Рішення

від 29.08.2023 по справі 420/901/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/901/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225; адреса: вул. Левітана, буд.103, офіс 2 м. Одеса, 65114) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу та рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати:

наказ Головного управління ДПС в Одеській області №110-п від 12.01.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225)»;

рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17.01.2023 року №19/15-32-09-01, прийнятого Головним управлінням ДПС в Одеській області стосовно майна платника податків ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225).

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/901/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 23.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 29.08.2023 року в задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки містить лише формальне посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, що не є достатнім обґрунтуванням підстави призначення та проведення такої перевірки. Поряд з цим, позивач вказував, що на момент прийняття спірного наказу про проведення фактичної перевірки діяв мораторій на їх проведення відповідно до п. 52-2 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України.

Також позивач звертав увагу, що на момент прибуття представників ГУ ДПС в Одеській області для проведення фактичної перевірки на місці був лише касир, який не уповноважений представляти інтереси підприємства перед сторонніми особами, не має доступу до документації підприємства та не володіє повною, об`єктивною та всебічною інформацією щодо господарської діяльності підприємства. Касир ОСОБА_1 про вказані обставини повідомив представників відповідача та запропонував дочекатися прибуття директора підприємства, але представники контролюючого органу склали акт про відмову в допуску до проведення перевірки.

Позивач додатково зазначав, що оскільки наказ Головного управління ДПС в Одеській області №110-п від 12.01.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» є протиправним, зокрема з причини відсутності законних підстав для проведення фактичної перевірки, то і похідне рішення від нього, а саме про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків також підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для прийняття спірного наказу слугувало отримання листа Одеської обласної військової адміністрації від 04.01.2023 року № 13297/2/01-10/83/2-23 щодо існуючих на ринку пального проявів порушень законодавства, з метою протидії нелегальному обігу пального в Одеській області. Контролюючим органом було встановлено, що на АГЗП розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює діяльність ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 15090314202000090, яка була анульована розпорядженням ГУ ДПС в Одеській області від 02.12.2022 року №305-р. Відповідна інформація була викладена у доповідній записці ГУ ДПС в Одеській області від 11.01.2023 року № 11/15-32-09-01.

Крім того, представник відповідача вказувала, що жодним законодавчим актом не встановлено необхідності зазначення інформації у наказі щодо «відомостей про наявність у контролюючого органу підстав для проведення фактичної перевірки».

При цьому, представник відповідача доводить, що на момент призначення та проведення фактичної перевірки, встановлений мораторій, на який посилається позивач, не стосувався проведення фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Також представник відповідача зазначила, що касир ОСОБА_1 , відповідно до п. 81.2 статті 81 ПК України, не був зобов`язаний очікувати директора та був належним суб`єктом, який може здійснити недопуск до проведення фактичної перевірки.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02 грудня 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято розпорядження № 305-р «Про анулювання ліцензії» ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» на право роздрібної торгівлі пальним № 150903142020000090 від 29.04.2020 року у зв`язку із поданням заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

04.01.2023 року до контролюючого органу надійшов лист Одеської обласної військової адміністрації від 04.01.2023 року № 13297/2/01-10/83/2-23 щодо існуючих на ринку пального проявів порушень законодавства, з метою протидії нелегальному обігу пального в Одеській області. За фактом надходження листа було складено Доповідну записку від 11.01.2023 року управлінням контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в Одеській області щодо дозволу на фактичну перевірку, серед інших осіб, також і позивача.

12 січня 2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ №110-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» (а.с. 9).

16 січня 2023 року ГУ ДПС в Одеській області оформлено направлення на проведення перевірки № 254/15-32-09-01, № 252/15-32-09-01 (а.с. 6, 10).

16 січня 2023 року посадовим особам контролюючого органу відмовлено в допуску до проведення фактичної перевірки без зазначення підстав відмови, про що складено відповідний акт (а.с.11) за підписом касира Товариства ОСОБА_1 , підстави від допуску до перевірки не визначені.

На підставі звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВа «ЕРА ЛОГІСТИК» від 17.01.2023 року рішенням від 17.01.2023 року ГУ ДПС в Одеській області застосовано умовний адміністративний арешт майна позивача (як визнають сторони номер рішення 19/15-32-09-01).

Не погоджуючись із прийнятим наказом та рішенням, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок регламентовано статтею 80 ПК України, за приписами пункту 80.1 якої така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі, зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Аналізуючи наведені вище приписи ПК України суд робить висновок, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 ПК України.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Так, у спірному наказі № 110-п від 12.01.2023 року зазначено, що його видано на підставі п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (а.с. 9).

Суд наголошує, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

При цьому, формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. При встановленні однією правовою нормою декількох самостійних підстав для проведення перевірки, конкретна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11 травня 2023 року по справі № 500/5529/21.

У даному випадку, як стверджує відповідач у відзиві на позовну заяву, підставою для прийняття спірного наказу є надходження від Одеської обласної військової адміністрації листа від 04.01.2023 року, в якому містилася інформація щодо існуючих на ринку пального проявів порушень законодавства, з метою протидії нелегальному обігу пального в Одеській області й прийнято рішення про проведення фактичної перевірки позивача, серед інших осіб.

Так, зі змісту листа Одеської обласної військової адміністрації від 04.01.2023 року № 13297/2/01-10/83/2-23 вбачається, що до обласної державної (військової) адміністрації надійшло доручення Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки України Юлії Свириденко від 23.12.2022 № 335339/1/1-22 до листа Нафтогазової Асоціації України від 25.11.2022 щодо існуючих на ринку пального проявів порушень законодавства. З метою вжиття комплексних заходів щодо відпрацювання наданої інформації в рамках діяльності міжвідомчої регіональної робочої групи з протидії нелегальному обігу пального в Одеській області прошу разом з причетними та у межах компетенції організувати перевірку вказаних у додатку пунктів продажу палива, вжити передбачені законодавством заходи застосування санкцій для припинення незаконної діяльності таких об`єктів.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України чітко передбачено, що однією із підстав для проведення фактичної перевірки може бути наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Тлумачення вказаного нормативного положення дає суду можливість зробити висновок, що фактична перевірка за цієї підстави допускається у випадку встановлення (виявлення) порушення платником податків законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Суд звертає увагу, що у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі №640/21536/19, від 17 грудня 2020 року у справі №520/12028/18, від 11 червня 2019 року у справі №1440/2045/18 уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, як підстави для призначення фактичної перевірки. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню.

Зі спірного наказу вбачається, що у ньому відсутня конкретна інформація про порушення позивачем як платником податків вимог законодавства. При цьому, суд також враховує і те, що в листі Одеської обласної військової адміністрації від 04.01.2023 року № 13297/2/01-10/83/2-23 не міститься чіткої інформації про порушення позивачем вимог законодавства, оскільки у ньому висловлено лише припущення щодо наявності можливих порушень законодавства у сфері обігу пального, що має бути підтверджено чи спростовано у спосіб проведення перевірки.

Також у спірному наказі відсутнє посилання на отримання інформації стосовно позивача (доповідна записка) та розпорядження Одеської ОВА №305.

Суд при вирішенні цієї справи враховує і те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/2846/23 від 27.03.2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року, визнано протиправними та скасовано розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області від 02.12.22р. № 305-р в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним № 15090314202000090 з терміном дії з 29.04.2020 по 29.04.2025 за адресою: Україна, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, Усатівська сільська рада, масив №5, ділянка №1, АГЗП 03; розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області від 22.12.22р. №340-р в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №155403142021900275 з терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: м. Одеса, вул. Вапняна, 54, АЗС. Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ЛОГІСТИК» за номерами: №15090314202000090, №155403142021900275.

Тобто, діяльність позивача в сфері реалізації пального здійснювалася та проводилася у відповідності до вимог чинного законодавства України й не могла на момент призначення фактичної перевірки створювати ризик незаконного обігу пального в Одеській області.

Враховуючи те, що оскаржуваний наказ містить лише посилання на положення податкового законодавства України, не визначає характер та зміст податкової інформації, яка б вказувала на реальне порушення позивачем вимог законодавства в сфері пального, а лише містить припущення щодо можливого порушення, суд приходить висновку, що підстав для проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» у наявності не було.

Отже, Головне управління ДПС в Одеській області не дотрималося вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, відповідно до якого посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому, окрім іншого, зазначаються підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.

Таких підстав оскаржуваний наказ не містить.

Разом із тим, суд відхиляє доводи позивача, що на момент прийняття наказу про проведення фактичної перевірки діяв мораторій, оскільки згідно п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, заборона на проведення фактичної перевірки в частині порушення вимог законодавства стосовно обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не розповсюджувалася, а дію вказаного положення у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні зупинено.

Також суд погоджується із доводами представника відповідача, що працівник ОСОБА_1 як касир, що здійснює розрахункові операції є належним суб`єктом, який може заперечувати проти проведення фактичної перевірки відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 ПК України.

У своїй сукупності встановлені обставини та наявне правове регулювання, на думку суду, свідчать про обґрунтованість позовних вимог в частині наявності підстав для визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки, тому такі вимоги слід задовольнити.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 17 січня 2023 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 94.1 ст.94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Положеннями п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно приписів п.94.5 ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.10 ст.94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Пунктом 94.11 ст.94 ПК України передбачено, що рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 94.19 ст. 94 ПК України передбачено підстави припинення арешту майна платника податків, а саме: у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим; погашенням податкового боргу платника податків; усуненням платником податків причин застосування адміністративного арешту; ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства; наданням відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи; скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт; прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту; пред`явленням платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; фактичним проведенням платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки; взяттям контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 17 січня 2023 року заступнику начальника ГУ ДПС в Одеській області було подано звернення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, за результатами якого прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» у зв`язку із відмовою гр. ОСОБА_1 від допуску до проведення фактичної перевірки, призначеної наказом від 12.01.2023 року №110-П ГУ ДПС в Одеській області.

Згідно відомостей автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року (справа № 420/819/23) провадження у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю ЕРА ЛОГІСТИК» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків закрито; роз`яснено Головному управлінню ДПС в Одеській області, що закриття провадження у справі за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду у загальному порядку.

Виходячи з наведеного, підстави для проведення фактичної перевірки, зазначені у доповідній записці від 11.01.2023 року (анулювання ліцензії) наразі не існує як протиправна з моменту її прийняття, тому усі правові наслідки такої перевірки є також незаконними.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Незаконність анулювання ліцензії встановлена судовим рішенням у справі №420/2846/23, що набрало законної сили 17.08.2023 року.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів, що відповідачем припинено умовний адміністративний арешт майна ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» з підстави п.п. 94.19.1 п. 94.19 ст. 94 ПК України, а також те, що таке рішення було прийнято на підставі наказу, який згідно висновків суду визнано протиправним та скасовано, то суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог і в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 17 січня 2023 року, оскільки попереднє незаконне рішення не може бути законною підставою для прийняття похідного рішення обмежувального характеру. До того ж, суд вважає, що у випадку скасування рішення ГУ ДПС в Одеській області від 17 січня 2023 року, спір між сторонами буде остаточно вирішений, що відповідає принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних рішень.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, а також те, що позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 5 368 грн. (а.с. 7, 8), то він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225; адреса: вул. Левітана, буд.103, офіс 2 м. Одеса, 65114) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування наказу та рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №110-п від 12.01.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225)».

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків від 17.01.2023 року №19/15-32-09-01, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області стосовно майна платника податків ТОВ «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 39611225; адреса: вул. Левітана, буд.103, офіс 2 м. Одеса, 65114) судові витрати у розмірі 5368(п`ять тисяч триста шістдесят вісім)грн. 00коп. зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян