Ухвала

від 29.08.2023 по справі 340/1951/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

29 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1951/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фермерське господарство "Дівес Еліт-Агро" (27224, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Павлогірківка, вул. Шкільна, 15, код ЄДРПОУ 42999677)

відповідач: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Дівес Еліт-Агро", через адвоката Попович С.М., звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ФГ "Дівес Еліт-Агро" за фактом поставки товару на адресу ТОВ "Сіб-Агро-Транс" оформило податкову накладну №2 від 15.02.2022 року, яку направило для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно квитанцій від 31.05.2022 року та 30.06.2022 року документи не прийняті у зв`язку з відсутністю права підпису у ОСОБА_1 . Позивач стверджує, що ОСОБА_1 з 23.02.2022 року є директором ФГ "Девіс Еліт-Агро" і мала належні повноваження 31.05.2022 року та 30.06.2022 року, а податкова накладна оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства. Станом на 13.04.2023 року жодного рішення за цією податковою накладною позивач не отримав. Тож представник позивача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо неприйняття квитанції про реєстрацію складеної ним податкової накладної №2 від 15.02.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ним податкову накладну №2 від 15.02.2022 року, датою її фактичного подання.

Ухвалою судді від 24.04.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача подала відзив на позову заяву, а також заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, установленого частиною 2 статті 122 КАС України.

Суд установив, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з неприйняттям складеної позивачем податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач склав податкову накладну №2 від 15.02.2022 року про поставку ТОВ "Сіб-Агро-Транс" товару на загальну суму 518 760,20 грн., в т.ч. ПДВ 63 707, 39 грн. та направив її в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. За результатами перевірки та обробки податкової накладної автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України позивачу 31.05.2022 року та 30.06.2022 року надіслані квитанції про неприйняття податкової накладної через виявлені помилки - порушення вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (відсутня інформація про право підпису на дату складання документу особи, що засвідчила податкову накладну).

Не погоджуючись з такими причинами неприйняття податкової накладної, позивач 13.04.2023 року звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Ця норма не регулює порядок та строк оскарження дій (бездіяльності) контролюючого органу (його посадових осіб) до суду, тому строк звернення до суду з таким позовом визначається частиною 2 статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів протиправними діями (бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За загальним правилом, днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246), який містить такі норми:

1. Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

- податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації;

- операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

3. Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

4. До Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

5. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

8. Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

10. До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

- кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

- кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

11. Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

12. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

13. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

14. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

15. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Суд зазначає, що сама квитанція про прийняття або неприйняття податкової накладної не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, оскільки вона є лише технічним способом інформування платника податків щодо реєстрації або нереєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Натомість предметом спору в зазначеній категорії справ є правомірність поведінки суб`єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.

Суд установив, що про неприйняття податкової накладної №2 від 15.02.2022 року для реєстрації в ЄРПН позивач дізнався, отримавши відповідні квитанції від 31.05.2022 року та 30.06.2022 року. Саме тоді у нього виникло право оскаржити до суду бездіяльність відповідача щодо неприйняття податкової накладної. Доказів того, що позивач після цього знову направляв податкову накладну №2 від 15.02.2022 року для реєстрації в ЄРПН і протягом операційного дня йому не було надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття, або про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, матеріали справи не містять.

Позивач звернувся до суду з цим позовом у квітні 2023 року, пропустивши шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Представник позивача на пропозицію суду подала заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій вказала, що станом на 20.04.2023 року відповідач не приймав будь-яких рішень щодо податкової накладної №2 від 15.02.2022 року, а його бездіяльність носить триваючий характер. Тільки 10.04.2023 року ФГ "Дівес Еліт-Агро" отримало індивідуальну податкову консультацію ДПС з відповідними роз`ясненнями щодо реєстрації податкової накладної у разі зміни керівника. Вказувала, що протягом періоду дії воєнного стану суворе застосування судами строку звернення до суду може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.

Суд вважає, що наведені заявником причини не є поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об`єктивно непереборних та нездоланних обставин, які дійсно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права у встановлений законом строк.

Суд зазначає, що отримання індивідуальної податкової консультації від 10.04.2023 року на звернення позивача від 16.01.2023 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується та не змінює початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Щодо запровадження в Україні з 24.02.2022 року воєнного стану, то ці обставини не можуть бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на своєчасність звернення позивача до суду з цим позовом, з поданням якого він зволікав до квітня 2023 року.

Зі змісту заяви про поновлення строку звернення до суду не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

У ході судового розгляду суд не знайшов підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, тож позов слід залишити без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов фермерського господарства "Дівес Еліт-Агро" залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ