Рішення

від 17.08.2006 по справі 6229.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6229.1-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 312

РІШЕННЯ

Іменем України

17.08.2006Справа №2-14/6229.1-2006

За позовом Дитячого санаторно-оздоровчого центру «Маяк», с. Заозерне,м. Євпаторія

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор-Крим», м. Сімферополь

Про стягнення  33749   грн.  

Суддя Курапова З.І.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –   Горохова С.Ю., дов. від 14.07.2005.

Від відповідача –Король С.В., копія дов.  від 13.06.2006. у справі

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 33749 грн. заборгованості.

Відповідач  позовні вимоги не  визнав.

У судовому засіданні оголошена перерва з 10 по 17 серпня 2006 р., після перерви засідання продовжено за участю представників сторін.     

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представників позивача та відповідача, суд -

Встановив :

Позивач свої позивні вимоги пояснює невиконанням відповідачем договірних зобов'язань  продажі путівок  і    частковою несплатою їх  вартості, в червні -   серпні 2004 р. надані санаторно - курортні послуги на суму 142369 грн., оплачено відповідачем 108620 грн., заборгованість становить 33749 грн.

         Заявою (т.1 а. с. 49) позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути заборгованість у сумі 33749 грн. за надані послуги з санаторно – курортного обслуговування на підставі договору про надання послуг.

          Заявою від 04.05.2006.  (т.2 а. с. 13) позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути заборгованість у сумі 33749 грн. на підставі договору комісії.

          Відповідач позовні вимоги не визнав за мотивами, що сума договору та цина путівок не узгоджена, відповідно до прейскуранту на момент підписання договору надання послуг має провадитися з 10 % знижкою, крім того, позивач відмовився  приймати дітей, чим заподіяв відповідачу збитки.         

          28 лютого 2004 р. ДСОЦ «Маяк» і ТОВ «Алькор – Крим» уклали договір, пунктами 1.1., 1.2. якого передбачено, що  позивач надає  відповідачеві путівки для лікування та відпочинку дітей, а також батьків з дітьми відповідно до графіку  заїзду у кількості, в строки і на умовах, обумовленими сторонами додатково листами  (факсимільними повідомленнями, телеграмами), яки є невіддільною частиною договору, а відповідач реалізує путівки на 2004 рік.

         Отже, позивачем та відповідачем було укладено договір комісії, за яким відповідач зобов'язався за дорученням позивача вчинити від свого імені правочини щодо продажу путівок позивача.

                    Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України,  ч.3, 4 ст.180  Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, при укладанні господарського договору сторони зобов'язані  у будь-якому разу погодити предмет, ціну та строк дії договору, умови про предмет у господарському договору повинні  визначити найменування (номенклатуру, асортимент)  та кількість продукції (робіт, послуг).

          Відповідно до ст. 1011, ч. 3 ст. 1012 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

          В екземплярі договору, наданому позивачем (т. 1 а. с. 7),  вказана  загальна вартість договору  300 000  грн.

          При цьому, в екземплярі договору відповідача ( т. 1  а. с. 46) загальна вартість договору не передбачена.  

          Різні умови містить і пункт 7.2. договору, в екземплярі позивача строк дії договору не вказаний, в екземплярі відповідача  вказаний строк дії договору по 31.12.2004.

           Екземпляри одного договору має бути ідентичні, відсутність загальної вартості договору у екземплярі відповідача свідчить про те, що сторонами належним чином не досягнута згода про загальну суму договору та не виключена можливість заповнення позивачем графи «загальна вартість договору» у однобічному порядку.

            Крім того, оцінюючі доводи позивача, що загальна вартість  договору повинна бути прийнята у розмірі вказаному у екземплярі договору позивача у сумі 300 000 грн.,  суд  дійшов висновку, що загальна вартість  договору у даному випадку не свідчить про досягнення згоди саме цині путівок, тому що договір не містить відомості про кількість путівок, їх асортимент, вартість путівок в різні сезони.

             Таким чином, умови про ціну путівок, асортимент  і  кількість  договір не містіть, тобто сторонами не досягнута згода про предмет договору.

             Графік заїзду, про необхідність складання якого як невіддільної частини договору, сторони передбачили  п.1.1. договору, відсутній.   

            Доводи позивача, що вартість путівок вказана у прейскуранті комерційних цін (т.1 а. с. 59) також не може бути доказом узгодження ціни путівок, тому що цій прейскурант є прайс – листом, доказів, що  цій прайс – лист узгоджений сторонами та є невіддільною частиною договору позивач не надав.

           Крім того, у прейскуранті цін, наданих позивачем відповідачу (т.1 а. с. 79), вартість цін на путівки відповідає прайс – листу позивача, однак у екземплярі відповідача вказано, що «для оптових покупців передбачена знижка від 5 до 10 %, в залежності від кількості придбаних путівок, загрузки у період міжсезонів, попередньої оплати та домовленості сторін (можливо корегування  цін)», у зв'язку з чим відповідач вважає, що він має право на знижку вартості путівок.

          Різні пропозиції прайс – листів також свідчать про неузгодження ціни путівок.

          При таких обставинах, договір комісії від 28.02.2004. є неукладеним.

           Як слідує із умов договору, позивач був зобов'язаний передати путівки відповідачу для їх реалізації (п.1.1., п. 4.1. договору).

        Доказів передачі путівок відповідачу позивач не надав, із  пояснень представників сторін   слідує, що відповідач оплачував путівки, однак  путівки не передавались, а надавалися безпосередньо позивачем відпочиваючим, тобто відповідач не придбав майно (путівки) позивача.

          Таким чином,   суд дійшов висновку, що між сторонами існують правовідносини по наданню та оплаті санаторно-курортного обслуговування, однак договір на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість є неукладеним, у зв'язку з чим на підставах пред'явлених у позові, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

         Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, лише позивачу надано право      до прийняття рішення у справі змінювати підстави позову, господарському суду такого право господарським процесуальним кодексом не надано                    

         Державне мито, витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, витрати за проведення судової експертизи   підлягають віднесенню на позивача.

         У судовому засіданні, яке відбулося 17 серпня  2006 р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

        Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 18 серпня  2006 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49,  82, 84 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд –

ВИРІШІВ:

1.           У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Курапова З.І.