Рішення

від 29.08.2023 по справі 489/1882/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/1882/23

Провадження № 2/489/1183/23

РІШЕННЯ

Іменем України

29 серпня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Костюченко Г.С.,

із секретарем судового засідання Ревицькою Р.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1 , Кукса О.О., Скакуш О.М.,

відповідачів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав,

В СТ А Н О В И В:

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом про: відібрання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав по відношенню до дитини; стягнення з відповідачів на користь органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради на утримання дитини у розмірі частки усіх видів доходів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму доходів громадян. Мотивуючи вимоги тим, що за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживають відповідачі, які є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 24 березня 2023 року спеціалістами Миколаївського міського центру соціальних служб здійснено вихід до квартири за місцем проживання відповідачів. Під час якого встановлено, що умови проживання в квартирі є незадовільними, кімнати потребують вологого прибирання,відсутня денна інсоляція та вентиляція, стійкий запах зіпсованих продуктів, в квартирі не дотримуються санітарно-гігієнічних норм, у кімнаті, де спить дитина, є пліснява. Холодильник не використовується за призначенням. Дитина забезпечена речами першої необхідності у невеликій кількості. Неповнолітній ОСОБА_5 під час відвідування був брудним та дуже худим,спеціалістів служби у справах дітей батьки не допустили до дитини. З батьками дитини були проведені психолого-педагогічні бесіди, спрямовані на формування відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків, підвищення рівня психолог-педагогічних знань з питань виховання та гармонійного розвитку відповідного віку, відповідального ставлення до здоров`я та безпеки дитини, необхідність ведення здорового образу життя та негативних наслідків вживання наркотичних засобів. Батькам дитини неодноразово запропоновано допомогу психолога центру, але вони категорично відмовлялися від неї. 28 квітня 2023 року спеціалістами служби, за сприянням поліції, ОСОБА_5 було вилучено від батьків та доставлено автомобілем швидкої допомоги до лікарні. 21 липня 2023 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради дитину було вміщено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» для проведення його повного медичного обстеження.

Крім того, позивач зазначав, що відповідачі неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Ухвалою суду від 28.104.2023, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.07.2023, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що дитина дійсно знаходиться в незадовільних умовах, в квартирі не дотримуються санітарно-гігієнічних норм, але він постійно знаходиться на роботі та не може впливати на мати дитини. Позовні вимоги визнав.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Представник третьої особи вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Представник позивача зазначає, 24 березня 2023 року спеціалістами Миколаївського міського центру соціальних служб здійснено вихід до квартири за місцем проживання відповідачів. Під час якого встановлено, що умови проживання в квартирі є незадовільними, кімнати потребують вологого прибирання,відсутня денна інсоляція та вентиляція, стійкий запах зіпсованих продуктів, в квартирі не дотримуються санітарно-гігієнічних норм, у кімнаті, де спить дитина, є пліснява. Холодильник не використовується за призначенням. Дитина забезпечена речами першої необхідності у невеликій кількості. Неповнолітній ОСОБА_5 під час відвідування був брудним та дуже худим,спеціалістів служби у справах дітей батьки не допустили до дитини. З батьками дитини були проведені психолого-педагогічні бесіди, спрямовані на формування відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків, підвищення рівня психолог-педагогічних знань з питань виховання та гармонійного розвитку відповідного віку, відповідального ставлення до здоров`я та безпеки дитини, необхідність ведення здорового образу життя та негативних наслідків вживання наркотичних засобів. Батькам дитини неодноразово запропоновано допомогу психолога центру, але вони категорично відмовлялися від неї. 28 квітня 2023 року спеціалістами служби, за сприянням поліції, ОСОБА_5 було вилучено від батьків та доставлено автомобілем швидкої допомоги до лікарні. 21 липня 2023 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради дитину було вміщено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» для проведення його повного медичного обстеження.

Як вбачається з Акту обстеження умов проживання Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради від 24.03.2023 року за вих.. за адресою: АДРЕСА_1 де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для дитини не створені умови проживання: ліжко, речі не в достатній кількості. Кімната в плісняві, дуже брудно, речі розкидані, їжі немає. Прийнято рішення тимчасово влаштувати дитину до лікарні, що підтверджується направленням до Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська дитяча лікарня № 2» від 21.04.2023 за вих. № 443/04.07.01-16.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 19.04.2023 прийнято рішення негайно відібрати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Улаштувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» для проведення його повного медичного обстеження.

28 квітня 2023 року спеціалістами служби, за сприянням поліції, Богдана було вилучено від батьків та доставлено автомобілем швидкої допомоги до лікарні. 21 липня 2023 виконавчим комітетом Миколаївської міської ради дитину було вміщено до КНП «Міська дитяча лікарня № 2» для проведення його повного медичного обстеження.

Як вбачається з характеристики, складеної ст.. ДОП ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області старшим капітаном поліції Олександром Матвієнко, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 де проживає його дружина періодично з`являється. Характеризується посередньо, зв`язок з сусідами не підтримує. До адміністративної відповідальності притягувався неодноразово за ст. 184 КУпАП.

За місцем проживання сина було встанвлено незадовільні умови проживання, а саме захаращеність приміщення, пліснява, стійкий сморід, речі розкидані та брудні.

Згідно характеристики, складеної ст.. ДОП ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області старшим капітаном поліції Олександром Матвієнко, Мартиненко, ОСОБА_3 за адресою: : АДРЕСА_1 проживає разом з сином ОСОБА_5 та чоловіком ОСОБА_2 .. За місцем мешкання характеризується негативно. З сусідами зв`язок не підтримує. Часто виникають конфлікти за її участі. До адміністративної відповідальності притягувався неодноразово за ст. 184 КУпАП.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2023 року за вих. № 1471/02.02.01.-22/04/14/23, орган опіки та піклування виконкому ММР вважає доцільним відібрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав.

Також в матеріалах справи наявні копії постанов Ленінського районного суду м.Миколаєва про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП.

Стаття 150 СК України передбачає, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

У відповідності до ч. 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачає, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі Закону України «Про охорону дитинства» та наведених норм СК України суд підкреслює, що батьки несуть відповідальність за розвиток дитини, забезпечують її матеріальний та духовний розвиток, а права та обов`язки батьків повинні ґрунтуватися на принципі інтересів дитини.

Суд зазначає, що права та інтересам малолітньої дитини, захищаються Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР України №789-ХХІІ від 27.02.1991 року, Європейською Конвенцією про здійснення прав дітей(Страсбург, 08.09.1995р), національним законодавством, в тому числі СК України.

Відповідно до ст. 164, 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадку, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 39 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення і реінтеграція мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоров`я, самоповагу і гідність дитини.

Відповідно до положень принципу № 6, принципу № 7 абз. 2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання, ця відповідальність покладена перш за все на батьків.

Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до висновку, що позов в частині відібрання дитини без позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню. Таким чином, у відповідачів буде час та можливість проаналізувати свою поведінку стосовно своєї дитини, змінити свій спосіб життя і стати гідними батьківства особами.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів з відповідачів, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дітей. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини, яка набрала чинності для України 27.09.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20.11.1959 дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК країни, аліменти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення в Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог судові витрати покладаються на відповідачів.

У зв`язку з чим, на підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір за пред`явлені немайнові та майнові вимоги в сумі 1984,80 гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Відібрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення їх батьківських прав строком на один рік.

Передати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 27 квітня 2023року, до досягнення дитиною повноліття на рахунок, який буде відкрито на ім`я неповнолітнього у Державному ощадному банку України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів їх заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 27 квітня 2023року, до досягнення дитиною повноліття на рахунок, який буде відкрито на ім`я неповнолітнього у Державному ощадному банку України.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий сбір на користь держави у розмірі 2147 грн. 20 коп. по 1073 грн. 60 коп. з кожного.

Рішення суду в частині стягнення аліментів, в межах місячного платежу, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул.. Адміральська, 20. ЄДРПОУ 04056612.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 1. ЄДРПОУ 05410582.

Повний текст рішення складено 31.08.2023.

Суддя Г.С. Костюченко