Постанова

від 29.08.2023 по справі 420/2135/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2135/23

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 31.05.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2023р. задоволено позов ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язання зареєструвати податкову накладну.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2022р. №7978048/40800278.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 06.12.2022р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» судові витрати у розмірі 2684,00 грн.

29.05.2023р. ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» звернулося до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача понесені останнім витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2023р. заяву ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» задоволено частково. Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а також не повно з`ясовано обставини справи.

Зокрема, апелянт стверджує, що ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» не надало суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, в якій би адвокатом було відображено доходи, отримані від незалежної професійної діяльності.

Також, апелянт посилається на те, що розмір гонорару адвоката, з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним. Зазначена справа є справою незначної складності, не потребувала затрат значного часу та не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому при визначенні сум відшкодування суд мав би виходити з критеріїв розумності та реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності). Апелянт вважає, що справедливим було б призначення ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, що у 2023 році складає 2684,00 грн.

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі Головного управління ДПС в Одеській області ставиться питання про скасування додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2023р. та про відмову ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» в задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2023р. по справі №640/8003/20, від 25.05.2023р. по справі №440/7120/20, від 20.06.2023р. по справі №280/5922/21 викладено правову позицію, згідно якої визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постанові Верховного Суду від 17.05.2023р. по справі №560/3073/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» надало суду:

- копію договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2021р., укладеного між ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» (Замовник) та Адвокатським об`єднанням «МІТРАС», за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати йому відповідно до умов договору необхідну правничу (правову) допомогу, консультації, представництво інтересів в судах всіх юрисдикцій та інстанцій на території України та інших державних підприємствах, установах, організаціях, з усіх питань, що стосуються прав і законних інтересів Замовника, а Замовник, зі свого боку, зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх;

- додаткову угоду №3 від 11.01.2023р. до Договору про надання правничої допомоги №01/02 від 01.02.2021р., якою сторони погодили надання Виконавцем Замовнику правничої допомоги щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 29.12.2022р. №7978048/40800278 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2022р. Сторони домовилися, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги в суді першої інстанції складає 10 000,00 грн.;

- акт прийому-передачі наданої правничої допомоги №1 від 03.04.2023р.;

- рахунок-фактуру №03/04/23 від 03.04.2023р. на суму 10 000,00 грн.

Задовольняючи частково подану позивачем заяву та стягуючи на його користь 5000,00 грн. витрат на правову допомогу суд першої інстанції враховував надані докази здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової допомоги, а також застосував критерій обґрунтованості та співмірності понесених позивачем витрат, зважаючи на складність справи та виконаної адвокатом роботи, розмір гонорару, сплачений позивачем на користь адвоката.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь ТОВ «ЮГАН ТРЕЙДИНГ» понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., оскільки, на думку суду, таке відшкодування є справедливим і обґрунтованим, а також співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

До того ж, стягнення витрат у заявленому розмірі не становить надмірний тягар для відповідача.

Варто зазначити, що відповідач, заявляючи про те, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом є завищеним, не надав жодного доказу у підтвердження вказаної позиції та належним чином її не обґрунтував.

Колегія суддів наголошує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019р. по справі №826/841/17.

Фактично доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області зводяться лише до того, що позивачем не доведено співмірність понесених витрат з критеріями, визначеними частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Однак, частиною 6 статті 134 КАС України, передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, за наявності підстав, якими апелянт у даній справі обґрунтовує свої вимоги, суд тільки може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, що має місце у спірних правовідносинах, а не відмовляти у їх стягненні.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218, то колегія суддів зазначає, що наведене не вказує на відсутність підстав для стягнення витрат.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17, від 01 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі. Облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору та не повинно перевірятися при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Головного управління ДПС в Одеській області і скасування додаткового рішення від 31.05.2023р. немає.

А відтак, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 серпня 2023 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук