Ухвала

від 21.06.2023 по справі 757/21782/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21782/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: ОСОБА_3 ,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року № 757/3972/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000001013 від 28.07.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал» з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року № 757/3972/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000001013 від 28.07.2022 року, на грошові кошти в розмірі 333 067,8 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках:

-??ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 33109845) НОМЕР_1 , відкритих в АТ «ПУМБ» (МФО 334851),

-??ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 33109845) НОМЕР_2 , які відкриті в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749),

-ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 33109845 НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 НОМЕР_7 , які відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

В обґрунтування клопотання зазначено, що накладений арешт є необґрунтованим, а в його застосуванні відпала потреба. Вказаний арешт впливає на здійснення господарської діяльності товариства. Так, починаючи з 31.01.2023 року ТОВ «ДОН-ТЕРМНІАЛ» не має можливості безперешкодно працювати з контрагентами та здійснювати оплати за надавані Товариству послуг та поставлені товари. Окрім того сума арешту в такому випадку неспівмірна з обставинами, що виклав прокурор у клопотанні. 14.02.2023 року ТОВ «ДОН-ТЕРМНІАЛ» здійснило оплату зазначеної суми ПДВ у розмірі 333067,8 грн. до державного бюджета України на електронний рахунок адміністрування податків відкритий у Казначействі України.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна слідчий суддя дійшов наступного висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022000000001013 від 28.07.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді від 31.01.2023 року у справі № 757/3972/23-к накладено арешт на грошові кошти в розмірі 333067,8 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» відкритих банківських установах, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів що надходять, а також можливістю сплати податків, зборів, обов`язкових платежів та заробітної плати працевлаштованим на юридичну особу

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києв №757/3972/23-к від 31.01.2023 року вбачається, що при накладенні арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, слідчий суддя виходив з того, що вони визнані речовими доказами.

Разом з тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, кримінальне провадження № 42022000000001013 зареєстроване ще 28.07.2022 року, доказів повідомлення про підозру будь-кому із числа службових осіб ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» органом досудового розслідування не надано, так само не наведено нових обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право володіння ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ». Даних, які б свідчили про те, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та може мати статус речового доказу у кримінальному провадженні, слідчому судді не надано.

Згідно доводів заявника, які у встановленому законом порядку органом досудового розслідування не спростовані, товариство є реально діючим суб`єктом економічної діяльності, проте внаслідок арешту вказаних грошових коштів господарська діяльність вказаного товариства обмежена. Починаючи з 31.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОН-ТЕРМНІАЛ» не має можливості безперешкодно працювати з контрагентами та здійснювати оплати за надавані послуг та поставлені товари.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому дим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Так, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту зазначеного майна з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Термінал», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року № 757/3972/23-к у кримінальному провадженні № 42022000000001013 від 28.07.2022 року, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2023 року № 757/3972/23-к на грошові кошти в розмірі 333 067,8 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках:

- ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 33109845) НОМЕР_1 , відкритих в АТ «ПУМБ» (МФО 334851),

- ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 33109845) НОМЕР_2 , які відкриті в АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (МФО 305749),

- ТОВ «ДОН-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 33109845) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які відкрито в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали о 09 год. 00 хв. 22.06.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1