Рішення

від 28.08.2023 по справі 922/2229/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2229/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2229/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Костенка Дениса Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ (код ЄДРПОУ 44602448; адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12)

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 67500,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Костенко Д.В. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 67500,00 грн, а саме: суму основного боргу в розмірі 22500,00 грн; суму пені в розмірі 45000,00 грн; а також просить стягнути з відповідача судові витрати, та просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 23.01.2023 № 144 щодо поставки товару згідно зі Специфікацією від 23.01.2023 № 144/1 (Додатком № 1 до договору поставки) в обумовлені договором терміни, у зв`язку з чим, як вважає позивач, ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ (відповідач) зобов`язаний повернути сплачену ФОП Костенком Д.В. (позивачем) передплату відповідно до умов вказаного договору в розмірі 50% від вартості товару, який мав поставити відповідач, що становить 22500,00 грн, а також відповідач має сплатити пеню, нараховану на підставі п. 8.2 зазначеного договору поставки.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2023 у справі № 922/2229/23 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та позивачу встановлено 5-денний строк для подання відповіді на відзив з дня отримання відзиву.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу і відповідачу в паперовому вигляді листами з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та представнику позивача - в електронному вигляді до його особистого електронного кабінету в системі Електронний Суд.

Будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення на адресу суду від учасників справи не надходило.

Позивачем - ФОП Костенком Д.В. копію ухвали суду від 02.06.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2229/23 отримано 02.06.2023, що підтверджується зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272062136. Крім того, копію зазначеної ухвали отримано представником позивача 05.06.2023 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК) в електронному вигляді в його особистому електронному кабінеті в системі Електронний Суд, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем - ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ в установлений судом строк не подано відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 02.06.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2229/23, направлена листом від 02.06.2023 за вих. № 013418/2 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102272060451 на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12) адресату не вручена та повернута за зворотною адресою до суду 12.06.2023 з довідкою працівника оператора поштового зв`язку про причину повернення поштового відправлення: за закінченням терміну зберігання, що у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи. В системі Електронний Суд відповідач станом на момент прийняття судом даного рішення не зареєстрований.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання учасником справи кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання цим учасником справи зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду від 02.06.2023 про відкриття провадження у справі № 922/2229/23 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

У силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, судом вчинено необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позовних вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та іншими заявами чи клопотаннями з процесуальних питань.

Проте, станом на день винесення судом даного рішення від відповідача відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та інших заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань, на адресу суду не надходило.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 7 ст. 120 та ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач належно повідомлений про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, а суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.01.2023 між ФОП Костенком Д.В. (Покупцем) та ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ (Постачальником) укладено договір поставки № 144 (далі по тексту Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов`язаний виготовити та передати (поставити) у власність Покупця в обумовлені в даному Договорі терміни професійне устаткування для виробництва харчових рідин (далі - Устаткування) згідно зі Специфікацією (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов`язаний прийняти вказане Устаткування й оплатити його.

У відповідності до п. 2.1 Договору, загальна сума даного Договору складає загальну вартість Устаткування, вказану в Специфікації до Договору та поставлену протягом дії Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата за даним Договором здійснюється наступним чином: 50% загальної суми даного Договору, що складає 22500,00 грн Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного Договору; 50% загальної суми даного Договору, що складає 22500,00 грн Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з дня приймання Устаткування.

Згідно з п. 4.1 Договору, Постачальник зобов`язаний підготувати Устаткування та відвантажити на адресу Покупця протягом 20 календарних днів після отримання оплати в розмірі 50% від загальної суми даного Договору. Якщо термін виготовлення та підготовки Устаткування за даним Договором припадає на свята, то у зв`язку з періодом відпусток/святкових днів на заводі-виробника термін виготовлення та підготовки Устаткування узгоджується додатково керівниками договірних сторін.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у разі прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження проти встановленого в даному Договорі терміну Постачальник сплачує Покупцю пеню, обчислювану від вартості непоставленого в термін Устаткування в розмірі 0,5% за кожен минулий день прострочення, але не більше 20% від загальної суми даного Договору.

Сплата пені не звільняє Постачальника від обов`язку виконання даного Договору. Після досягнення терміну 2-х місяців прострочення поставки Устаткування даний договір розривається, і Постачальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів повернути на рахунок Покупцю суму, що дорівнює сплаченій Покупцем вартості даного Договору на момент повернення, і штрафні санкції за весь термін непоставки Устаткування. При неповерненні в цьому випадку грошових коштів протягом 5 банківських днів. Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 5% від неповерненої суми за кожен подальший день прострочення до моменту виконання зобов`язань перед Покупцем по поверненню грошей.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що зміни та доповнення до даного Договору будуть дійсні за умови, якщо вони зроблені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те особами з обох сторін.

За умовами п. 10.4 Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023. Закінчення дії даного Договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов`язань за даним Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, договір поставки від 23.01.2023 № 144 підписаний обома сторонами та скріплений відтисками печаток сторін. Доказів внесення змін до Договору в порядку, визначеному пунктом 10.2 Договору, зокрема щодо строків поставки товару за цим Договором, у матеріалах справи відсутні.

У Специфікації № 144/1 від 23.01.2023 (Додатку № 1 до Договору) сторони узгодили умови поставки товару та умови його оплати, згідно з якими Постачальник (відповідач) продає, а Покупець (позивач) купує товар - котел варочний КЕ 250, у кількості 1 одиниця, вартість товару 45000,00 грн.

Згідно з п. 1.2, 1.3 Специфікації № 144/1 від 23.01.2023 до Договору, поставка Устаткування здійснюється за умови здійснення 50% попередньої оплати згідно з наданим Постачальником рахунку.

Відповідно до п. 1.4 5 Специфікації № 144/1 від 23.01.2023 до Договору, строк поставки товару: 20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

Відповідач - ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ виставив позивачу рахунок на оплату № 144 від 23.01.2023 на повну вартість товару в розмірі 45000,00 грн.

Позивачем - ФОП Костенком Д.В. на виконання умов п. 3.1 Договору та п. 1.2, 1.3 Специфікації № 144/1 від 23.01.2023 до Договору по платіжній інструкції № 5 від 25.01.2023 на суму 22500,00 грн було перераховано відповідачу на рахунок, який вказаний у Договорі, попередню оплату за товар - котел КЕ 250 в розмірі 50% від загальної вартості товару, що становить 22500,00 грн, що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви банківською випискою по рахунку ФОП Костенка Д.В. за період з 25.01.2023 по 25.01.2023 та копією платіжної інструкції № 5 від 25.01.2023 на суму 22500,00 грн з відміткою банку про те, що платіж по зазначеній платіжній інструкції був проведений банком 25.01.2023.

Втім, як зазначає позивач, в установлений Договором та Специфікацією термін (20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати), який сплинув 14.02.2023, відповідачем - ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ товар позивачу не було поставлено.

Позивач направив на адресу відповідача засобами поштового зв`язку лист від 20.02.2023 за вих. № 01-02, в якому повідомив про необхідність повернути на рахунок позивача сплачену ним суму попередньої оплати в розмірі 22500,00 грн.

28.03.2023 позивач направив на адресу відповідача засобами поштового зв`язку претензію з вимогою повернути на рахунок позивача сплачену ним суму попередньої оплати в розмірі 22500,00 грн та сплатити пеню в розмірі 9000,00 грн, нараховану на підставі п. 8.2 Договору за прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження в розмірі 0,5% від вартості непоставленого Устаткування за кожен день прострочення, але не більше 20% від загальної суми Договору.

Відповідачем претензію позивача залишено без відповіді, товар позивачу не поставлено, попередню оплату в розмірі 22500,00 грн не повернуто, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 22500,00 грн та пені в розмірі 45000,00 грн, нарахованої на підставі п. 8.2 Договору, з яких: 9000,00 грн пені за прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження - в розмірі 0,5% від вартості непоставленого Устаткування за кожен день прострочення, але не більше 20% від загальної суми Договору, та 36000,00 грн пені за прострочення поставки Устаткування та неповернення передплати більше, ніж на 2-х місяці, - в розмірі 5% від неповерненої суми за кожен день прострочення.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

За приписами положень ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За приписами ст. 266 ГК України, предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між ФОП Костенком Д.В. (позивачем) та ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ (відповідачем) на підставі укладеного між ними договору поставки від 23.01.2023 № 144, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає вимогам чинного законодавства, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв`язку з чим зазначений договір з огляду на положення ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або невизначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як було встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, позивач на виконання умов п. 3.1 Договору та п. 1.2, 1.3 Специфікації № 144/1 від 23.01.2023 до Договору було перераховано відповідачу попередню оплату за товар в сумі 22500,00 грн по платіжній інструкції № 5 від 25.01.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією зазначеної платіжної інструкції та банківською випискою по рахунку ФОП Костенка Д.В. за період з 25.01.2023 по 25.01.2023.

Таким чином, строк поставки товару, визначений п. 4.1 Договору та п. 1.4 Специфікації № 144/1 від 23.01.2023 до Договору (20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати) спливає 14.02.2023.

Станом на день ухвалення судом цього рішення в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем - ТОВ ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ зобов`язання щодо поставки товару позивачу ФОП Костенку Д.В..

Також в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу попередньої оплати за товар в розмірі 50% від загальної вартості товару, що становить 22500,00 грн, яка була ним сплачена по платіжній інструкції № 5 від 25.01.2023 на суму 22500,00 грн.

Отже, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання по Договору в частині здійснення поставки товару позивачу, останній має право відповідно до умов п. 8.2 Договору та положень ч. 2 ст. 693 ЦК України вимагати у відповідача повернення суми попередньої оплати, сплаченої по платіжній інструкції № 5 від 25.01.2023 на суму 22500,00 грн.

На підставі зазначеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що відповідач не поставив позивачу товар та не повернув сплачену позивачем попередню оплату в сумі 22500,00 грн, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 22500,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 45000,00 грн, нарахованої на підставі п. 8.2 Договору, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч. 3 ст. 692 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Кінцем відліку періоду прострочення є день, що передує дню, в якому відбулося погашення/припинення відповідного грошового зобов`язання, оскільки з урахуванням п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов`язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою - тобто день погашення визначає термін припинення відповідного зобов`язання у розумінні ч. 2 ст. 251 ЦК України. Тобто день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з абз. 1 п. 8.2 Договору, у разі прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження проти встановленого в даному Договорі терміну Постачальник сплачує Покупцю пеню, обчислювану від вартості непоставленого в термін Устаткування в розмірі 0,5% за кожен минулий день прострочення, але не більше 20% від загальної суми даного Договору.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань щодо поставки товару в строки, обумовлені Договором та Специфікацією від 23.01.2023 № 144/1 до цього Договору (20 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати).

Враховуючи, що попередню оплату в сумі 22500,00 грн було перераховано позивачем по платіжній інструкції № 5 від 25.01.2023, встановлений Договором 20-тиденний строк на поставку товару сплинув 14.02.2023.

На підставі зазначеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, нарахованої за прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження (абз. 1 п. 8.2 Договору) в розмірі 9000,00 грн за період прострочення з 15.02.2023 по 22.05.2023, враховуючи, що 0,5% від вартості непоставленого Устаткування (45000,00 грн) за кожен день прострочення з 15.02.2023 по 22.05.2023 становить 21825,00 грн, з огляду на умови абз. 1 п. 8.2 Договору про те, що пеня за прострочення термінів поставки товару не може перевищувати 20% від загальної суми Договору, що становить 9000,00 грн, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок відповідає умовам Договору та положенням чинного законодавства, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо пені, нарахованої за прострочення поставки Устаткування та неповернення передплати більше, ніж на 2-х місяці (абз. 2 п. 8.2 Договору) в розмірі 36000,00 грн за період прострочення з 21.04.2023 по 22.05.2023, суд зазначає таке.

Згідно з абз. 2 п. 8.2 Договору, після досягнення терміну 2-х місяців прострочення поставки Устаткування даний договір розривається, і Постачальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів повернути на рахунок Покупцю суму, що дорівнює сплаченій Покупцем вартості даного Договору на момент повернення, і штрафні санкції за весь термін непоставки Устаткування. При неповерненні в цьому випадку грошових коштів протягом 5 банківських днів. Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню у розмірі 5% від неповерненої суми за кожен подальший день прострочення до моменту виконання зобов`язань перед Покупцем по поверненню грошей.

Враховуючи, що попередню оплату в сумі 22500,00 грн було перераховано позивачем по платіжній інструкції № 5 від 25.01.2023, з огляду на положення ст. 253 ЦК України, встановлений Договором 2-хмісячний строк прострочення поставки спливає 15.04.2023 (суботу), а отже відповідно умов абз. 2 п. 8.2 Договору відповідач був зобов`язаний не пізніше 21.04.2023 включно (протягом 5 банківських днів, тобто з 17.04.2023 понеділка по 21.04.2023 п`ятницю) повернути на рахунок позивача суму, що дорівнює сплаченій позивачем попередній оплати, та сплатити штрафні санкції (пеню) за весь термін непоставки.

Таким чином, період нарахування пені за прострочення поставки Устаткування та неповернення передплати більше, ніж на 2-х місяці, відповідно до умов абз. 2 п. 8.2 Договору, починається з 22.04.2023 наступного дня після визначеної кінцевої дати виконання зобов`язання.

На підставі викладеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені шляхом здійснення власного перерахунку заявленої до стягнення суми пені, суд встановив, що позивачем, всупереч вимог чинного законодавства, включено до розрахунку кінцеву дату виконання зобов`язання - 21.04.2023, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки та неповернення передплати більше, ніж на 2 місяці, підлягають частковому задоволенню на суму 34875,00 грн за період прострочення з 22.04.2023 по 22.05.2023. Вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1125,00 грн, нараховані за 21.04.2023, задоволенню не підлягають.

Отже, підсумовуючі вищезазначене, суд зазначає, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 43875,00 грн, з яких: 9000,00 грн пені за прострочення термінів підготовки Устаткування до відвантаження (абз. 1 п. 8.2 Договору) та 34875,00 грн пені за прострочення поставки Устаткування та неповернення передплати більше, ніж на 2-х місяці (абз. 2 п. 8.2 Договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 складає 2684,00 грн.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на загальну суму 66375,00 грн (22500, грн основного боргу + 43875,00 грн пені), у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2639,27 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПИЩПРОМОБЛАДНЕННЯ (код ЄДРПОУ 44602448; адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, буд. 12) на користь Фізичної особи-підприємця Костенка Дениса Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) суму основного боргу в розмірі 22500,00 грн, суму пені в розмірі 43875,00 грн, а також судовий збір в розмірі 2639,27 грн.

3. Відмовити у стягненні пені в розмірі 1125,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з відпусткою судді повний текст рішення складено і підписано 28.08.2023.

СуддяН.А. Новікова