Ухвала

від 28.08.2023 по справі 420/22068/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22068/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-СМ» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Лагуна-СМ» з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.05.2022 року №6875123/42553331, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну від 22.12.2021 №78 днем її направлення на реєстрацію.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору, становить три місяці з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу

З метою досудового порядку вирішення спору ТОВ «Лагуна-СМ» звернулося зі скаргою до контролюючого органу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Однак, скаргу залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін, про що свідчить рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 01.08.2022 року №28541/42553331/2.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.

До суду позивач звернувся 18.08.2023 (про що свідчить відмітка на конверті), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ст. 122 КАС України.

Разом з позовною заявою позивач надав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Заява обґрунтована тим, що оскаржуване рішення комісії відповідача №6875123/42553331 прийнято 27.05.2022 року, тобто під час окупації міста Херсон. В період окупації не працював поштовий зв`язок, в травні вже не працював український зв`язок та Інтернет. Таким чином, позивач не отримав рішення комісії відповідача № 6875123/42553331 в строк передбачений законодавством та не мав можливості отримати вказане рішення внаслідок збройної агресії рф. З 11.11.2022 року територія Херсонської територіальної громади увійшла до переліку територіальних громад, які були розташовані в районі можливого проведення воєнних (бойових) дій, що затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». 06.06.2023 року рф вкотре вчинила воєнний злочин стосовно території Херсонської територіальної громади - знищення Каховської ГЕС. З моменту окупації позивач припинив свою господарську діяльність і станом на сьогоднішній день не поновив її. Силами знайомого бухгалтера подавалась звітність та була подана скарга на рішення щодо блокування реєстрації податкових накладних. Станом після деокупації місто Херсон цілодобово зазнає артилерійських обстрілів з боку військ рф. Перебування в місті пов`язане з реальним та суттєвим ризиком для життя. У зв`язку із вищевикладеним позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновити його.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суддя зазначає наступне.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як вбачається із змісту заяви про поновлення строку, позивач фактично пов`язує наявність поважних причин його пропуску з тим, що унаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації міста Херсона він не отримав рішення комісії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.05.2022 року №6875123/42553331 у встановлені податковим законодавством строки. Зокрема, в період окупації не працював поштовий зв`язок, а також український зв`язок та Інтернет.

При цьому, суддя зазначає, що позивач скористався своїм правом на досудове врегулювання спору та 22.07.2022 року подав скаргу до ДПС України на оскаржуване рішення, тобто у той самий період, коли за його твердженням існували обставини, які унеможливлювали подання позовної заяви.

У даному випадку строк на звернення до суду обраховується не з дня отримання оскаржуваного рішення, а з дати вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення комісії ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 27.05.2022 року №6875123/42553331.

Однак позивач не зазначив, коли ним отримано рішення від 01.08.2022 №28541/42553331/2 та, у разі якщо тримісячний строк на звернення до суду був все ж таки пропущений, причини його пропуску.

Посилання на те, що з 11.11.2022 року територія Херсонської територіальної громади увійшла до переліку територіальних громад, які були розташовані в районі можливого проведення воєнних (бойових) дій; що 06.06.2023 року рф вкотре вчинила воєнний злочин стосовно території Херсонської територіальної громади - знищення Каховської ГЕС; на цілодобові артилерійські обстріли міста Херсона з боку військ рф; відсутності в місті Херсоні функціонуючих судових установ та підрозділів контролюючого органу - не можуть бути взяті до уваги у контексті наведених позивачем доводів та з урахуванням факту деокупації міста Херсона 11.11.2022 року, оскільки жодним законодавчим актом не висунуто умов щодо місця складення і подання позовної заяви, а тому посадові особи позивача з 11.11.2022 року не були обмежені у можливості скласти і подати позовну заяву.

Доводи щодо фізичного припинення здійснення господарської діяльності також не можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки реалізація юридичною особою своїх процесуальних прав та обов`язків в суді жодним чином не пов`язана із можливістю здійснення нею господарської діяльності.

Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду.

Позивачем належним чином не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Таким чином, підстави, зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя визнає неповажними.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 123 КАС України установлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.

Керуючись ст. ст. 122, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду неповажними.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-СМ» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали, звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку та усунути недоліки позовної заяви.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Леонід СВИДА