Ухвала

від 30.08.2023 по справі 910/14390/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.08.2023Справа № 910/14390/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За скаргою Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-ВИНОГРАДОВЕ" до за участю проДержавного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" стягнення 5 153 699,26 грн.

Представники:

від Стягувача: Бугайцов Є.В. (представник в порядку самопредставництва);

від Боржника: Коваль О.С. (представник на підставі довіреності);

від Третьої особи: не з`явились;

від державного виконавця: не з`явились;

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований Покупець" про стягнення 5 049 946 грн 75 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі № 910/14390/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, провадження у справі № 910/14390/20 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 129 370 грн 49 коп. - закрито, в іншій частині позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" основний борг у розмірі 4 393 083 грн 05 коп., пеню у розмірі 219 142 грн 65 коп., штраф у розмірі 323 396 грн 89 коп. та судовий збір у розмірі 75 974 грн 90 коп.; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 429 грн 20 коп., сплачений згідно із платіжним дорученням №650 від 22.12.2020, яке міститься в матеріалах справи №910/14390/20; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

06.12.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/14390/20 та набрало законної сили 06.10.2021, видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/14390/20 до 13.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва №910/14390/20 від 06.12.2021 в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості у розмірі 4 393 083 грн 05 коп.

15.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшла скарга на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №72274428 від 17.07.2023 року.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/14390/20 у зв`язку з відпусткою судді Гулевець О.В.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №910/14390/20 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 року поновлено Державному підприємству "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20, розгляд скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20 призначено на 30.08.2023 року.

В судовому засіданні 30.08.2023 року представник Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" підтримав подану скаргу, просив суд її задовольнити. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІА СОЛАР ГРУП-ВИНОГРАДОВЕ" заперечив проти задоволення скарги, просив суд відмовити в її задоволенні. В судове засідання представники Третьої особи та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується роздруківками з офіційного веб-сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, неявка в судове засідання представників учасників справи не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що скарга Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч. 1 ст. 3 Закону)

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»)

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі № 910/14390/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, провадження у справі № 910/14390/20 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 129 370 грн 49 коп. - закрито, в іншій частині позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" основний борг у розмірі 4 393 083 грн 05 коп., пеню у розмірі 219 142 грн 65 коп., штраф у розмірі 323 396 грн 89 коп. та судовий збір у розмірі 75 974 грн 90 коп.; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 429 грн 20 коп., сплачений згідно із платіжним дорученням №650 від 22.12.2020, яке міститься в матеріалах справи №910/14390/20; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

06.12.2021 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 у справі № 910/14390/20 та набрало законної сили 06.10.2021, видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2021 відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2021 у справі №910/14390/20 до 13.10.2021.

17.07.2023 року державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Ю.Ю. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72274428 з примусового виконання наказу №910/14390/20 виданого 06.12.2021 року про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості у розмірі 5011597 грн. 49 коп.

При зверненні до суду з вказаною скаргою Відповідач зазначав, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва №910/14390/20 від 06.12.2021 в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості у розмірі 4 393 083 грн 05 коп. В заяві про відкриття виконавчого провадження Стягувачем було зазначено суму, яка частково сплачена боржником. Фактично Скаржником заявлено до стягнення залишок заборгованості на загальну суму 618514 грн. 44 коп., а саме пеню у розмірі 219142 грн. 65 коп., штраф у розмірі 323396 грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 75974 грн. 90 коп. Також 18.07.2023 року Державним підприємством "Гарантований Покупець" подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлення про добровільне виконання рішення суду в частині стягнення боргу у розмірі 4393083 грн. 05 коп. Таким чином, державний виконавець при відкритті виконавчого провадження мав перевірити інформацію щодо розміру заборгованості Відповідача, проте вийшов за межі заяви Стягувача в частині суми заборгованості, що підлягала стягненню.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва №910/14390/20 від 06.12.2021 в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості у розмірі 4 393 083 грн 05 коп.

17.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" звернулось до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою №31-1 від 16.06.2023 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/14390/20 виданого 06.12.2021 року Господарським судом міста Києва про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості. При цьому, у вказаній заяві зазначено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі № 910/14390/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" основний борг у розмірі 4 393 083 грн 05 коп. (було погашено на час набрання законної сили), пеню у розмірі 219 142 грн 65 коп., штраф у розмірі 323 396 грн 89 коп. та судовий збір у розмірі 75 974 грн 90 коп.

Повідомленням №б/н від 17.07.2023 року, яке було отримано Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 18.07.2023 року, що підтверджується відповідним штампом на листі, Державне підприємство "Гарантований Покупець" повідомлено про добровільне виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2021 у справі № 910/14390/20 в частині сплати суми боргу у розмірі 4393083 грн. 05 коп.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорського Ю.Ю. від 19.07.2023 року закінчено виконавче провадження №72274428 з примусового виконання наказу №910/14390/20 виданого 06.12.2021 року про стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості у розмірі 5011597 грн. 49 коп.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 750/2414/17) зазначив, що аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» можна дійти висновку, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду. На цьому етапі він повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи, відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 902/34/21.

Отже, на підставі вищевикладеного та відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження, Суд зазначає, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець вчинив передбачені Законом дії. Водночас, з`ясування питань, щодо виконання рішення, наявності підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення тощо здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 16 травня 2023 р. по справі № 927/1084/21.

Оскільки Виконавець отримав заяву Стягувача про примусове виконання рішення суду та наказ, який був виданий відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження», тому у державного виконавця були відсутні підстави для повернення його стягувачу без прийняття до виконання відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, Судом розглянуті та відхилені доводи Скаржника про те, що виконавець зобов`язаний був перевірити в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацію про наявність ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 року, якою визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва №910/14390/20 від 06.12.2021 в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований Покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" заборгованості у розмірі 4 393 083 грн 05 коп., оскільки положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень та інших нормативно-правових документів не передбачено обов`язку виконавця при прийнятті рішення щодо відкриття виконавчого провадження керуватися відомостями, що виходять за межі інформації, зазначеної у виконавчому документі та/або ставити під сумнів дані, зазначені в ньому.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорський Ю.Ю. діяв у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та у межах наданих повноважень.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 225.04.2012 № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

Враховуючи те, що за наявності сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства, так і їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення, Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20.

При цьому Суд звертає увагу, що звертаючись до суду, сторона виконавчого провадження зобов`язана обґрунтувати, а суд, в свою чергу, зобов`язаний встановити, яке саме право скаржника як сторони виконавчого провадження порушено та підлягає захисту в порядку судового контролю за виконанням. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень правовий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує господарське судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів сторони виконавчого провадження - є неприпустимим. Саме по собі порушення норм законодавства ще не є достатньою підставою для задоволення скарги в порядку судового контролю; необхідно також довести та встановити порушення прав саме скаржника як сторони виконавчого провадження. Таким чином, якщо державний виконавець порушив встановлений порядок вчинення виконавчих дій, проте при цьому не порушив права скаржника (скаржник не обґрунтував, а суд не встановив порушення прав саме скаржника, а не будь-якої іншої особи), - то така скарга задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі № 904/7326/17.

Суд зазначає, що на момент розгляду даної скарги державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Ю.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72274428 від 19.07.2023 року у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а тому при розгляді даної скарги Судом не встановлено порушення прав боржника у даному випадку.

За таких підстав, скарга Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон) встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, у зв`язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини no. 15729/07, від 05.07.2012).

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 234, 235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні скарги Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) по справі №910/14390/20 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата підписання та складання повного тексту ухвали:30 серпня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин