Ухвала

від 30.08.2023 по справі 120/10538/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

30 серпня 2023 р.Справа № 120/10538/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7327394/40463739 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкову накладну № 25 від 09.08.2022 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків.

У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 19.07.2023 року шляхом уточнення суб`єктного складу відповідачів.

28.08.2023 року до суду від відповідачів надійшли відзиви та клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Крім того, 29.08.2023 року представником відповідача подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску строків звернення до суду.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Реалізація захисту порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивачем оскаржується, зокрема, рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 7327394/40463739 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.08.2022 року № 25, оформленої та поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс".

Як встановлено з документів поданих відповідачем та, в свою чергу, не повідомлено суду позивачем, спірне рішення № 7327394/40463739 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.08.2022 року № 25 було оскаржене до ДПС України.

За результатами адміністративного оскарження комісія з питань розгляду скарг ДПС України на підставі пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України прийняла рішення від 05.10.2022 року №51200/40463739/2, яким скаргу ТОВ "Поділля Бетон Сервіс" залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін.

Враховуючи вищевикладене, строк звернення до суду з даним позовом закінчився 05.01.2023 року, однак даний позов подано до суду 14.07.2023 року, тобто із значним пропуском тримісячного строку.

Поряд з тим, позивачем заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом подано не було.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.11.2018 року у справі №305/2056/15-а, дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо публічно-правові відносини стали спірними, запобігає зловживанню правом зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень при виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови призводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності причин пропуску ним строку звернення до суду, прихожу висновку, що даний позов підлягає залишенню без руху, як то визначено частиною 1 статті 123 КАС України та частиною 13 статті 171 КАС України.

Окрім того, відповідно до приписів пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як слідує з матеріалів справи, рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області № 7327394/40463739 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.08.2022 року № 25, прийнято 13.09.2022 року, тоді як в прохальній частині позовної заяви, представник позивача просить скасувати рішення № 7327394/40463739 від 16.02.2023 року.

Для усунення відповідного недоліку, позивачу слід уточнити позовні вимоги.

Визначаючись щодо клопотання представника відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходив з наступного.

Частиною четвертою, п`ятою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей цього Кодексу.

Водночас, суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним та, у силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні та перелік яких чітко передбачений у частині 4 статті 12 та частині 4 статті 257 КАС України.

У даному випадку, при вирішенні питання про відкриття спрощеного провадження, суд дійшов висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Доводи, наведені представником відповідача у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства на території держави.

Водночас, питання забезпечення єдності судової практики, як одна з фундаментних засад здійснення судочинства, є повноваженнями процесуального характеру, що досягається однаковим застосуванням закону всіма судами на території держави. Так, забезпечення єдності судової практики це тривалий процес, результативність якого досягається застосуванням певних механізмів у кожному конкретному випадку та не може залежати від зміни обраної судом форми адміністративного судочинства.

Таким чином, доводи представника Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження у зв`язку з необхідністю формування відповідної судової практики щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, є безпідставними.

Крім того, відповідно до статті 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з частиною 1, 3 статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.

Крім того, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, виходячи зі змісту заявленого клопотання та доводів, наведених представником відповідача на його обґрунтування, суд доходить висновку про його необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для його задоволення

Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Заяву ГУ ДПС у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Бетон Сервіс" до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяЧернюк Алла Юріївна