Рішення

від 30.08.2023 по справі 906/815/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/815/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіл"

до Приватного підприємства "Слободище"

про стягнення 356155,70 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітіл" звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Слободище" 356155,70 грн., з яких: 156659,97 грн. заборгованості, 49186,94 грн. 30% річних, 23135,23 грн. інфляційних, 80175,57 грн. пені, 46997,99 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 19.06.2023 позовну заяву залишено без руху та вказано позивачу на необхідність усунути визначені судом недоліки.

30.06.2023 від позивача надійшла заява від 26.06.2023 про усунення недоліків, з доданими до неї оригіналом платіжної інструкції №2394 від 26.06.2023р. про сплату судового збору в сумі 5342,34,00 грн.

Ухвалою від 05.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановиврозглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.07.2023 копія ухвали суду від 05.07.2023 про відкриття провадження у справі вручена відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с.25).

У встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару за договором поставки №БТЛ/220506-1 від 06.05.2022 на загальну суму 156659,97 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача 49186,94 грн. 30% річних, 23135,23 грн. інфляційних, 80175,57 грн. пені та 46997,99 грн. штрафу.

Судом було надано учасниками справи можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Однак, відповідач, в порядку статей 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

06.05.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бітіл" (постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Слободище" (покупець, відповідач) укладено договір поставки №БТЛ/220506-1 (а.с.3-4).

Відповідно до п.1.1 договору у строки і на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначається у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.

Передача товару здійснюється партіями відповідно до видаткових накладних, які є невід`ємною складовою цього договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за даним договором визначається у видаткових накладних за попередньою усною домовленістю між сторонами цього договору.

Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженої особи покупця товаротранспортної/видаткової накладної, яка має силу акта прийому-передачі (п.2.2 договору).

За умовами п.3.2 договору покупець здійснює оплату товару у національній валюті в розмірі 100 (сто) відсотків від загальної вартості конкретної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виставлення постачальником рахунку. Якщо за домовленістю сторін, поставка товару здійснюється без попередньої оплати або на умовах часткової попередньої оплати, покупець зобов`язаний здійснити оплату поставленого товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати у видатковій накладній.

Факт передачі та приймання товару підтверджується (засвідчується) видатковою накладною (актом прийому-передачі) (п.5.4 договору).

Згідно з п.6.2 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі тридцяти відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару до дня повної оплати.

Відповідно до п.6.3 договору у разі прострочення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

За умовами п.6.4 договору у разі прострочення строків оплати товару понад шістдесят календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 відсотків від суми заборгованості.

06.05.2022 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №75 на загальну суму 156659,96 грн. (а.с.9).

Згідно видаткової накладної № 75 від 06.05.2022 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 156659,96 грн. (а.с.10).

09.06.2023 позивач направив відповідачу претензію №07/04-1 від 07.04.2023, у якій вимагав погасити заборгованість у розмірі 156159,97 грн. до 25.04.2023 (а.с.12-13).

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

У зв`язку з несплатою заборгованості за поставлені товари, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітіл" просить стягнути з Приватного підприємства "Слободище" 356155,70 грн., з яких: 156659,97 грн. заборгованості, 49186,94 грн. 30% річних, 23135,23 грн. інфляційних, 80175,57 грн. пені, 46997,99 грн. штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №БТЛ/220506-1 від 06.05.2022.

Частинами 1, 2статті 712 ЦК Українивизначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що позивач поставив відповідачу товар 06.05.2022р. на загальну суму 156659,96 грн. (видаткова накладна на а.с.10).

Оскільки позивач виставив рахунок на оплату 06.05.2022р. та поставив цього ж дня товар, не чекаючи оплату протягом 3 робочих днів, до розрахунків сторін слід застосовувати положення п.3.2 договору щодо здійснення оплати протягом 14 календарних днів від дати у видатковій накладній.

З урахуванням умов п.3.2 договору останнім днем строку оплати переданого позивачем відповідачу за видатковою накладною №75 від 06.05.2022 товару є 20.05.2022.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 156659,97 грн. матеріали справи не містять.

Враховуючи, що тягар доказування виконання зобов`язання в частині оплати за товар в даному випадку покладено на відповідача, і останній не скористався правом подачі відзиву на спростування доводів позивача, не надав суду доказів погашення боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 156659,97 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 49186,94 грн. 30% річних, нарахованих за період з 20.05.2022р. по 05.06.2023р., 23135,23 грн. інфляційних, нарахованих за період червень 2022р. - квітень 2023р., 80175,57 грн. пені, нарахованої з 20.05.2022р. по 05.06.2023р. та 46997,99 грн. штрафу (розрахунки - а.с.2, 5-8), суд зазначає наступне.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Судом встановлено, що останнім днем проведення розрахунків за отриманий товар є 20.05.2022р., тому прострочка виконання зобов`язання має місце з 21.05.2022р.

Разом з тим, позивач невірно визначив дату початку виникнення прострочки і здійснив нарахування 30% річних з 20.05.2022р.

За вказаних обставин, із врахуванням виявленої помилки, суд здійснив власний розрахунок 30% річних та встановив, що їх розмір за період з 21.05.2022р. по 05.06.2023р. складає 49058,18 грн. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 30% річних підлягають задоволенню в сумі 49058,18 грн.

У стягненні 128,76 грн. (49186,94 грн. - 49058,18 грн.) 30% річних слід відмовити, оскільки у цій частині позовні вимоги є безпідставними.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат в сумі 23135,23 грн., нарахованих за період червень 2022р.-квітень 2023р., суд встановив, що він є законним та обґрунтованим, відповідає чинному законодавству, а тому позовні вимоги про стягнення 23135,23 грн. інфляційних є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При здійсненні розрахунку пені позивач допустив аналогічну помилку, що і при розрахунку 30% річних, визначивши невірно дату початку періоду її нарахування.

Також, позивачем не враховано вимоги ч.6 ст. 232 ГК України та нараховано пеню за весь період прострочення - до 05.06.2023, хоча правомірним є нарахування протягом 6 місяців від дня виникнення прострочки, тобто з 21.05.2022 р. по 21.11.2022 р.

Здійснивши перерахунок пені, суд встановив, що обґрунтовано заявлена її сума складає 38027,60 грн. і саме в цьому рпозмірі підлягають задоволенню вимоги позивача.

У стягненні 42147,97 грн. пені (80175,57 грн. - 38027,60 грн.) суд відмовляє за безпідставністю позовних вимог.

Як зазначено вище, за умовами п.6.4 договору у разі прострочення строків оплати товару понад шістдесят календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 відсотків від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що він є обґрунтованим, відповідає чинному законодавству та умовам договору, а тому позовні вимоги про стягнення 46997,99 грн. штрафу є правомірними.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 313878,97 грн., з яких: 156659,97 грн. заборгованості, 49058,18 грн. 30% річних, 23135,23 грн. інфляційних, 38027,60 грн. пені, 46997,99 грн. штрафу.

У стягненні 128,76 грн. 30% річних та 42147,97 грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 313878,97 грн., у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4708,18 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Слободище" (13330, Житомирська область, Бердичівський район, с. Слободище, вул. Карпенка, буд. 1, код ЄДРПОУ 33708198)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіл" (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 30/3, код ЄДРПОУ 41099664):

- 156659,97 грн. заборгованості;

- 49058,18 грн. 30% річних;

- 23135,23 грн. інфляційних;

- 38027,60 грн. пені;

- 46997,99 грн. штрафу;

- 4708,18 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення рішення.

Повне судове рішення складено: 30.08.2023 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрук.

1 - до справи

2 - позивачу (рек. з пов)

3 - відповідачу (рек. з пов.)