Рішення

від 22.08.2023 по справі 277/772/23

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/772/23

Номер рядка звіту 7

РІШЕННЯ

іменем України

"22" серпня 2023 р. смт Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з Лук`янчук Т.В.

представника позивача Мельник І.В.

розглянувши в залі суду в смт Ємільчине цивільну справу за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області, який подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Восток-Запад» про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх примусового відчуження

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом її примусового відчуження у власність держави.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ОСОБА_2 , який є громадянином російської федерації на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 499, виданого 17.04.2019 року приватним нотаріусом Ємільчинського районного нотаріального округу Житомирської області, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1821755100:05:000:0026 площею 2,2803 га, розташовану на території смт. Ємільчине, Ємільчинського району, Житомирської області (на даний час Ємільчинської територіальної громади, Звягельського району, Житомирської області).

17.04.2019 року ОСОБА_2 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 1821755100:05:000:0026 площею 2,2803 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 497, виданого 17.04.2019 року приватним нотаріусом Ємільчинського районного нотаріального округу Житомирської області, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 1821755100:07:006:0042 площею 0,1817 га, розташовану на території смт. Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області.

17.04.2019 року ОСОБА_2 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 1821755100:07:006:0042 площею 0,1817 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, ОСОБА_2 на підставі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія та номер 498, виданого 17.04.2019 року приватним нотаріусом Ємільчинського районного нотаріального округу Житомирської області, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1821755100:06:000:0280 площею 4,5791 га, розташовану на території смт. Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області.

17.04.2019 року ОСОБА_2 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право приватної власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку кадастровий номер 1821755100:06:000:0280 площею 4,5791 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому 30.09.2016 року зазначену земельну ділянку матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 передала у оренду ПСП «Восток-Запад» на підставі договору оренди землі №362 від 30.09.2016, укладеного на 10 років з правом пролонгації. Разом з тим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити, зіславшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суд,і суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 після прийняття спадщини 17.04.2019 року набув право власності на земельні ділянки: кадастровий номер 1821755100:05:000:0026 площею 2,2803 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; кадастровий номер 1821755100:07:006:0042 площею 0,1817 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим номером 1821755100:06:000:0280 площею 4,5791 га, які розташовані на території смт Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області (на даний час Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області).

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та ксерокопіями свідоцтв про право на спадщину за законом. (а.с. 16-22).

Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно норм ст.19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною ч.2 ст.81 Земельного кодексу України передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на спірні земельні ділянки відповідач набув з 17.04.2019 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак, у подальшому земельні ділянки ним не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч.4 статті 81 Земельного кодексу України.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно пункту «е» ч.1 ст.140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п.«г» ч.1 ст.143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

Оскільки відповідач протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужив, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом примусового відчуження .

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст.348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_2 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 17.04.2019 по час розгляду справи) не відчужив їх, тому наявні підстави для примусового відчуження їх у власність держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 141, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області, який подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Восток-Запад» про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх примусового відчуження - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина рф № НОМЕР_2 , виданий 11.06.2013 ФМС 78039) на земельну ділянку з кадастровим номером 1821755100:05:000:0026 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 299513918217), площею 2,2803 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території смт Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області), шляхом її примусового відчуження у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина рф № НОМЕР_2 , виданий 11.06.2013 ФМС 78039) на земельну ділянку з кадастровим номером 1821755100:07:006:0042 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813177818217) площею 0,1817 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території смт. Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області), шляхом її примусового відчуження у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина рф № НОМЕР_2 , виданий 11.06.20-13 ФМС 78039) на земельну ділянку з кадастровим номером 1821755100:06:000:0280 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 299677018217), площею 4,5791 га, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території смт Ємільчине Ємільчинського району Житомирської області (на даний час - Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області), шляхом її примусового відчуження у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30.08.2023 року.

Суддя: В. В. Заполовський