Рішення

від 30.08.2023 по справі 916/1991/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2023Справа № 916/1991/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-ГРУП"

про стягнення 431 073,57 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" (далі - позивач, ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою № 101842/ІНС від 14.12.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-ГРУП" (далі - відповідач, ТОВ "АДС-ГРУП") про стягнення 431 073,57 грн завданих збитків в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 № 916/1991/23 постановлено передати матеріали позовної заяви за позовом ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" до ТОВ "АДС-ГРУП" про стягнення 431 073,57 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2023 матеріали вищенаведеної позовної заяви передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 (суддя Гумега О.В.) залишено позовну заяву ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

14.06.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 разом з доданими до неї документами, направлена до суду засобами поштового зв`язку 12.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 позовну заяву ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1991/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 916/1991/23.

В матеріалах справи міститься повідомлення про доставку електронного листа позивачу на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі № 916/1991/23 від 19.06.2023 доставлена 21.06.2023.

Поштове відправлення №010549468667 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 916/1991/23 було направлене відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

13.07.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення, відповідно до яких позивачем було надано посилання на висновок щодо застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

16.07.2020 між ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" (позивач, страховик) та Приватним підприємством «Транс Логістик» (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3000/390/010386 від 16.07.2020 (далі - договір страхування), строк дії якого визначений з 00:00 19.07.2020 до 24:00 18.07.2022. Відповідно до Додатку №1 до Договору (Заяви на страхування) страхувальник застрахував 17 транспортних засобів, перелік яких міститься в Додатку №1 до Заяви на страхування.

Згідно з Додатком №1 до Заяви на страхування у позивача був застрахований вантажний фургон "MAN TGM 18.240", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується страховим полісом добровільного страхування наземного транспорту №АP/4197785. Згідно з Договором №3000/290/010506 (номер договору, зареєстрований в обліковій системі «Профіт-Софт») період страхування даного транспортного засобу становив з 00:00 05.09.2020 до 24:00 04.09.2021.

08.02.2021 у с. Підкамінь Івано-Франківської області на автодорозі Н-09 зі сполученням Мукачево-Львів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "MAN TGM 18.240", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , автомобіля «Freightliner Columbia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 . Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповіді від Національної поліції України №3021040446572932 та копією схеми місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2021 у справі № 349/248/21 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 11.3, 11.4 Правил дорожнього руху України. Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "MAN TGM 18.240", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

10.02.2021 Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулося до ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА" із заявою про сплату страхового відшкодування згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль).

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно Звіту про оцінку автомобіля "MAN TGM 18.240", реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного оцінювачем ОСОБА_4 16.04.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля "MAN TGM 18.240", реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням ПДВ, становить 804 698,57 грн (далі - звіт № 1704/21 від 16.04.2021).

Вартість запасних частин та робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту автомобіля "MAN TGM 18.240", реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до рахунку-фактури №ТС-0186 від 10.02.2021 та рахунку-фактури №ТС-00000711 від 09.02.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК СЕРВІС ЛЬВІВ" становить 567 235,16 грн (34 365 грн + 532 870,16 грн = 567 235,16 грн) (далі - рахунки-фактури №ТС-0186 від 10.02.2021, №ТС-00000711 від 09.02.2021).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № 101842/1 від 28.04.2021 по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 558 473,57 грн, виплата якого підтверджується позивачем наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3539 від 29.04.2021 на рахунок Приватного підприємства «Транс Логістик».

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до полісу № АР/0032950, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування ПРАТ "СК "АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ", ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 130 000,00 грн. Станом на дату спірної ДТП (08.02.2021) поліс № АР/0032950 був чинним. Франшиза за полісом № АР/0032950 становила 2 600,00 грн.

Положеннями Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Судом встановлено, що 01.09.2021 ПРАТ "СК "АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ" здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок позивача у розмірі 127 400,00 грн (ліміт відповідальності 130 000,00 грн - франшиза 2 600,00 грн = 127 400,00 грн), що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 431 073,57 грн (558 473,57 грн - 127 400,00 грн = 431 073,57 грн).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04.03.2021 у справі № 349/248/21 ОСОБА_2 працює водієм у ТОВ "АДС-ГРУП" у м. Одеса.

На підставі викладеного, позивач звернувся до відповідача із заявою (претензією) № 101842/ІНС.ЛОУ від 03.11.2021 про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої просив відповідача здійснити виплату страхового відшкодування в розмірі 431 073,57 грн.

Матеріали справи містять відповідь відповідача на претензію, де відповідач просить надати документи, на підставі яких було встановлено вартість відновлювального ремонту із зазначенням, що після отримання відповідних документів та власного перерахунку вартості відновлювального ремонту відповідач повернеться до вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування.

Жодних заперечень з приводу того, що спірна ДТП трапилася за участі транспортного засобу «Freightliner Columbia», реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого був ОСОБА_2 , що виконував трудові обов`язки і був працівником відповідача на час виникнення спірних правовідносин, відповідачем суду не надані.

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.

За встановлених обставин, до виплати із юридичної особи, працівником якої завдано шкоди, якого визнано винним у ДТП, належить сума в розмірі 431 073,57 грн (558 473,57 грн (вартість відновлювального ремонту, підтверджена звітом № 1704/21 від 16.04.2021, рахунками-фактури №ТС-0186 від 10.02.2021, №ТС-00000711 від 09.02.2021, страховим актом № 101842/1 від 28.04.2021 та платіжним дорученням № 3539 від 29.04.2021) - 127 400,00 грн (страхове відшкодування ПРАТ "СК "АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ") = 431 073,57 грн).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 431 073,57 грн страхового відшкодування підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання ним зобов`язання зі сплати страхового відшкодування в повному обсязі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог докази є більш вірогідними, ніж докази, подані відповідачем на їх спростування.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належні та допустимі докази на спростування позовних вимог, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення 431 073,57 грн завданих збитків в порядку регресу підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 6 466,10 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 6 466,10 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АДС-ГРУП" (Україна, 03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 6, корпус 3; ідентифікаційний код 43072047) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УНІВЕРСАЛЬНА" (Україна, 01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 9; ідентифікаційний код 20113829) 431 073,57 грн (чотириста тридцять одну тисячу сімдесят три гривні 57 коп.) страхового відшкодування та 6 466,10 грн (шість тисяч чотириста шістдесят шість гривень 10 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.08.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА