Рішення

від 28.08.2023 по справі 925/630/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року Черкаси справа №925/630/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури (вул.Шевченка, 153, м.Золотоноша, Черкаська область, 19700, ідентифікаційний код 2911119)

в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради (вул.Шеремета Руслана, 98А, с.Піщане, Золотоніського району, Черкаської області, 19723, ідентифікаційний код 04410841)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика» (вул.Бичковського, 1, с.Бубнівська Слобідка, Золотоніського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 36782908)

про стягнення 165 501,55 грн,

08.05.2023 керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся у Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі Піщанської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика», у якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельними з кадастровим номером №7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га та кадастровим номером №7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га у сумі 165 501,55 грн. У позові керівник Золотоніської окружної прокуратури також просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика» на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач з моменту набуття права приватної власності (08.04.2013) на об`єкти нерухомості, які знаходяться на земельних ділянках із кадастровими номерами №7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га та №7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 та протягом строку користування цими ділянками не сплачував плату за їх використання та як наслідок за рахунок власника цих земельних ділянок зберіг у себе кошти, які мав би заплатити. Посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України прокурор вважає, що відповідач повинен повернути грошові кошти у сумі 165 501,55 грн власнику земельних ділянок територіальній громаді в особі Піщанської сільської ради.

У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 02.08.2023, заступник керівника Золотоніської окружної прокуратури зазначив, що у період з 05.05.2020 по 19.10.2021 (момент реєстрації права власності щодо вказаних земельних ділянок Піщанською сільською радою) існували законодавчі норми щодо стягнення як земельного податку на рахунки місцевого бюджету так і стягнення безпідставно збережених коштів до бюджету відповідної ради, якою була Бубнівсько-Слобідська сільська рада правонаступником якої є позивач. Відповідач у свою чергу, залишив поза увагою питання правонаступництва, які визначенні статтею 1481 Земельного кодексу України. Оскільки, земельні ділянки згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 №33-ОТГ були передані у комунальну власність Піщанської сільської ради, то позивач, як орган, уповноважений представляти власника у вказаних правовідносинах, став її власником, тому має передбачене законом право на вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів з відповідача. Навіть при перебуванні вказаних земельних ділянок в державній власності в особі Головного управління Держагеокадастру в Черкаській області, кошти за оренду мали перераховуватись до бюджету Бубнівсько-Слобідської сільської ради, а Піщанська сільська рада відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником та розпорядником спірних земельних ділянок, та правонаступником всіх прав та обов`язків Бубнівсько-Слобідської сільської ради. Прокурор також зазначає, що у період складання актів про визначення збитків у органу місцевого самоврядування була відсутня можливість замовити витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку на вказані земельні ділянки (роботу відповідних реєстрів було призупинено), тому розрахунок збитків (як недоотриманого доходу за користування земельними ділянками) було проведено на підставі середньообласної нормативно грошової оцінки земельних ділянок. За доводами прокурора середньообласна нормативно-грошова оцінка є значно меншою ніж нормативно-грошова, яка використовувалась для визначення збитків і застосуванням ставки орендної плати в розмірі 8% не суперечить вимогам пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу. Використання земельних ділянок загальною площею 30,8711 га підтверджується також актом обстеження земельних ділянок від 01.05.2022 та довідкою від 31.03.2023 №187 виконавчого комітету Піщанської сільської ради. Відповідно до актів №17/1 та №16/1 від 21.09.2022 про визначення обсягу збитків (як недоотриманого доходу за користування земельними ділянками) за період з 01.05.2022 до 14.06.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 використовувалась відповідачем у розмірі 18,2302 га земельна ділянка з кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 - у розмірі 8,6109 га.

13.07.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Відзив мотивований тим, що згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №33-ОТГ від 03.12.2020 право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Датою державної реєстрації права власності Піщанської сільської ради на земельну ділянку із кадастровим номером №7121581500:05:001:0501 є 13.10.2021, а на земельну ділянку із кадастровим номером №7121581500:14:003:0500 - 19.10.2021, тому на користь Піщанської сільської ради не можуть бути стягнуті грошові кошти у період з 05.05.2020 до 12.10.2021 та з 05.05.2020 до 18.10.2021 відповідно. Постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджена Методика, на яку посилається керівник Золотоніської окружної прокуратури у позові, набрала чинності лише 10.11.2021 і норм про її застосування до дати набрання нею чинності не містить. Прокурор не надав доказів відсутності затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у адмінмежах Бубнівсько-Слобідської сільської ради. Відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок сільськогосподарського призначення на підставі діючої з 01.01.2019 загальнонаціональної нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського підтверджуються витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку. Органи місцевого самоврядування не мають права самостійно розраховувати нормативно грошову оцінку земельних ділянок, вони лише затверджують розроблену технічну документацію. Зі змісту пункту 18 Методики, на який посилається прокурор, вбачається, що нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області застосовується у випадках, встановлених законодавством, але випадків правомірності використання Методики саме у такий спосіб, як зробив орган місцевого самоврядування, у позові не наведено. Щодо ставки орендної плати у розмірі 8%, то представник відповідача зазначив, що рішень органу місцевого самоврядування про встановлення ставок орендної плати у такому розмірі для земель такої категорії та виду використання до позовної заяви не додано, а отже правомірність застосування саме такої ставки не є доведеною. Відповідач звернув увагу, що прокурор звернувся із позовною заявою 08.05.2023, однак, як вказано у позовній заяві строк нарахування безпідставно збережених коштів визначений прокурором з 05.05.2020 до 01.05.2022. Тому відповідач також заявляє про сплив позовної давності та застосування наслідків такого спливу для періоду 05.05.2020 - 08.05.2020.

У своїх запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 18.08.2023, відповідач зазначив, що зазначенні прокурором норми Земельного кодексу України передбачають правонаступництво у договірних відносинах (оренди, суперфіцію, емфітевзису, сервітуту) та постійного користування, будь-яких підтверджень розповсюдження цих норм на кондиційні відносини, які мають місце у цій справі, прокурором не наведено. Усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, відповідно до підпункту 20 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України, були затверджені наказом Мінагрополітики від 24.06.2022 №376, який набрав чинності 29.07.2022, пунктом 2 якого встановлено, що усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі застосовуються у період дії воєнного стану, а тому тим більше не можуть бути покладені в основу розрахунку для попереднього періоду. Наказом Держгеокадастру №225 від 11.08.2022 затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, у яких неможливе надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки і Черкаська область до цього переліку не включена, крім того, відповідно до наказу Держгеокадастру від 09.06.2022 №141 функціонування Державного земельного кадастру було відновлено. Бездіяльність власника земельних ділянок щодо отримання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок як у 2019, так і протягом наступних років до 31.07.2023 призвела до хибного розрахунку недоотриманих сум за попередні періоди, виходячи з встановленої 10.11.2021 середньообласної нормативної грошової оцінки 1 га ріллі або, якщо зважати на посилання прокурора на підпункт 20 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України, виходячи з усереднених показників нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, встановлених лише 29.07.2022. Зазначення у договорах купівлі-продажу нерухомого майна від 14.06.2022 кадастрових номерів та площі земельних ділянок є виконанням вимог Земельного кодексу України щодо істотних умов правочину і не свідчить про підтвердження відповідачем фактичного користування усією площею земельних ділянок. Прокурор вказує, що за використання протягом періоду 01.05.2022 - 14.06.2022 частин земельних ділянок, зазначених у позові, інші фізичні особи сплатили безпідставно збережені кошти до бюджету повністю, що лише додатково підтверджує можливість безперешкодного фактичною користування землями третіми особами. При цьому, доказів відсутності сплати до бюджету іншими особами коштів за фактичне користування земельними ділянками (їх частинами) за період, який пред`явлений відповідачу, матеріали справи не містять.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.05.2023 позовну заяву залишено без руху та надано прокурору строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів на адресу відповідача листом з описом вкладення з поіменним переліком документів, який повинен містити номер поштового відправлення на ім`я відповідача.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.05.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 18.07.2023, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10.07.2023.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

На підставі договорів купівлі-продажу нежитлової будівлі від 08.04.2013, які укладені між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Воля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика», останнє стало власником нерухомого майна: ферми №1, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га та ферми №2, що знаходиться по вулиці Постишева, будинок 85-в у селі Бубнівська Слобідка на земельній ділянці з кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га.

14.06.2022 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Воля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика» було укладено два договори купівлі-продажу, за умовами яких відповідач продав Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Воля» нерухоме майно: ферма №1, що знаходиться по АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га та ферма №2, що знаходиться по вулиці Постишева, будинок 85-в у селі Бубнівська Слобідка на земельній ділянці з кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №33-ОТГ від 03.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» Піщанській сільській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3513,3413 га, які розташовані за межами сіл Бубнівська Слобідка, Гладківщина, Піщане, Софіївка та Шемельники Золотоніського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі (а.с.52).

У цей же день Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало із державної власності, а Піщанська сільська рада Золотоніського району Черкаської області прийняло у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком, що підтверджується актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 03.12.2020 (а.с.53).

У додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 03.12.2020 під номером 125 зазначена земельна ділянка із кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га; під номером 126 - земельна ділянка із кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 (а.с.57).

Право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 зареєстровано за Піщанською сільською радою Золотоніського району Черкаської області зареєстровано 19.10.2021, а на земельну ділянку із кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га 13.10.2021, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №331169330 та 331169624 від 04.05.2023 (а.с.55-58).

З 08.04.2013 - моменту набуття права приватної власності на об`єкти нерухомості та до 14.06.2022 - вибуття цього майна із власності відповідача, останній своє право користування земельними ділянками, на яких розташовані об`єкти нерухомості не оформив, за користування земельним ділянками не сплачував.

Комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яка створена відповідно до рішення виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 17.12.2021 №120 було складено акт про визначення обсягу збитків №16 від 21.09.2022.

Відповідно до акту №16 земельна ділянка, яку використовує Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика», без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, розташована за адресою с. Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту, кадастровий номер 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 703 881,05 грн (середньообласна нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі 33646,00 грн). Термін використання земельної ділянки з 08.04.2013 до 01.05.2022. Розмір збитків, завданих територіальній громаді, відповідно до фактичного використання земельної ділянки згідно з розрахунком складає 162 446,31 грн (а.с.35).

Згідно з розрахунком суми витрат, який складений до акту №16, визначено, що цільове призначення цієї земельної ділянки - землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, коефіцієнт використання земельної ділянки - 1,0, розмір земельної ділянки 20,9202 га, нормативно-грошова оцінка 1 кв м земельної ділянки 3,36 грн, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 703 881,05 грн, розмір орендної плати за землю 8%, сума орендної плати за землю за рік 56310,48 грн, фактична кількість використання у межах позовної давності 1053 дні з 14.06.2019 до 01.05.2022, розмір збитків, завданих територіальній громаді за розрахунковий період 162 446,31 грн.

Також комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Піщанської сільської ради було складено акт про визначення обсягу збитків №17 від 21.09.2022. Відповідно до цього акту земельна ділянка, яку використовує Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика», без документів, що посвідчують право на земельну ділянку, розташована за адресою с. Бубнівська Слобідка Золотоніського району Черкаської області за межами населеного пункту, кадастровий номер 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 334 807,98 грн (середньообласна нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі 33646,00 грн). Термін використання земельної ділянки з 08.04.2013 до 01.05.2022 включно. Розмір збитків, завданих територіальній громаді, відповідно до фактичного використання земельної ділянки згідно з розрахунком складає 77269,14 грн (а.с.33).

Згідно з розрахунком суми витрат, який складений до акту №17, визначено, що цільове призначення цієї земельної ділянки - землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, коефіцієнт використання земельної ділянки - 1,0, розмір земельної ділянки 9,9509 га нормативно-грошова оцінка 1 кв м земельної ділянки 3,36 грн, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки 334 807,98 грн, розмір орендної плати за землю 8%, сума орендної плати за землю за рік 26784,64 грн, фактична кількість використання у межах позовної давності 1053 дні з 14.06.2019 до 01.05.2022, розмір збитків, завданих територіальній громаді за розрахунковий період 77269,14 грн.

Рішенням виконавчого комітету Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області №19-5 від 30.09.2022 «Про затвердження актів про визначення збитків» затверджені акти про визначення збитків за фактичне користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів №16 та №17 від 21.09.2022 (а.с.32).

Згідно з актом обстеження земельних ділянок від 01.05.2022, який складено Комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яка створена відповідно до рішення виконавчого комітету Піщанської сільської ради від 17.12.2021 №120, при обстеженні земельних ділянок із кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га та кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га виявлено, що на цих земельних ділянках розміщені майно (господарські будівлі) інформація щодо власника яких станом на 01.05.2022 відсутня.

07.07.2022 та 06.10.2022 виконавчий комітет Піщанської сільської ради звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика» із листами, у яких просив сплатити суму збитків у розмірі 248 622,30 грн за користування земельними ділянками протягом одного місяця після затвердження актів комісії.

Відповідач у добровільному порядку не сплатив на користь Піщанської сільської ради суму збитків у розмірі 248 622,30 грн, що стало підставою для звернення сільської ради до керівника Золотоніської окружної прокуратури із листом, у якому просила посприяти у вирішенні питання примусового стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика» цих коштів.

Керівник Золотоніської окружної прокуратури надіслав голові Піщанської територіальної громади лист №51/2-156вих-23 від 10.02.2023, у якому з метою встановлення підстав для представництва та на підставі статті 23 Закону України «Про прокуратуру» просив в строк до 13.02.2023 надати інформацію щодо надходження відповідей на листи сільської ради та чи інформацію чи вживалися сільської радою заходи, спрямовані на стягнення грошових коштів на користь держави.

У відповідь на лист №51/2-156вих-23 від 10.02.2023, Піщанська сільська рада надіслала Золотоніській окружній прокуратурі лист №401/02-34 від 13.02.2023, у якому зазначила, що відповіді на листи сільської ради не надавались, про причини ненадання таких відповідей сільській раді не відомо та повідомила керівника Золотоніської окружної прокуратури, що Піщанська сільська рада не зверталась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніська індича фабрика» про стягнення збитків по причині відсутності коштів для сплати судових витрат.

Листом №51/2-57вих-23 від 04.05.2023 керівник Золотоніської окружної прокуратури повідомив Піщанську сільську раду про звернення із позовом до Господарського суду Черкаської області.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача, як землекористувача, який використовує земельні ділянки комунальної власності без правовстановлюючих документів, коштів у порядку статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного Кодексу України).

Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного Кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункти 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту14.1 статті14 Податкового кодексу України).

Отже, законодавець розмежовує поняття земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

Водночас, згідно зі статтями 122- 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Стаття 142 Конституції України, а також частина друга статті Цивільного Кодексу України визначають суб`єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно статей 8-12, 80 Земельного Кодексу України, є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №33-ОТГ від 03.12.2020 Піщанській сільській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3513,3413 га, серед яких згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок були передані і земельні ділянки з кадастровими номерами 7121581500:05:001:0501 та 7121581500:14:003:0500.

Право комунальної власності зареєстровано за Піщанською сільською радою Золотоніського району Черкаської області на земельну ділянку 7121581500:14:003:0500 - 19.10.2021, а на земельну ділянку 7121581500:05:001:0501 13.10.2021.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як свідчать матеріали справи, на підставі договорів купівлі-продажу від 08.04.2013, відповідач набув у власність об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на земельних ділянках з кадастровим номером 7121581500:05:001:0501 площею 20,9202 га та кадастровим номером 7121581500:14:003:0500 площею 9,9509 га.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_1 (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі №924/856/20.

При цьому за умовами частини 2 статті 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного Кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного Кодексу України, статті 1212 Цивільного Кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Користуючись земельними ділянками з кадастровими номерами 7121581500:14:003:0500, 7121581500:05:001:0501 відповідач зберіг у себе доходи, які б Піщанська сільська рада отримала б, у разі оформлення відповідачем права на ці земельні ділянки. Враховуючи, дати реєстрації права комунальної власності на ці земельні ділянки за Піщанською сільською радою, остання має право на відшкодування за рахунок відповідача плати за користування земельним ділянками з 19.10.2021 та з 13.10.2021 відповідно і до часу коли об`єкти нерухомого майна були відчужені третій особі (14.06.2022), прокурором вказаний кінцевий строк 01.05.2022.

Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного Кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Судом встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7121581500:14:003:0500, 7121581500:05:001:0501, на яких були розташовані об`єкти нерухомого майна, які належали Товариству з обмежено відповідальністю «Золотоніська індича фабрика», та за користування якими прокурор просить стягнути безпідставно збережені кошти у виді орендної плати, сформовані 25.03.3013 (визначено її площу і межі), їм присвоєно кадастровий номер, відомості внесено до Державного земельного кадастру.

Прокурором у справу надано копії документу (а.с.50, 51), згідно з яким земельна ділянка, що знаходиться в адмінмежах Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області: кадастровий номер 7121581500:14:003:0500; цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки 9,9509 га; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлена 25.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальності «Геоверв» ( ОСОБА_2 ); орган, який зареєстрував земельну ділянку відділ 1 Управління у Золотоніському району Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; дата державної реєстрація земельної ділянки 27.03.2013; вид права право комунальної власності; власник земельної ділянки Піщанська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, а також щодо земельної ділянки, що знаходиться в адмінмежах Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області: кадастровий номер 7121581500:14:003:0501; цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площа земельної ділянки 20,9202 га; технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлена 25.03.2013 Товариством з обмеженою відповідальності «Геоверв» ( ОСОБА_2 ); орган, який зареєстрував земельну ділянку відділ 1 Управління у Золотоніському району Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; дата державної реєстрація земельної ділянки 27.03.2013; вид права право комунальної власності; власник земельної ділянки Піщанська сільська рада Золотоніського району Черкаської області.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного Кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20), а в постанові від 14.02.2022 у справі №646/4738/19 Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 Цивільного Кодексу України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.

Зважаючи на викладене, спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру суд не має.

Щодо визначення суми безпідставно збережених коштів, що підлягає стягненню з відповідача, суд зазначає, що відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

При цьому статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

У пункті 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають однакову юридичну силу.

Відповідно до пункту 179 Порядку №1051 довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надаються органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель», також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Отже, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.

Зважаючи на викладене, як положення Податкового кодексу України, так і законодавство про оцінку земель, визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

З огляду на те, що земельне законодавство і Податковий кодекс України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.

Матеріали справи не містять жодних з перелічених судом вище документів, на підставі яких би суд мав можливість встановити нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок.

На підтвердження розміру безпідставно збережених коштів відповідачем за користування земельними ділянками та розміру орендної плати за землю, прокурором у справу були надані акти про визначення обсягу збитків та розрахунки суми втрат бюджету Піщанської територіальної громади, у яких нормативно-грошова оцінка земельних ділянок, що перебували у користуванні відповідача визначена з врахуванням середньо обласної нормативно-грошової оцінки 1 га ріллі.

Суд також вважає зазначити, що постанова Кабінету міністрів України №1147 від 03.11.2021, якою затверджена методика нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, на яку посилається прокурор, набрала чинності 10.11.2021 (після початку строку, за яких прокурор здійснює нарахування безпідставно збережених коштів) та не містить норм про застосування до правовідносин, що виникли до дати набрання неї чинності.

Слід зауважити, що зі змісту пункту 18 цієї Методики, слідує, що нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області застосовується .у випадках, встановлених законодавством, але випадків правомірності використання Методики саме у такий спосіб, як зробив орган місцевого самоврядування, прокурором у позові не наведено.

Крім того, матеріали справи не містять жодних рішень Піщанської сільської ради про встановлення ставок орендної плати у розмірі 8% для земель такої категорії та виду використання, як спірні земельні ділянки у цій справі.

Щодо посилання прокурора на пункт 24 розділу X Земельного кодексу України, згідно з яким перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності. на такі земельні ділянки, то суд вважає за необхідне зазначити, що наведені прокурором норми Земельного кодексу України передбачають правонаступництво у договірних відносинах (оренди, суперфіцію. емфітевзису. сервітуту) та постійного користування та передбачає права нового власника на отримання доходів за користування земельною ділянкою землекористувачем до набуття ним права власності на ці земельні ділянки (не зважаючи на те, що сільська рада і була отримувачем коштів з оплати за землю).

Прокурор у позові також посилається на пункт 27 розділу X Земельного кодексу України, який встановлює особливості регулювання земельних відносин під час дії воєнного стану.

Усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, відповідно до підпункту 20 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України, були затверджені наказом Мінагрополітики від 24.06.2022 №376, який набрав чинності 29.07.2022. При цьому, пунктом 2 цього наказу встановлено, що усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі застосовуються у період дії воєнного стану. Отже, більше не можуть бути покладені в основу розрахунку для попереднього періоду.

Пунктом 3 зазначеного документу Мінагрополітики наказало Держгеокадастру затвердити та оприлюднити на офіційному веб-сайті Держгеокадастру перелік адміністративно-територіальних одиниць, у яких неможливе надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.

Такий перелік був затверджений наказом Держгеокадастру №225 від 11.08.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, у яких неможливе надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки» і Черкаська область до переліку невключена.

Крім того, відповідно до наказу Держгеокадастру від 09.06.2022 №141 функціонування Державного земельного кадастру було відновлено, що свідчить про можливість надання суду витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, якщо певні обставини можуть підтверджуватися тільки конкретно визначеними законодавством доказами, то такі докази слід вважати допустимими. Якщо обставини, які входять до предмета доказування, можуть бути підтверджені або спростовані доказами безвідносно до конкретних засобів доказування, то ці докази вважаються належними.

З огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98-103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.

Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок комунальної власності, а прокурором хибно застосовувались то положення методики нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, яка затверджена постановою Кабінету міністрів України №1147 від 03.11.2021, то пункти розділу Х Земельного кодексу України.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором не надано у справу належних та допустимих доказів, які необхідні для визначення нормативно грошової оцінки земельних ділянок та як наслідок встановлення розміру безпідставно збережених грошових коштів відповідачем, що виключає можливість суду застосувати у цій справі положень статті 1212 Цивільного кодексу України, тому у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені Черкаською обласною прокуратурою у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на Черкаську обласну прокуратуру та їй не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко