Рішення

від 29.08.2023 по справі 240/20661/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/20661/23

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівськоъ селищноъ ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

установив:

У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі відповідач, Брусилівська селищна рада) щодо не надання інформації на запит від 13 лютого 2023 року та зобов`язати надати повну інформацію на такий.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 лютого 2023 року звернувся до відповідача із запитом в порядку Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» про надання інформації щодо кількості сплати коштів ТОВ «БІОВАТ» згідно договору від 08 жовтня 2021 року, а також щодо коду ЄДРПОУ ТОВ «БІОВАТ».

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

28 липня 2023 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Брусилівська селищна рада як орган місцевого самоврядування не наділена повноваженнями щодо обліку надходжень у вигляді плати за землю (орендної плати). Стосовно коду ЄДРПОУ ТОВ «БІОВАТ», указує, що така інформація міститься у територіальних органах Держстату та держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, яким виступає Міністерства юстиції України.

29 серпня 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наголошує, що розпорядником інформації, яку він просив надати, є саме Брусилівська селищна рада.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні)

Суд установив, що позивач 13 лютого 2023 року звернувся із запитом до Брусилівської селищної ради в порядку Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» на отримання публічної інформації. Зі змісту запиту встановлено, що в листі Брусилівської селищної ради від 06 лютого 2023 року №47 зазначено, що земельну ділянку за кадастровим номером 1820983900:02:000:0244 передано у користування згідно договору від 08 жовтня 2020 року, у зв`язку з цим, позивач просить надати інформацію у письмовому вигляді скільки коштів сплачено ТОВ «БІОВАТ» згідно договору від 08 жовтня 2020 року за період з 08 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, а також код ЄДРПОУ ТОВ «БІОВАТ.

Листом від 17 лютого 2023 року за № 57 Брусилівська селищна рада повідомила позивача, що для проведення звірки зі сплати за оренду необхідно звернутися до ГУ ДПС у Житомирській області, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за відповідною заявою витягом Центру з надання адміністративних послуг, для отримання інформації стосовно коду ЄДРПОУ необхідно звернутися до розпорядника такої інформації.

Уважаючи, що на запит від 13 лютого 2023 року відповідачем не надано інформацію, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Статтею 1 цього Закону, що інформація це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначено положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №2939-VI).

Статтею 1 цього Закону закріплено, що публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 2 цієї правової норми передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України №2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, обов`язковою умовою для реалізації такої гарантії є наявність у розпорядника такої інформації.

Відповідно до положень частини 1 статті 20 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

Щодо питання про надання інформації у письмовому вигляді скільки коштів сплачено ТОВ «БІОВАТ» згідно договору від 08 жовтня 2020 року за період з 08 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 12 ПК України визначені повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.147 цього встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до приписів пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

За приписами пункту 288.5 названої правової норми, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Абзацом 4 7 підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що відповідно до Бюджетного кодексу України контролюючі органи подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

- про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

- про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов`язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Порядок надання звітності в розрізі платників податків юридичних осіб органам місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 листопада 2020 року № 723 (далі Порядок №723).

Пунктом 4 Порядку №723К передбачено, що контролюючі органи надають органам місцевого самоврядування звітність у розрізі джерел доходів такого органу: про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним; про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов`язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Частиною 4 та абзацом 3 частини 5 статті 78 Бюджетного кодексу України передбачено, що місцевий фінансовий орган за участю органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету; органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства, а також здійснюють обмін відповідною інформацією з органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для виконання покладених на них завдань органам місцевого самоврядування необхідно володіти повною інформацією про стан нарахування, сплати, податків і зборів до відповідних місцевих бюджетів, яка, крім інформації про фактичні надходження, має включати інформацію: про суми надміру сплачених зобов`язань, про податковий борг, про суми списаного податкового боргу, про розстрочені і відстрочені суми податкового боргу, як додаткових джерел надходжень та/або витрат бюджету з метою забезпечення об`єктивного підходу до планування дохідної частини місцевих бюджетів за джерелами та належного виконання затверджених показників за доходами.

З урахуванням наведеного нормативно-правового регулювання, орган місцевого самоврядування надає податковому органу інформацію по укладеним договорам оренди земельної ділянки. У свою чергу податковий орган володіє інформацією по сплаті всієї орендної плати за землю по кожному орендарю за весь період.

Разом з тим, орендар може мати в оренді декілька земельних ділянок, що унеможливлює дослідження сплати орендної плати за конкретну земельну ділянку з кадастровим номером, як того просить позивач.

Суд зауважує, що між орендарем та органом місцевого самоврядування у зв`язку з укладенням договору оренди земельної ділянки виникають договірні відносини, які регулюються цивільним законодавством. У зв`язку з цим, сторона договірних відносин може запропонувати провести звірку по оплаті за договором та встановити належну або неналежну оплату за ним. Тим часом, суд наголошує, що виходячи з принципу свободи договору, у сторін наявне саме право, а не обов`язок на звірку.

Отже, за відсутності у Брусилівської селищної ради такої інформації, вона не зобов`язана створювати таку інформацію у зв`язку із находженням запиту від позивача.

Однак, надаючи позивачу відповідь, відповідач не врахував наведені вище положення нормативно-правових актів та безпідставно зазначив про необхідність звернення до ГУ ДПС у Житомирській області.

Розглядаючи запит позивача про надання коду ЄДРПОУ ТОВ «БІОВАТ», відповідач у відповіді зазначає, що така інформація міститься у територіальних органах Держстату та держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Міністерства юстиції України, а тому Брусилівська селищна рада не є розпорядником указаної інформації.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закон України №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Аналізуючи наведену норму, суд указує, що відповідач, установивши, що він не володіє запитуваною інформацією, повинен був передати запит належному розпоряднику. Разом з тим, суд наголошує, що запит позивача містив декілька питань, які повинні були бути відомі різним розпорядникам інформації, що, у свою чергу, унеможливлює вчинення відповідачем дій, передбачених частини 3 статті 22 Закон України №2939-VI.

Саме тому суд приходить до висновку, що надана Брусилівською селищною радою відповідь в частині надання інформації щодо коду ЄДРПОУ ТОВ «БІОВАТ» відповідає вимогам чинного законодавства

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо ненадання в повному обсязі відповіді на запит.

Водночас, суд зауважує, що за чинним законодавством, надання на інформаційний запит неповної відповіді, яка задовольняє лише частину запиту (або надання інформації не на всі питання запиту, надання документу, що не містить всіх сторінок, надання документів без додатку, що є його невід`ємною частиною, надання відповіді із упущенням інформації, яка за законом є відкритою тощо), без належно оформленої відмови у задоволенні решти запиту відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», є протиправними діями/бездіяльністю розпорядника інформації.

Слід зазначити, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна форма поведінки цього органу чи посадової особи. Однак ураховуючи, що відповідач фактично надав відповідь позивачу, суд уважає, що у цьому випадку мають місце протиправні дії щодо неналежного розгляду запиту про надання публічної інформації в частині наданні інформації про суму коштів, сплачену ТОВ «БІОВАТ» згідно договору від 08 жовтня 2020 року за період з 08 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року, за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом визнання неправомірними дій відповідача щодо неналежного розгляду запиту про надання публічної інформації та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача на інформацію в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Ураховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат у справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року про доступ до публічної інформації.

Зобов`язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 13 лютого 2023 року в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис