Рішення

від 29.08.2023 по справі 280/3975/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2023 року о/об 09 год. 35 хв.Справа № 280/3975/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338)

до Приватного товариства "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" (бульвар Вінтера, буд.26, офіс 4.8, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69041; код ЄДРПОУ 31806426)

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (надалі позивач, ЗОВ ФСЗОІ) до Приватного товариства "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" (надалі відповідач, ПТ "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ"), в якому позивач просить суд стягнути з Приватного товариства "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році у розмірі 181533,56 грн.

У позовній заяві зазначено наступне. Відповідачем не сплачено всупереч вимогам ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70, заявлену суму адміністративно-господарської санкції і пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. Відповідачем не порушувались приписи ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідач заперечував проти позовної заяви.

Ухвалою судді від 03.07.2023 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Позивач створив та надіслав відповідачу у формі електронного документа через електронний кабінет відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зазначено: 1) «Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб» «50»; 2) «Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб» «1»; 3) «Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць» «2»; 4) «Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн» «8720876,7»; 5) «Середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн» «174417,53»; 6) «Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць» «1»; 7) «Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн» «174417,53».

Через порушення терміну сплати адміністративно-господарської санкції позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 7116,03 грн.

Судом досліджено: Лист Запорізької філії Запорізького обласного центру зайнятості від 15.06.2023 за №1693/03/04-14 «Про надання інформації» на адресу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту; Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам; Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору; Лист ПТ "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" від 29.05.2023 за №183/2905 на адресу ЗОВ ФСЗОІ; Лист ПТ "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" від 01.06.2023 за №188/0106 на адресу ЗОВ ФСЗОІ; Лист ПТ "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" від 14.06.2023 за №207/1406 на адресу ЗОВ ФСЗОІ з Додатком; Лист ПрАТ «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «ЗАПОРІЖГІДРОСТАЛЬ» від 19.06.2023 за №08/13 на адресу ПТ "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" з Додатком; Трудові договори про роботу за сумісництвом; інші документи, наявні у матеріалах даної адміністративної справи.

При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи: Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (ст.ст.1, 18, 19, 20); «Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженого 31.01.2007 постановою Кабінету Міністрів України №70; «Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 за №14-1, Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 за №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (набрав чинності з 17.03.2023); Господарського кодексу України (ст.ст.55, 238); Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (ст.4); та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з п.2.1 «Інструкції зі статистики кількості працівників», затвердженої 28.09.2005 наказом Державного комітету статистики України №286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (надалі «Інструкція зі статистики кількості працівників»), в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Відповідно до п.2.4 «Інструкції зі статистики кількості працівників» до облікової кількості включаються штатні працівники, які: 2.4.1 фактично з`явилися на роботу, включаючи тих, які не працювали з причин простою; 2.4.2 прийняті на роботу з випробувальним терміном; 2.4.3 прийняті або переведені за ініціативою адміністрації на роботу на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. В обліковій кількості ці працівники враховуються за кожний календарний день як цілі одиниці, включаючи неробочі дні тижня, що обумовлені при зарахуванні на роботу. До працівників, прийнятих та переведених на роботу на неповний робочий день (тиждень), не належать ті категорії працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, зокрема: працівники, молодші 18 років; зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці; жінки, яким надані додаткові перерви у роботі для годування дитини, інші категорії працівників; 2.4.4 перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні; 2.4.5 уклали трудовий договір з підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники). До облікової кількості штатних працівників надомники включаються за кожний календарний день як цілі одиниці; 2.4.6 прийняті для заміщення працівників, які тимчасово відсутні (через хворобу, відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством або колективним договором, та з інших причин); 2.4.7 працюють згідно з договорами (розпорядженнями, наказами) за межами підприємства; 2.4.8 направлені для виконання робіт вахтовим методом; 2.4.9 прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості згідно з договором з роботодавцем про надання дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; 2.4.10 іноземні громадяни, якщо вони оформлені згідно з національним законодавством та одержують заробітну плату; 2.4.11 студенти денних відділень навчальних закладів, аспіранти, а також учні професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладені трудові договори.

Як зазначено у п.2.5 «Інструкції зі статистики кількості працівників», облікову кількість працівників включаються також працівники, які були тимчасово відсутні з таких причин: 2.5.1 не з`явились на роботу через хворобу (протягом всього періоду захворювання до повернення на роботу відповідно до листків непрацездатності або до вибуття через інвалідність); 2.5.2 у зв`язку з виконанням державних або громадських обов`язків; 2.5.3 тимчасово переведені на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб`єктами господарювання; 2.5.4 направлені з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації або оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства або за кордон; 2.5.5 навчаються у навчальних закладах, аспірантурах, та перебувають у відпустках у зв`язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або які не з`явилися на роботу в надані їм додаткові вільні дні, незалежно від їхньої оплати; 2.5.6 перебувають у щорічних основних та додаткових, творчих відпустках, що надані відповідно до законодавства, колективного договору та трудового договору (контракту); 2.5.7 перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством, а також у відпустках з ініціативи адміністрації; 2.5.8 перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами; 2.5.9 перебувають у відпустках для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку; 2.5.10 мають вихідний день згідно з графіком роботи підприємства; 2.5.11 одержали день відпочинку за роботу у вихідні та святкові і неробочі дні; 2.5.12 беруть участь у страйках; 2.5.13 здійснили прогули; 2.5.14 відсторонені від виконання повноважень; 2.5.15 перебувають під слідством до рішення суду.

За п.2.6 «Інструкції зі статистики кількості працівників» не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: 2.6.1 прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа; 2.6.2 залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами; 2.6.3 переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб`єктами господарювання; 2.6.4 учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей; 2.6.5 особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію; 2.6.6 особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію; 2.6.7 працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

За матеріалами справи, у ПТ "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" працівники працюють за сумісництвом.

Протилежного позивачем не доведено.

При цьому, у ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зазначається про установлення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у залежності від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Позивачем не доведено, що «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», стосовно відповідача, ним здійснено виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу відповідача за 2022 рік.

Позивачем не надано до суду доказів того, що «Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ним складено з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Позивачем взагалі не здійснено документального обґрунтування складання «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Суд позбавлений можливості перевірити суми зазначені позивачем у «Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2022 рік, обчислених відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Також, позивачем не надано до суду доказів наявності у відповідача прибутку, який залишився у його розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів), за рахунок якого відповідач мав сплатити адміністративно-господарську санкцію і пеню.

Позивачем не обґрунтовано позовну заяву щодо можливості виконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю з огляду на положення «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого 22.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, згідно з якими у період з 12.03.2022 по 31.12.2022 вся територія Запорізького району Запорізької області (у тому числі м.Запоріжжя) відносилась до території активних бойових дій, а у період з 01.01.2023 вся територія Запорізького району Запорізької області (у тому числі м.Запоріжжя) відноситься до території можливих бойових дій.

Оскільки отримана позивачем від Пенсійного фонду України інформація містила ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, то, згідно з приписами ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», була підстава для проведення перевірки відповідача.

Однак, позивачем не надано до суду доказів проведення зазначеної перевірки.

На думку суду, позивачем не доведено, що відповідачем не вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідачем не порушувались приписи ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Протилежного позивачем не доведено.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (проспект Соборний, буд.75, каб.226, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69002; код ЄДРПОУ 20508338) до Приватного товариства "ПРОЕКТГІДРОСТАЛЬ" (бульвар Вінтера, буд.26, офіс 4.8, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69041; код ЄДРПОУ 31806426) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відмовити у повному обсязі.

У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви до суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 29.08.2023.

Суддя О.О. Прасов