Ухвала

від 29.08.2023 по справі 200/14312/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 серпня 2023 року справа №200/14312/21

м. Дніпро

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі № 200/14312/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Торецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі № 200/14312/21.

Апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу судовий збір справляється в 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684,00 грн.

Отже, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2684,00 грн.

Стаття 5 Закону № 3674-VI, визначає вичерпний перелік звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до вимогст. 4 Закону№ 3674-VI, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2147,20 (2684,00*0,8) грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецька ГУК/Краматорська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою в адміністративній справі № 200/14312/21, Перший апеляційний адміністративний суд, а також надати оригінал квитанції про сплату судового збору на адресу суду апеляційної інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху.

Суд звертає увагу апелянта, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.05.2018 у справі № 915/955/15, постанови Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/5719/19, ухвали Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 554/6586/16-а судовий збір підлягає сплаті відповідно до норм чинного законодавства за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом УкраїниПро судовий збірсправляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 320/5719/19, від 24.11.2021 року у справі № 826/17526/18, від 09.02.2023 у справі № 380/22710/21, від 09.02.2023 у справі № 120/3532/21-а.

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано неможливістю сплатити судовий збір у зв`язку з недостатністю асигнувань фонду державного бюджету, що, на думку апелянта, дає підстави у відповідності ст. 133 КАС України відстрочити сплати судового збору.

Так,статтею 129 Конституції Українипередбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС Українипокладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується із майновим станом особи.

Разом з тим, відповідно до ч. 2ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина першастатті 133 КАСвизначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір»не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справиюридичної особи), а положення пункту 3 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір»передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

До того ж, у поданій скаржником заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору, останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказівнаявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з державного бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, як на підставу відстрочення сплати судового збору, як і не надавались докази зверненняскаржника до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей періодта докази відмови в виділенні грошових коштівна відповідні видатки, а такожжодних доказів можливості в подальшомусплатити суму судового збору.

Керуючись статтями 169, 298, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2023 року у справі № 200/14312/21 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до ст. ст. 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачІ. В. Сіваченко