Ухвала

від 29.08.2023 по справі 916/3710/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"29" серпня 2023 р. Справа № 916/3710/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В., розглянувши матеріали заяви (вх.№ 4227/23 від 25.08.2023) Комунального підприємства «Одескомунтранс» (65031, м. Одеса, вул. Братів Поджіо, № 4, код ЄДРПОУ 31185678) про видачу судового наказу до боржника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Афіна.» (65070, м. Одеса, вул. Космонавтів, № 68, код ЄДРПОУ 40633083) на суму 44703,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Одескомунтранс» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Афіна.» заборгованості за оплату житлово-комунальної послуги з управління побутовими відходами у розмірі 44703,40 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 727 від 01.07.2019, щодо сплати наданих позивачем послуг, заборгованість по яким станом на 22.08.2023 становить 44703,40 грн.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наказне провадження - це самостійний, особливий, спрощений вид судового провадження під час розгляду господарських справ про стягнення грошової заборгованості за договором, спрямований на швидкий та ефективний захист прав заявника, в якому суд в установлених законом випадках за заявою особи без судового засідання і виклику сторін на підставі достатніх, допустимих і належних доказів видає судовий наказ, який одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом.

З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

За загальним правилом при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з вимогами частин другої, третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання послуг (виконання робіт) тощо, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання послуг (виконання робіт), а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність цих вимог.

Встановленню відсутності спору при розгляді справ в порядку наказного провадження слід надавати сутнісного, а не формального значення. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів. Безспірність безумовно є і властивістю доказів, які надаються в наказному провадженні.

В даному випадку, суд резюмує, що із поданої заяви та доказів, доданих до неї, не вбачається виникнення права саме тієї грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, із змісту заяви, поданої Комунальним підприємством «Одескомунтранс» слідує, що заявник просить стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Афіна.» заборгованість за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 727 від 01.07.2019.

Абзацем 2 пункту 15 договору встановлено, що загальна вартість наданих послуг договору на рік визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на норму сміттєнакопичення (2,92 м3 на рік) на одного мешканця, вартість вивезення 1м3 ТПВ, помноженої на тариф для мешканців по вивозу ТПВ (70,32), складає 38805,48 грн, в тому числі ПДВ 6467,58 грн.

При цьому, 01.09.2019 між КП «Одескомунтранс» та ОСББ «Афіна.» укладено додаткову угоду № 4 до договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 727 від 01.07.2019, якою сторони погодили, зокрема, доповнити п. 15 договору наступним: підписання сторонами акту наданих послуг (виконаних робіт) є підставою для здійснення щомісячного грошового платежу. Акт наданих послуг (виконаних робіт) вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання замовником, останній не надав виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору та вступає в силу з моменту підписання та скріплення печатками сторін (п. 5 додаткової угоди).

Відтак, як вбачається з умов договору №727 від 01.07.2019 в редакції додаткової угоди № 4 від 01.09.2019 виконавець (заявник) має зобов`язання надавати акти наданих послуг (виконаних робіт). У разі неотримання виконавцем обґрунтованих заперечень в підписанні акту у встановлений термін, акт вважається підписаним та оформлений таким чином акт є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Таким чином, заявник за умовами договору має обов`язок щомісячного складання та надання боржнику актів наданих послуг (виконаних робіт), які в подальшому є підставою для здійснення боржником грошового платежу.

Водночас, судом встановлено, що заявником не надано належних доказів (актів наданих послуг (виконаних робіт) або рахунків-фактур), які б підтверджували факт надання заявником послуг за спірним договором на суму 44703,40 грн, що в свою чергу виключає безспірність заявленої вимоги.

Окрім того, оскільки акт звірки взаєморозрахунків не підписаний боржником, тому розцінюється судом як розрахунок заявлених вимог.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, за висновком суду, до заяви про видачу судового наказу заявником не додано документів, що підтверджують факт надання заявником послуг та виникнення у боржника обов`язку щодо оплати відповідних послуг, а саме актів наданих послуг (виконаних робіт).

Відповідно до частин першої, другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що під час розгляду заяви Комунального підприємства «Одескомунтранс» у порядку наказного провадження не вбачається за можливе встановити факт отримання послуг боржником та порушення права грошової вимоги за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 727 від 01.07.2019, а, отже, заява про видачу судового наказу (вх. № 4227/23 від 25.08.2023) подана з порушеннями вимог ст.150 ГПК України, через що у суду наявні підстави, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України, для відмови КП «Одескомунтранс» у видачі судового наказу.

При цьому, суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Додатково суд звертає увагу заявника, на необхідність дотримання форми та змісту у разі звернення до суду саме із заявою про видачу судового наказу, оскільки в даному випадку заявник оформив дану заяву як позовну заяву із зазначенням позивача та відповідача, замість заявника та боржника, а також посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Комунального підприємства «Одескомунтранс» (вх. ГСОО №4227/23 від 25.08.2023) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Афіна.» заборгованості за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 727 від 01.07.2019 в сумі 44703,40 грн - відмовити.

2. До уваги заявника, згідно ч.2 ст.151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили 29.08.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський