Рішення

від 30.08.2023 по справі 917/837/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2023 Справа № 917/837/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна"

про стягнення грошових коштів

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулася Красноградська районна державна лікарня ветеринарної медицини з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 32929,80 грн заборгованості з повернення грошових коштів, незабезпечених поставкою товару за договором № 12 кр/т від 01.02.2022, 9352,06 грн - пені, 2305,09 грн штрафу, 768,66 грн - 3 % річних, 3325,91 грн - інфляційних.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач належним чином не виконав свій обов`язок щодо передачі пального за талонами.

Ухвалою від 12.06.2023 суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с.108).

Ухвала від 12.06.2023 була вручена відповідачу 16.06.2023, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.110). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 03.07.2023.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 (а.с.50-51) цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М.

Ухвалою від 26.05.2023 (а.с.55-56) суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.58-107).

Ухвалою від 12.06.2023 (а.с.108-109) суд відкрив провадження у справі № 917/837/23, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Про відкриття провадження у справі позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 13.06.2023 та від 14.07.2023 про вручення ухвали суду (а.с.110, 112).

Ухвала від 12.06.2023 також надсилалися на електронну пошту сторін вказану у позові (а.с.111).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В зв`язку з необхідністю належного повідомлення сторін про розгляд цієї справи, для надання можливості сторонам реалізувати право на подання доказів та пояснень щодо спірних правовідносин, для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, а також перебуванням судді у відпустці, прийняття рішення суд відклав на розумний строк.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України це рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Красноградською районною державною лікарнею ветеринарної медицини (далі позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (далі відповідач, продавець) укладений договір № 12кр/т від 01.02.2022 (далі - Договір; а.с. 60-63), у якому сторони узгодили наступне:

- п.1.1.- продавець продає партію нафтогазопродуктів (код за ДК 021:2015-09130000-9 нафта і дистиляти) по одноразовим відомостям - талонам (талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС/АГЗП продавця фіксованої кількості певного найменування і марки нафтопродукту, які позначенні на ньому) іменовані надалі «товар», а покупець оплатити і прийняти «Товар» на умовах, визначених цим Договором;

- п. 2.1. кількість товару визначає покупець на суму грошових коштів передбачених кошторисом, та відпущених одноразових відомостей на нафтогазопродукти по видатковій накладній продавця;

- п.3.1 - продаж товару здійснюється по одноразових відомостях (талонам) встановленого зразка в кількості і асортименті, згідно з наданим покупцем і узгодженим з продавцем замовленням;

- п.3.4. - товар вважається наданий продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання сторонами накладної;

- п.4.1 - ціна на товар визначається в гривнях на час відпуску товару, з урахуванням можливого зменшення суми грошових коштів визначеними правилами (положенням), які застосовуються продавцем в залежності від кількості придбаного товару покупцем. В ціну товару закладена вартість зберігання та видачі нафтогазопродуктів на АЗС/АГЗП. Ціна вказується в накладних і рахунках - фактурах, які є невід`ємною частиною цього договору;

- п.4.2 - загальна сума договору складає: 49 988,34 грн, в т.ч. ПДВ 8331,39 грн, і складається з сум, вказаних у видаткових накладних, виданих на підставі договору;

- п. 4.5 - покупець зобов`язаний провести оплату за товар на підставі рахунку-фактури, видаткової накладної , виписаних продавцем у відповідності до погодженого сторонами асортименту, кількості, ціни і вартості товару;

- п. 4.6. - оплата за товар, який переданий за даним договором, повинна бути здійснений протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати підписання видаткової накладної.

У Специфікації (додатку № 1 до Договору) сторони узгодили найменування товару: бензин А-92, кількість 1569 л, вартістю 26,55 грн за одиницю товару без ПДВ, загальна сума 49 988,34 грн з ПДВ (а.с.65).

Додатковою угодою № 1 від 09.02.2022 сторони внесли зміни в п.4.2. Договору, яким зменшили загальну вартість всього товару, що поставляється протягом строку дії договору, на 15,66 грн, та встановили, що загальна сума договору складає 49 972,68 грн (а.с.64).

У Специфікації (додатку № 1 від 09.02.2022 до Договору) сторони узгодили найменування товару: бензин А-92, кількість 1000 л, вартістю 26,55 грн за одиницю товару без ПДВ; та бензин А-92 кількістю 558 л, вартістю 27,05 грн за одиницю товару без ПДВ; загальна вартість товару 49972,68 грн з ПДВ (а.с.66).

У Додатковій угоді № 2 від 12.07.2022 сторони узгодили банківські реквізити (а.с.67).

Додатковою угодою № 3 від 04.11.2022 сторони внесли зміни в п.4.2. Договору та зменшили загальну вартість всього товару, що поставляється протягом строку дії договору, на 9348,48 грн, встановили, що загальна сума договору складає 40624,20 грн (а.с.69).

У Специфікації (додатку № 1 від 04.11.2022 до Договору) сторони узгодили найменування товару: бензин А-92 в кількості 1000 л, вартістю 26,55 грн за одиницю товару без ПДВ; бензин А-92 в кількості 270 л, вартістю 27,05 грн. за одиницю товару без ПДВ; на загальна вартість товару 40 624,20 грн з ПДВ (а.с.68).

Згідно з п.13.1 Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків до їх повного проведення.

На виконання договору відповідач передав позивачу талони на отримання бензину А-92 на загальну суму 40624,20 грн. Це підтверджується двостороннє підписаними: видатковою накладною № ТН000000354 від 01.02.2022 на суму 31 860,00 грн (загальний літраж 1000 л) та видатковою накладною № ТН000000466 від 09.02.2022 на сумі 8764,20 грн (загальний літраж 270 л); (а.с. 70-71).

Позивач на виконання своїх зобов`язань за договором сплатив відповідачу 40624,20 грн, а саме: 30075,84 грн - за платіжним дорученням № 33 від 02.02.2022 року, 8764,20 грн - за платіжним дорученням № 44 від 10.02.2022 року, 1784,16 грн - за платіжним дорученням № 82 від 05.04.2022 року (а. с.96-98).

Таким чином позивач, як покупець, у повному обсязі здійснив розрахунок за товар (бензин) відповідно до умов Договору.

Позивач у позові зазначає, що залишилися нереалізовані одноразові талони на пальне на загальну суму 32 929,80 грн.

Позивач листами від 05.05.2022, від 26.05.2022 звертався до відповідача з проханням надати роз`яснення щодо неможливості отримання бензину А-92 за талонами, та повідомив, що з квітня 2022 року не може здійснювати господарську діяльність через незабезпечення відповідача пальним за талонами (а.с.72, 73-74).

Позивач листом 15.06.2022 направив відповідачу лист-претензію про повернення коштів у сумі 32 929,80 грн на залишок талонів які станом на 15.06.2022 складають 1030літрів. (а.с.75).

Відповідач листом від 27.06.2022 повідомив позивача про неможливість виконання зобов`язання з відпуску пального за талонами на АЗС та неможливість повернення коштів через їх арешт з забороною здійснення видаткових операцій (а.с.77-78).

20.07.2022 позивач звернувся до відповідача з листом про перерахування грошових коштів за бензин А-92, за 1030 літрів, у сумі 32 929,80 грн (а.с.79).

21.07.2022 року позивач та відповідач підписали накладні на повернення талонів на бензин А-92, а саме: накладну № ТН 000000036 від 21.07.2022 на суму 26762,40 грн та № ТН000000037 від 21.07.2022 на суму 6167,40 грн (а.с. 80-81).

Згідно з акту звірки взаєморозрахунків за період 01.02.2022-21.07.2022 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 32 929,80 грн (а.с.83).

05.08.2022 позивач звертався до відповідача з листом про повернення узгодженої заборгованості в розмірі 32 929,80 грн (а.с.84).

ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» листами від 25.07.2022, від 29.08.2022, від 29.11.2022 повідомило позивача про об`єктивну неможливість погасити наявну заборгованість в добровільному порядку внаслідок арешту усіх грошових коштів підприємства.

15.05.2023 позивач направив відповідачу претензію вих. № 17-02-09/186 з вимогою повернути грошові кошти.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо поставки оплаченого позивачем товару, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли в зв`язку з укладенням та виконанням договору поставки.

Згідно із ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України № 281/171/578/155 від 20.05.2008, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

На виконання умов Договору позивач здійснив оплату товару на загальну суму 40 624,20 грн

Натомість, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором та не здійснив у відпуск оплаченого пального на загальну суму 32929,80 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, зобов`язання з відпуску не використаного обсягу пального у розмірі 32 929,80 грн. відповідачем не виконано.

Доказів відпуску оплаченого обсягу палива у сумі 32929,80 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. У ч. 1 ст. 79ГПК Українизазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума відповідач повинен повернути позивачу 32 929, 80 грн коштів, сплачених за товар, який не був переданий позивачу. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач листом від 27.06.2022 повідомив позивача про неможливість виконання зобов`язання з відпуску пального за талонами на АЗС та неможливість повернення коштів через їх арешт з забороною здійснення видаткових операцій (а.с.77-78).

Відповідно до п. 5.6 Договору у випадку порушення, строків виконання зобов`язань продав цем, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується пеня штраф, згідно абз. 3 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.4 Договору пеня та штрафні санкції, визначені договором, нараховуються за весь час прострочення, починаючи з дня виникнення заборгованості та закінчуючи днем її повного погашення, без застосування обмежень, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто збитки за цим договором стягуються у повній сумі понад штрафні санкції.

На цій підставі позивач заявив до стягнення 9352,06 грн пені за період липень 2022 року - квітень 2023 року та 2305,90 грн 7 % штрафу (а.с.46, 47).

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Господарський суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9352,06 грн та 2305,09 грн штрафу є обґрунтованою.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 918/631/19 вказала, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 768,66 грн - 3 % річних за період липень 2022 року квітень 2023 року та 3325,91 грн - інфляційних втрат, нарахованих за період серпень 2022 року - квітень 2023 року.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

Суд встановив, що за подання цього позову позивач сплатив 2684,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 168 від 19.05.2023 (а.с.9). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 22.05.2023 (а.с.52).

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, буд. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, ідентифікаційний код 38194448) на користь Красноградської районної державної лікарні ветеринарної медицини (вул. Садова, буд. 11, м. Красноград, Харківська область, 63304, ідентифікаційний код 00705870) 32929 грн. 80 коп. основного боргу, 9352 грн. 06 коп. пені, 768 грн 66 коп. - 3 % річних, 3325 грн 91 коп. - інфляційних втрат, 2305 грн. 09 коп. штрафу, 2684 грн 00 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 30.08.2023.

Суддя Т. М. Безрук