходів діють, зокрема, наступні суб`єкти господарювання: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЕКОЛОГІЯ ЧЕРКАСИ»; Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «ЕКОЦЕНТР»; Фізична особа-підприємець Грозна Людмила Дмитрівна .

Застосування принципів конкуренції, як вирішального фактору розвитку ринкової економіки для органів виконавчої влади і місцевого самоврядування полягає у встановленні прозорих процедур проведення конкурсів, тендерів, з залученням якомога більшого кола учасників.

Органи місцевого самоврядування повинні здійснювати заходи щодо створення та розвитку конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, визначаючи у порядку, встановленому законодавством, на конкурсних засадах, виконавців житлово-комунальних послуг.

Отже, Комітет дійшов висновку, що бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради, яка полягає у не проведенні конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території «Інформація, доступ до якої обмежено» у 2020 році, є порушенням, передбаченим пунктом 3 статті 50 та частиною першою статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентної бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвели до недопущення конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси.

Суд відзначає, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 42 Конституції України передбачено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається неправомірне обмеження конкуренції.

Відповідно до частини третьої статті 18 Господарського кодексу України органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється приймати акти та вчиняти дії, які усувають конкуренцію або необґрунтовано сприяють окремим конкурентам у підприємницькій діяльності, чи запроваджують обмеження на ринку, не передбачене законодавством. Законом можуть бути встановлені винятки з цього правила з метою забезпечення національної безпеки, оборони чи інших загальносуспільних інтересів.

Виконання органами місцевого самоврядування обов`язку щодо сприяння розвитку конкуренції та не вчинення будь-яких дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію, здійснюється шляхом створення, відповідно до вимог чинного законодавства, умов за яких здобуття суб`єктами господарювання переваг над іншими суб`єктами господарювання повинно відбуватися саме завдяки власним досягненням, без впливу зовнішніх чинників, чим забезпечується змагальність між суб`єктами господарювання, що є головною ознакою конкуренції.

Недотримання зазначених принципів призводить до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції та, відповідно, до незабезпечення органами місцевого самоврядування заходів, які сприяють розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму.

Згідно з частиною першою статті 31 Господарського кодексу України дискримінацією суб`єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається, зокрема, обмеження прав суб`єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів.

Окрім того, праву органів місцевого самоврядування на вільне прийняття рішень з питань, віднесених до її компетенції, відповідає обов`язок останніх у прийнятті цих рішень дотримуватись й прав інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи місцевого самоврядування зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Позивач вказує, що укладення з третьою особою додаткової угоди №1 від 02.03.2020 до Договору здійснювалося у відповідності до вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, і на момент винесення відповідачем оскаржуваного Рішення ні вказана додаткова угода, ні сам Договір не були визнані недійсними в судовому порядку та були чинними.

Суд вважає вказані твердження позивача безпідставними, оскільки органи місцевого самоврядування повинні здійснювати заходи щодо створення та розвитку конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг, визначаючи у порядку, встановленому законодавством, на конкурсних засадах, виконавців житлово-комунальних послуг.

Застосування принципів конкуренції, як вирішального фактору розвитку ринкової економіки для органів виконавчої влади і місцевого самоврядування полягає у встановленні прозорих процедур проведення конкурсів, тендерів, з залученням якомога більшого кола учасників.

Конкурс по своїй суті - це конкурентний спосіб надання права на вивезення побутових відходів. Основною метою проведення таких конкурсів є розвиток конкуренції та вибір на конкурсних засадах виконавців відповідних послуг, які спроможні забезпечувати якісне надання послуг за прийнятними цінами.

Потенційним конкурентами на ринку послуг з вивезення побутових відходів є суб`єкти господарювання, які мають відповідну матеріально-технічну базу, технології, але з певних причин не реалізують ці можливості. Зокрема, до такої бази відносяться сміттєсортувальні, сміттєпереробні станції (лінії, комплекси), спеціалізований автотранспорт для збору, вивезення побутових відходів. Також, конкурентами можуть вважатися суб`єкти господарювання, які можуть увійти на ринок з метою надання послуг з вивезення побутових відходів та мають бажання взяти участь у конкурсі з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів.

Також, відповідно до пункту 32 Порядку №1173 не пізніше ніж за два місяця до припинення договору на надання послуг з вивезення побутових відходів на певній території населеного пункту проводиться новий конкурс на надання послуг з вивезення побутових відходів на території, визначеній таким договором.

Верховний Суд неодноразово робив висновки про те, що оцінка дій суб`єкта господарювання на предмет відповідності законодавству про захист економічної конкуренції належить до виключних повноважень Антимонопольного комітету України. Зокрема, у постанові від 12.06.2018 у справі №922/5616/15 Верховний Суд дійшов висновку, що Антимонопольний комітет України під час прийняття рішень здійснює свої виключні, надані йому чинним законодавством повноваження щодо оцінки та кваліфікації наявних дій як відповідного порушення.

Таким чином, Комітет дійшов правомірного висновку, що бездіяльність Виконкому, яка полягала у не проведенні нового конкурсу на визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів на території у м. Черкаси у 2020 році є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 910/6999/17, від 19.06.2018 у справі № 910/3047/17, від 11.06.2019 у справі № 915/523/18, від 05.03.2020 у справі № 910/2921/19, господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Правила доказування у господарському процесі визначені у статті 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин першої, другої та третьої якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В той же час, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування висновків відповідача позивачем не надано, а всі заперечення проти викладених у Рішенні висновків зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів. При цьому, здійснення переоцінки висновків Комітету в процесі оскарження прийнятого ним рішення в судовому порядку, нормами чинного законодавства не передбачено.

Статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України «Про санкції»; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи відповідача та повноту їх встановлення в оскаржуваному рішенні, суд дійшов висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги Закону України «Про захист економічної конкуренції», Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Виконкому про визнання частково недійсним рішення не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.08.2023.

Суддя В.П. Босий