Рішення

від 21.08.2023 по справі 160/12881/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року Справа № 160/12881/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасувати рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:

- №UA110140/2023/000108/1 від 08.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000156 від 08.04.2023;

- №UA110140/2023/000110/1 від 10.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000158 від 10.04.2023;

- №UA110140/2023/000109/1 від 10.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000157 від 10.04.2023;

- №UA110140/2023/000111/1 від 11.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000159 від 11.04.2023;

- №UA110140/2023/000112/1 від 11.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000160 від 11.04.2023;

- №UA110140/2023/000113/1 від 11.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000161 від 11.04.2023;

- №UA 110140/2023/000114/1 від 12.04.2023 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110140/2023/000162 від 12.04.2023.

В обґрунтування позовної заяви представником позивача зазначено наступне.

08 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано одну митну декларацію №23UA110140003202U3 відповідно до комерційних інвойсу №13-S/2023 від 02.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларації.

10 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано дві митні декларації: №23UA110140003206U0 відповідно до комерційних інвойсу №14-S/2023 від 05.04.2023 року, №23UA110140003205U0 відповідно до комерційних інвойсу №15-S/2023 від 05.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларацій.

11 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано три митні декларації: №23UA110140003227U8 відповідно до комерційних інвойсу №16-S/2023 від 06.04.2023 року, №23UA110140003228U7 відповідно до комерційних інвойсу №17-S/2023 від 06.04.2023 року, №23UA110140003229U6 відповідно до комерційних інвойсу №18-S/2023 від 06.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларацій.

12 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано одну митну декларацію №23UA110140003257U1 відповідно до комерційних інвойсу №19-S/2023 від 07.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларації.

Дніпровською митницею за результатами розгляду митних декларацій, прийнято наступні рішення:

08 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000108/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000156, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003202U3.

10 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000110/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000158, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003206U0.

10 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000109/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000157, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003205U0.

11 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000111/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000159, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003227U8.

11 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000112/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000160, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003228U7.

11 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000113/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000161, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003229U6.

12 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000114/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000162, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003257U1.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» не погоджується із зазначеними рішеннями Дніпровської митниці та картками відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку із чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/12881/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04 липня 2023 року на адресу суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву вх.№14050/23, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає наступне.

Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Умовами поставки сторони визначили СРТ - UA Дніпро.

Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за вищезазначеною електронною митною декларацією згенеровано наступні форми контролю:

105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 МКУ.

Керуючись положеннями частини п`ятої статті 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до частини 2 статті 58 МКУ та у відповідності з підпунктом 2 частини 2 статті 52 МКУ, декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Однією з форм митного контролю відповідно до частини першої статті 336 МКУ, є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 МКУ надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ).

Згідно пункту 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.

У відповідь на повідомлення №1 митницею отримано листи від ТОВ «Стрітанд» від 08.04.2023, 10.04.2023, 11.04.2023, 12.04.2023 року №б/н про відмову від подання додаткових документів у 10-денний термін відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Враховуючи листи ТОВ «Стрітанд» від 08.04.2023, 10.04.2023, 11.04.2023, 12.04.2023 року б/н про відмову від подання додаткових документів у 10-денний термін відповідно до вимог статті 53 МКУ, проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості.

Таким чином, Дніпровською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів: №UA110140/2023/000108/1 від 08.04.2023, №UA110140/2023/000110/1 від 10.04.2023, №UA110140/2023/000109/1 від 10.04.2023, №UA110140/2023/000111/1 від 11.04.2023, №UA110140/2023/000112/1 від 11.04.2023, №UA110140/2023/000113/1 від 11.04.2023, №UA 110140/2023/000114/1 від 12.04.2023, відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, у зв`язку з прийняттям митницею рішень про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картки відмови від №UA110140/2023/000156, №UA110140/2023/000158, №UА110140/2023/000157, №UA110140/2023/000159, №UА110140/2023/000160, №UА110140/2023/000161, №UА110140/2023/000162, відповідно до норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Стрітанд».

06 липня 2023 року на адресу суду від представника ТОВ «Стрітанд» надійшла відповідь на відзив вх.№56786/23, в якій представник позивача вважає наведені відповідачем висновки хибними та такими, що підлягають відхиленню, виходячи із наступних підстав.

Щодо зауважень відповідача, які завадили йому визнати митну вартість товару саме за ціною договору, представник зазначив.

Мова йде про подані позивачем декларації митної вартості товарів, що заявлені у графі 7 кожної відповідної електронної митної декларації та заповнені відповідно до Правил їх заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296.

Рахунок-фактура (комерційний інвойс), до кожного з яких звертається і на недоліки яких вказує відповідач - це «односторонній» документ. Його складає особа, на користь якої має здійснюватися платіж. Законодавством України не передбачено затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення.

Поряд з цим, відповідно до Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 (Женева, вересень 1983 р.) встановлено формуляр-зразок уніфікованого комерційного рахунку для використання у міжнародній торгівлі (ЕСЕ/ТКАВЕ/148), який узгоджується з формуляром-зразком ООН (п.8 розділ II Рекомендації №6).

Отже, зміст кожного поданого декларантом комерційного інвойсу в межах кожної окремої поставки складено з урахуванням норм наведеної вище Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6, та містять всі дані, що підтверджують числові значення заявленої митної вартості товарів.

При цьому, коригування заявленої декларантом митної вартості здійснене відповідачем на тій підставі, що він вважає непідтвердженими суму та ціну, які наведені в кожному відповідному інвойсі (рахунку-фактурі).

Статтею 53 Митного кодексу України (якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею), не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які містять митну вартість, зокрема й у інвойсі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 р. по справі №809/1884/16.

Щодо проведення співставлень кількісних, вартісних та інших характеристик придбаного декларантом товару з відомостями митного органу про подібний товар, представник зазначив наступне.

Відповідач долучив до матеріалів даної справи копію тільки витягів окремих граф і рядків ЕМД №UА305160/2023/011574 від 11.04.2023 та №UА100350/2023/434235 від 20.03.2023 з незрозумілими даними.

Оскільки, відповідно до змісту стор.2 зазначеного витягу з ЕМД №UA100350/2023/434235 від 20.03.2023, відповідачем декларант подав Чернівецькій області Договір страхування, тоді як умови поставки СРТ-UА Дніпро, на яких не тільки позивач у даній справі придбавав товар, а й про які зазначав відповідач у своїх повідомленнях до кожного спірного рішення у даній справі, оскільки останні взагалі не передбачають зобов`язань страхування товару ані продавцем товару, ані безпосереднім покупцем товару.

Тож, відсутність у наведеному витязі з ЕМД №UA100350/2023/434235 від 20.03.2023, відомостей про умови поставки подібного товару не дозволяють впевнитись в тому, як саме витрати за Договором страхування визначені у графі 44 зазначеної ЕМД, вплинули на митну вартість подібного товару та її складові.

Обґрунтування підвищення відповідачем митної вартості придбаного декларантом товару на підставі відомостей із додатково наданих ним витягів з ЕМД №UA100350/2023/434235 від 20.03.2023 та №UA305160/2023/011574 від 11.04.2023, є не тільки суперечливими та недостовірними, а й навіть такими, які не мають підстав вважатись доведеними належними та допустимими доказами.

Саме тому, на думку представника позивача, викладені відповідачем обґрунтування не підлягають застосуванню для підвищення митної вартості придбаного позивачем товару для визначення нової (збільшеної) бази оподаткування.

Щодо перерозподілу відповідачем тягаря доказування неповноти та недостовірності відомостей про митну вартість товару на власний розсуд, представник зазначив наступне.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Позивач зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав беззаперечних та достатніх доказів правомірності своїх дій.

Натомість обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги декларанта, засвідчені беззаперечними документальними доказами.

До того ж, відповідно норми частини 7 статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, обов`язок щодо спростування митної вартості, заявленої декларантом, лежить на митному органі.

Аналогічного правового висновку дійшли: Харківський апеляційний адміністративний суду у справі №820/12387/14 (постанова від 2 грудня 2014 року, ЄДРСР - 41946372); Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у справі №804/578/14 (постанова від 29 січня 2015 року, ЄДРСР - 42560480).

За винесеними судовими рішеннями «законодавець визначив конструкцію правильності визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше».

Із викладеного вбачається, що обов`язок щодо спростування митної вартості, заявленої декларантом, лежить на митному органі.

Таким чином, на думку представника позивача, висновки відповідача є помилковими.

17 липня 2023 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшли додаткові пояснення вх.№15588/23, в яких представник відповідача не погоджується із висновками викладеними у відповіді на відзив, з огляду на таке.

Пунктами 4 та 5 частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Тобто, МКУ визначено, що саме банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, підтверджують ціну, що була фактично сплачена за товари.

Позивачем надавалися до митного контролю товарів платіжні інструкції в іноземній валюті від 01.03.2023 №50 на суму 15158,86 євро та від 17.03.2023 №52 на суму 100000,00 євро.

В рішеннях про коригування митної вартості товарів зазначено, що вказані банківські платіжні документи щодо оплати за товар містять посилання лише на контракт, що не дає змогу ідентифікувати документи із оцінюваними партіями товарів (відсутнє посилання на рахунок-фактуру).

Таким чином, платіжні інструкції в іноземній валюті від 01.03.2023 №50 та від 17.03.2023 №52, не містять інформації щодо ідентифікації зазначених документів із задекларованими партіями товарів, митна вартість яких скоригована.

Загальна сума платежу, здійснена згідно платіжних інструкцій в іноземній валюті від 01.03.2023 №50 та від 17.03.2023 №52 - 115158,86 євро, що перевищує загальну задекларовану вартість товарів по 7 оскаржуваним рішенням - 69323,75 євро.

У зв`язку з вищевикладеним, надані декларантом до митного контролю документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Тобто, враховуючи визначення частини 4 статті 58 МКУ, митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України (ціна, що була фактично сплачена), документально не підтверджена.

Згідно графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 12.04.2023 UAА110140/2023/000114/1, у митного органу наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару (овочі свіжі: капуста) за МД від 11.04.2023 №UA305160/2023/011574 у співставних обсягах на однакових комерційних рівнях, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, країна виробник - Північна Македонія, із задекларованою митною вартістю на рівні 1,02 євро/кг з урахуванням всіх складових.

Таким чином, графа 33 рішень про коригування митної вартості товарів в частині зазначення використаного джерела цінової інформації заповнена у відповідності до вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 №598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору».

За митною декларацією від 11.04.2023 №UА305160/2023/011574 оформлено товар «капуста свіжа», який імпортовано на виконання зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів.

Митну вартість визначено за основним методом.

Країна виробництва, походження та відправлення - Північна Македонія.

Поставка товару здійснена автомобільним транспортом.

Комерційні умови поставки INCOTERMS СРТ - географічний пункт в Україні.

Вага нетто партії товару - 9071,00 кг. Товар у ящиках на дерев`яних палетах.

Вищезазначена інформація за МД від 11.04.2023 №UА305160/2023/011574 (використане джерело цінової інформації) є співставною з партією товарів, рішення про коригування митної вартості яких оскаржується, що підтверджує об`єктивність та обґрунтованість використання МД від 11.04.2023 №UА305160/2023/011574, як джерела цінової інформації при прийнятті рішення, що оскаржуються.

Вартісний показник визначеної митної вартості на рівні 1,11 дол. США/кг - це не «наведення ціни у форматі «від і до»», це рівень митної вартості подібного товару (1,02 євро/кг), використаного як джерело цінової інформації при коригуванні, в перерахунку за курсом НБУ на дату джерела цінової інформації - митної декларації від 11.04.2023 №UА305160/2023/011574.

З огляду на зазначене, посадові особи митниці при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості, заявлених позивачем товарів, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

19 липня 2023 року на адресу суду від представник позивача надійшли заперечення вх.№61572/23, в яких представник позивача вважає, що надані відповідачем додаткові пояснення не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Надані товариством декларації митної вартості заповнені відповідно до Правил їх заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, а відсутність даних у гр.16-27 цих деклараціях митної вартості, про які відповідач наголошує у додаткових поясненнях, свідчить про те, що вони цілком відповідають умовам поставки СРТ-Дніпро (в редакції Інкотермс-2020), які були не тільки погоджені пунктом 1.2 зовнішньоекономічного Контракту, а й застосовані сторонами цього ж Контракту.

Оскільки, Інкотермс (англ. Incoterms, International commercial terms) - це офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, які полегшують ведення міжнародної торгівлі і саме вони чітко визначають відповідні обов`язки сторін.

Таким чином, висновки відповідача про відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, спростовуються позивачем не тільки змістом кожної з поданих ним та долучених до матеріалів даної справи декларацій митної вартості, номер якої декларантом заявлено у графі 7 кожної електронної митної декларації, а й змістом експортних декларацій країни відправлення, які декларант подав митному органу по кожній окремій поставці і які були отримані відповідачем.

Щодо умов оплати за імпортовані товари, представник зазначив наступне.

За змістом пункту 4.1 зовнішньоекономічного Контракту №31S від 24.02.2023 року, сторони передбачили, що товар може бути сплачений на умовах передплати.

Тож, сплачена декларантом вартість придбаного товару не суперечить ані досягнутим сторонам домовленостям, ані нормам чинного законодавства.

Зокрема, у справі №826/13142/13-а Вищий адміністративний суд України зауважив про наступне: «за змістом статті 53 МК України, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст цієї норми вказує на те, що митне оформлення товару повинно бути здійснено як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору» (ухвала від 30 січня 2014 року, ЄДРСР - 37187733).

Отже, будь-яке платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар.

Таким чином, з викладених підстав вбачається, що саме платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, або свідчити про митну вартість товару, а відтак не є підставою для сумнівів у правильності визначенні митної вартості і твердження про розбіжність у документах.

З урахуванням викладеного, представник позивача просив позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» - позивач, код ЄДРПОУ 43256474, місцезнаходження: вул.Січеславська Набережна, буд.15-а, місто Дніпро, 49000.

Судом встановлено, що 24 лютого 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» та іноземним постачальником MANUE LA-KOMPANI DOOEL, Північна Македонія укладено зовнішньоекономічний Контракт №31S.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту, продавець продає, а покупець придбає товар виробництва MANUE LA-KOMPANI DOOEL, у кількості, ціні та на умовах, вказаних у виставлених продавцем (або відправником) інвойсах;

Відповідно до пункту 1.2 Контракту, базисні умови постачання приймаються згідно ІНКОТЕРМС 2020.

Відповідно до пункту 2.1 Контракту, загальна сума контракту - 500 000 Євро.

Відповідно до пункту 2.2 Контракту, валютою контракту є Євро.

Відповідно до пункту 3.1 Контракту, ціна на товар та умови постачання визначаються у інвойсах.

Відповідно до пункту 4.1 Контракту, покупець сплачує продавцю за товар на умовах відстрочки платежу. По домовленості сторін товар може бути сплачений на умовах передоплати. Порядок оплати за умови передоплати буде прописано у рахунку-проформі на передоплату. Оплата за товар здійснюється у валюті виставленого рахунку USD.

Згідно даного Договору та на підставі відповідних супровідних документів (INVOICE та інших документів), на умовах СРТ UA Дніпро, позивачу надійшов товар: Капуста свіжа, необроблена засобами для зберігання, придатна для безпосереднього вживання в їжу, у натуральному вигляді, не у первинній упаковці.

08 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано одну митну декларацію №23UA110140003202U3 відповідно до комерційних інвойсу №13-S/2023 від 02.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларації.

10 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано дві митні декларації: №23UA110140003206U0 відповідно до комерційних інвойсу №14-S/2023 від 05.04.2023 року, №23UA110140003205U0 відповідно до комерційних інвойсу №15-S/2023 від 05.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларацій.

11 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано три митні декларації: №23UA110140003227U8 відповідно до комерційних інвойсу №16-S/2023 від 06.04.2023 року, №23UA110140003228U7 відповідно до комерційних інвойсу №17-S/2023 від 06.04.2023 року, №23UA110140003229U6 відповідно до комерційних інвойсу №18-S/2023 від 06.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларацій.

12 квітня 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці для здійснення митного контролю та митного оформлення подано одну митну декларацію №23UA110140003257U1 відповідно до комерційних інвойсу №19-S/2023 від 07.04.2023 року до контракту №31S від 24 лютого 2023 року, а також необхідні підтверджуючі документи до декларації.

З метою здійснення митного оформлення товару позивач подав відповідачу всі наявні в нього документи по кожній з поставок, разом з кожною відповідною електронною митною декларацією.

Під час декларування придбаного товару, керуючись статтями 57, 58 МКУ, загальну вартість товару позивач визначив за основним методом - а саме, за ціною договору.

Згідно пункту 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 днів. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення. Консультація проведена.

У відповідь на повідомлення №1 митницею отримано листи від ТОВ «Стрітанд» від 08.04.2023, 10.04.2023, 11.04.2023, 12.04.2023 року №б/н про відмову від подання додаткових документів у 10-денний термін відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

За урахуванням поданих документів, Дніпровською митницею за результатами розгляду митних декларацій, прийнято наступні рішення:

08 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000108/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000156, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003202U3.

Електронна митна декларація (скоригована), сума збільшення ПДВ - 92 986,82 грн., сума збільшення ввізного мита - 77 489,02 грн., загальна сума коригування - 170 475,84 грн.

10 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000110/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000158, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003206U0.

Електронна митна декларація скоригована, сума збільшення ПДВ - 48 932,60 грн., сума збільшення ввізного мита - 40 777,17 грн., загальна сума коригування - 89 709,77 грн.

10 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000109/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000157, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003205U0.

Електронна митна декларація скоригована, сума збільшення ПДВ - 81 484,75 грн., сума збільшення ввізного мита - 67 903,96 грн., загальна сума коригування - 149 388,71 грн.;

11 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000111/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000159, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003227U8.

Електронна митна декларація скоригована, сума збільшення ПДВ - 57 126,54 грн., сума збільшення ввізного мита - 47 605,45 грн., загальна сума коригування - 104 731,99 грн.

11 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000112/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000160, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003228U7.

Електронна митна декларація (скоригована), сума збільшення ПДВ - 53 037,55 грн., сума збільшення ввізного мита - 44 197,96 грн., загальна сума коригування - 97 235,51 грн.

11 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000113/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000161, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003229U6.

Електронна митна декларація скоригована, сума збільшення ПДВ - 49 874,26 грн., сума збільшення ввізного мита - 41 561,88 грн., загальна сума коригування - 91 436,14 грн.

12 квітня 2023 року Pішeння про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000114/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2023/000162, якою було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA110140003257U1.

Електронна митна декларація скоригована, сума збільшення ПДВ - 49 187,85 грн., сума збільшення ввізного мита - 40 989,87 грн., загальна сума коригування - 90 177,72 грн.

З урахуванням коригувань Дніпровською митницю суму збільшено загалом на 793 155,68 грн., у тому числі збільшено суму ПДВ на 432 630,37 грн. та збільшено суму ввізного мита на 360 525,31 грн.

Судом встановлено, що причиною прийняття оскаржуваних рішень стали наступні зауваження:

- визначений у зовнішньоекономічному контракті COD - 4325674 не співпадає з кодом ЄДРПОУ товариства з обмеженою відповідальністю «Стрітанд»;

- IBAN продавця містить лише посилання на контракт, що не дає змогу прив`язати документ до оцінюваної партії товару;

- рахунок-проформу декларантом не надано до митного оформлення;

- банківські платіжні документи щодо оплати за товар не завірені уповноваженою особою банку, відсутнє підтвердження здійснення платежів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» не погоджується із зазначеними рішеннями Дніпровської митниці та картками відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, у зв`язку із чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Щодо зауважень відповідача про недоліки інвойсів, пов`язані з різними форматами дати та механічно пропущеним числовим символом у коді покупця, суд виходить із наступного.

Змістом кожного спірного рішення про коригування митної вартості товарів митний орган висловив одні й ті самі зауваження про надання декларантом до митного оформлення відповідних інвойсів, які, на його думку, є іншими, ніж ті, що наведені декларантом у гр.44 відповідної ЕМД та у відповідній CMR (міжнародній транспортній накладній). Зокрема:

- У графі 44 ЕМД від 08.04.2023 №UA110140/2023/003202 вказано Інвойс (код документу 0380) від 02.04.2023 №13-S/2023. У CMR № б/н від 02.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 02.04.2023 № 13-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №13-S/2023 від 02.04.2023;

- У графі 44 ЕМД від 10.04.2023 №UA110140/2023/003206 вказано Інвойс (код документу 0380) №14-S/2023 від 05.04.2023. У CMR № б/н від 05.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 05.04.2023 №14-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №14-S/2023 від 05.04.2023;

- У графі 44 ЕМД від 10.04.2023 №23UA110140003205 від 10.04.2023 вказано Інвойс (код документу 0380) №15-S/2023 від 05.04.2023. У CMR №б/н від_05.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 05.04.2023 №15-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №15-S/2023 від 05.04.2023;

-У графі 44 ЕМД від 11.04.2023 №UA110140/2023/003227 вказано Інвойс (код документу 0380) №16-S/2023 від 06.04.2023. У CMR №б/н від 06.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 06.04.2023 №16-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс № 16-S/2023 від 06.42.023;

- У графі 44 ЕМД від 11.04.2023 №UA110140/2023/003228 вказано Інвойс (код документу 0380) №17-S/2023 від 06.04.2023. У CMR № б/н від 06.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 06.04.2023 №17-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №17-S/2023 від 06.42023;

- У графі 44 ЕМД від 11.04.2023 №UA110140/2023/003229 вказано Інвойс (код документу 0380) № 18-S/2023 від 06.04.2023. У CMR №б/н від 06.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 06.04.2023 №18-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс № 18-S/2023 від 06.04.2023;

- У графі 44 ЕМД від 12.04.2023 №UA110140/2023/003257 вказано Інвойс (код документу 0380) №19-S/2023 від 07.04.2023. У CMR №б/н від 07.04.2023 у графі 5 вказано інвойс від 07.04.2023 №19-S/2023. До митного оформлення безпосередньо наданий інший документ - Інвойс №19-S/2023 від 07.04/2023.

ТОВ «Стрітанд» має код ЄДРПОУ - 43256474, але в графі «Вuуеr» (Покупець) у кожному з вище наведених відповідних Інвойсів вказаний інший код ТОВ «Стрітанд» (COD: 4325674) (з одним пропущеним числовим знаком 4).

У кожному з вище наведених Інвойсів вказаний IBAN Продавця -МК073805711310000245, який містить на один числовий знак (зокрема, цифру ("0") більше, ніж IBAN Продавця, зазначений у пункті 12 контракту №31S від 24.02.2023 року.

Виходячи із викладеного, зауваження щодо дати інвойсів, на які звернув увагу відповідач, ані зауваження, що стосуються випадково пропущеного нерезидентом числового знаку у коді покупця (декларанта), ані зауваження, що стосуються зайвого числового знаку (зокрема, цифри"0") у IBAN продавця (декларанта), на які вказав митний орган, жодним чином не впливають, не змінюють змісту кожного з відповідних інвойсів, ані числові значення митної вартості придбаних позивачем товарів, ані обсяги наведених в інвойсах господарських операцій, ані ціну, ані вартісну, ані кількісну характеристики придбаних декларантом товарів.

З огляду на приписи статті 8 Митного кодексу України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості, вбачається, що декларантом допущена суто механічна помилка наведення дати кожного відповідного інвойсу у графі 44 відповідної ЕМД, яка ніяким чином не вплинула на числове визначення митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Щодо зауважень відповідача стосовно змісту платіжного документу, яким засвідчені розрахунки у валюті Контракту, суд виходить із наступного.

Зміст поданих декларантом і отриманих відповідачем документів, висвітлює волевиявлення сторін договору, у тому числі і стосовно терміну оплати за товар, і стосовно ціни товару, придбаного позивачем за умовами поставки СРТ-Дніпро (в редакції Інкотермс-2020).

Змістом пунктів 2.1 та п.2.2 Контракту, сторони наголосили загальну суму та валюту контракту, якими вони погодили Євро.

На виконання наведених і погоджених умов декларант здійснив перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (іноземного партнера), саме у валюті контракту - Євро, про що свідчать не тільки дані поданих декларантом відповідних платіжних документів, а й зміст листа іноземного партнера від 12.04.2023 №12/05-12, яким від підтвердив факт отримання відповідних сум грошових коштів у валюті платежу - Євро, а також зміст кожного з відповідних інвойсів, оформлених безпосередньо самим же іноземним продавцем поза межами митної території України, в яких саме він відобразив вартість поставленого товару у тій самій валюті контракту, яку сторони погодили пунктом 2.2 контракту і у якій відповідний товар був фактично оплачений декларантом.

Таким чином, наведене свідчить про те, що зауваження відповідача про різні види валют у п.2.2 та у п.4.1 контракту здійснене без врахування всіх обставин, які митний орган міг встановити за допомогою аналізу сукупності відомостей, що викладені у кожному з відповідних документів, або інформації з інших наявних у нього документів, пов`язаних із кожним з відповідних інвойсів.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Вказаний висновок викладений у правовій позиції Верховного Суду у постанові від 07.05.2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фескор» до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень.

Тож, у зв`язку із наведеним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Щодо надання експортної декларації країни відправлення, суд виходить із наступного.

Змістом повідомлень до кожного відповідного спірного рішення про коригування митної вартості товарів відповідач зауважив про необхідність надання декларантом експортних декларацій країни відправлення, а також всіх інших документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

Разом з цим, і зміст графи 44 кожної відповідної ЕМД, і зміст скріншотів переліку всіх поданих декларантом документів, долучених до справи у складі додатків, і зміст самих спірних карток відмови свідчить про зворотнє.

Зазначені копії відповідних митних декларацій країни відправлення (код документу 9610) були подані декларантом одночасно з усіма іншими документами (інвойсом (код документу 0380), транспортними документами (код документу 0730), супровідними документами ТІ (код документу 0821), фітосанітарним сертифікатом (код документу 0851), сертифікатом про перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954), платіжними документами (код документу 3002), зовнішньоекономічним контрактом (код документу м4104), копією експортної декларації країни відправлення (код документу 9610), і інше).

Крім того, вказані відомості викладені відповідачем у кожній відповідній картці відмови і досліджені ним.

З урахуванням викладеного позивач довів, що відповідні документи були подані декларантом саме під час митного оформлення товару.

Щодо вимог відповідача про додаткове надання декларантом договору (угоди, контракту) із третіми особами, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зміст, що викладений у Контракті №31S від 24.02.2023, містить ті умови, які визначені основними і повинні бути передбачені в зовнішньоекономічному договорі (контракті).

Пунктом 1.1 зовнішньоекономічного контракту сторони погодили предмет поставки, яким погодили «Товар виробництва MANUE LA-KOMPANI DOOEL, у кількості, ціні та на умовах, вказаних у виставлених Продавцем (або Відправником) інвойсах.

Таким чином, викладене свідчить про те, що продавець одночасно виступає безпосереднім виробником товару, який він поставляє Покупцю.

Крім того, змістом п.1.2 Договору, як і змістом кожного з відповідних рахунків-інвойсів, cторонами погоджено умови поставки СРТ-Дніпро (в редакції Інкотермс-2020).

Відповідно до обраних і погоджених сторонами умов поставки, продавець зобов`язаний поставити товар шляхом передачі його перевізнику, з яким саме ним має бути укладено договір (контракт) перевезення з узгодженого пункту поставки до названого місця призначення. Договір (контракт) перевезення повинен бути укладений на звичайних умовах за рахунок продавця і передбачати перевезення звичайним маршрутом і звичайним способом, який використовується для перевезення даного типу товару, що продається. До того ж, за даними умовами поставки саме продавець несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту його поставки.

Отже, викладене свідчить про те, що посиланням на правила Інкотермс у зовнішньоекономічному договорі чітко визначені відповідні зобов`язання сторін щодо тих питань, які виникли у відповідача, зменшивши у такий спосіб потенційні ускладнення.

До того ж, з наведеного вбачається, що у позивача, який виступає покупцем за даним зовнішньоекономічним Контрактом, об`єктивно відсутня необхідність укладати будь-який інший договір (угоду, контракт) із третіми особами, який був би пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

За наведених обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відповідних відомостей є протиправними, а коригування митної вартості, заявленої декларантом, на цій підставі - помилковим.

Щодо витребування додаткових доказів та коригування рівня ціни товару, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Системний аналіз відповідних правових норм Митного кодексу вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Отже, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Ненадання ж повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена і в Постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі №805/778/13-а, і в постанові від 27.07.2018 у справі №826/7545/16.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі №826/25605/15, адміністративне провадження МК/9901/13155/18 (ЄДРСРУ№ 77473423)).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Як вбачається з матеріалів даної справи, єдиною підставою для коригування митної вартості товарів слугувала інформація з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДПС України щодо митного оформлення ідентичних товарів вибірково тільки з вищим рівнем митної вартості.

Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що митний орган має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Відповідачем не дотримано положень статті 55 Митного кодексу України та «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), згідно яких прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд, розглядаючи судові справи щодо оскарження аналогічних рішень митниці, висловлює у своїх постановах, наступні правові висновки: «Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування» (постанова від 22.04.2019 №815/6242/17).

У постанові Верховного Суду від 18.12.2020 у справі №160/5853/19 вказано, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Під час декларування товару за митними деклараціям ТОВ «Стрітанд», відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, надано з метою митного оформлення товару, наступні документи:

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000108/1 від 08.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №13-S/2023 від 02.04.23 на суму 9 004,50 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 02.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901583 від 02.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177109 від 02.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9766509 від 06.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 02.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК00405056695Т1від 02.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 08.04.2023.

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000110/1 від 10.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №14-S/2023 від 05.04.23 на суму 10 547,60 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 05.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901726 від 05.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177118 від 05.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9772023 від 07.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 05.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК004050570005Т0 від 05.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 10.04.2023.

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000109/1 від 10.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №15-S/2023 від 05.04.23 на суму 9 567,25 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 05.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901743 від 05.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177121 від 05.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9779993 від 09.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 05.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК004050570052Т6 від 05.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 10.04.2023.

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000111/1 від 11.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №16-S/2023 від 06.04.2023 на суму 10 408,20 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 06.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901774 від 06.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177124 від 06.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №978066 від 09.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 06.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК004050570895Т0 від 06.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 11.04.2023.

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000112/1 від 11.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №17-S/2023 від 06.04.2023 на суму 10 075,46 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 06.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901790 від 06.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177126 від 06.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №978506 від 10.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 06.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК004050571059Т3 від 06.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 11.04.2023.

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000113/1 від 11.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №18-S/2023 від 06.04.23 на суму 9 883,80 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 06.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901807 від 06.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177128 від 06.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №978518 від 10.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 11.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК004050571159Т0 від 06.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 11.04.2023.

За електронною митною декларацією та рішенням №UA110140/2023/000114/1 від 12.04.2023 року:

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) (код док-ту 0380): №19-S/2023 від 12.04.2023 на суму 9 836,94 EUR (євро);

- автотранспортна накладна (Road consignment note) (код документу 0730): №Б/н від 07.04.2023;

- фітосанітарний сертифікат (код документу 0851): №5901856 від 07.04.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) (код документу 0954) №0177134 від 07.04.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №50 від 01.03.2023;

- платіжний документ, що підтверджує вартість товару (код документу 3002): №52 від 17.03.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) (код документу т4104): №31S від 24.02.2023;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) (код документу 5509): №9785431 від 11.04.2023;

- Інші некласифіковані документи, в т.ч.: копія експортної декларації країни відправлення (код документу 9610): від 07.04.2023;

- супровідний документ ТІ (Dispatch note model ТІ) (код документу 0821): №23МК004050572204Т3 від 07.04.2023;

- лист про відсутність можливості надати додаткові документи (код документу 9000): №Б/Н від 12.04.2023.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що декларантом подано всі наявні документи, які ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки, на які посилається митниця, не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, та транспортні витрати, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Суд зазначає, що обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом підтверджено також і у висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17.

Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовим актом, оскільки породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Так, критерій прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Дніпровською митницею не доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

З урахуванням викладеного, рішення прийняті Дніпровською митницею про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000108/1 від 08.04.2023, №UA110140/2023/000110/1 від 10.04.2023, №UA110140/2023/000109/1 від 10.04.2023, №UA110140/2023/000111/1 від 11.04.2023, №UA110140/2023/000112/1 від 11.04.2023, №UA110140/2023/000113/1 від 11.04.2023, №UA 110140/2023/000114/1 від 12.04.2023, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З урахуванням того, що рішення Дніпровської митниці є протиправними, у суду виникає необхідність скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів за сімома ЕМД, які подані позивачем.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність задоволення похідних вимог, шляхом визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів: №UA110140/2023/000156, №UA110140/2023/000158, №UА110140/2023/000157, №UA110140/2023/000159, №UА110140/2023/000160, №UА110140/2023/000161, №UА110140/2023/000162.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» до Дніпровської митниці підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 11897,35 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №1330 від 02 червня 2023 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» (код ЄДРПОУ 43256474) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 11897,35 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень тридцять п`ять копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «Стрітанд» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000108/1 від 08 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08 квітня 2023 року №UA110140/2023/000156.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000110/1 від 10 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 квітня 2023 року №UA110140/2023/000158.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000109/1 від 10 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10 квітня 2023 року №UA110140/2023/000157.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000111/1 від 11 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 квітня 2023 року №UA110140/2023/000159.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000112/1 від 11 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 квітня 2023 року №UA110140/2023/000160.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000113/1 від 11 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 квітня 2023 року №UA110140/2023/000161.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) про коригування митної вартості товарів №UA110140/2023/000114/1 від 12 квітня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12 квітня 2023 року №UA110140/2023/000162.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стрітанд» (код ЄДРПОУ 43256474) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11897,35 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто сім гривень тридцять п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене, в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник