Рішення

від 29.08.2023 по справі 362/2736/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2736/23

Провадження № 2/362/1499/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 серпня 2023 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марчука О.Л.,

при секретарі Неділько А.С.,

за участю представника позивачів адвоката Шумило Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Глевахівської селищної ради, третя особа: Дослідницьке сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України про визнання права на приватизацію в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати за ними у рівних частках в порядку спадкування за законом після своєї матері право приватизацію на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що після смерті їх матері вони звернулися до нотаріальної контори для оформлення спадщини померлої. Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок, оскільки немає документів які підтверджують право власності на них спадкодавця (а.с. 1 3).

Представник позивачів у судовому засіданні підтримала вимоги позову та просила задовольнити позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач надав суду заяву про визнання позову та просив розглянути справу у відсутності свого представника (а.с. 62 63).

Третя особа, яка була повідомлена про місце, день і час розгляду справи належним чином шляхом отримання судової повістки про виклик за офіційною електронною адресою, не повідомила суду про причини неприбуття свого представника (а.с. 147).

Вислухавши вступне слово представника позивачів та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії виданим 17 грудня 2020 року Відділом РАЦС Комуни Кастель Вольтурно (Казерта) Італійської Республіки (а.с. 111 112, 113 114, 115 116).

Спадкоємцями померлої є три її сини позивачі по даній справі, що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 29 травня 1978 року, серії НОМЕР_2 від 27 травня 2021 року і серії НОМЕР_3 від 26 травня 2021 року (а.с. 117, 118, 119).

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У визначений законом строк позивачі звернулися до державної нотаріальної контори з метою прийняття та оформлення спадщини за законом після померлої матері, що підтверджується їх заявами від 28 травня 2021 року, які містяться в матеріалаї спадкової справи № 89/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 97, 103, 107).

Постановою державного нотаріуса Другої Васильківської державної нотаріальної контори Шевченко Ю.В. від 30 березня 2021 року вих. № 163/02-31, позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , оскільки у спадкоємців відсутні документи на підтвердження права власності спадкодавця на вказне нерухоме майно (а.с. 141 142).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин 1 і 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З наданої позивачами на підтвердження своїх вимог копії наказу № 162 від 12 листопада 1980 року директора науково-експериментальної біологічної станції АН УРСР, на підставі заяви ОСОБА_5 , клопотання ОСОБА_6 й рішення виконавчого комітету профспілки оформленого протоколом № 2 від 20 жовтня 1980 року, батьку позивачів було надано двокімнатну квартиру в першому відділенні (а.с. 31).

Відповідно до акту обстеження житлових умов від 22 березня 1994 року та довідці /виписці з домової книги про склад сім`ї та прописку/, судом встановлено, що батько позивачів ОСОБА_5 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 й трьома синами позивачами по даній справі, проживали у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 29, 30).

При цьому, суд враховує обставини зміни адміністративно-територіального поділу районів у Київській області за Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів», внаслідок чого станом на дату постановлення цього рішення суду селище Глеваха розташоване в адміністративних межах Фастівського району.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 02 квітня 2009 року (а.с. 39).

За змістом листа № БЦ 0323132 від 17 березня 2023 року Комунального підприємства Київської обласної ради «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване і не заінвентаризоване (а.с. 125).

Зазначені обставини також підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерузоме майно від 20 березня 2023 року, в якій відсутні відомості про реєстрацію права власності на спадковий будинок померлої (а.с. 136 140).

При цьому, на підставі рішення № 207-10-VII від 23 січня 2020 року Глевахівської селищної ради, ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку площею 0,0707 гектари з кадастровим номером 3221455300:01:013:0051 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 лютого 2020 року (а.с. 32, 33).

Тобто, спадкодавець позивачів здійснила відповідні дії спрямовані на реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 .

Однак, спадкодавець позивачів не здійснила жодних дій спрямованих на реєстрацію права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вказана обставина підтверджується листом №29від 10квітня 2023року Дослідницькогосільськогосподарського виробництваІнституту фізіологіїрослин ігенетики НАНУкраїни талистом №725/02-22від 18квітня 2023року Глевахівськоїселищної ради,якими повідомленопро те,що ненадходило офіційнихзвернень ОСОБА_4 стосовно приватизації житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 40, 41).

Норми статті 345 ЦК України передбачають, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності; приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Зокрема, батько позивачів звертався до директора Дослідницького сільськогосподарського виробництва Інституту фізіології рослин і генетики НАН України із відповідною заявою від 22 березня 1994 року про прийняття його разом із сім`єю на квартирний облік (а.с. 28).

Також, як встановлено судом відповідно до акту обстеження житлових умов від 22 березня 1994 року та довідці /виписці з домової книги про склад сім`ї та прописку/, судом встановлено, що батько позивачів ОСОБА_5 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 й трьома синами позивачами по даній справі, проживали у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 29, 30).

Тобто, на підставі наведених норм цивільного законодавства батьки позивачів (як батько, так і мати) за життя мали право на приватизацію житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки вони постійно проживали в цьому будинку.

Отже, померла матір позивачів за життя мала право на приватизацію житлового будинку АДРЕСА_1 .

Як наслідок, відповідно до статті 1218 ЦК України, до позивачів у складі спадщини їх матері також перейшло і право на приватизацію зазначеного житлового будинку яке належало спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

Тобто, та обставина, що ОСОБА_4 за життя не встигла розпочати процедуру приватизації та оформити право власності на вказаний житловий будинок не є достатньою підставою для відмови у визнанні за її спадкоємцями права на приватизацію та оформлення права власності на вказане нерухоме майно, яке залишились після смерті їх матері.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та положення законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що право позивачів щодо спадкування підлягає захисту шляхом визнання за кожним іх них у рівних частках права на приватизацію спадкового житлового будинку.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», статтями 345, 1216, 1218, 1268, 1297 ЦК України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 142, 197, 198, 258, 259, 263 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов.

Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію 1/3 (однієї третьої) частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право на приватизацію 1/3 (однієї третьої) частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право на приватизацію 1/3 (однієї третьої) частини житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення 29 серпня 2023 року.