Рішення

від 31.08.2023 по справі 760/15204/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/15204/21 2/760/1619/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А., за участю секретаря - Омелько Г.Т., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить стягнути з відповідача:

- заборгованість по заробітній платі, що підлягає виплаті при звільненні, в розмірі 23 846,04 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 13 007,00 грн..

Посилається в позові на те, що з 18 грудня 2020 року по 30 квітня 2021 року перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс».

Вказує, що 18 грудня 2020 року відповідачем було прийнято її на посаду головного бухгалтера, відповідно до наказу №81-к від 18.12.2020, про що свідчить запис №15 в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 .

30 квітня 2021 року була звільнена за власним бажанням в порядку ст.38 КЗпП України згідно наказу № 2-к від 15 квітня 2021 року.

Згідно з розрахунковими відомостями та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №661, відповідачем нарахована, але не виплачена заробітна плата з 01.03.2021 по 31.03.2021 та з 01.04.2021 по 30.04.2021, а також компенсація за невикористані 11 днів відпустки, що всього складає 23 846,04 грн.

З урахуванням цього, відповідно до ст. 117 КЗпП України з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку за період з 01.05.2021 по 08.06.2021 складає 13 007,00 грн. (24 робочих дні * 673,24 грн. (середньоденна заробітна плата) = 13 007,00 грн.).

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 08.06.2021 та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою судді від 23 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

16.09.2021 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог.

У поданій заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача нараховану та не виплачену заробітну плату в розмірі 23 846,04 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з моменту звільнення 30.04.2021 до моменту подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог 15.09.2021 в розмірі 49 860,15 грн. (92 робочих дні * 673,24 грн. (середньоденна заробітна плата) = 49 860,15 грн.).

19.09.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

З рекомендованого повідомлення вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками 10 серпня 2022 року.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

23 жовтня 2021 року до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

У поданій заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було здійснено виплату заробітної плати у розмірі 23 846,04 грн., а тому зменшує розмір позовних вимог на 23 846,04 грн. заборгованості по заробітній платі, та просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2021 по 15.09.2021 в розмірі 49 860,15 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України заробітна плата працівникам виплачується у строки,передбачені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

За змістом ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Тобто, законодавство України прямо покладає на власника обов`язок повного розрахунку з працівником з виплатою йому всіх сум, що йому належать, в день звільнення.

Судом встановлено, що позивач наказом №81-к від 18 грудня 2020 року була прийнята на посаду головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Престиж Сервіс».

Наказом № 2-к від 15 квітня 2021 року позивач 30.04.2021 була звільнена з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Звертаючись до суду, позивач зазначила, що в порушення вимог ст.116 КЗпП України розрахунок з нею у день звільнення проведений не був.

Вбачається, що за період з 01.03.2021 по 31.03.2021 позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі 10 022,25 грн., враховуючи утримання податків та зборів, що підтверджується розрахунковою відомістю ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» за період з 01.03.2021 по 31.03.2021. За період з 01.04.2021 по 30.04.2021 позивачу була нарахована заробітна плата у розмірі 10 022,25 грн., враховуючи утримання податків та зборів, що підтверджується розрахунковою відомістю ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» за період з 01.04.2021 по 31.04.2021. Окрім того, згідно довідки ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» від 30.04.2021, розрахункової відомості ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» за період з 01.04.2021 по 31.04.2021 позивачу нараховано компенсацію за невикористану відпустку за період з 18.12.2020 по 30.04.2021 у розмірі 3 801,54 грн. (враховуючи утримання податків та зборів). (а.с.14-15)

Звертаючись до суду з позовом за відповідача, позивач зазначила, що відповідач не здійснив виплату належних коштів та просила стягнути заборгованість по заробітній платі, що підлягає виплаті при звільненні, в розмірі 23 846,04 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку.

Факт існування, на момент звернення позивача до суду, заборгованості відповідача по виплаті позивачу заробітної плати за період з 01.03.2021 по 31.04.2021 та компенсації за невикористану відпустку у розмірі 23 846,04 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунковими відомостями ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 31.04.2021, та оборотно-сальдовими відомостями ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» за березень та квітень 2021 року.

Водночас, суд приймає до уваги, що в заяві позивача про зменшення позовних вимог від 23.10.2021, позивач зазначила, що станом на 21.10.2021 відповідачем 05 жовтня 2021 року було здійснено виплату заробітної плати у розмірі 23 846,04 грн. двома платежами, що й стало підставою зменшення розміру позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку визначено, що зарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

З розрахункових відомостей ТОВ «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» за звітні періоди з 01.03.2021 по 31.03.2021 та з 01.04.2021 по 30.04.2021 вбачається, що середньомісячна заробітна плата позивача, розрахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, складає 29 622,41 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата складає 673,24 грн. (29 622,41 грн. : 44 робочих днів = 673,24 грн /.

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді, при цьому день звільнення працівника та день остаточного проведення з ним розрахунків у цей період не включаються.

З урахуванням заяв про збільшення та зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з моменту звільнення 30.04.2021 до моменту подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог 15.09.2021. При цьому, в заяві про зменшення розміру позовних вимог від 23.10.2021, зазначає, що станом на 21.10.2021, відповідачем 05 жовтня 2021 року здійснено виплату заборгованої заробітної плати.

Даних обставин відповідач, не подавши відзив, не спростовував.

З урахуванням вищенаведеного, положень закону та наявних у справі доказів, кількість днів затримки розрахунку при звільненні становить 92 дні.

Тобто, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.04.2021 по 15.09.2021 складає 49 860,15 грн. (92 х 673,24 = 49 860,15).

Окрім того, суд зауважує, що відповідно до абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку і інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 Кодексу. Згідно п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України встановлено ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами). Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України встановлено оподаткування заробітної плати військовим збором. Ставка військового збору складає 1,5% об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 180/683/13 від 25 липня 2018 року роботодавець має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді заробітної плати, присудженої до стягнення, середнього заробітку, нарахованого на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 49 860,15 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за вирахуванням визначених законом податків та зборів.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням цього, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 908,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 38, 94, 115, 116, 117 України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 263 - 266, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Престиж Сервіс» (03186, м.Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, оф.610, ЄДРПОУ 42829974) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 49 860,15 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні / за вирахуванням визначених законом податків та зборів / та 908,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова