Постанова

від 03.08.2023 по справі 925/848/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2023 р. Справа№ 925/848/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання Маренич Г.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.08.2023:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Катеринопільської селищної ради

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023

у справі № 925/848/23 (суддя - Васянович А.В.)

за заявою: 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

про забезпечення позову до подання позову,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/848/23 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Катеринопільській селищній раді вчиняти будь-які дії направлені на виконання рішення Катеринопільської селищної ради від 30 травня 2023 року №30-3/VIII Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського ліцею №1.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції суд погодився з доводами заявників, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може призвести до унеможливлення ефективного захисту порушених прав, оскільки в разі повного виконання спірного рішення до моменту набрання рішення суду законної сили заявники не зможуть фактично захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Катеринопільська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського Черкаської області від 22.06.2023 року у справі № 925/848/23 про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Катеринопільській селищній раді вчиняти будь-які дії направлені на виконання рішення Катеринопільської селищної ради від 30 травня 2023 року №30-3/VIII Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заява про вжиття заходів забезпечення позов до пред`явлення позову не є достатньо обґрунтованою, а запропоновані до вжиття заходи забезпечення позову не відповідають потребам захисту прав та інтересів дітей, у інтересах яких було звернення до суду.

Також скаржник зазначає, що здійснивши аналіз заяви про забезпечення позову до пред`явлення позову, в даному документі не зазначено обставин, які б доводили, що внаслідок прийняття рішення право учнів Катеринопільського ліцею було обмежено чи порушено.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_1 у своєму відзиві, наданому до суду 02.08.2023, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

Зокрема ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції вірно враховано, що оскільки подана заява про забезпечення позову до пред`явлення позову про скасування Рішення ради, тобто позовна заява міститиме немайнову вимогу, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_3, суддів: Мальченко А.О., Агрикова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/848/23.

17.07.2023 з Господарського суду Черкаської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №925/848/23.

13.07.2023 рішенням Вищої ради правосуддя Головуючого суддю у справі ОСОБА_3 звільнено з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2023, справу № 925/848/23 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Євсіков О.О., Корсак В.А.

05.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження, який обґрунтовує свою позицію тим, що скаржник не надав докази повноважень ОСОБА_4 на представлення інтересів Катеринопільської селищної ради. Розглянувши дане клопотання колегія суддів зазначає наступне: відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Коваленко Володимир Андрійович займає посаду селищного голови, тому він наділений повноваженнями представляти інтереси Катеринопільської селищної ради, тому підстави для задоволення клопотання - відсутні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 прийнято справу № 925/848/23 за апеляційною скаргою Катеринопільської селищної ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О. судді - Євсіков О.О., Корсак В.А. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Катеринопільської селищної ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 року у справі № 925/848/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.08.2023.

27.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 задоволено клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.08.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника заявника ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 03.08.2023 з`явився представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У судове засідання 03.08.2023 з`явився ОСОБА_1 , який проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У судове засідання 03.08.2023 з`явилися представники Катеринопільської селищної ради (скаржника), які підтримали апеляційну скаргу з викладених у апеляційній скарзі підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.06.2023 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (батьків неповнолітнього ОСОБА_6 ) до Господарського суду Черкаської області надійшла заява про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Катеринопільської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Катеринопільської селищної ради від 30 травня 2023 року №30-3/VIII Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що Катеринопільською селищною радою було прийнято рішення від 30 травня 2023 року №30-3/VIII Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1, яким було вирішено:

- реорганізувати Катеринопільський ліцей (ЄДРПОУ 26425487), місцезнаходження: Україна, 20501, Черкаська область, Звенигородський район, смт Катеринопіль, вул. Соборна, 38 шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1 (ЄДРПОУ 33410070), місцезнаходження: Україна, 20501, Черкаська область, Звенигородський район, смт Катеринопіль, вул. Соборна, 44;

- припинити діяльність Катеринопільського ліцею (ЄДРПОУ 26425487) в результаті реорганізації шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти № 1 (ЄДРПОУ 33410070);

- визначити Катеринопільський заклад загальної середньої освіти №1 правонаступником всього майна, прав та обов`язків Катеринопільського ліцею у відповідності до передавального акту з моменту внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про припинення діяльності останнього;

- утворити комісію з реорганізації Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1 (далі - комісія з реорганізації) та затвердити її склад, згідно з додатком (додається);

- уповноважити комісію з реорганізації здійснювати повноваження щодо управління справами юридичної особи, а голову комісії з реорганізації - представляти інтереси юридичної особи та вчиняти всі необхідні дії щодо державної реєстрації її припинення;

- голові комісії з реорганізації: в установленому порядку протягом трьох робочих днів з дати прийняття цього рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію, про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи шляхом реорганізації (приєднання) та подати необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідних записів; забезпечити здійснення усіх організаційно-правових заходів, пов`язаних з припиненням юридичної особи шляхом реорганізації, відповідно до вимог законодавства; організувати проведення інвентаризації майна та після закінчення складання передавального акту подати його в установленому порядку на затвердження Катеринопільській селищній раді; забезпечити передачу документів, які підлягають тривалому зберіганню, до відповідної архівної установи в порядку, визначеному законодавством України; здійснити інші заходи та вчинити необхідні дії, передбачені чинним законодавством при здійсненні процедури з припинення юридичної особи у результаті реорганізації (приєднання).

Спірне рішення, на думку заявників, є незаконним оскільки: суперечить державній політиці у сфері освіти; порушує конституційне право їх дитини на загальну середню освіту; селищна рада не врахувала наслідки ліквідації школи; спірне рішення було прийнято без врахуванням думки територіальної громади.

Заявники звертають увагу, що фактично, після прийняття та підписання спірного рішення селищним головою, розпочалася ліквідаційна процедура ліцею, що може призвести до наслідків, які суттєво ускладнять виконання рішення суду, зокрема:

- приміщення школи може бути передано іншому власнику (балансоутримувачу),

- навчальний рік розпочнеться 01 вересня 2023 року, відповідно, дітей буде переведено до інших навчальних закладів;

- педагогічні працівники будуть звільнені, майно (меблі, обладнання, інвентар, тощо) Катеринопільського ліцею будуть передані до іншого навчального закладу;

- в даний час фактично йде підготовка вказаного навчального закладу до наступного навчального року, але до цього часу є необхідність в проведенні ремонтних та оздоблювальних робіт.

Катеринопільському ліцею необхідно оголосити про набір дітей на навчання до 8 класу.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вже розміщена інформація, що:

- ліцей перебуває в стані припинення;

- вимоги кредиторів розглядаються до: 01 серпня 2023 року.

Тобто фактично вже 02 серпня 2023 року державним реєстратором може бути проведена реєстраційна дія припинення ліцею як юридичної особи зі всіма правовими наслідками.

У разі постановлення судом рішення про задоволення позовних вимог, ефективне відновлення порушеного права позивачів та їх дитини буде неможливим або істотно ускладненим.

У зв`язку з чим, заявниками готується відповідна позовна заява до місцевого господарського суду про визнання протиправним та скасування рішення Катеринопільської селищної ради від 30 травня 2023 року №30-3/VIII Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1.

Заявники вважають, що необхідним заходом забезпечення позову є заборона відповідачу вчиняти будь-які дії стосовно виконання спірного рішення Катеринопільської селищної ради від 30 травня 2023 року №30-3/VIII Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського закладу загальної середньої освіти №1.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників заявника та Ради, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/48318, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 21.01.2021 у справі № 924/881/16.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна права позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 910/7511/19, від 03.04.2020 у справі № 904/4511/19, від 23.12.2020 у справі № 911/949/20.

Позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

З огляду на викладені вище норми процесуального та матеріального закону метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, відтак умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд, зокрема, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №910/13208/19.

Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується:

- збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору;

- можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками.

Проаналізувавши обставини, які викладені у заяві про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що у даному випадку права та інтереси позивачів, які не погоджуються з обставинами прийняття оскаржуваного рішення Катеринопільської селищної ради від 30.05.2023 №30-3VIII «Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського ліцею №1», зіставляються з правами та інтересами інших учнів та педагогічного складу даного ліцею через призму легітимних очікувань на освіту та працевлаштування, що свідчить про відсутність співмірності між обраним заходом забезпечення позову та позовною вимогою, позаяк наслідки вжиття відповідного заходу не виключають порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших осіб, які є учнями та/або педагогами даного ліцею.

У контексті вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу заявників, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуваннямзапобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Послання ж заявників на те, що виконання спірного рішення напередодні нового навчального року може призвести до суттєвого ускладнення поновлення порушених конституційних прав дітей на отримання освіти, колегією суддів оцінюються критично, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях самих заявників.

Окремо колегія суддів звертає увагу, що як в заяві про забезпечення позову, так і в оскаржуваній ухвалі, вказано назву рішення Катеринопільської селищної ради від 30.05.2023 №30-3VIII «Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопілського закладу загальної середньої освіти №1», у той час як дійсна назва оскаржуваного рішення Катеринопільської селищної ради від 30.05.2023 №30-3VIII «Про реорганізацію Катеринопільського ліцею шляхом приєднання до Катеринопільського ліцею №1».

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що вжиті ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі №925/848/23 заходи забезпечення позову, можуть впливати на права та охоронювані законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а також, що заявниками не обґрунтовано та не доведено жодними доказами в установленому законом порядку наявності визначених законодавчо підстав для вжиття заявлених заходів забезпечення позову, у зв`язку із чим в задоволенні даної заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Також колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розподіл судових витрат

Розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Катеринопільської селищної ради на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/848/23 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 22.06.2023 у справі № 925/848/23 - скасувати.

3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

4. Матеріали справи № 925/848/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 29.08.2023. (після виходу суддів Ткаченка Б.О., Корсака В.А. та Євсікова О.О. з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков