Рішення

від 25.08.2023 по справі 140/9965/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року ЛуцькСправа № 140/9965/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (далі ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ», позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2022 №7964282/43521405 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.022; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» податкову накладну №1 від 01.12.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в процесі здійснення господарської діяльності між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» та підприємством ACERIUS INVESTMENTS LIMITED був укладений контракт №090921/2021 від 09.09.2021 щодо поставки транспортних засобів. У відповідності до умов контракту перевезення товару відбувалось на умовах DAP, згідно «Інкотермс-2010», тобто перевезення здійснено за рахунок Продавця - підприємством ACERIUS INVESTMENTS LIMITED, про що свідчить п. 20 «Умови поставки» - DAP у митній декларації UA205140/2021/069294 від 11.10.2021. Отже, договір з перевізником укладала фірма ACERIUS INVESTMENTS LIMITED, відповідно, оплату за перевезення товару здійснювало підприємство-нерезидент. При цьому, згідно пункту 3.2. контракту №090921/2021 від 09.09.2021 за домовленістю сторін оплата за товар відбувається у розстрочку. Згідно пункту 3.3. оплата повинна відбуватись після письмової вимоги продавця.

11.10.2021 позивачем за вказаним контрактом було придбано вантажний автомобіль марки - RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2017, тип палива - дизель, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 . Даний транспортний засіб було ввезено на митну територію України згідно інвойсу № 211005.10705-ACE_LIM від 05.10.2021, про що складено митну декларацію UA205140/2021/069294 від 11.10.2021.

Розмитнення вказаного транспортного засобу проводило ТзОВ «МІ-7» згідно договору доручення на декларування та митне оформлення товарів №10/21 від 10.09.2021. За вказані брокерські послуги позивачем на користь ТзОВ «МІ-7» здійснено оплату їх вартості, що підтверджується складеним актом надання послуг №121 від 30.11.2021, рахунком на оплату №145 від 03.12.2021 та платіжним дорученням №362 від 03.12.2021.

Згідно договору №809 від 04.10.2021, укладеного між позивачем (за договором - замовник) та ТзОВ «ФУЛ КАСТОМС СЕРВІС» (за договором - виконавець), виконавець надавав замовнику послуги по прийманню, диснетчеруванню і розміщенню транспортних засобів замовника в місці прибуття автотранспорту митного посту «Луцьк» за адресою: с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, та розміщення і зберігання товарів замовника на складі тимчасового зберігання/митному складі, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, та інші пов`язані з цим послуги. За надання послуг згідно вказаного договору позивачем на користь ТзОВ «ФУЛ КАСТОМС СЕРВІС» здійснено оплату їх вартості, що підтверджується платіжними дорученнями №354 від 03.12.2021 та № 355 від 03.12.2021.

Позивач звертає увагу на те, що розрахунок за надані послуги за договором № 809 від 04.10.2021 між сторонами здійснювався за певний період, тобто не за кожен товар/транспортний засіб окремо, а з урахуванням кількості імпортованих позивачем товарів. При цьому, в платіжних дорученнях №354 від 03.12.2021 та №355 від 03.12.2021 в графі призначення платежу наявна описка щодо номеру та дати договору, про що листом за вих. №03/12 від 03.12.2021 повідомлено іншу сторону.

В подальшому, а саме 01.12.2022 року між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» та ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №4362, згідно якого продавець - ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» зобов`язується продати, а покупець - ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» зобов`язується купити та оплатити вартість транспортного засобу - вантажного автомобіля марки RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2017, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 . Розрахунки між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» та ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» за купівлю-продаж вказаного транспортного засобу здійснено в повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі №4362, рахунком-фактурою № СФ-0000288 від 01.12.2022, видатковою накладною № РН-004815 від 01.12.2022, актом огляду реалізованого транспортного засобу №8234/22/004857 від 02.12.2022, платіжними інструкціями №321 від 01.12.2022 та №335 від 19.12.2022. Даний транспортний засіб 02.12.2022 було зареєстровано за ТОВ «ГОУ ГОУ КАР», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.12.2022.

Відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України позивачем було сформовано податкову накладну №1 від 01.12.2022 на суму ПДВ 644 000,00 грн. та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із квитанцією від 06.12.2022 реєстрацію вказаної податкової накладної було зупинено, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

З метою реєстрації зупиненої податкової накладної позивачем в електронній формі було надано повідомлення та письмові пояснення від 23.12.2022, а також копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції у кількості 19 шт.

Однак, комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №7964282/43521405 від 28.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2022, згідно з яким підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом.

Позивач звертає увагу, що у квитанції не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості платника податку, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкової накладної підприємства, а зазначено лише загальне посилання на відповідність платника податку критерію ризиковості платника податку. При цьому, у квитанції відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Вказане свідчить, що рішення відповідача-1 щодо зупинення реєстрації податкової накладної позивача не відповідають вимогам законодавства та є протиправними.

ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» вказує, що незважаючи на надані позивачем документи, ГУ ДПС у Волинській області отримавши подані пояснення з відповідними документами, прийняла рішення про відмову у її реєстрації.

З наведених підстав позивач просив позовні вимого задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін, суддею одноособово (а.с.102).

Представник відповідачів у поданому суду відзиві на позовну заяву від 19.06.2023 (а.с.124-116) позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що реєстрація податкової накладної №1 від 01.12.2022 була зупинена ДПС України у зв`язку із відповідністю платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Для підтвердження реєстрації вищезгаданої податкової накладної позивачем подано повідомлення №1 від 23.12.2022 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація яких зупинено з додатками в кількості 19 шт.

За результатами розгляду вказаних документів Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення: №7964282/43521405 від 28.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2022, у зв`язку із ненаданням позивачем розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» зазначено про відсутність розрахунків з нерезидентом.

Звертає увагу суду, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації. Тобто позивач має довести, що ним було подано вичерпний перелік документів, достатніх для реєстрації податкової накладної. Тобто, при дослідженні правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної підлягають врахуванню лише документи, що подавались платником податків безпосередньо суб`єкту владних повноважень, який приймав відповідне рішення.

Зазначив, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових наклад них/розрахунків коригування в ЄРПН (додаток до Порядку №520) передбачає необхідність підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків, однак у даному випадку, вважає, що відсутність таких підкреслень, за умови зазначення відповідної інформації в графі додаткова інформація, дає можливість встановити, яких саме документів на думку контролюючого органу не вистачало.

Наявні у матеріалах справи документи не відображають зміст господарської діяльності, не відображають зміни в структурі активів і зобов`язань, власному капіталі, що обумовлені цією господарською діяльністю. До комісії регіонального рівня не було подано документів, які б підтверджували фактичне здійснення господарських операцій з врахуванням вищезазначених недоліків у документах.

У відповіді на відзив від 16.06.2023 (а.с.106-109) представник позивача заперечив доводи представника відповідачів викладені у відзиві на позовну заяву, та підтримав свою позицію викладену у позовній заяві. Також додатково звертає увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків за зовнішніми (формальними) критеріями.

Зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів стосовно господарської операції, яка обумовлює складання податкової накладної, та які були надані на розгляд комісії, а також враховуючи відсутність усформованій контролюючим органом переліку документів, які слід надати платнику податків для прийняття рішення про її реєстрацію, вважає що у відповідача-1 не було обґрунтованих причин для відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2023.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» - зареєстровано як юридична особа (код за ЄДРПОУ 43521405), основним видом діяльності якої є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11).

Як слідує з матеріалів справи 09.09.2021 між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» та підприємством ACERIUS INVESTMENTS LIMITED був укладений контракт № 090921/2021 щодо поставки транспортних засобів (суду надано копії офіційного перекладу) (а.с.10-13, 62-71).

Згідно умов даного контракту перевезення товару відбувалось на умовах DAP, згідно «Інкотермс-2010», тобто перевезення здійснено за рахунок Продавця - ACERIUS INVESTMENTS LIMITED, про що свідчить п. 20 «Умови поставки» - DAP у митній декларації UA205140/2021/069294 від 11.10.2021. Отже, договір з перевізником укладала фірма ACERIUS INVESTMENTS LIMITED, відповідно, оплату за перевезення товару здійснювало підприємство-нерезидент.

Відповідно до пункту 3.2. контракту №090921/2021 від 09.09.2021 за домовленістю сторін оплата за товар відбувається у розстрочку. Згідно пункту 3.3. оплата повинна відбуватись після письмової вимоги продавця.

11.10.2021 позивачем за вказаним контрактом було придбано вантажний автомобіль марки - RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2017, тип палива - дизель, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 .

Даний транспортний засіб було ввезено на митну територію України згідно інвойсу №211005.10705-ACE_LIM від 05.10.2021 (а.с.14, 72-73), про що складено митну декларацію UA205140/2021/069294 від 11.10.2021 (а.с.15-16)).

Також судом встановлено, що розмитнення вказаного транспортного засобу проводило ТзОВ «МІ-7» (код ЄДРПОУ: 42770591) згідно договору доручення на декларування та митне оформлення товарів №10/21 від 10.09.2021 (а.с.17-19).

За вказані брокерські послуги позивачем на користь ТзОВ «МТ-7» здійснено оплату їх вартості, що підтверджується складеним актом надання послуг № 121 від 30.11.2021, рахунком на оплату № 145 від 03.12.2021 та платіжним дорученням № 362 від 03.12.2021 (а.с.20-22).

На підставі договору №809 від 04.10.2021, укладеного між позивачем (за договором - замовник) та ТзОВ «ФУЛ КАСТОМС СЕРВІС» (за договором - виконавець), виконавець надавав замовнику послуги по прийманню, диснетчеруванню і розміщенню транспортних засобів замовника в місці прибуття автотранспорту митного посту «Луцьк» за адресою: с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, та розміщення і зберігання товарів замовника на складі тимчасового зберігання/митному складі, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н., с. Струмівка, вул. Рівненська, 4, та інші пов`язані з цим послуги (а.с.23-29).

За надання послуг згідно вказаного договору позивачем на користь ТзОВ «ФУЛ КАСТОМС СЕРВІС» здійснено оплату їх вартості, що підтверджується платіжними дорученнями №354 від 03.12.2021 та №355 від 03.12.2021 (а.с.30-31).

При цьому, як слідує із платіжних доручень № 354 від 03.12.2021 та № 355 від 03.12.2021 в графі призначення платежу зазначено номер та дату іншого договору, про що листом за вих. № 03/12 від 03.12.2021 повідомлено іншу сторону (а.с.32).

В подальшому, а саме 01.12.2022 між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» та ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №4362, відповідно до умов якого продавець - ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» зобов`язується продати, а покупець - ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» зобов`язується купити та оплатити вартість транспортного засобу - вантажного автомобіля марки RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2017, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 (а.с.33).

01.12.2022 між ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» та ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» також складено акт приймання-передачі №4362 та виписано рахунок-фактуру № СФ-0000288 від 01.12.2022, видаткову накладну № РН-004815 від 01.12.2022 (34-36).

02.12.2022 року здійснено огляд транспортного засобу, що підтверджується актом огляду реалізованого транспортного засобу № 8234/22/004857 від 02.12.2022 (а.с.37).

Розрахунки між позивачем та ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» за купівлю-продаж вказаного транспортного засобу здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №321 від 01.12.2022 на сумі 320 000,00 грн. та 335 від 19.12.2022 на сумі 324 000,00 грн. (а.с.38-39).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 02.12.2022, даний транспортний засіб марки RENAULT, модель - MASTER, рік виготовлення - 2017, номер кузова (шасі, рами) - НОМЕР_1 було зареєстровано за ТзОВ «ГОУ ГОУ КАР» 02.12.2022 (а.с.40).

В подальшому відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України позивачем було сформовано податкову накладну №1 від 01.12.2022 на суму ПДВ 644 000,00 грн. та подано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.41).

06.12.2022 з ДПС України надійшла квитанція, зі змісту якої слідує, що «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». В квитанції зазначено, «відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.12.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, у зв`язку із відповідністю платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрації/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.42).

Відповідно до повідомлення №1 від 23.12.2022 позивачем подавались пояснення щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено з додатками в кількості 19 штук (а.с.43-46).

Однак, комісією ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення №7964282/43521405 від 28.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2022 (а.с.48-49).

Даним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненадання платником податку копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; відсутні документи щодо розрахунків з нерезидентом.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації.

При цьому, п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що така квитанція має містити причини зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання норм п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем направлено на реєстрацію податкову накладну від 12.08.2022 № 52.

Проте, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена, про що платника податків було повідомлено квитанцією від 22.08.2022.

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

На виконання вказаної норми та п.п. 56.23.2 пп. 56.23 ст. 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги).

Згідно з п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної).

У Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної, визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, відповідно до пункту 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зі змісту зазначеної квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вбачається, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних. Конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, у квитанціях не зазначено.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як було встановлено судом реєстрація податкової накладної №1 від 01.12.2022 була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з цим, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.

Пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Згідно пункту 3 Порядку №520, комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як установлено судом, рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області №7964282/43521405 від 28.12.2022 відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 01.12.2022 відповідно у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «додаткова інформація» зазначено про відсутність розрахунків з нерезидентом.

Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не містять підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення та не дозволяє встановити, неподання яких саме документів не дало можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Суд звертає увагу, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на не можливість реалізації свого права або обов`язку платником податків щодо виконання юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд враховує те, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладних було виключно віднесення ТзОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» до переліку ризикових платників податків, про протиправність якого судом зроблено висновок у справі №140/5267/22.

Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем вищевказаних господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, під час розгляду справи відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття оскаржуваного рішення, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2022.

Крім того, суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області №7964282/43521405 від 28.12.2022 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №1 від 01.12.2022.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 01.12.2022 №1, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації ПН та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в реєстрації ПН така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилання представника відповідачів у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржуване рішення №7964282/43521405 від 28.12.2022 прийнято всупереч вимогам Порядку №520, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.12.2022 №52 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім наведеного, частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2 684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2116 від 12.05.2023 (а.с.56)

Відтак, на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 684,00 грн. При цьому, на думку суду, судові витрати необхідно стягнути саме з ГУ ДПС У Волинській області, позаяк судом задоволена самостійна позовна вимога немайнового характеру, та саме внаслідок прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення були порушені права позивача, а звернена до ДПС України позовна вимога про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації ПН є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу, а також витрат пов`язаних із залучення перекладачів суд зазначає наступне

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, відповідно до статті 137 КАС України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обумовленої суми гонорару на правову допомогу адвоката, представником позивача надано: копію ордеру на надання правової допомоги серії АС №1060176 копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір №13-01/22 від 13.01.2022 про надання правничої допомоги, додаткову угоду від 10.05.2023 №04/05 до договору про надання правничої допомоги №13-01/22 від 13.01.2022, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №04/05 від 01.06.2023 платіжна інструкція від 01.06.2023 №2159, рахунок-фактура №41/2023 від 18.05.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №41/2023/2 від 18.05.2023, платіжна інструкція №2130 від 18.05.2023 (а.с.8-9, 123-129).

Так, відповідно до статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 268).

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Разом із тим, частина дев`ята статті 139 КАС України визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат та виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зазначає, що надання юридичної консультацій щодо оскарження рішень комісії є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Крім того, подальші дії адвоката такі як складання та подання відповідних заяв до суду та представництво інтересів клієнта в суді також охоплюється діяльністю адвоката, для отримання позитивного результату у справі.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на сталу судову практику у справах цієї категорії; обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи прохання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн., та 1 200,00 грн. витрат пов`язаних із залученням перекладача, а решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7964282/43521405 від 28.12.2022 про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22А, код ЄДРПОУ 43521405) податкову накладну №1 від 01.12.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22А, код ЄДРПОУ 43521405) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок), витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень нуль копійок) та витрати пов`язані із залученням перекладача в сумі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський