Рішення

від 21.08.2023 по справі 910/8644/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2023Справа № 910/8644/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг"

до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київелектромонтаж"

про стягнення 458 322, 40 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест "Київелектромонтаж" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 458 322, 40 грн. (в редакції уточненої позовної заяви)

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №0110/1/2021 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021 та договором № ВЗ01/01-23 відповідального зберігання від 02.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 позовну заяву ТОВ «Стіл Процесінг» - залишено без руху. Встановлено ТОВ «Стіл процесінг» строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" надійшло клопотання про залучення документів по справі на виконання вимог ухвали суду від 05.06.2023, разом з уточненою позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань а саме: вул. Верховинця Василя, буд. 10, м. Київ, 03148, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20 та від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 20.06.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" (далі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" (далі - орендар) укладено договір № 0110/1/2021 оренди нежитлового приміщення, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користувания (оренду) частину Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 457,4 кв.м. що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Пост-Волинська, 9, що далі за текстом іменується «Об?єкт оренди».

Вказаний Об?єкт оренди належить ТОВ "Стіл Процесінг" на праві власності.

Об?єкт оренди надається орендарю в користування для використання у господарській діяльності (п. 1.2. договору).

Вказаний в п.1.1. цього договору об?єкт оренди передається орендарю одночасно з підписанням цього договору, про що оформляється акт приймання-передачі (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору, розмір орендної плати на дату підписання цього договору становить 54 888, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 148, 00 грн. У разі зміни ставки ПДВ автоматично проводиться перерахунок загальної суми орендної плати.

В орендну плату не включається оплата комунальних та інших послуг, які сплачуються за окремими рахунками, виставленими орендодавцем (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.4. договору, орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі шляхом перерахувания грошових коштів на банківський рахунок орендодавця щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем в якому об??єкт оренди надавався в оренду.

За умовами п. 2.5. договору, нарахування орендної плати починається з дати передачі об?єкта оренди у фактичне користування орендаря.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем до дня фактичного повернення об?єкта оренди, включаючи день підписання Акту.

Відповідно до п. 4.5. договору, орендар зобов`язаний за несвоєчасне внесення орендної плати сплачувати орендодавцю пеню 0,1% від простроченої суми за кожний день прострочки.

Цей договір вступає в дію з дати його підписання та діє до 31.12.2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1. договору).

01.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" ( орендар) складено та підписано акт приймання-передачі до договору №0110/1/2021 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає Виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Пост-Волинська, 9, загальною площею 457,4 кв.м.

Крім того, 02.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" (далі - замовник) укладено договір № ВЗ01/01-23 відповідального зберігання, умовами якого передбачено, що замовник зобов?язується передати, а виконавець зобов?язується прийняти товарно - матеріальні цінності (далі - продукцію) на відповідальне зберігання. Приймання на зберігання продукції відбувається за актом приймання-передання, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками після фактичного прийняття.

Найменування, асортимент та кількість продукції визначаються у актах приймання-передання, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії продукції (п. 1.2. договору).

Приймання здійснюється за адресою складського приміщення виконавця (п. 1.3. договору).

Адреса місця зберігання: м. Київ вул. Пост-Волинська, 9 (п. 1.6. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору, вартість зберігання ТМЦ складає 54 888, 00 грн, в т.ч. ПДВ 9 148, 00 грн. за один календарний місяць.

Згідно п. 2.3. договору, розрахунок за відповідальне зберігання здійснюється замовником виконавцю на підставі виставлених рахунків протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого рахунку.

Відповідно до п. 4.2. договору, на замовника покладаються наступні штрафні санкції: за прострочення сплати згідно виставленого рахунку, якщо таке прострочення зумовлене діями (бездіяльністю) замовника і залежить лише від його волі, сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2023, а відносно грошових зобов`язань - до повного їх виконання (п. 7.2. договору).

02.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" ( замовник) складено та підписано акт приймання-передавання №1 до договору № ВЗ01/01-23 відповідального зберігання від 02.01.2023.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договорів були надані послуги оренди та послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Київ вул. Пост-Волинська, 9 (з урахуванням експлуатаційних витрат), а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується:

- за договором № ВЗ01/01-23 від 02.01.2023: актами надання послуг № 1 від 31.01.2023 на суму 54 888, 00 грн, № 2 від 31.01.2023 на суму 5 219, 28 грн, № 16 від 28.02.2023 на суму 54 888, 00 грн, № 21 від 5 725, 62 грн, № 25 від 31.03.2023 на суму 54 888, 00 грн, № 36 від 31.03.2023 на суму 5 017, 66 грн, № 102 від 31.12.2022 на суму 54 888, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств;

- за договором № 0110/1/2021 від 01.10.2021: актами надання послуг № 102 від 31.12.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 100 від 31.12.2022 на суму 8 103, 10 грн, № 97 від 30.11.2022 на суму 5 718, 89 грн, № 94 від 30.11.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 90 від 31.10.2022 на суму 2 262, 44 грн, № 87 від 31.10.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 82 від 30.09.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 79 від 30.09.2022 на суму 1 880, 74 грн, № 76 від 31.08.2022 на суму 1 711, 87 грн, № 72 від 31.08.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 69 від 31.07.2022 на суму 273, 35 грн, № 61 від 30.06.2022 на суму 225, 19 грн, № 51 від 31.05.2022 на суму 318, 34 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Проте, відповідач за надані послуги оренди та послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за Приватним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" утворилась заборгованість у загальному розмірі 415 560, 48 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договорами щодо сплати орендної плати та оплати наданих послуг зберігання товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку з чим просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київелектромонтаж" заборгованість у розмірі 415 560, 48 грн

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 761, 92 грн - пені.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд зазначає, що у даному випадку позивачем заявлені вимоги за двома договорами: договором №0110/1/2021 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021 та договором № ВЗ01/01-23 відповідального зберігання від 02.01.2023.

Проте, як зазначено судом вище, предметом договору оренди є частина Виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 457,4 кв.м. що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Пост-Волинська, 9, яка передається в оренду відповідачу, а предметом договору зберігання є відповідальне зберігання товарно - матеріальних цінностей відповідача за адресою: м.Київ, вул. Пост-Волинська, 9.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (стаття 946 Цивільного кодексу України)

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як зазначено судом вище, на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №0110/1/2021 від 01.10.2021, орендодавець передав, а орендар прийняв Виробничий будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Пост-Волинська, 9, загальною площею 457,4 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2021.

Крім того, 02.01.2023 між сторонами складено та підписано акт приймання-передавання товарно-матеріальних цінностей №1 до договору № ВЗ01/01-23 відповідального зберігання від 02.01.2023.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договорів були надані послуги оренди та послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей за адресою: м. Київ вул. Пост-Волинська, 9 (з урахуванням експлуатаційних витрат), а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується:

- за договором № ВЗ01/01-23 від 02.01.2023: актами надання послуг № 1 від 31.01.2023 на суму 54 888, 00 грн, № 2 від 31.01.2023 на суму 5 219, 28 грн, № 16 від 28.02.2023 на суму 54 888, 00 грн, № 21 від 5 725, 62 грн, № 25 від 31.03.2023 на суму 54 888, 00 грн, № 36 від 31.03.2023 на суму 5 017, 66 грн, № 102 від 31.12.2022 на суму 54 888, 00 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств;

- за договором № 0110/1/2021 від 01.10.2021: актами надання послуг № 102 від 31.12.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 100 від 31.12.2022 на суму 8 103, 10 грн, № 97 від 30.11.2022 на суму 5 718, 89 грн, № 94 від 30.11.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 90 від 31.10.2022 на суму 2 262, 44 грн, № 87 від 31.10.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 82 від 30.09.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 79 від 30.09.2022 на суму 1 880, 74 грн, № 76 від 31.08.2022 на суму 1 711, 87 грн, № 72 від 31.08.2022 на суму 54 888, 00 грн, № 69 від 31.07.2022 на суму 273, 35 грн, № 61 від 30.06.2022 на суму 225, 19 грн, № 51 від 31.05.2022 на суму 318, 34 грн, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п. 2.1. договору оренди, розмір орендної плати на дату підписання цього договору становить 54 888, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 9 148, 00 грн. У разі зміни ставки ПДВ автоматично проводиться перерахунок загальної суми орендної плати.

Згідно п. 2.4. договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у безготівковій формі шляхом перерахувания грошових коштів на банківський рахунок орендодавця щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем в якому об?єкт оренди надавався в оренду.

Відповідно до п. 2.2. договору зберігання, вартість зберігання ТМЦ складає 54 888, 00 грн, в т.ч. ПДВ 9 148, 00 грн. за один календарний місяць.

Згідно п. 2.3. договору зберігання, розрахунок за відповідальне зберігання здійснюється замовником виконавцю на підставі виставлених рахунків протягом 3-х робочих днів з моменту отримання такого рахунку.

Судом встановлено, що відповідач за надані послуги оренди та послуги зберігання товарно-матеріальних цінностей у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за Приватним акціонерним товариством "Трест "Київелектромонтаж" утворилась заборгованість у загальному розмірі 415 560, 48 грн.

При цьому, суд зазначає, що договорами чітко визначено суму яка підлагає сплаті відповідачем кожного місяця та строк оплати орендної плати та оплати за послуги зберігання, тобто договір не містить прив`язки до моменту отримання відповідачем рахунку на оплату або підписання акту, як підставу для здійснення відповідачем оплати орендної плати та оплати наданих послуг.

Суд також зазначає, що рахунок або рахунок - фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь - яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України; тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача за первісним позовом від обов`язку сплатити грошові кошти за Договором (близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив сплату орендної плати та оплату наданих послуг у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач відповідно до умов договорів зобов`язаний був вносити орендну плату щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем в якому об?єкт оренди надавався в оренду та здійснювати оплату наданих послуг зберігання протягом 3-х робочих днів з моменту отримання рахунку, або з наступного дня після підписання акту надання послкг, враховуючи що такі акти підписані відповідачем без зауважень та заперечень.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати орендної плати та оплати наданих послуг зберігання, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №0110/1/2021 оренди нежитлового приміщення від 01.10.2021 та договору № ВЗ01/01-23 відповідального зберігання від 02.01.2023, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 415 560, 48 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 761, 92 грн - пені (з яких 6107, 42 грн - пеня нарахована за договором зберігання та 36 654,49 грн - пеня нарахована за договором оренди).

Відповідно до п. 4.5. договору оренди, орендар зобов`язаний за несвоєчасне внесення орендної плати сплачувати орендодавцю пеню 0,1% простроченої суми за кожний день прострочки.

За умовами п. 4.2. договору зберігання, на замовника покладаються наступні штрафні санкції: за прострочення сплати згідно виставленого рахунку, якщо таке прострочення зумовлене діями (бездіяльністю) замовника і залежить лише від його волі, сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, а також розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України, в частині нарахування пені за договором оренди, оскільки як зазначено судом вище, з урахуванням приписів п. 2.4. договору, орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 5-го числа місяця, наступного за місяцем в якому об?єкт оренди надавався в оренду, відповідно кожного 6 числа місяця, наступного за місяцем в якому об?єкт оренди надавався в оренду відбувалося прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати.

Таким чином, за розрахунком суду обгрунтованою до стягнення є сума пені у загальному розмірі 41 064, 96 грн (з яких пеня за договором зберігання - 6 107, 42 грн, пеня за договором оренди - 34 957, 54 грн), яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання за період за період не більше 6 місяців, а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Тож, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест "Київелектромонтаж" (вул. Верховинця Василя, буд. 10, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код - 04012750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Процесінг" (вул. Пост. Волинська, буд. 9, м. Київ, 03061, ідентифікаційний код - 44000565) 415 560 (чотириста п`ятнадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 48 коп. - заборгованості, 41 064 (сорок одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп. - пені та 6 757 (шість тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн 77 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Суддя С. О. Щербаков