Рішення

від 31.08.2023 по справі 214/5126/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5126/22

2/214/765/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі

головуючого судді - Малаховської І.Б.,

секретаря судового зсідання - Магдалінової Е.І.

розглянув у відкритому судовому засідання у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 214/5126/22 за позовною заявою представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа на боці позивача первинна профспілкова організація відокремленного структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, -

Установив:

Короткий зміст позовних вимог.

1.Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 8 016, 77 грн. недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та 1 850,00 грн. витрати на правову допомогу.

Аргументи учасників справи.

2.В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_2 з 03.01.2005 працює на підприємстві відповідача на посаді слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування локомотивів. За період з 2017 року по 2021 року перебував у щорічних відпустках, та користувався правом на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення.

Нарахований та виплачений розмір фактично отриманої допомоги на оздоровлення підтверджується табуляграмами за березень 2017 р., за вереснь 2018 р., за жовтень 2019 р., за вересень 2020 р., за жовтень 2021 р.

Станом на момент звернення до суду із даною позовною заявою до суду недоплачена матеріальна допомога на оздоровлення становить 8 016,77 грн.

Крім того, позивач є членом Профспілкової спілки залізничників і транспортних будівельників України ПФО відокремленого структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» ДП «Придніпровська залізниця». Позивач звернувся із заявою до Голови ППО Криворізького локомотивного депо Кулешова А.В. з проханням врегулювати питання щодо отримання недоплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення. Як надалі йому було повідомлено Кулешовим А.В. 04.09.2020 року профспілка звернулась до заступника регіональної філії «Придніпровська залізниця» з управління персоналом та соціальної політики Литвинової І.Л. із вимогою щодо приведення у відповідність до чинного законодавства розміру матеріальної допомоги на оздоровлення до вказаних і діючих колективних договорах та щодо здійснення перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення з 01.04.2017 року по теперішній час кожному працівникові та щодо повернення незаконно недоплаченої частки зазначеної допомоги.

Однак, головою ППО Криворізького локомотивного депо Кулешовим А.В. додатково його було повідомлено, що з аналогічного питання у вересні 2019 року профспілка вже зверталась до відповідача та отримала відповідь, що до даних правовідносин застосовується прийнята 31.01.20017 року спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П -4-5 г від 31.03.2017 року про застосування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законодавством» Таким чином, сума недоплати складає 8 016,77 грн.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача на його корить витрати на правничу допомогу в розмірі 1850,00 грн.

3.Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив. В обґрунтування відзиву на позов представником відповідача зазначено, що зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є вирішення питання порушення законних прав та інтересів позивача через недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі, не менше мінімальної заробітної плати, як це було раніше передбачено Колективним договором, тобто цей спір виник з підстав виконання (невиконання) колективного договору, а тому відповідно до п. «в» ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», цей спір є колективним трудовим спором, тому повинен в іншому порядку. Зокрема ст. 7 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено, що розгляд колективного спору з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень здійснюється трудовим арбітражем. Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів процесуальними та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено у виключних випадках, та не застосовується до позовних вимог позивача. За таких обставин, вказані справ не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Щодо застосування п.п.3, 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року, представник відповідача зазначила таке. Пунктом 3.1.5 Колективного договору на 2011-2012 роки, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24 жовтня 2011 року встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги. У подальшому, відповідно до п.п.3, 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року встановлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, передбачених колективним договором усіх рівнів. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року. Зокрема, у пункті 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року зазначено: «установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів. До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Відповідно до вищезазначеного спільною вказівкою голови Правління ПАТ «Укрзалізниця» В. Бальчуна, члена Правління Марчека Ж. та голови Профспілки залізничників і транспортних будівельників України Бубняка В.М. від 29 березня 2017 року №Ц/6-25/713-17 та спільною постановою керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31 березня 2017 року, постановлено застосовувати з 01 квітня 2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат, передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом». Також спільною постановою Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України та керівництва регіонального філіє « Придніпровська залізниця АТ « Укрзалізниця» Президії Дорпрофсожу» від 10.06.2021 № Н-32/10, П-24-64 постановлено при наданні працівникам щорічної відпустки загальної вартістю або не менше її половини не залежно від періоду ії надання. Виплачувати один раз на рік згідно з положеннями за письмовою заявою працівників матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 50 відсотків тарифної ставки чи посадового окладу за посадою але не менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленим законодавством України на 1 січня звітного року. Таким чином, вимога щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі не менше мінімальної заробітної плати не відповідає вимогам п.п.3, 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року. Не внесення до теперішнього часу відповідних змін до колективного договору не надає права вимагати виплат, які суперечать Закону, оскільки, як вказувалось вище, п.5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року чітко зазначено, що до внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Представник відповідача зауважує, що колективний договір, укладений між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів, в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24 жовтня 2011 року в частині виплати матеріальної допомоги у розмірі не менше мінімальної заробітної плати є недійсним, оскільки прямо суперечить положенням п.п.3, 5 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, з моменту прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VІІІ від 06 грудня 2016 року умови п.3.1.5 Колективного договору, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів, в особі їх виборного органу, зареєстрованого за №60/11 від 24 жовтня 2011 року, в частині виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі не менше мінімальної заробітної плати не створюють юридичних наслідків для відповідача у вигляді обов`язку виплачувати матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі не менше мінімальної заробітної плати.

4.Представник третьої особи письмові пояснення на адресу суду не надав.

5.Від представника позивача відповідь на відзив не надходила.

Процесуальні дії у справі.

6. 19 липня 2020 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику ( повідомлення ) сторін.

Заяви та клопотання учасників справи

7.Представник позивача заявила клопотання про застосування строків позовної давності та клопотання по залишення даної позовної заяви без розгляду.

Обставини справи, встановлені судом

8. Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_2 з 03.01.2005 року працює на посаді слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування локомотивів ( а.с.12-12 зворот).

9. Згідно розрахунку заробітної плати за березень 2017 року, за вересень 2018 року, за жовтень 2019 року, за вересень 2020 року, за жовтень 2021 року ОСОБА_2 отримав матеріальну допомогу в розмірі 1705,98 грн., 2301,25 грн., 2508,75 грн., 2746,25 грн. та 4540,00 грн. відповідно ( а.с. 13,14,15,16,17).

10.Відповідно до п. 3.1.5 Колективного договору, схваленого спільним засіданням профкомів і адміністрацією Криворізького локомотивного депо від 26 березня 2011 року при кожному наданні працівникам щорічної відпустки загальної тривалості або не менше її половини ( у випадку поділу відпустки на частини) незалежно від періоду її надання, виплачувати згідно з «Положеннями про надання працівниками Придніпровської залізниці матеріальної допомоги на оздоровлення під час щорічної відпустки» за письмовою заявою матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 40 відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по України на момент виплати допомоги. В окремих випадках матеріальна допомога на оздоровлення у більшому розмірі може встановлюватись начальником залізниці. ( а.с.18,19).

11. Постановою № 1-СП від 15.01.2020 року продовжено дію Колективного договору Криворізького локомотивного депо у 2020 році до укладення колективного договору АТ «Укрзалізниця» ( а.с. 20).

12. Голова первинної профспілкової організації Профспілки залізничників і транспортних будівельників України Криворізького локомотивного депо та Голова первинної профспілкової організації Вільної профспілки машиністів України Криворізького локомотивного депо звернулись з листом до директора РФ «Придніпровська Залізниця» Кужавського М.С. та голови дорожньої профспілкової організації Букреєва О.В. з листом - пропозицією про приведення розміру матеріальної допомоги на оздоровлення до вказаного в діючих колективних договорах до моменту його зміни встановленим порядком ( а.с. 21).

13. Згідно листа заступника директора РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з фінансово-економічних питань, заступника голови Дорпрофсожу - головного технічного інспектора праці Ради профспілки на Придніпровській залізниці щодо перерахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровляння зазначено, що на підставі ЗУ «про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774 YIII, а саме: п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» - мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників в інших виплат ( а.с 22).

Джерела права й акти їх застосування.

14. Згідно ст. 10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

15. Відповідно дост.13КЗпП України та ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»,зміст колективного договору визначається сторонами.

16. Статтею 13 КЗпП України визначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.

17. Згідно ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.

18. Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

19. Згідно ст. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду за результатами розгляду справи.

20.Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 3.1.5 Колективного договору на 2011-2012 роки, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» та спільним представницьким органом профспілок залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів в особі їх виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011 року, який є чинним станом на 2020 року, встановлено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги.

21. Спільною Постановою керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року постановлено застосовувати з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом»

22.Згідно з п. 1.4 Колективного договору, зміни і доповнення до колективного договору, що не погіршують соціального та економічного становища працівників депо, вносяться протягом строку його дії за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва депо і профспілкових комітетів, а всі інші на конференції трудового депо.

23.Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», тобто на момент прийняття спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн.

24.Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць, був встановлений на рівні 1600 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2000 грн.

25.Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць,був встановлений на рівні 1860 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2325 грн.

26.Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць,був встановлений на рівні 1921 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2401,25 грн.

27.Згідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу, в розрахунку на місяць,був встановлений на рівні 2102,00 грн., тому 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, становив 2627,220 грн.

28.Таким чином, прийняття 31.03.2017 року спільної Постанови керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом» є діями, що погіршували становище працівників порівняно із законодавством та вказана постанова повинна була прийматися не за погодженням сторін на спільному засіданні керівництва депо і профспілкових комітетів, а на конференції трудового депо, оскільки на момент прийняття вказаної постанови, мінімальна заробітна плата по Україні була встановлена на рівні 3200 грн., отже вказана сума є більшою за 125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом, який становив 2000 грн., тому суд вважає, що при визначенні позивачу розміру матеріальної допомоги на оздоровлення підлягає застосуванню не спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці Букреєва О.В. № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року, яка погіршує становище працівників, а п. 3.1.5 Колективного договору.

29.Відповідно до ст. 9 КЗпП України,умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю,є недійсними.

30. Ст. 9 КЗпП не вимагає будь-якої процедури визнання недійсними умов договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством. Вона безпосередньо оголошує такі умови недійсними і не вимагають судової процедури визнання їх недійсними.

31. За таких обставин, твердження представника відповідача, що відсутність до теперішнього часу відповідних змін до колективного договору не надає права вимагати виплат які суперечать Закону, не приймаються судом до уваги та спростовуються положенням КЗпП України.

32.Крім того, суд зазначає, що прийняття Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України» № 1774-УІІІ від 06.12.2016 року не створює юридичних наслідків щодо застосування п. 3.1.5. Колективного договору, укладеного між відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке локомотивне депо» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» та спільним представницьким органом залізничників і транспортних будівельників України та Вільної профспілки машиністів виборного органу, зареєстрованого за № 60/11 від 24.10.2011, в частині виплати допомоги на оздоровлення, оскільки питання виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, умови виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обставини, за яких вона виплачується, а також кому саме вона може бути виплачена першочергово, визначається, в даному випадку, колективним договором, п. 3.1.5. якого визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується за письмовою заявою працівника у розмірі 40% відсотків ставки чи посадового окладу на момент надання допомоги за професією, котру обіймає працівник, але не менше мінімальної заробітної плати по Україні на момент виплати допомоги.

33.В свою чергу, прийнята 31.03.2017 року спільна Постанова керівництва регіональної філії «Придніпровська залізниця» і голови Дорожньої профспілкової організації Придніпровської залізниці № Н32/20, П-4-5г від 31.03.2017 року про застосовування з 01.04.2017 року замість мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини для визначення посадових окладів, заробітної плати та інших виплат передбачених колективними договорами, величину «125 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом», прийнята з порушенням вимог Колективного договору, тому не підлягає застосуванню при визначні розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.

34.За таких обставин, суд погоджується з доводами представника позивача, що при розрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення слід використовувати розмір мінімальної заробітної плати встановлений законом по Україні на момент виплати допомоги.

35.Проте, підприємством позивачу було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 1 705,98 грн. в 2017році, 2301,25 в 2018 році, 2508,75 грн. в 2019 році, 2746,25 грн. в 2020 році та 4540,00 грн. в 2021 році.

36. За таких обставин, виходячи з розрахунку 3200,00 грн. - 1705,98 грн. + 3723,00 грн. - 2301,25 грн.+ 4173,00 грн. - 2508,75 грн.+ 4723,00 грн. - 2746,25 грн. + 6000,00-4540,00 грн. з відповідача на корить позивача підлягає стягненню недоплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 8 016,77 грн.

37.Щодо клопотання к представника відповідача про застосування до вимог позивача тримісячного строку позовної давності, виходячи з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, на його думку, є додатковою соціальною гарантією (додатковим благом), а не різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати, то таке клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати, також входить додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій, тому у відповідності до ч. 2 ст. 233КЗпПУ у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду із позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь - яких строків.

38.З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання представника відповідача про залишення позову без руху, тобто враховуючи, що зазначена матеріальна допомога входить до структури заробітної плати.

Розподіл судових витрат.

39.Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

40.Згідно п.1) ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

41.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

42. Позивачем було понесені судові витрати пов`язані з наданням правої допомоги в розмірі 1850,00 грн.

43.На підтвердження, понесених витрат позивачем до позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги № 12/07 від 12.07.2021 року ( а.с.31), акт про надання правової допомоги від 12.07.22021 року та квитанцію № 119901 від 12 липня 2021 року ( а.с. 38).

44.Крім того, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 992,40 грн, оскільки позивач під час звернення до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.12,13,81,258,259,263,265,268, ЦПК України, суд -

Ухвалив:

Позовні вимоги представника позивача Товкун Альони Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа на боці позивача первинна профспілкова організація відокремленного структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення недоплаченого розміру матеріальної допомоги на оздоровлення задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» структурний підрозділ «Криворізьке локомотивне депо» на користь ОСОБА_2 недоплачену матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 8016,77 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», юридична адреса: вул. Єжи Гедройця, 5 , м. Київ, ЄДРПОУ 40075815

Третя особа: Професійна спілка залізничників і транспортних будівельників України Первинна профспілкова організація відокремленого структурного «Криворізьке локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця», код ЄРПОУ 39559003, вул. Серафимовича, буд. 97, м. Кривий Ріг.

Суддя І.Б. Малаховська