Рішення

від 28.08.2023 по справі 364/542/23

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/542/23

Провадження № 2/364/173/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участі секретаря Бондаренко Л.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за позовом

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ,

до Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04359732, адреса: 09301, Київська область, Білоцерківський район, смт Володарка, пл. Миру, 4,

про визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини,-

встановив:

24 липня 2023 року до Володарського районного суду Київської області надійшла вказана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якій зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 склав заповіт. Яким заповів земельну ділянку розміром 2.570 га, кадастровий номер 3221682000:04:005:0053, що розташована у с. Завадівка, Білоцерківського району, Київської області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом. Позивачі звернулися до приватного нотаріуса із відповідними заявами про прийняття спадщини, на що їм було відмовлено в зв`язку з пропуском строку для подання відповідних заяв до нотаріуса для прийняття спадщини. В зв`язку з даними обставинами позивачі змушені звернутися до суду та просять визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, якими просили розгляд справи проводити без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Відповідач Володарської селищноїради Білоцерківськогорайону Київськоїобласті в підготовче судове засідання не направили свого представника. Направили клопотання, де вказали, що позовні вимоги позивачів визнають, просили розгляд справи проводити без участі їх представника.

Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги позицію сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , підтвердженням чого є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.8). 28 серпня 2018 року, ще за життя ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я позивачів (а.с. 9). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом до якої входить земельна ділянка розміром 2.570 га, кадастровий номер 3221682000:04:005:0053, що розташована у с. Завадівка, Білоцерківського району Київської області (а.с. 10).

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч.1 ЦК України визначає спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Ст. 1262 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Враховуючи вищевикладене, строк для прийняття спадщини закінчився.

Позивачі звернулися до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області, з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що їм було відмовлено, оскільки вони пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини, який встановлено в ст. 1270 ЦК України. Причиною пропуску звернення позивачів із заявою до нотаріуса у встановлений законом строк стало те, що позивачі не знали про наявність заповіту (а.с. 5-6). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, вказана позивачами причина пропуску строку звернення до нотаріуса є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України; нормативно-правовий акт № 20/5 від 03.03.2004» наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Встановивши, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мали змоги вчасно звернутися до нотаріуса з приводу прийняття спадщини так як не знали про наявність даного заповіту, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачами строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їм додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Таким чином, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивачів базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 1217, ч.1 ст. 1222, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 82, 83, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доВолодарської селищноїради Білоцерківськогорайону Київськоїобласті задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви, про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви, про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Володарського районного суду Київської області або безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Ткаченко