Постанова

від 29.08.2023 по справі 607/8615/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/8615/23Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 33/817/336/23 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Згідно постанови 07 травня 2023 року о 01 год. 46 хв. в м. Тернополі по пл. Героїв Майдану, водій ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом CITROEN C3, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. На місці зупинки огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння здійснювався за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 № ARCD-0524 (повірка дійсна до 28.12.2023 року), на табло якого висвітлився показник 1,88 проміле. Водій з результатами огляду на місці була згідна, від проходження огляду в КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР відмовилася, чим порушила вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року, а провадження у справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що:

суд першої інстанції грубо порушив право на захист/юридичну допомогу ОСОБА_1 , так як розглянув справу у її відсутності та безпідставно відмовив у задоволення клопотання захисника про відкладення розгляду справи;

в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з подальшою її законною зупинкою працівниками поліції за порушення нею ПДР України;

сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення;

працівниками поліції жодного разу не було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння;

в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №039768 не зазначено жодної ознаки алкогольного сп`яніння;

ОСОБА_1 не було ознайомлено із порядком застосування технічного засобу Алкотест Драгер;

працівниками поліції не пред`явлено ОСОБА_1 свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та сертифікату відповідності;

в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності технічного засобу Алкотест Драгер;

працівником поліції до матеріалів справи долучено оптичний диск з відео-файлом, без цифрових підписів як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.

В судові засідання апеляційного суду 10 липня 2023 року, 17 липня 2023 року і 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Строценя Т.О., який просив розглядати справу у відсутності ОСОБА_1 та задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №039768 від 07 травня 2023 року; матеріалах відеофіксації з нагрудної камери поліцейського 472560; результаті тестування на алкоголь за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810 № ARCD-0524, до протоколу серії ААД №039768 результат тесту 1,88 проміле; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 6810 № ARCD-0524 (повірка дійсна до 28.12.2023 року); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапорті поліцейського взводу 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Бучак Ірини від 07 травня 2023 року; розписці ОСОБА_2 про зобов`язання доставити ТЗ за місцем його паркування; довідці Управління патрульної поліції в Тернопільській області від 09 травня 2023 року.

Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вирішуючи справу суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші докази, наявні у матеріалах справи.

З твердження апелянта про те, що суд першої інстанції порушив право на захист/юридичну допомогу ОСОБА_1 , так як розглянув справу у її відсутності та безпідставно відмовив у задоволення клопотання захисника про відкладення розгляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується.

Так, в оскарженій постанові суд першої інстанції вказав, що при складанні протоколу 07.05.2023р. ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи в суді 23.05.2023 року, який за її клопотанням було відкладено на 08.06.2023р. Однак в подальшому ОСОБА_1 не виявила належної зацікавленості у розгляді вказаної справи, оскільки в період від 07.05.2023 року по 08.06.2023 року вона не уклала угоди з захисником, із заявою про ознайомлення з матеріалами справи не зверталася. Також, присутній в судовому засіданні 08.06.2023р. захисник не надав суду жодних доказів на підтвердження поважності причини неявки ОСОБА_1 в судові засідання.

Окрім того, зазначені доводи не можуть бути підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, оскільки вони не визначені такими у ст.247 КУпАП.

Також, для забезпечення всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи можливість реалізувати усі процесуальні права, передбачені ст.ст.268, 271 КУпАП, в тому числі подати нові докази і викласти свої доводи щодо суті правопорушення та користуватися правовою допомогою адвоката, була забезпечена ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду. Однак, вона в судові засідання апеляційного суду 10 липня 2023 року, 17 липня 2023 року і 29 серпня 2023 року не з`явилась і про причини неявки суд не повідомила, що свідчить про формальність доводів апеляційної скарги про позбавлення ОСОБА_1 можливості особисто в суді реалізувати процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з подальшою її законною зупинкою працівниками поліції за порушення нею ПДР України, то такі доводи спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема даними відеозапису (файл export-tl2zn.mp4 з 01:46:25 год) зафіксовано розмову ОСОБА_1 із працівником поліції, з приводу того, що вона керувала транспортним засобом в комендантську годину, на що остання не висловлює жодних заперечень з приводу факту керування нею транспортним засобом, який в той момент розташований посередині в`їзду на прибудинкову територію. Крім того, із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 визнала той факт, що вона керувала транспортним засобом, так як на запитання працівника поліції Куди їдемо у комендантську годину? ОСОБА_1 повідомила Додому. Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені матеріали справи містять відомості, які поза розумним сумнівом підтверджують факт керування ОСОБА_1 своїм автомобілем.

Твердження апелянта про не зазначення у протоколі ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені у водія ОСОБА_1 , не є підставою для скасування оскарженої постанови, так як ознаки сп`яніння зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення лише у разі відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У даному випадку ОСОБА_1 не відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а суть правопорушення з приводу якого складено протокол полягає в тому, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом CITROEN C3, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.9 а) ПДР України.

Не відповідають дійсності твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено із порядком застосування технічного засобу Алкотест Драгер, оскільки як вбачається із матеріалів справи, зокрема даних відеозапису (файл export-tl2zn.mp4 з 01:47:25 год), до проходження огляду працівники поліції водієві доступно роз`яснили, яким чином проводиться тестування за допомогою вказаного приладу.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції не пред`явлено ОСОБА_1 свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та сертифікату відповідності є безпідставними, оскільки на час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Alcotest 6810» №ARCD-0524 ОСОБА_1 не заявляла клопотань про надання для ознайомлення цих документів, які згідно п.5 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» надаються лише на вимогу особи, яка підлягає огляду.

Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності технічного засобу Алкотест Драгер не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки обов`язкове долучення таких документів не передбачено законом, а згідно вищевказаної Інструкції від 09 листопада 2015 року № 1452/735 сертифікат відповідності може бути надано особі на місці за її вимогою. Крім того, до апеляційної скарги не додано жодних даних які би ставили під сумнів проходження вказаним приладом сертифікації і повірки, хоча сторона захисту після складання протоколу та надходження матеріалів до суду мала можливість отримати у відповідного органу поліції відомості про сертифікацію вказаного приладу шляхом подання адвокатського звернення чи запиту про доступ до публічної інформації, однак не зробила цього. Таким чином, в апеляційного суду немає жодних підстав для сумніву в достовірності показників технічного приладу, з допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, з результатами якого (1,88 промілє) вона погодилась (а.с.4).

Той факт, що відеозаписи долучені до матеріалів справи не містять цифрових підписів як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення їх копій, що на думку апелянта повинно мати наслідком визнання його недопустимим доказом, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки цей відеозапис здійснений у встановленому порядку нагрудною камерою працівників поліції і відсутні жодні відомості, які би ставили під сумнів достовірність подій і обставин, які ним зафіксовані. Крім того, зі змісту апеляційної скарги видно, що в ній не заперечуються вказані обставини, а саме факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння 07 травня 2023 року о 01 год. 46 хв. в м. Тернополі на пл.Героїв Майдану.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року, відносно неї без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя