Рішення

від 28.08.2023 по справі 910/3599/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.08.2023Справа № 910/3599/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Запорізького національного університету

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ТЕМПО"

про стягнення 34 637,99 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Запорізький національний університет звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ТЕМПО" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 34 637, 99 грн. за договором № 638/20 від 26.10.2020 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.04.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався. Ухвалу суду від 10.04.2023 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0105494240846, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) укладено договір № 638/20, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується за завданням замовника на свій ризик надати відповідно до проектно-кошторисної документації та здати у встановлений договором строк послуги: поточний ремонт скління навчального корпусу № 1 Запорізького національного університету, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66.

Згідно умов п.п. 3.1, 3.2 договору Договірна ціна складає 374 916 грн. Договірна ціна є тверда.

Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявним у матеріалах справи актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року стверджується факт належного виконання відповідачем робіт за договором загальною вартістю 345 656,42 грн., а також оплати позивачем вказаних робіт.

Як зазначає позивач, під час проведення співставлення видів та вартості послуг, зазначених у локальному кошторисі № 2-1-1 до розрахунку твердої договірної ціни до договору, відповідачем завищено вартість робіт, а саме: «ремонт штукатурки зовнішніх прямолінійних укосів по каменю та бетону цементно-вапняним розчином з землі та риштувань» на суму 34 637,99 грн.

Внаслідок завищення фактичної вартості виконаних робіт відповідачем було безпідставно одержано 34 637,99 грн., тому позивач на підставі ст. 1212 ЦК України просив стягнути з останнього на свою користь 34 637,99 грн. безпідставно набутих коштів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно положенням ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Відповідно до п. 3.4 договору усі зміни початкової договірної ціни оформлюються відповідними розрахунками та угодами сторін у письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договір підряду, кошти відповідачем отримано як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуті. Тому у позові слід відмовити з цих підстав.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 22 січня 2013 р. у справі № 5006/18/13/2012.

Виявлені під час проведення співставлення видів та вартості послуг порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Запорізького національного університету відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак