ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/21594/23
категорія 112040201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства "Миропільське" про стягнення коштів,
встановив:
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Миропільське" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню у 2022 році осіб з інвалідністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/21594/23 за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було визначено суддю Черняхович І.Е.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, суддею було встановлено, що позовна заява Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не відповідає вимогам частини 3 статті 161 КАС України, оскільки позивачем не було додано до позову документу про сплату судового збору.
У зв`язку з цим, ухвалою від 27 липня 2023 року позовну заяву Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було залишено без руху та встановлено позивачу строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в сумі 2684,00 гривень.
28 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, в якому позивач просив відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення за наслідками розгляду справи. На обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що Житомирському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, як неприбутковій бюджетній установі, що стовідсотково фінансується з державного бюджету, кошторисними призначеннями на 2023 рік були затверджені видатки у розмірі 195,00 тис. грн на сплату судового збору. Вказані кошти повністю були використані за призначенням, а тому виділених суми недостатньо для охоплення позовною роботою всіх підприємств-боржників. У зв`язку з цим відділенням було зроблено додаткову потребу для затвердження кошторисних призначень та видатків на сплату судового збору в розмірі 762,00 тис. грн та направлено її до розпорядника коштів вищого рівня. Питання щодо затвердження вказаних додаткових кошторисних призначень наразі вирішується Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю у Міністерстві соціальної політики України. Відтак, на переконання позивача вказані обставини є підставою для відстрочення йому сплати судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який згідно його преамбули, визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон №3674-VI).
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону №3674-VI, норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З аналізу статті 8 Закону №3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону №3674-VI перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону №3674-VI не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону №3674-VI можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Предметом спору в поданій Житомирським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, тобто притягнення відповідача до відповідальності за невиконання нормативу робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а відтак спірні правовідносини не пов`язані із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Крім того, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність коштів та бюджетного фінансування на цю мету.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Житомирське обласне відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації позивачем, як суб`єктом владних повноважень свої владних управлінських функцій.
Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ст. 8 Закону №3674-VI та ст. 133 КАС України підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 132-133, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір",
ухвалив:
Відмовити Житомирському обласного відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у клопотанні про відстрочення йому сплати судового збору до ухвалення рішення за наслідками розгляду даної справи.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Е.Черняхович
Суд | Житомирський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2023 |
Оприлюднено | 31.08.2023 |
Номер документу | 113094686 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черняхович Ірина Едуардівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні