Рішення

від 29.08.2023 по справі 910/9258/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.08.2023Справа № 910/9258/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕНБЕРГ-УКРАЇНА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН КОМПАНІЯ»

про стягнення 833 704, 30 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповід альністю «РОЗЕНБЕРГ-УКРАЇНА» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН КОМПАНІЯ» про стягнення 833 704, 30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №21/547 від 16.08.2021.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9258/23, розгляд справи постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 19.06.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 19.06.2023 вручена представнику відповідача - 29.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494741667.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки № 21/547 від 16.08.2021 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 768 968,73 грн, на підтвердження поставки позивач надав видаткову накладну № РН-0000071 від 21.02.2022 та коригування №2 від 08.07.2022 до видаткової накладної № РН-0000071 від 21.02.2022.

Відповідачем частково сплачено на користь позивача поставлений товар у розмірі 150 000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату за поставлений позивачем товар у повному обсязі не здійснив, у зв`язку із чим, у позивача виникла заборгованість у сумі 772 276,02 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається також на прострочення відповідачем грошового зобов`язання за договором поставки № 21/547 від 16.08.2021, у зв`язку із чим позивачем нараховані штраф у сумі 61 428,28 грн.

Також позивач просив стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

16.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗЕНБЕРГ-УКРАЇНА» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРІОН КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 21/547 (далі - договір), відповідно до якого предметом даного договору є поставка вентиляційного обладнання несерійного виробничо технічного призначення, одиничного разового виготовлення, за індивідуальним замовленням покупця, що надалі по тексту називається як товар, перелiк, найменування та вартість у гривневому еквівалентi по відношенню до євро якого зазначається у рахунку - фактурі № Сф-0000547 від 16.08.2021 до даного договору, який є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що на умовах та в порядку, передбаченими даним договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно здійснити оплату та прийняти цей товар.

Згідно з п. 2.1. договору постачання товару за даним договором та його передача від продавця покупцю здійснюється на умовах DDP склад продавця за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

Відповідно до п. 2.2. договору сторонами погоджено, що поставка товару для покупця на склад продавця за цим договором здійснюється протягом 160-ти робочих днів з дня здійснення покупцем попередньої оплати, відповідно до п . 3.2 даного договору.

За умовами п. 2.5. договору, покупець зобов`язується отримати повністю оплачений ним товар протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання ним повідомлення про надходження товару на склад продавця.

Відповідно до п. 2.6. договору право власності на товар, який є предметом даного договору, виникає у покупця з моменту отримання товару у продавця шляхом оформлення сторонами належним чином видатковоп накладної.

Згідно з пунктами 3.1.-3.4. договору враховуючи, що ціна товарів, що постачаються включає імпортну складову, користуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони домовились при оформленні Рахунку-фактури в гривні визначати грошовий еквівалент зобов`язання по договору в іноземній валюті, а саме в євро (EUR). Загальна вартість товару за даним договором (вартість договору) становить 25 128,06 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять вiсiм евро, 06 процентів), що на момент укладення цього договору в національній валюті України складає 788 968,73 грн. (Сімсот вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот шістдесят вiсiм гривень 73 копійки), в тому числі ПДВ: 131 494,79 гривень. Вартість товару зазначається продавцем у рахунку-фактурі у гривневому еквіваленті по відношенню до євро згiдно курсу НБУ на день складання рахунку-фактури. При цьому, сторони погодили курс гривнi до євро згідно курсу НБУ на дату складання рахунку-фактури 31,3978 грн. Вартість товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000547 від 16.08.2021 складає: 788 968,73 грн (Сімсот вiсiмдесят вiсiм тисяч дев`ятсот шістдесят вiсiм гривень 73 копійки), в тому числi ПДВ: 131 494,79 грн, що дорівнює 25 128,06 евро.

Відповідно до п. 3.5. договору покупець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок продавця авансовий платіж, що становить 19,01% від вартості даного договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його підписання сторонами, що дорівнює 4 777,41 євро. Сплата авансового платежу здійснюється в національній валюті України за курсом НБУ евро до гривнi на день оплати.

Остаточний розрахунок, у розмiрi 80,99 % від загальної вартості даного договору, що дорівнює 20350,65 євро, перераховується покупцем на поточний рахунок продавця у строк до 30.12.2022 року. Остаточний розрахунок здiйснюється в національній валюті України за курсом НБУ евро до гривнi на день оплати (п. 3.6. договору).

У п. 5.4. договору сторони визначили, що у випадку недотримання умов оплати, що передбачені п. 3.6. даного договору, покупець сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 0,05 % від вартості договору за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, підписи яких завірені печатками, і дійсний до моменту його повного виконавця (п. 8.9. договору).

08.07.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки № 21/547 від 16.08.2021, якою сторони домовились зменшити вартість товару, що поставляється за договором поставки № 21/547 від 16.08.2021 на 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 до договору поставки № 21/547 від 16.08.2021 сторони виклали п. 3.2. договору поставки в наступній редакції: «загальна вартість товару за даним договором (вартість договору) становить 24 491,07 євро, що на момент укладення цього договору в національній валюті України складає 768 968,73 грн, в тому числі ПДВ: 128 161,46 грн.

На виконання умов договору згідно видаткової накладної № РН-0000071 від 21.02.2022 та коригування №2 від 08.07.2022 до видаткової накладної № РН-0000071 від 21.02.2022, позивач поставив відповідачу товар на суму 768 968,73 грн.

Відповідачем перераховано позивачу аванс у сумі 150 000,00 грн, що станом на 17.08.2021 становить за офіційним курсом НБУ - 4 782,66 євро, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача не сплаченої частини боргу у розмірі 19 708,41 євро, що станом на 08.06.2023 становить за офіційним курсом НБУ - 772 276,02 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання позивачем нарахований штраф у розмірі 61 428,28 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір поставки №21/547 від 16.08.2021, відповідно до умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язується своєчасно здійснити оплату та прийняти цей товар.

Як підтверджено матеріалами справи, на виконання умов договору позивач згідно видаткової накладної № РН-0000071 від 21.02.2022 та коригування №2 від 08.07.2022 до видаткової накладної № РН-0000071 від 21.02.2022, позивач поставив відповідачу товар на суму 768 968,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту 3.5. договору, сторонами визначено, що покупець зобов`язується перерахувати на поточний рахунок продавця авансовий платіж, що становить 19,01% від вартості даного договору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його підписання сторонами, що дорівнює 4 777,41 євро. Сплата авансового платежу здійснюється в національній валюті України за курсом НБУ евро до гривнi на день оплати.

Також, відповідно до п. 3.6. договору остаточний розрахунок, у розмiрi 80,99 % від загальної вартості даного договору, що дорівнює 20350,65 євро, перераховується покупцем на поточний рахунок продавця у строк до 30.12.2022 року. Остаточний розрахунок здiйснюється в національній валюті України за курсом НБУ евро до гривнi на день оплати.

Отже, строк виконання зобов`язання з оплати за поставлений позивачем товар є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як підтверджено матеріалами справи заборгованість відповідача становить 19 708,41 євро, що станом на день подання позову до суду - 08.06.2023 становить за офіційним курсом НБУ - 772 276,02 грн.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо оплати товару доведений та підтверджений матеріалами справи.

Відповідачем доказів оплати поставленого товару на суму 19 708,41 євро на виконання договору поставки суду не надано.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором у сумі 19 708,41 євро, сума заборгованості відповідачем підтверджена, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 19 708,41 євро, що станом на день подання позову до суду - 08.06.2023 становить за офіційним курсом НБУ - 772 276,02 грн.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 5.4. договору сторони визначили, що у випадку недотримання умов оплати, що передбачені п. 3.6. даного договору, покупець сплачує продавцю, за вимогою останнього, штраф в розмірі 0,05 % від вартості договору за кожен день прострочення.

Оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем належними та достатніми доказами, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано здійснено нарахування штрафу на підставі п. 5.4 договору.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Розрахунок штрафу у сумі грн є арифметично вірним, у зв`язку із чим, суд задовольняє позовні вимоги у цій частині.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕНБЕРГ-УКРАЇНА».

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН КОМПАНІЯ» (01013, місто Київ, вулиця Будіндустрії, будинок 9, кім 107, ідентифікаційний код 37859578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗЕНБЕРГ-УКРАЇНА» (04114, місто Київ, вулиця Дубровицька, будинок 28, ідентифікаційний код 33191657) основний борг у сумі 772 276,02 грн, штраф у сумі 61 428,28 грн та судовий збір у сумі 12 505,56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 29.08.2023.

Суддя О.В. Гулевець