Ухвала

від 29.08.2023 по справі 125/628/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/628/23

1-во/125/3/23

У Х В А Л А

29.08.2023 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву КНП «Бар-благоустрій» про виправлення описки в ухвалі суду

ВСТАНОВИВ:

До Барського районного суду Вінницької області надійшла заява КНП «Бар-благоустрій» про виправлення описки в ухвалі суду від 27.07.2023 про тимчасовий доступ до документів та речей.

Заява обґрунтована наступним.

Ухвалою слідчого судді від 27.07.2023 надано слідчому СВ ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області та прокурору Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури дозвіл на тимчасовий доступ до оригіналів документів та речей, які перебувають у володінні КНП «Бар-благоустрій», тобто можливість ознайомитися з ними та вилучити їх (провести виїмку), а саме до оригіналів документів фінансового-господарської діяльності підприємства за період часу з 01.01.2021 по 01.01.2023, що містять умовно вільні зразки підпису начальника КП «Бар Благоустрій» Залевського О.Є. та печатки КП «Бар Благоустрій».

Даною ухвалою слідчого судді надано дозвіл на вилучення оригіналу печатки КНП «Бар-благоустрій» а не її відтисків для проведення експертизи.

За відсутності печатки підприємство не зможе належним чином здійснювати свою діяльність.

КНП «Бар-благоустрій» просило суд виправити в ухвалі суду описку шляхом зазначення про можливість надання органу досудового розслідування зразків відтиску даної печатки, а не оригіналу.

У судове засідання начальник КНП «Бар-благоустрій» Олександр Залевський надав заяву про підтримання вимог та розгляд справи у його відсутності.

Прокурор Муляр О.М. надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Оглянувши заяву, матеріали провадження №125/628/23, суд вважає, що заява про виправлення описки в ухвалі суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Так однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність.

Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки.

Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені в порядку, передбаченому коментованою статтею, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.

Отже, виправлення допущених у вироку описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть цього судового рішення.

У конкретному випадку суд не вбачає правових підстав для внесення виправлення у рішення суду, оскільки вказане, на переконання суду, не є опискою.

Отже, суд вважає, що заявником фактично порушено питання про зміну судового рішення шляхом внесення до нього нових даних, що не може бути предметом судового розгляду, який проводиться судом за правилами ст. 379, 380 КПК України, а тому заява про виправлення зазначеної описки у судовому рішенні задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 379 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви КНП «Бар-благоустрій» про виправлення описки в ухвалі слідчого судді Барського районного суду Вінницької області про тимчасовий доступ до документів та речей від 27.07.2023 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня отримання повного тексту ухвали суду.

Суддя: