Ухвала

від 28.08.2023 по справі 925/564/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 серпня 2023 року

м. Київ

cправа № 925/564/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 (колегія суддів у складі: Тарасенко К.В. - головуючий, Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.)

та рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 (суддя Спаських Н.М.)

та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 (суддя Спаських Н.М.)

у справі № 925/564/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-мукомельна компанія"

до 1) Головного управління ДПС у Черкаській області; 2) Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області

про стягнення 323404,25 грн

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області 10.08.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі № 925/564/21 в частині задоволення позовних вимог, разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 встановлений у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-мукомельна компанія" 315704,25 грн. збитків, в решті вимог у позові відмовлено.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог, тобто в частині стягнення 315704,25 грн.

Разом з тим, слід зазначити, що касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі № 925/564/21подана до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Відповідно до частин першої, четвертої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС).

ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно із частиною сьомою, абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Разом з цим підпунктом 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що до визначення Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункти 17.1 - 17.3).

Абзацами двадцять першим - двадцять третім підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір". При цьому надані Державною судовою адміністрацією України в листі від 29.10.2021 № 10-19326/21 та Вищою радою правосуддя в листі від 30.11.2021 № 28581/0/9-21 роз`яснення щодо того, що вказана норма (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір") не набрала чинності у порядку, встановленому Законом, не змінюють установленого порядку та умов набрання чинності нормативно-правовим актом.

Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання Головним управлінням Державної казначейської служби України в Черкаській області касаційної скарги через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 7576,89 грн (4735,56 (1.5% від 315704,25) х 200%) х 0,8)).

Однак Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області до касаційної скарги не додало докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Натомість, у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якій Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області посилається на неможливість своєчасної оплати судового збору, враховуючи відсутність грошових коштів та введення Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів на рахунку та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами частини 2 статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 7576,89 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі № 925/564/21 залишити без руху.

2. Відмовити Головному управлінню Державної казначейської служби України в Черкаській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, рішення Господарського суду Черкаської області від 01.02.2022 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2022 у справі № 925/564/21.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков