Рішення

від 30.08.2023 по справі 359/8255/23

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2-о/359/308/2023

Справа №359/8255/23

РІШЕННЯ

Іменем України

30 серпня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи:Бориспільський відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану уБориспільському районіКиївської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 , про встановлення факту народження дитини, -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої заяви.

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеною заявою, яку обґрунтувала тим, що 26 березня 2022 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області у них народилась дочка ОСОБА_3 . Зважаючи на те, що м. Горлівка Донецької області є тимчасово окупованою територією, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв`язку з цим, заявник позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію народження дитини. Тому просить суд встановити факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Донецької області народилась дитина жіночої статі ОСОБА_3 , у матір`ю якої є ОСОБА_1 , громадянка України, а батьком ОСОБА_2 , громадянин України.

2. Ставлення учасників цивільної справи до поданої заяви.

Представник заявника ОСОБА_4 підтримала подану заяву та просила суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Прохорова В.В. направила до суду заяву, якою просила відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1

ОСОБА_2 також надав до суду заяву, якою підтримав подану заяву про встановлення факту народження та просив суд її задовольнити.

3. Норми права, якими суд керується при розгляді цивільної справи.

Відповідно до ч.1 ст.317ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до ч.3 ст.317 ЦПК України у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Згідно зч.1та ч.2ст.89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до змісту ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.122СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з ч.1 ст.145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.146 СК України ім`я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір`ю дитини.

Згідно з ч.2 ст.147 СК України по батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18 жовтня 2000 року, підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:

а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року №2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за №953/35236;

б) медичне свідоцтвопро народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024;

в) медична довідкапро перебуваннядитини піднаглядом лікувальногозакладу (форма №103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024;

г) лікарське свідоцтвопро перинатальнусмерть (форма №106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024;

ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно забз.126пункту 8глави 1розділу ІІІПравил державноїреєстрації актівцивільного стану,затвердженого наказомМіністерства юстиціїУкраїни №52/5від 18жовтня 2000року,державну реєстраціюнародження напідставі рішеннясуду провстановлення фактународження натимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема висновків ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. theRepublic o f MoldovaandRussia», «Ila§cuandOthers v. MoldovaandRussia»), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

4. Мотиви, якими суд керується при розгляді цивільної справи.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дівчинку вагою 2800 грамів. Вказана обставина підтверджується копією медичного свідоцтва про народження №1178 від 29 серпня 2022 року (а.с.16).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09 вересня 2022 року (а.с.20) вбачається, що народження дитини відбулось в м. Горлівка Донецької області.

В силу, ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», м.Горлівка Донецькоїобласті є тимчасово окупованою територією, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюються свої повноваження.

Вказана обставина перешкоджає проведенню державної реєстрації народження дитини.

У зв`язку з цим, державна реєстрація народження дитини, народженої на тимчасово окупованій території України, здійснюється виключно на підставі рішення суду.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.4) вбачається, що 26 березня 2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований міським відділом РАЦС Горлівського міського управління юстиції Міністерства юстиції ДНР.

Разом з цим, вказане свідоцтво про укладення шлюбу є недійсним та не створює юридичних наслідків, в розумінні ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Тому, суд критично оцінює вказане свідоцтво про укладення шлюбу в якості належного доказу. Тому правові підстави для визначення походження дитини від ОСОБА_2 відсутні.

Заявниця обрала народженій дитині ім`я « ОСОБА_5 ». Батьком дитини вона вказала особу на ім`я « ОСОБА_6 », згідно ч.2 ст.147 СК України по батькові дитини є « ОСОБА_7 », а згідно ч.1 ст.145 СК України прізвище дитини « ОСОБА_8 ».

5. Висновки, яких дійшов суд за наслідками розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 в м. Горлівка Донецької області, матір`ю якої є ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.3 та ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», 1 ст.122, ч.1 ст.135, ч.1 ст.145, абз.2 ч.1 ст.146, ч.2 ст.147 СК України, ч.2 ст.78, ч.1 та ч.2 ст.89, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 та ч.3 ст.317 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт народження дитини жіночої статі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в м. Горлівка Донецької області, матір`ю якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України.

В задоволенні заяви в частині вимоги про визначення відомостей про батька дитини відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський