Ухвала

від 29.08.2023 по справі 357/3290/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3290/23

Провадження № 2-др/357/75/23

У Х В А Л А

29 серпня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Кошель Б. І. ,

при секретарі Нізовій А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №357/3290//23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марценюк Леся Анатоліївна звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №357/3290//23. Вимоги обґрунтовані тим, що у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 357/3290/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.08.2023 року задоволено заяву Позивача про залишення позову без розгляду. Однак, під час цього суд не вирішив питання про судові витрати, які були понесені ОСОБА_1 при розгляді справи, які складаються із сплачених на користь Адвоката Марценюк Л.А. витрат на правничу допомогу. 21.04.2023 року між адвокатом Марценюк Л.А. та Відповідачем 1 укладено Договір про надання правової допомоги. 15.05.2023 року між адвокатом та клієнтом складено Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 відповідно до якого за надання послуг Клієнт сплачує Адвокату винагороду у розмірі 15 000, 00 (пятнадцять тисяч) гривен, з яких 10 000, 00 грн. гонорар адвоката за надані послуги, а 5 000,00 грн. - гонорар успіху, у відповідності до п. 4.2. Договору. Докази понесених судових витрат Відповідачем 1 були надані суду разом із відзивом на позов. Оскільки до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги за рахунок позивача, який ініціював судовий спір, а надалі попросив залишити його без розгляду в судах цивільної та господарської юрисдикції. При компенсації правничих витрат має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов`язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше). Позивач звернувся з позовом до суду, також звернувся із заявою про забезпечення позову, вчиняв процесуальні дії, подавав апеляційну скаргу у справі, і виключно після того, як Позивач зрозумів безпідставність свого позову, вирішив залишити його без розгляду. Такі дії є зловживанням процесуальними правами. У той же час Відповідач 1 понесла судові витрати у зв`язку із звернення Позивача до суду, адвокатом надані послуги з метою захисту інтересів клієнта, тобто, безпідставний позов Позивача зумовив необхідність Відповідача 1 захищати свої права у відповідний спосіб, передбачений ЦПК України. Просила суд, ухвалити у справі № 357/3290/23 додаткове рішення, в якому вирішити питання про судові витрати, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 15 000,00 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішені питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, передбачених ст.430 ЦПК України.

Між тим, судом не ухвалювалось рішення по суті справи, а тому приписи ст.270 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані судом.

Водночас, за змістом ч. 5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі правом визначити свою участь у тому чи іншому судовому засіданні.

Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Разом із тим, системний аналіз вказаної процесуальної норми дозволяє дійти висновку, що така компенсація можлива виключно у разі наявності відповідної вимоги відповідача, заявленої у зв`язку із вирішенням питання щодо залишення позову без розгляду. При цьому заявник повинен зазначити, у чому саме полягають необґрунтовані дії позивача.

Добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Таким чином, необхідною умовою для застосування ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Як вбачається з роз`яснень в п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах », що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» звернулося з цивільним позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним.

Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року вище вказану позовну заяву було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Висновків щодо наявності чи відсутності підстав для визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» зловживанням правами відповідно до приписів ст.44 ЦПК України ця ухвала не містить.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» звернулося до суду з позовом, оскільки вважало, що його права та інтереси порушено.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст.55,124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03 липня 2019 року по справі №543/408/17.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що залишення позову без розгляду не свідчить про його безпідставність і необґрунтованість, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. На цій стадії судового процесу суд не встановлює обґрунтованості чи необґрунтованості позовної заяви, не встановлює фактичні обставини, не досліджує надані докази та не надає доводам сторін відповідної оцінки, оскільки не розглядає спір по суті. Тобто, вирішення питання обґрунтованості чи безпідставності та доведеності заявлених позовних вимог входить до виключних повноважень суду, який має зробити висновки за результатами розгляду цивільної справи по суті. Судом не приймались рішення про визнання дій позивача такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами, тому не може бути підставою для визнання дій позивача необґрунтованими.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44,141,142,247,270 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марценюк Лесі Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №357/3290//23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Б. І. Кошель