Ухвала

від 29.08.2023 по справі 559/2910/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2910/23

Провадження № 1-кс/559/699/2023

УХВАЛА

29 серпня 2023 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю представника скаржника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.01.2023 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021186040000197 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 25.08.2023 надійшла скарга ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.01.2023 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021186040000197 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

У своїй скарзі скаржник просить: скасувати постанову дізнавача СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.01.2023 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021186040000197 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.

В обґрунтування зазначено, що рішення дізнавача про закриття кримінального провадження від 28.01.2023 скаржниця отримала лише 22.08.2023, дане рішення дізнавача на її думку прийнято передчасно, без належного дослідження обставин кримінального правопорушення, аналізу та оцінки зібраних доказів у кримінальному провадженні. Зокрема, скаржник зазначає, що слідчим не проведено усіх необхідних слідчих та процесуальних дій, постанова не вмотивована, тому рішення про закриття кримінального провадження є передчасним.

У судовому засіданні представник скаржниці адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав у повному обсязі, просив скасувати постанову дізнавача.

Прокурор та дізнавач у судове засідання не з`явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялися належним чином, їх неявка, у відповідності до ст. 307 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021186040000197 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, надані дізнавачем для розгляду скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частина 1 ст.304КПК України передбачає, що скарги на рішення дізнавача, передбачені частиною першою ст. 303 цього Кодексу, в тому числі про закриття кримінального провадження, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення. Якщо рішення оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Оскаржувана постанова, згідно матеріалів кримінального провадження, була винесена дізнавачем 28.01.2023, а отримана скаржником 22.08.2023, скарга подана до слідчого судді, згідно конверту поштового відправлення 23.08.2023, тому вважаю, що строк на оскарження постанови не пропущено.

Стаття 2 КПК України передбачає,що завданнямкримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частин 1, 2 ст.9КПК України під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).

Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).

Постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть обставин, та відповіді на всі питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області на досудовому розслідуванні перебувало кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за №12021186040000197від 24.05.2021за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.1ст.164КК України.

Постановою дізнавача СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 28.01.2023 кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12021186040000197від 24.05.2021за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.1ст.164КК України, закрито, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

За змістом ч. 5 ст.110КПК України обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, дізнавач, повинна знайти відображення в його мотивуванні, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження згідно зі ст.110КПК України має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

У постанові про закриття кримінального провадження слід вказати, яку саме з підстав і чому застосовано в цьому випадку. Повнота й чіткість мотивування мають результатом те, що всі рішення, викладені в резолютивній частині постанови про закриття провадження, логічно випливають із її мотивувальної частини. Важливою властивістю постанови про закриття кримінального провадження є логічність - послідовність, відсутність суперечностей.

Відповідно до ст.94КПК України слідчий, прокурор, дізнавач, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У резолютивній частині оскаржуваної постанови дізнавач обмежився лише висновком про закриття кримінального провадження у зв`язку зі встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, не зазначивши стосовно якої особи чи осіб прийнято таке рішення. Однак, закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.284КПК України можливе лише щодо конкретної особи за умови, що в її діях відсутній склад кримінального правопорушення, але наявна подія кримінального правопорушення. У такому випадку дізнавач повинен був продовжувати досудове розслідування кримінального провадження до моменту встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, доводи скаржника є обґрунтованими, дізнавачем, оскаржувана постанова прийнята передчасно, досудове розслідування проведено не в повному обсязі, не вжито всіх вичерпних заходів та не проведено всіх необхідних слідчих дій, які б дали можливість, прийняти об`єктивне та законне кінцеве рішення по даному кримінальному провадженню. Отже, прийняте дізнавачем процесуальне рішення про закриття кримінального провадження, є передчасним та необґрунтованим, оскільки прийняте без проведення усіх необхідних слідчих дій із дотриманням вимог п. п.5, 6 ст.3, ст.ст. 92, 284 КПК України, що не відповідає положенням ч.5 ст.110 КПК України, а отже воно підлягає скасуванню.

Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

У відповідності до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, дізнавача, прокурора та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.

Слідчий суддя зауважує, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії».

У ч. 1 ст.8КПК України закріплено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом ст.284КПК України закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов`язання) дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже дізнавач є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних дізнанням доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції дізнання (п. 18 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.22 КПК України).

Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що дізнання зобов`язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.

При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження необхідно перевірити викладені скаржником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених скаржником.

Керуючись ст. ст.303 - 307,309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.01.2023 про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12021186040000197 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, - задовольнити.

Скасувати постанову дізнавача СДДубенського РВПГУНП вРівненській областілейтенанта поліції ОСОБА_5 від 28.01.2023про закриттякримінального провадженнявнесеного доЄРДР за№12021186040000197від 24.05.2021за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.1ст.164КК України.

Матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за 12021186040000197 від 24.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164КК України, повернути в СД Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області для продовження розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набрала законної сили 29.08.2023

Слідчий суддя ОСОБА_1