Рішення

від 30.08.2023 по справі 624/702/23

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/702/23

№ провадження 2/624/191/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , третьої особи Комунального некомерційного підприємства «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 10418,48 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 11.04.2023 наніс ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження. За цією подією ОСОБА_1 вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 06.06.2023 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 09.07.2023. Лікування отриманих внаслідок замаху на вбивство тілесних ушкоджень ОСОБА_3 проходив у комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська ЦРЛ» в період з 11 по 20 квітня 2023 року. Витрати на лікування склали 10418,48 грн.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2023 року відкрито провадження в справі за правилами спрощенного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні прокурор Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області Іванчак В.М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав наведених у позові.

Представник Красноградської міської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги вважали обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник третьої особи - Комунальне некомерційне підприємство "Красноградська центральна районна лікарня" в судове засідання не з`явився, але надіслав на адресу суду заяву в якій просив провести розгляд справи за відсутності третьої особи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У п.п. 1, 3 ст. 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 06.06.2023 у кримінальній справі №624/430/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на 7 (сім) років.

Зокрема, вироком встановлено, що 11 квітня 2023 близько 20 години, точний час не встановлено, ОСОБА_1 знаходився в квартирі свого знайомого ОСОБА_4 , розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , де разом з власником квартири ОСОБА_4 його співмешканкою ОСОБА_5 та знайомим ОСОБА_3 вживала спиртні напої.

Під час вживання спиртних напоїв у ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, в ході сварки з ОСОБА_3 , раптово виник умисел спрямований на позбавлення останнього життя.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_1 , сходив до своєї квартири, розташованої по сусідстві, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , взяв кухонний ніж та повернувся до квартири ОСОБА_4 , за вказаною вище адресою.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу і розуміючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, усвідомлюючи те, що нанесення удару ножем в живіт є небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані життєво-важливі органи, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, тримаючи кухонний ніж в правій руці підійшов до ОСОБА_3 , який в зазначений час сидів на стільці, стоячи навпроти останнього, ОСОБА_1 застосовуючи достатню м`язову силу, наніс ОСОБА_3 один удар лезом ножа, в область попередньої червоної стінки живота, а коли потерпілий піднявся, то ОСОБА_1 наніс ще три удари лезом ножа, в область передньої червоної сітки живота, в результаті чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення попередньої червоної сітки з перфорацією товстого та тонкого кишківника.

Після цього, ОСОБА_1 вважаючи, що досяг своєї злочинної мети та виконав усі дії, які на його думку, необхідні були для доведення злочину до кінця, а саме смерті ОСОБА_3 , припинив нанесення ударів ножем, однак наслідки у вигляді смерті останнього не настали завдяки наданню йому своєчасної медичної допомоги, тобто злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю.

Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 колото-різане поранення живота з ушкодженням кишківника.

Вирок набрав законної сили 09.07.2023.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала, або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення щодо закінченого замаху на умисне вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме спричинив тяжке тілесне ушкодження ОСОБА_3 .

Зі змісту вироку вбачається, що під час розгляду справи в суді цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався і не вирішувався.

Після отриманих травм потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради.

Як вбачається з листа КНП «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради від 08.06.2023 за № 01-04/1033 ОСОБА_3 в період з 11.04.2023 по 20.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради та на його лікування закладом витрачено кошти на загальну суму 10418,48 грн, в тому числі: зарплата - 4407,12 грн; нарахування на зар. плату 22,0% - 969,57; харчування (9 л/днів) - 254,52 грн; медикаменти - 4290,29 грн; енергоносії (9 л/днів) - 496,98 грн.

Відповідно до вимог частини 7 статті 128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно листа Красноградської міської ради Харківської області від 26.06.2023 №02-24/3140 адресованого керівнику Красноградської окружної прокуратури, міська рада не вживала заходів щодо стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 , шляхом звернення до суду. Також зазначила, що стягнення коштів на лікування потерпілого із позовом до суду звертається заклад охорони здоров`я або прокурор.

У зв`язку з наведеним, з відповідним позовом до суду звернувся саме прокурор, у відповідності до положень ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», про що суду надано відповідні повноваження.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Отже, лікування проводилося закладом охорони здоров`я, а саме КНП «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів, розпорядником коштів якого є Красноградська міська рада, тому кошти стягуються на її користь.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Згідно з п. 2 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілий проходив лікування в КНП «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради протягом 9 ліжко-днів та комунальним закладом було понесено витрати на його лікування в сумі 10418,48 грн, що підтверджується належними доказами, такі витрати відповідачем не відшкодовано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з відповідача має бути стягнутий судовий збір за позовні вимоги майнового характеру в розмірі, встановленому пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням ч. 1 ст. 142 ЦПК України, а саме у розмірі 1342 гривні

Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , третьої особи Комунального некомерційного підприємства «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Красноградської міської ради Харківської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 10418 (десять тисяч чотириста вісімнадцять гривень) 48 копійок, для подальшого зарахування на розрахунковий рахунок: IBAN НОМЕР_1 філії «Харківське ГРУ» АТ КБ «Приватбанк», МФО 351533, ЄДРПОУ 02002701/

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30 серпня 2023 року.

Позивач: Красноградська окружна прокуратура Харківської області, адреса: вул. Бєльовська, 73а, м. Красноград, Харківської області, 63300.

Позивач: Красноградська міська рада Харківської області, адреса: вул. Бєльовська, 94, м. Красноград, Харківської області, 63304, код ЄДРПОУ 04058686.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Вихорівка, Братського району, Іркутської області, РФ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Красноградська центральна районна лікарня» Красноградської міської ради, адреса: вул. Шиндлера, 87, м. Красноград, Харківська область, 63304, код ЄДРПОУ 02002701.

Суддя Т.В. Крапівка