Рішення

від 29.08.2023 по справі 144/1016/23

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/1016/23

Провадження № 2/144/302/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2023 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Германа О.С.,

секретаря Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, вказавши, що після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку та двох земельних ділянок, одна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тополівської сільської ради, друга для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована по АДРЕСА_1 , на даний час, внаслідок об`єднання територіальних громад, це територія Краснопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області. Спадкоємцями першої черги після ОСОБА_4 згідно закону є позивач, та спадкоємцем згідно заповіту на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є відповідач. У встановлений законом строк спадкоємці звернулись із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Теплицької державної нотаріальної контори, на підставі їх заяв нотаріусом заведено спадкову справу, та видано свідоцтва про право на спадщину позивачеві на житловий будинок, відповідачу на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відносно земельної ділянки, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , частки співвласників у спільній сумісні власності у свідоцтві не визначено, тому позивачу постановою нотаріуса від 30.06.2023 у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка є спільною сумісною власністю, тому позивач змушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Панченко Д.І. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, просить позов задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає, просить задовольнити.

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини на підставі наданих доказів.

ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тополівка Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с. 13). Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується, свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована по АДРЕСА_1 , яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав та свідоцтвом про право власності (а.с. 11-12).

Згідно постанови завідувача Теплицької ДНК Лужанської Т.В. від 30.06.2023, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,2500 га, цільове призначення : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, оскільки в документах, що підтверджують право власності, не визначена частка спільної сумісної власності.

Відповідно дост. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності; право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом ; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно ч.1ст.368ЦК України -спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно дост. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності; у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності,вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно зіст. 89 ЗК Україниземельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом; у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку; співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом; поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток,які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

При цьому, як вбачається з правової позиції, викладеної упостанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18, визначення судом частки співвласника у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку за померлим не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не є стороною процесу та у зв`язку зі смертю не має цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності; позивач не позбавлена права на захист своїх порушених прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування на спірну земельну ділянку.

Правовідносини між сторонами регулюються Книгою шостою Цивільного кодексу України:

- ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом;

- ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців);

- ст. 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті;

- ч. 1 ст. 1225 ЦК України визначає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення;

- ст. 1268 ЦК України прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, приймаючи до уваги вимоги ЦК України, суд вважає, що позов доведений і обґрунтований, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 19, 81, ч. 4, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на спадкове майно в цілому, яке складається з земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2500 га, кадастровий номер 0523787400:03:001:0006, що розташована по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя